Постанова

від 20.09.2018 по справі 925/599/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2018 р. Справа№ 925/599/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 20.09.2018р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області

на рішення господарського суду Черкаської області від 10.07.2018 року (повний текст підписано 10.07.2018)

у справі № 925/599/18 (суддя Н.М. Спаських)

за позовом Жашківського районного центру зайнятості

до Головного управління Національної поліції в Черкаській області

про стягнення 3 681,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.07.2018 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь Жашківського районного центру зайнятості - 3 681,07 грн. виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному ОСОБА_2 та 1762,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Головне управління Національної поліції в Черкаській області звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 10.07.2018 року у справі № 925/599/18 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Жашківського районного центру зайнятості відмовити повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом позовні вимоги задоволені, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена, а рішення місцевого господарського суду має бути скасоване та прийняте нове рішення про відмову в задоволення позовних вимог.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу 01.08.2018 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Шапталі Є.Ю., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Майданевич А.Г., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2018 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 22.08.2018.

20.08.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу у відповідності до якого, останній просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, також просить суд проводити розгляд апеляційної скарги без участі представника позивача.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2018 № 09.1-08/2423/18 у зв'язку із перебуванням судді Майданевича А.Г. у відпустці, який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл судових справ.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2018, справу № 925/599/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є.Ю., судді, Гончаров С.А., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2018 прийнято матеріали справи № 925/599/18 з розгляду апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.07.2018 року у справі № 925/599/18 у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Гончаров С.А., Яковлєв М.Л. до свого провадження та призначено розгляд справи № 925/599/18 на 20.09.2018.

13.09.2018 до Київського апеляційного господарського суду від Головного управління Національної поліції в Черкаській області надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, проведення якої доручити Господарському суду Черкаської області.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 задоволено вказане клопотання, розгляд справи призначено в режимі відеоконференції, та доручено Господарському суду Черкаської області забезпечити проведення відеоконференції 20.09.2018 о 11 год. 15 хв. у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

В судовому засіданні 20.09.2018 представник скаржника підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити її, а рішення Господарського суду Черкаської області від 10.07.2018 року у справі № 925/599/18 скасувати.

В судове засідання 20.09.2018 позивач своїх представників не направив.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, дотримання якого є процесуальною гарантією дотримання прав сторін спору.

Дослідивши матеріали справи, з метою дотримання розумних процесуальних строків розгляду апеляційних скарг на ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути справу за відсутності представників позивача.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 22.08.2017 № 225 о/с майора поліції ОСОБА_2 заступника начальника Жашківського відділення поліції Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області за п. 6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби з поліції.

ОСОБА_2 05.09.2017 звернувся до Жашківського районного центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198.

Наказом від 12.09.2017 №НТ170912 призначено виплату допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі відповідно до ч. 2,4 ст. 22, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття".

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018 у справі № 823/1393/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 19.12.2017 №361 о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_2 - заступника начальника Жашківського відділення поліції Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області зі служби в поліції та поновлено на посаді та стягнуто суму грошового забезпечення на час вимушеного прогулу за період з 02.09.2017 по 16.04.2018 у розмірі 80 600,00 грн.

ОСОБА_2 20.04.2018 звернувся до Жашківського районного центру зайнятості з заявою про зняття його з обліку як безробітного на основі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018 у справі № 823/1393/17.

На підставі наказу № 154 о/с від 20.04.2018 поновлено майора поліції ОСОБА_2 на службі в поліції на посаді заступника начальника Жашківського відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Наказом Жашківського районного центру зайнятості № 9 від 05.05.2018 зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю ОСОБА_2 в сумі 3 681,07 грн. протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня отримання копії наказу.

10.05.2018 копія наказу вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення, яке наявне в матеріалах справи.

Вказані грошові кошти відповідачем не повернуті, спору з приводу розміру виплаченого ОСОБА_2 забезпечення на випадок безробіття між сторонами немає.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому посилаючись на положення частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" просить стягнути з відповідача, як із роботодавця, працівника якого поновлено на посаді за рішенням суду, 3 681,07 грн. виплачених коштів як допомога по безробіттю ОСОБА_2 за період з 12.09.2017 по 04.04.2018. При цьому представник відповідача вказав, що за весь період перебування на обліку як безробітний, ОСОБА_2 виконував всі вимоги центру зайнятості по розгляду пропозицій щодо працевлаштування та підтвердження свого статусу як безробітного.

Місцевий господарський суд вірно зазначив, що правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Одним із видів такого забезпечення за Законом, є допомога по безробіттю.

Статус безробітного надається особі працездатного віку до призначення пенсії, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи, з першого дня реєстрації у центрі зайнятості на підставі заяви.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Повернення виплачених безробітному коштів здійснюється відповідно до частини 1 статті 34 та частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", якими передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, а саме: Державна служба зайнятості України через її територіальні органи, яким є, зокрема, позивач у справі (ч. 6 ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Місцевий господарський суд вірно вказав, що Головне управління Національної поліції в Черкаській області, є роботодавцем громадянина ОСОБА_2 яке зобов'язане виконати вимогу, передбачену ст. 34,35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" щодо відшкодування позивачу виплаченої допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_2 у повному розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_2 в загальному розмірі 3 681,07 грн. за період з 12.09.2017 по 04.04.2018.

Відшкодування центру зайнятості виплачених коштів за рахунок безробітного може мати місце за правилами відшкодування шкоди лише на випадок вчинення ним неправомірних дій та подання недостовірних даних, які призвели до виплати неправомірної допомоги, чого в даному випадку судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції не встановлено.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не передбачено, що проведена виплата по безробіттю повинна бути зарахована чи іншим чином врахована у коштах, які суд присуджує до стягнення із роботодавця як втрачений заробіток на користь особи, яка поновлюється судом на посаді. Тому суд апеляційної інстанції відхиляє такі доводи скаржника як неправомірні.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем спірних коштів позивачу у добровільному порядку, а тому враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суджу першої інстанції про те, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Черкаської області від 10.07.2018 року у справі № 925/599/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Головного управління Національної поліції в Черкаській області, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.07.2018 року у справі № 925/599/18 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського

процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.07.2018 року у справі № 925/599/18 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 10.07.2018 року у справі № 925/599/18 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 925/599/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до суду касаційної інстанції у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв

Повний текст постанови складено 26.09.2018