Рішення

від 30.08.2018 по справі 826/16525/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 серпня 2018 року №826/16525/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., при секретарі судового засідання Ігнатову І.Ю., за участі представника позивача Феделеша Е.М. та представника відповідача Племянник А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Сіті Трейд" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Сіті Трейд" (далі - позивач, ТОВ "Захід Сіті Трейд") з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач, митний орган), в якому просить суд (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 28.02.2018 року):

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100070/2017/000089/2 від 08.11.2017 р., прийняте Київською міською митницею ДФС;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2017/02899 від 08.11.2017 р., складену Київською міською митницею ДФС;

- зобов'язати відповідача розглянути питання про повернення до ТОВ "Захід Сіті Трейд" грошової застави у розмірі 180 304,94 грн., у передбачений законом спосіб.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем повністю виконано вимоги встановлені статтею 53 Митного кодексу України щодо подачі документів, які підтверджують заявлену митну вартість товарів. Крім того, рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100070/2017/02899 від 08.11.2017 року прийнято відповідачем без зазначення підстав такого коригування, відтак, позивачу відмовлено в митному оформлені про що складено картку відмови №UA100070/2017/02899 від 08.11.2017 року. Вважаючи оскаржувані рішення та картку відмови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

У своєму відзиві на адміністративний позов представник відповідача стверджує, що подані позивачем документи до митного органу містять розбіжності та не надано відомостей щодо числових значень складових митної вартості. Крім того, позивач не скористався своїм правом надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а тому відповідачем правомірно прийнято оскаржувані рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2017 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків.

09.01.2018 року від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява, якою усунуто виявлені судом недоліки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.01.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/16525/17 та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

19.01.2018 року від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову.

Розпорядженням щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ №431 від 22.01.2018 року, адміністративну справу №826/16525/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Сіті Трейд" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2018 року прийнято до провадження адміністративну справу №826/16525/17 суддею Шрамко Ю.Т. та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2018 року товариству з обмеженою відповідальністю "Захід Сіті Трейд" відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

15.02.2018 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на адміністративний позов, який прийнято судом 16.02.2018 року.

28.02.2018 року від представника позивача через канцелярію суду подано відповідь на відзив, яку прийнято судом 01.03.2018 року.

28.02.2018 року від представника позивача через канцелярію суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, яку прийнято в судовому засіданні 13.04.2018 року.

22.03.2018 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшло заперечення, яке прийнято судом 26.03.2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2018 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі №826/16525/17 та призначено справу до судового розгляду по суті.

01.06.2018 року від представника позивача через канцелярію суду надано додаткові пояснення до позовної заяви, які прийнято судом 01.06.2018 року.

03.07.2018 року від представника позивача через канцелярію суду надано додаткові пояснення, які прийнято судом 04.07.2018 року.

У призначеному судовому засіданні 30.08.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову повністю з мотивів, що наведені у відзиві та письмових запереченнях на адміністративний позов.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Сіті Трейд" (покупець) та Kornisa Global LLP (продавець) укладено міжнародний договір купівлі-продажу товарів, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язаний передати у власність покупця товари у відповідності з інвойсами та товаросупровідними документами на кожну поставку окремо (Т.1, арк. 303-306).

06.11.2017 року позивачем подано до відділу митного оформлення №1 митного поста "Східний" Київської міської митниці ДФС митну декларацію №UA100070/2017/210826 для здійснення митного оформлення товарів, які були ввезені на митну територію України з Польщі (Т.1, арк. 106-193).

На підтвердження ціни, що підлягає сплаті за товар, що ввозиться на територію України, позивачем до митного органу подано, в тому числі, такі документі: інвойс №142 від 24.10.2017 року, CMR №35878, Carnet Tir №VX80860558, пакувальний лист до інвойсу №142. Відповідно до вказаного інвойсу загальна вартість товару, що переміщується через митний кордон України, склала 8004,296 євро (Т.1, арк. 194-198).

Разом з тим, для уточнення інформації позивач надіслав відкоригований інвойс від 25.10.2017 року №143 за наслідком якого листом компанії Kornisa Global LLP від 27.10.2017 року щодо некоректної інформації та технічного збою програмного забезпечення при складанні інвойсу від 24.10.2017 року №142 просив прийняти в роботу інвойс від 25.10.2017 року №143 (Т.1, арк. 296-298).

