Постанова

від 27.09.2018 по справі 808/3690/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 рокусправа № 808/3690/17 (суддя - Лазаренко М.С., м. Запоріжжя)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді-доповідача ОСОБА_1

судді: Іванов С.М., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою фермерського господарства ШАС І С на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року у справі №808/3690/17 за позовом фермерського господарства ШАС І С до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство ШАС І С 03 грудня 2017 року звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області згідно з яким просить визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 30.10.2017 року: №0014361412, №0014371413, №0014381413.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення повинні бути скасовані, оскільки відповідачем було порушено процедуру проведення документальної позапланової перевірки позивача. Так відповідач був зобов'язаний провести перевірку на виконання приписів п.п.78.1.7 ст. 78 Податкового кодексу України коли було розпочато процедуру реорганізації позивача в строк, що не перевищує 60 днів з моменту внесення даних про припинення юридичної особи з 01.06.2017 по 01.08.2017. Крім того, відповідач не повідомляв позивача в установленому законом порядку про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивована тим, що відповідачем було доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає про безпідставне неприйняття судом першої інстанції до уваги обставин неповідомлення відповідачем у передбачений законодавством спосіб позивача про наявність наказу та направлення на перевірку, та як наслідок незаконність такої перевірки та рішень прийнятих за її наслідками.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, відповідач, зазначаючи про її необґрунтованість, просить у задоволені скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача, який заперечував щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що фермерське господарство ШАС І С зареєстровано 21.02.2007 за адресою: 71050, Запорізька область, Більмацький район, с. Благовіщенка, вул. Зарічна, будинок 4.

Згідно з наказом Головного управління ДФС у Запорізькій області від 03.10.2017 №2661 посадовими особами відповідача проведена позапланова невиїзна перевірка ФГ ШАС і С (код ЄДРПОУ 34262304) (а.с. 61).

ГУ ДФС у Запорізькій області було направлено лист ФГ ШАС і С (код ЄДРПОУ 34262304) 03.10.2017 № 14856/10/08-01-14-03-08 про надання документів фінансово-господарської діяльності у зв'язку з проведенням невиїзної перевірки з 05.10.2017 року (а.с. 63).

За результатами перевірки складено акт №572/08-01-14-13-13/34362330 від 11.10.2017 (далі - акт перевірки) згідно з яким встановлено наступні порушення:

п.п. 14.1.36. п.14.1 ст.14, ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України, ФГ ШАС і С занижено дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих що враховуються при визначення об'єкту оподаткування, на суму 83455 грн., у т.ч. на 44 147,00 грн. за 2014 рік, на 20881 грн. за 2015 рік, на 18427 грн. за 2016 рік (а.с. 71 - 91).

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 встановлено:

1) ФГ ШАС і С задекларовано доходу у рядку 02 Декларацій Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) показників за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 у загальній сумі 55 грн., перевіркою достовірності відображеного показника встановлено його заниження на суму 245261 грн.

30.10.2017, на підставі зазначеного акта перевірки, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ НОМЕР_1 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 104 318,75 грн., з яких 83 455,00 грн. за основним платежем та 20 863,75 грн. за штрафними санкціями;

№ НОМЕР_2, яким застосовано штрафні санкції до позивача у розмірі 510,00 грн.;

№ НОМЕР_3, яким до позивача застосовано штрафні санкції за платежем податок на прибуток у розмірі 340,00 грн. (а.с.92-97).

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позову повністю, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Згідно з підпунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Абзацами 1, 4 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Статтею 78 ПК України встановлено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктами 79.2, 79.3 статті 79 ПК України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому особисто чи його уповноваженому представнику копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова, проте брати участь у проведенні такої перевірки є правом платника податків, а відтак з наказом про перевірку та письмовим повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку її проведення.

Невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем було прийнято наказ від 03.10.2017 № 2661 Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ФГ ШАС і С та складено письмове повідомлення від 03.10.2017 № 14856/10/08-01-14-03-08, якими визначено, що перевірка буде тривалістю 2 робочих дні, починаючи з 05 жовтня 2017 року (а.с. 61,62).

03 жовтня 2017 року відповідач направив на адресу позивача лист через ТОВ Нова пошта - експрес-накладна № 59000286520750 від 04.10.2017 року в якому, згідно пояснень представника відповідача знаходились цей наказ та повідомлення про проведення перевірки (а.с. 64,65).

Проте, відповідно до відповіді ТОВ Нова пошта віх №10384 від 22.02.2018 року вказаний лист відповідача не було доставлено позивачу через невірно вказаний номер телефону одержувача в експрес-накладній № 59000286520750 від 04.10.2017 року (а.с. 1742).

Таким чином, не здійснивши належне вручення позивачу наказу та повідомлення про проведення перевірки, у спосіб передбачений п. 42.2 ст. 42 ПК України, відповідач розпочав позапланову документальну невиїзну перевірку позивача в порушення вимог статей 78 та 79 Податкового кодексу України.

При цьому, оскільки перевірка була невиїзною, позивач не міг висловити свою не згоду з її проведенням та скористатися своїм правом не допустити працівників податкового органу до перевірки, адже Податковим кодексом України не передбачено процедури допуску до невиїзної перевірки. Відповідач фактично позбавив позивача можливості реалізувати своє право на підтвердження або спростування порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Отже, оскільки невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 30.10.2017 року: №0014361412, №0014371413, №0014381413 є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, суд першої інстанції не вірно встановивши обставини отримання позивачем наказу відповідача на перевірку разом з повідомленням, дійшов помилкового висновку щодо правомірності оскаржених податкових повідомлень рішень.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позову.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає стягненню на користь позивача 12000 грн. судового збору, сплаченого при поданні адміністративного позову та апеляційної скарги, виходячи з розрахунку 4800 грн. + 7200 грн. = 12000 грн. (а.с. 3-5,224).

Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фермерського господарства ШАС І С - задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року у справі №808/3690/17 скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 30.10.2017 року: №0014361412, №0014371413, №0014381413.

Стягнути з Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь фермерського господарства ШАС І С за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 27 вересня 2018 року.

Повне судове рішення складено 27 вересня 2018 року.

Головуючий В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко