Рішення

від 17.09.2018 по справі 826/16706/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 вересня 2018 року №826/16706/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ЗА доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ЗА (далі - позивач, ТОВ ЗА ) з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0007202203, №0007212203 від 16.07.2014 року та податкової вимоги від 04.08.2014 року №6611-25.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.08.2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.08.2016 року касаційну скаргу ТОВ ЗА - задоволено частково. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2014 року у справі №826/16706/14 скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції в цілому.

Як вбачається зі змісту мотивувальної частини вказаної ухвали ВАСУ, підставою для направлення даної справи на новий розгляд в цілому, стала відсутність належної правової оцінки спірним правовідносинам позивача з ТОВ Віртуал Консалтинг , ТОВ Норт Бізнес Альянс , ТОВ Нельсон Інтерхолд , ТОВ Рімнус Маркет .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2016 прийнято адміністративну справу №826/16706/14 до провадження та призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на час існування спірних правовідносин та виконання позивачем господарських операцій з вказаними контрагентами, останні були належним чином зареєстровані юридичними особами, платниками податку та мали право вчиняти правочини. Крім того, позивачем надано додаткові документи, які підтверджують факт реальності господарських операцій між ТОВ ЗА та спірними контрагентами. Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

У своїх запереченнях проти позову представник відповідача стверджує, що надані позивачем документи не дають можливості встановити реальність здійснених операцій між позивачем та контрагентами, факт їх використання у господарській діяльності позивача, а лише документально фіксують господарські операції. Крім того, поданими позивачем доказами не підтверджено факт надання послуг ТОВ Торговий дім Скандинавія за умовами укладених договорів, а тому контролюючим органом правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу.

Крім того, у судовому засіданні 08.12.2016 судом ухвалено замінити Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач).

Розпорядженням щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ №2357 від 07.04.2017 року, адміністративну справу №826/16706/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЗА до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2017 року прийнято до провадження адміністративну справу №826/16706/14 суддею Шрамко Ю.Т. та призначено справу до судового розгляду.

11.07.2017 року представник відповідача у судовому засіданні надав додаткові пояснення, які прийнято судом.

11.07.2017 представником позивача через канцелярію суду подано пояснення по суті на адміністративний позов, які прийнято судом.

02.10.2017 року від представника позивача через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення, які прийнято судом.

У судовому засіданні 23.11.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову повністю з мотивів, що наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні, судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю ЗА з питань повноти нарахування та достовірності сплати з податку на додану вартість та податку на прибуток з ТОВ Віртуал Консалтинг (податковий номер 38317372), ТОВ Норт Бізнес Альянс (податковий номер 38448182), ТОВ Торговий дім Скандинавія (податковий номер 38214411), ТОВ Нельсон інтерхолд (податковий номер 37514437), ТОВ Рімнус маркет (податковий номер 37889487) за період з 01.05.2011 року по 31.05.2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 04.07.2014 року № 275/1-26-50-22-03-30779439 (Т.1, арк. 37-58).

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення ТОВ ЗА вимог податкового законодавства, а саме: пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України по взаємовідносинах з ТОВ Віртуал Консалтинг (податковий номер 38317372), ТОВ Норт Бізнес Альянс (податковий номер 38448182), ТОВ Торговий дім Скандинавія (податковий номер 38214411), ТОВ Нельсон інтерхолд (податковий номер 37514437), ТОВ Рімнус маркет (податковий номер 37889487) за період з 01 травня 2011 року по 31 травня 2014 року, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 144087,00 грн., у тому числі по періодам: лютий 2012 року - 9339,00 грн., березень 2012 року - 26326,00 грн., квітень 2012 року - 6318,00 грн., травень 2012 року - 14488,00 грн., червень 2012 року - 13041,00 грн., липень 2012 року - 16338,00 грн., серпень 2012 року - 7596,00 грн., жовтень 2012 року - 6237,00 грн., листопада 2012 року - 7679,00 грн., грудень 2012 року - 23177,00 грн., жовтень 2013 року - 7083,00 грн., листопада 2013 року - 6465,00 грн. (Т.1, арк. 54).

Заперечення позивача від 11.07.2014 року на акт перевірки залишені без задоволення, згідно з листом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 16.07.2014 року № 8901/10/26-50-22-03-30779439 Про надання відповіді (Т.1, арк. 65-77).

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 16.07.2014 року № 0007202203 товариству з обмеженою відповідальністю ЗА збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 216 130,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 144 087,00 грн., за штрафними санкціями - 72 043,50 грн. (Т.1, арк. 59).