При цьому, листом від 27.10.2017 року компанії Kornisa Global LLP просить не брати до уваги попередні листи, а інвойс від 25.10.2017 року №143 - анулювати (Т.1, арк. 299).

Відтак, як вбачається з тверджень відповідача викладених у відзиві, позивач надіслав лист компанії Kornisa Global LLP від 28.10.2017 року, в якому останній просить відкоригований інвойс від 24.10.2017 року №142 вважати вірним та прийняти його в роботу (Т.1, арк. 232).

Позивач задекларував митну вартість вказаного товару на рівні 8004,296 євро, а загальна сума митних платежів, виходячи із заявленої митної вартості склала 70 841,24 грн. (Т.1, арк. 106).

08.11.2017 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100070/2017/000089/2 від 08.11.2017 року, яким загальну суму митних платежів, що підлягає сплаті після коригування митної вартості встановлено у розмірі 249123,57 грн. (Т.1, арк. 162-166).

У зв'язку з прийнятим рішенням позивачеві було відмовлено в митному оформленні товарів за митною декларацією, про що складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2017/02899 від 08.11.2017 року (Т.1, арк. 159-161).

09.11.2017 року позивач подав до митного органу додаткову митну декларацію №UA100070/2017/211103 для оформлення випуску товару під гарантійні зобов'язання, яка була прийнята, а товар - випущено у вільний обіг (Т.1, арк. 167-193).

Враховуючи вищеописані аргументи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та порушення прав позивача з боку відповідача, що підтверджується нижчевикладеним.

Спірні правовідносини регулюються ст.ст. 19, 55 Конституції України, Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України), Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), Порядком повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643 (далі - Порядок № 643), у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У силу зазначених вище приписів позивач звернувся з позовом до суду для оскарження рішення органів державної влади, а саме: Київської міської митниці ДФС.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 1,2 статті 51 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

У силу пункту 1 частини 3 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так, 06.11.2017 року позивачем подано до відділу митного оформлення №1 митного поста "Східний" Київської міської митниці ДФС митну декларацію №UA100070/2017/210826 для здійснення митного оформлення товарів, які були ввезені на митну територію України з Польщі (Т.1, арк. 106-193).

На підтвердження ціни, що підлягає сплаті за товар, що ввозиться на територію України, позивачем до митного органу подано, в тому числі, такі документі: інвойс №142 від 24.10.2017 року, CMR №35878, Carnet Tir №VX80860558, пакувальний лист до інвойсу №142. Відповідно до вказаного інвойсу загальна вартість товару, що переміщується через митний кордон України, склала 8004,296 євро (Т.1, арк. 194-198).

Разом з тим, для уточнення інформації позивач надіслав відкоригований інвойс від 25.10.2017 року №143 за наслідком якого листом компанії Kornisa Global LLP від 27.10.2017 року щодо некоректної інформації та технічного збою програмного забезпечення при складанні інвойсу від 24.10.2017 року №142 просив прийняти в роботу інвойс від 25.10.2017 року №143 (Т.1, арк. 296-298).

При цьому, листом від 27.10.2017 року компанії Kornisa Global LLP просить не брати до уваги попередні листи, а інвойс від 25.10.2017 року №143 - анулювати через технічну помилку (Т.1, арк. 299).

Відтак, як вбачається з тверджень відповідача, викладених у відзиві, позивач надіслав лист компанії Kornisa Global LLP від 28.10.2017 року, в якому останній просить відкоригований інвойс від 24.10.2017 року №142 вважати вірним та прийняти його в роботу (Т.1, арк. 232).

Таким чином, суд вважає, що позивач у межах вимог митного законодавства надав відповідачеві додаткові документи, а саме: відкоригований інвойс від 24.10.2017 року №142, на підставі якого заявлена митна вартість товарів у розмірі 8004,296 євро у декларації №UA100070/2017/210826. Крім того, позивачем на підтвердження митної вартості товарів також надавалися комерційна пропозиція та каталог товарів.

У силу частини 1, 2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

08.11.2017 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100070/2017/000089/2 від 08.11.2017 року, яким загальну суму митних платежів, що підлягає сплаті після коригування митної вартості встановлено у розмірі 249123,57 грн. (Т.1, арк. 162-166).

У зв'язку з прийнятим рішенням позивачеві було відмовлено в митному оформленні товарів за митною декларацією, про що складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2017/02899 від 08.11.2017 року (Т.1, арк. 159-161).

Згідно з частиною 2 статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Разом з тим, відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів №UA100070/2017/000089/2 від 08.11.2017 року, митним органом не надано жодної оцінки поданим позивачем документам, що вбачається з незаповненої графи 33 вказаного рішення "обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом для визначення митної вартості" (Т.1, арк. 166).

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості не відповідає вимогам, встановленим статтею 55 МК України, оскільки не містить обґрунтованих причин невизнання заявленої митної вартості; інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпного переліку вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів, які обґрунтовують застосування до позивача саме шостого (резервного) методу при визначенні митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України.

Відповідно до частини 7 статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Так, 09.11.2017 року позивач подав до митного органу додаткову митну декларацію №UA100070/2017/211103 для оформлення випуску товару під гарантійні зобов'язання, яка була прийнята, а товар - випущено у вільний обіг (Т.1, арк. 167-193).

Факт сплати різниці між сумою вказаною у первинній декларації та сумою митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товарів визначеною відповідачем, підтверджується копіями платіжних доручень №55 від 09.2017 року у сумі 151 612,08 грн., №43 від 18.10.2017 року у сумі 80 000,00 грн., №48 від 25.10.2017 року у сумі 73 000,00 грн. (Т.1, арк. 93-95).

При цьому, суд звертає увагу, що з тверджень позивача, викладених у письмовій відповіді на відзив вбачається, що 22.02.2018 року на адресу позивача надійшов лист митного органу з "відкоригованим" рішенням, у якому графа 33 була заповнена з обґрунтуванням наявності технічної помилки у попередньому рішенні (Т.1, арк. 319).

У свою чергу, відповідач не заперечує факт надіслання такого рішення та надає копію вказаного "відкоригованого" рішення (Т.1, арк. 340-345).

Однак, суд вважає, що позивач не мав змоги на момент виникнення спірних правовідносин вчинити заходи щодо усунення виявлених недоліків зазначених у "відкоригованому" рішенні, а тому суд вважає, що відповідачем не доведена до позивача у встановлений строк, яка саме інформація потребує уточнення та причини відмови у прийнятті митної декларації позивача. При цьому, доказів протилежного відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано, а у матеріалах справи не міститься.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA100070/2017/000089/2 від 08.11.2017 року, прийняте Київською міською митницею ДФС є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Відтак, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2017/02899 від 08.11.2017 року, складена Київською міською митницею ДФС на підставі оскаржуваного рішення та є похідним документом від вказаного рішення про коригування митної вартості товарів, а тому підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача розглянути питання про повернення до ТОВ "Захід Сіті Трейд" надмірно сплачених митних платежів у розмірі 180304,94 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина 3 статті 301 МК України).

Згідно з пунктом 43.1 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У силу пункту 43.3 статті 43 ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Пунктом 1 розділу III Порядку №643 встановлено, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення. Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 Митного кодексу, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Тобто, повернення надмірно сплачених платежів здійснюється за наявності факту надмірної сплати коштів та звернення платника до відповідного органу.

Відтак, суд звертає увагу, що позивачем не доведено факт звернення з відповідною заявою до митного органу, а у матеріалах справи відсутній такий доказ, а тому суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо зобов'язання відповідача розглянути питання про повернення до ТОВ "Захід Сіті Трейд" надмірно сплачених митних платежів у розмірі 180304,94 грн. є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Київською міською митницею ДФС не надано обґрунтованої відмови у прийнятті заявленої митної вартості товарів позивача, а тому рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA100070/2017/000089/2 від 08.11.2017 року та складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2017/02899 від 08.11.2017 року є протиправними, та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України) , розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Сіті Трейд" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії є таким, що підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи квитанцій від 13.12.2017 року №67, від 09.01.2018 року №0.0.934136724.1, від 27.02.2018 року №93 позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 5904,57 грн.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає частина сплаченої суми судового збору у розмірі 3200,00 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 134, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Сіті Трейд" (місцезнаходження: 02088, м. Київ, вул. Промислова, 2; код ЄДРПОУ 39047989) до Київської міської митниці ДФС (місцезнаходження: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8-а; код ЄДРПОУ 39422888) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100070/2017/000089/2 від 08.11.2017 р., прийняте Київською міською митницею ДФС.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2017/02899 від 08.11.2017 р, складену Київською міською митницею ДФС.

4. Позов в іншій частині залишити без задоволення.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Сіті Трейд" частину сплаченого ним судового збору у розмірі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко

Рішення у повному обсязі складено 17 вересня 2018 року