Ухвала

від 17.09.2018 по справі 826/13128/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА про продовження процесуального строку 17 вересня 2018 року          м. Київ          № 826/13128/18 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шрамко Ю.Т., розглянувши заяву представника Головного управління ДФС у м. Києві про продовження встановленого судом строку для усунення недоліків позовної заяви Головного управління ДФС у м. Києві до Корпорації "Об'єднання підприємств МАРС" про стягнення коштів, - ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов Головного управління ДФС у м. Києві, (далі - позивач), до Корпорації "Об'єднання підприємств МАРС", (далі - відповідач), про стягнення коштів з рахунків позивача у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 972353,99 грн. Ухвалою суду від 21 серпня 2018 року позовну заяву позивача залишено без руху та надано йому п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: належним чином оформленої позовної заяви разом із доказом надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії такої позовної заяви та доданих до неї документів; оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 14585,31 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять гривень тридцять одна копійка) на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 34310206084021, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва, код ЄДРПОУ 34414689". Разом з тим, 12 вересня 2018 року представником позивача подано до суду належним чином оформлену позовну заяву разом із доказом надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії такої позовної заяви та доданих до неї документів, а також письмове клопотання про відстрочення сплати судового збору на певний строк у зв'язку із скрутним фінансовим становищем та неналежним фінансування державних органів, (далі - заявлене клопотання). Також, в обґрунтування заявленого клопотання представником позивача зазначено, що позивачем складено та подано до ГУ ДКСУ платіжне доручення на сплату судового збору в сумі 14585,31 грн., проте, вказане платіжне доручення з відміткою про його виконання банком до ГУ ДФС у м. Києві не повернулось. Крім того, 12 вересня 2018 року представником позивача подано до суду письмову заяву, в якій просив у випадку не задоволення заявленого клопотання продовжити встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви, (далі - подана заява). Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Вказаною нормою встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення такої норми спрямоване на те, щоб сплата судового збору не була перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану. Крім того, згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", (далі - Закон), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Тобто, виходячи зі змісту ст. 8 Закону, суд може звільнити від сплати (відстрочити або розстрочити сплату) судового збору лише фізичну особу. Розглянувши заявлене клопотання позивача, який є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити, оскільки законодавець визначив перелік державних органів, які повинні сплачувати судовий збір під час звернення до суду. Також, Державною судовою адміністрацією України створений дієвий механізм для реалізації особою права звернення до суду та обов'язку зі сплати судового збору у порядку та строки визначені чинним законодавством. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону, судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу. З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов'язком позивача, а тому зловживання правом на відстрочення та звільнення від його сплати є неприпустимим. Вивчивши доводи позивача, наведені в якості підстав для задоволення заявленого клопотання, суд дійшов висновку, що наведені ним обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору. Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення від такої сплати. З урахуванням викладених обставин на які посилається державний орган як на підставу для відстрочення сплати судового збору (майновий стан сторони), не є такими в розумінні ст. 8 Закону та ст. 133 КАС України. Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2013 року по справі №К/800/62403/13 встановлено, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Позивач не позбавлений можливості звертатись до відповідних органів із клопотанням про додаткове фінансування на оплату судового збору. Разом з тим, відповідно до ст. 118, ч.ч. 1-3 ст. 121 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні. Таким чином, перевіривши зазначені у поданій заяві доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим обставинам, суд прийшов до висновку про обґрунтованість поданої заяви та, як наслідок, наявність підстав для її задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 118, 121, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, - УХВАЛИВ: 1. Заяву Головного управління ДФС у м. Києві про продовження встановленого судом строку для усунення недоліків позовної заяви задовольнити повністю. 2. Продовжити Головному управлінню ДФС у м. Києві встановлений ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2018 року процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на п'ять днів з дня отримання цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Суддя          Ю.Т. Шрамко