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 16.07.2014 року № 0007212203 товариству з обмеженою відповідальністю ЗА збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 224 905,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 149937,00 грн., за штрафними санкціями - 74968,50 грн. (Т.1, арк.61).

За результатом адміністративного оскарження, податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 16.07.2014 року №0007202203 та №0007212203 залишено без змін, а скарги ТОВ ЗА - без задоволення (копія рішення Головного управління Міндоходів у місті Києві від 18 вересня 2014 року № 9116/10/26-15-10-06-15 та рішення Державної фіскальної служби України від 14 жовтня 2014 року № 5020/6/99-99-10-01-15 містяться в матеріалах справи (Т.1, арк. 83-88, 94-98).

04.08.2014 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві винесено податкову вимогу № 6611-25 із визначенням суми боргу у розмірі 431 695,99 грн. (Т.1, арк. 63).

Спірні правовідносини регулюються ст.ст. 19, 55, 67 Конституції України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Господарським кодексом України від 16.01.2003 № 436-IV (далі - ГК України), Цивільним кодексом України від 16.01.2003 року № 435-IV, Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ), Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, Порядком направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 576 (далі - Порядок № 576), у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У силу зазначених вище приписів позивач звернувся з позовом до суду для оскарження рішення органів державної влади, а саме: Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість мають бути фактично здійснені й підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ ЗА (Покупець) та ТОВ Рімнус Маркет (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу від 27.01.2012 року № 2701 про передачу у власність товару в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних, які є невід ємною частиною даного Договору. Вартість товару згідно договору визначалась з урахуванням ПДВ та зазначалася у видаткових накладних, які видавались на підставі асортименту, замовленого Покупцем (Т.1, арк. 112-113).

За умовами п.3.2. Договору, товар поставляється транспортом Продавця, або на умовах само вивозу зі складу Продавця. Фактичний асортимент, вартість та кількість визначається у видаткових накладних Продавця. Вартість товару зазначається у видаткових накладних, які видаються на підставі асортименту замовленого Покупцем.

ТОВ 3А отримано податкові та видаткові накладні, що були виписані ТОВ Рімнус маркет за період з лютого 2012 року по липень 2012 року на загальну суму 515 103,91 грн.

Поставка товару здійснювалася транспортом Продавця, згідно умов Договору, приймання-передачі товару оформлювалася в момент передачі товару на підставі вищезазначених видаткових накладних, та на підставі довіреностей № 13 від 01 лютого 2012 року, № 28 від 01 березня 2012 року, № 35/1 від 14 березня 2012 року, № 70 від 03 травня 2012 року, № 86 від 01 червня 2012 року, № 98 від 02 липня 2012 року.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні платіжні доручення.

Також, судом встановлено, що між ТОВ 3А (Покупець) та ТОВ Нельсон інтерхолд (Продавець) укладено договір купівлі-продажу від 26.07.2012 року № 26/07 про передачу у власність товару в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Вартість товару згідно договору визначалась з урахуванням ПДВ та зазначалася у видаткових накладних, які видавались на підставі асортименту, замовленого Покупцем (Т.1, арк. 110-111).

Поставка товару здійснювалася транспортом Продавця, згідно умов Договору, приймання-передача товару оформлювалася в момент передачі товару на підставі вищезазначеної видаткової накладної, та на підставі довіреності № 127 від 01.08.2012 року.

ТОВ 3А отримано податкові та видаткові накладні № 5 від 01 серпня 2014 року на суму 45 573,00 грн. та № 0801/6 від 01.08.2012 року, згідно яких позивачем придбано товар (хімічну сировину) - Акіло ЛФ-6, гліцерин, нитки х/б, піна га стиль тощо.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджує відповідне платіжне доручення.

Також, між ТОВ 3А (Замовник) та ТОВ Торговий дім Скандинавія (Виконавець) укладено договір від 01.11.2012 року № 01/11 про надання послуг. Предметом договору є послуги фасування синтетичних миючих засобів власного виробництва Замовника. Загальна вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця та фіксується в Актах приймання-передачі виконаних робіт (Т.1, арк. 108-109).

Між ТОВ 3А (Замовник) та ТОВ Торговий дім Скандинавія (Виконавець) укладено договір від 10.12.2012 року № 10/12 про надання послуг. Предметом договору є консультаційні послуги з юридичних питань, а саме: юридичний аналіз та складання проектів договорів; юридична підтримка (безперервне абонентське обслуговування, систематична допомога у вирішенні проблем з партнерами, державними органами, конкурентами); складання процесуальних документів (позовних скарг, претензій, клопотань тощо). Загальна вартість договору визначалася як вартість всього обсягу наданих послуг за цим договором протягом строку його (Т.1, арк.104-105).

За умовами п.4.1. Договору, Замовник зобов'язується сплатити Виконавцю грошову суму, яка визначається актом виконаних робіт за надання послуг передбачених п.1.2. Договору.

ТОВ 3А отримано податкові накладні, рахунки-фактури та акти здачі-прийняття робіт, що були виписані ТОВ Торговий дім Скандинавія на загальну суму 222 555,77 грн.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні платіжні доручення.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ 3А (Покупець) та ТОВ Норт бізнес альянс (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу від 03.10.2013 року № 03/10 про передачу у власність товару в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Вартість товару згідно договору визначалась з урахуванням ПДВ та зазначалася у видаткових накладних, які видавались на підставі асортименту, замовленого Покупцем (Т.1, арк. 102-103).

ТОВ 3А отримано податкову та видаткову накладні № 56 від 16.10.2013 року на суму 42 500,00 грн., що були виписані ТОВ Норт бізнес альянс .

Поставка товару здійснювалася транспортом Продавця, згідно умов Договору, приймання-передачі товару оформлювалася в момент передачі товару на підставі вищезазначеної видаткової накладної, та на підставі довіреності № 149 від 16.10.2013 року.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджує відповідне платіжне доручення.

Також, між ТОВ 3А (Покупець) та ТОВ Віртуал консалтинг (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу від 08.11.2013 року № 08/11 про передачу у власність товару асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Вартість товару згідно договору визначалась з урахуванням ПДВ та зазначалася у видаткових накладних, які видавались на підставі асортименту, замовленого Покупцем (Т.1, арк. 100-101).

За умовами п.3.2. Договору, товар поставляється транспортом Продавця, або на умовах самовивозу зі складу Продавця. Фактичний асортимент, вартість та кількість визначається у видаткових накладних Продавця. Вартість товару зазначається у видаткових накладних, які видаються на підставі асортименту замовленого Покупцем

ТОВ 3А отримано видаткову накладну та рахунок фактури №21/11/3 від 21.11.2013 року та податкову накладну №83 від 21.11.2013 року на суму 38 789,00 грн.

Поставка товару здійснювалася трак портом Продавця, згідно умов Договору, приймання передача товару оформлювалася в момент передачі товару на підставі вищезазначеної видаткової накладної, та на підставі довіреності № 174 від 21.11.2013 року.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні платіжні доручення.

Так, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період, що перевірявся в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ Віртуал Консалтинг (податковий номер 38317372), ТОВ Норт Бізнес Альянс (податковий номер 38448182), ТОВ Торговий дім Скандинавія (податковий номер 38214411), ТОВ Нельсон інтерхолд (податковий номер 37514437), ТОВ Рімнус маркет (податковий номер 37889487), у зв'язку з придбанням товарів.

При цьому, суд звертає увагу, що частиною 1 статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

Як вбачається з пояснень позивача, на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагенти позивача, як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстровані як платники податку на додану вартість, що не заперечувалось відповідачем.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 стаття 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Поряд з цим, згідно абзацу другого п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

При цьому, як зазначив Вищий адміністративний суд України у своїх ухвалах від 14.01.2015 року №К/9991/72258/12, від 21.10.2014 року №К/800/6170/14 та від 26.08.2014 року №К/800/6501/14, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим, відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону №996-ХІV, повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження обставин руху товарів у спірних операціях надані, зокрема, оборотно-сальдова відомість по рахунку 361, видаткові та податкові накладні, які підтверджують право позивача відносити сплачені суми податку на додану вартість за вказаними договорами до податкового кредиту, норми витрат виробництва, акти списання ТМЦ, акти готової продукції (Т.2, арк. 45-225).

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів, суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Наявні у матеріалах справи копії первинних документів позивача у сукупності не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення господарський операцій, підстав для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентами позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкового кредиту.

При цьому, відсутність товарно-транспортних накладних не може бути беззаперечним свідченням протиправності формування позивачем податкового кредиту по операціях з контрагентами за встановлених обставин щодо реального виконання таких операцій та фактичної зміни активів товариства.

Аналогічна позиція висвітлена у постанові Верховного Суду України від 16.02.2016 року у справі №2а-10446/11/2070.

Таким чином, судом досліджено надані позивачем докази та встановлено, що такі докази є належними та розкривають зміст спірних операцій за укладеними договорами, підтверджують факт здійснення господарських операцій з ТОВ Віртуал Консалтинг , ТОВ Норт Бізнес Альянс , ТОВ Нельсон Інтерхолд , ТОВ Рімнус Маркет , а тому вважає, що відбувався дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій та зміни у їх майновому стані.

Крім того, позивачем надано суду податкова звітність товариства за період з 01.05.2011 по 31.05.2014, а саме: податкові декларації з податку на додану вартість та податкові декларації з податку на прибуток підприємств, які свідчать про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків, а також суми утриманого та/або сплаченого податку (Т.5, арк. 17-250, Т.6, арк. 1-7).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем (як замовником) та ТОВ Торговий дім Скандинавія (як виконавцем) укладено договір від 01.11.2012 №01/11 про надання послуг, предметом якого є послуги фасування синтетичних миючих засобів.

Також, між позивачем (як замовником) та ТОВ Торговий дім Скандинавія (як виконавцем) укладено договір від 10.12.2012 №10/12 про надання послуг, предметом якого є консультаційні послуги з юридичних питань, а саме: юридичний аналіз та складання проектів договорів; юридична підтримка (безперервне абонентське обслуговування, систематична допомога у вирішенні проблем з партнерами, державними органами, конкурентами); складання процесуальних документів (позовних скарг, претензій, клопотань тощо).

Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження обставин фактичного надання юридичних послуг, судами попередніх інстанцій встановлено, що наявні в матеріалах справи податкові накладні та акти надання послуг містять лише загальну назву - юридичні послуги, без деталізації змісту та обсягу таких послуг; не містять інформації про посаду, прізвище та ініціали особи, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивачем не надано доказів на підтвердження отримання результатів наданих юридичних послуг та доказів на підтвердження використання отриманих послуг у своїй господарській діяльності.

Щодо спірних операцій з надання послуг фасування синтетичних миючих засобів, судами попередніх інстанцій встановлено, що з наданих позивачем доказів неможливо ідентифікувати участь вказаного контрагента у здійсненні спірних операцій. При цьому, позивачем на вимогу суду не надано доказів на підтвердження подальшої реалізації розфасованих миючих засобів.

Таким чином, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованою, не спростованою доводами касаційної скарги, позицію судів попередніх інстанцій про те, що поданими позивачем доказами не підтверджено факт надання послуг ТОВ Торговий дім Скандинавія за умовами укладених договорів та, як наслідок, правомірність формування позивачем спірних показників податкового обліку за результатами таких операцій.

При цьому, суд зазначає, що позивачем не надано доказів протилежного суду за наслідком нового розгляду, а у матеріалах справи докази протилежного відсутні.

Водночас, суд звертає увагу, що контролюючим органом, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду розрахунки на підставі яких відповідач здійснював нарахування (збільшення) податків по взаємовідносинах позивача з контрагентами. Відтак, суд не може виокремити зі складу суми нарахованих податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств суму, яка пов'язана з вказаними правовідносинами, а саме по контрагенту ТОВ Торговий дім Скандинавія . Доказів протилежного відповідачем суду не надано, а у матеріалах справи не міститься.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №6611-25 від 04.08.2014 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 60.1.1, 60.1.2 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу.

Згідно з пунктом 3.1 розділу ІІІ Порядку №576 податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, на вимогу суду апеляційної інстанції для з'ясування правомірності прийняття зазначеної податкової вимоги, податковий орган надав документи, які спростовують наявність податкового боргу у позивача.

Зокрема, у обліковій картці позивача за платежем податок на прибуток приватних підприємств, вказано, що 12.08.2014 року виключено з обліку заборгованість в сумі 218 536,50 грн., у зв'язку із запізнілим надходженням скарги (Т.4, арк.7).

У обліковій картці позивача за платежем податок на додану вартість, вказано, що 12.08.2014 року виключено з обліку заборгованість в сумі 213 159,49 грн. у зв'язку із запізнілим надходженням скарги (Т.4, арк.11).

Окрім того, відповідач у судовому засіданні 20.01.2015 року надав витяг із бази даних, де зазначено про дату анулювання податкової вимоги № 6611-25 від 04.08.2014 року (Т.4, арк. 128).

Таким чином, суд вважає, що в частині заявленої вимоги про визнання протиправною та скасування податкової вимоги ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 04.08.2014 року №6611-25, слід відмовити, оскільки наявність доказів про анулювання податкової вимоги свідчить про відсутність предмету спору в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що посадовими особами контролюючого органу протиправно прийнято податкові повідомлення рішення №0007202203, №0007212203 від 16.07.2014 року щодо товариства з обмеженою відповідальністю ЗА , а тому вони є такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 2, 5-11, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЗА (код ЄДРПОУ 30779439, адреса: 03187, м. Київ, вулиця Заболотного, будинок 30, квартира 73) до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 38745056, адреса: 01033, м. Київ, вулиця Жилянська, 23) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0007202203, №0007212203 від 16.07.2014 року.

3. Позовні вимоги в іншій частині залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко