Постанова

від 26.09.2018 по справі 819/672/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5644/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Гулида Р.М. та Костіва М.В.,

з участю секретаря судового засідання - Луців І.І.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - ОСОБА_1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.05.2018р. в адміністративній справі за позовом Фермерського господарства Агровіта нова до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: ОСОБА_2, час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 15 год. 03 хв. 31.05.2018р., м.Тернопіль; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 01.06.2018р.),-

В С Т А Н О В И В:

12.04.2018р. позивач ОСОБА_3 господарство /ФГ/ Агровіта нова звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача Державної фіскальної служби /ДФС/ України № 403618/38868515 від 13.12.2017р. про відмову в реєстрації поданої позивачем податкової накладної № 5 від 14.11.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати відповідача ДФС України зареєструвати подану позивачем ФГ Агровіта нова податкову накладну № 5 від 14.11.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних; судові витрати покласти на відповідача (а.с.4-8).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.05.2018р. заявлений позов задоволено частково; зобов'язано відповідача ДФС України зареєструвати податкову накладну № 5 від 14.11.2017р.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.104-108).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, його оскаржив відповідач ДФС України, який покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, що призвело до невірного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити в повному обсязі (а.с.110-115).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в силу приписів ст.201 Податкового кодексу /ПК/ України у платника податків виникає обов'язок перед органом ДФС щодо надання у визначені строки певного обсягу документів по тій податковій накладній чи розрахунку коригування, щодо яких пройшла процедура зупинення реєстрації такої податкової накладної чи розрахунку коригування. Надані позивачем по справі документи не досліджувались Комісією ДФС, так як представлені їй не були; також інших документів, необхідних для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної контролюючому органу надано не було.

Окрім цього, судом рішення Комісії ДФС України про відмову у реєстрації спірної податкової накладної визнано правомірним та підставним. Таке рішення являє собою по відношенню до позивача акт індивідуальної дії, а сама відмова у реєстрації податкової накладної носить похідний від рішення характер, а тому позовні вимоги про зобов'язання зареєструвати також носять похідний характер, через що при визнанні рішення Комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування правомірним, не можуть бути задоволені похідні вимоги.

Позивачем ФГ Агровіта нова скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального законодавства та ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.143-144).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач ФГ Агровіта нова є юридичною особою та перебуває на обліку в Збаразькій ОДПІ Головного управління ДФС у Тернопільській обл. (Підволочиське відділення).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами діяльності ФГ Агровіта нова є, зокрема, розведення свиней, допоміжна діяльність у рослинництві, виробництво олії та тваринних жирів (а.с.13-15).

Також позивач ФГ Агровіта нова зареєстрований платником податку на додану вартість /ПДВ/ з 06.11.2013р.

Для виготовлення жиру тваринного топленого ФГ Агровіта нова здійснює придбання сировини, серед якої жир (сирець) яловичий (код 0206 згідно УКТ ЗЕД), сало свинне морожене (код 0209 згідно УКТ ЗЕД), жир сирець яловичий заморожений (код 0511 згідно УКТ ЗЕД); жир технічний (код 1502 згідно УКТ ЗЕД); жир тваринний воловий (код 1502 згідно УКТ ЗЕД); жир норки тваринний (код 1506 згідно УКТ ЗЕД).

01.11.2017р. між ФГ Агровіта нова (постачальник) та Приватною промислово-торгівельною фірмою ЮСІ (покупець) укладено договір поставки № 01/11, предметом якого є поставка товарів - жирів тваринного походження (а.с.23).

На виконання вказаного договору оформлена видаткова накладна № 4 від 14.11.2017р. на загальну суму 518918 грн. (а.с.25), товарно-транспортна накладна № 1411 від 14.11.2017р. (а.с.27).

У зв'язку з проведенням вказаної господарської операції позивачем ФГ Агровіта нова було складено податкову накладну № 5 від 14.11.2017р. для вказаного контрагента (а.с.20), у розділі Б якої вказано номенклатуру товарів/послуг продавця, а саме: жир тваринний топлений, код товару згідно з УКТ ЗЕД - НОМЕР_1, кількість (об'єм, обсяг) - всього 25430 кг, обсяги постачання без урахування ПДВ на загальну суму 432431 грн. 67 коп. Загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ, склала 518918 грн.

Після скерування вказаної податкової накладної з метою її реєстрації, позивачем отримано квитанцію від 27.11.2017р., згідно якої її реєстрацію було зупинено на підставі п.201.16 ст.201 ПК України внаслідок виявлення невідповідності обсягів постачання обсягам придбання товару згідно з УКТ ЗЕД 1502 та запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (а.с.21).

У відповідь позивачем направлено податковому органу пояснення, згідно яких ФГ Агровіта нова здійснює переробку жиру тваринного (свинного, яловичого та іншого тваринного жиру) та виготовляє жир тваринний топлений (код НОМЕР_1 згідно УКТ ЗЕД). Виготовлення такої продукції є основним видом діяльності господарства (код 10.41 за КВЕД 009:2010). Для виготовлення жиру тваринного топленого господарство придбаває сировину, а саме: жир (сирець) яловичий (код 0206 згідно УКТ ЗЕД); сало свинне морожене (код 0209 згідно УКТ ЗЕД); жир сирець яловичий заморожений (код 0511 згідно УКТЗЕД); жир технічний (код 1502 згідно УКТ ЗЕД); жир тваринний воловий (код 1502 згідно УКТ ЗЕД); жир норки тваринний (код 1506 згідно УКТ ЗЕД). Для здійснення цієї діяльності господарство має в наявності власні основні засоби, а саме: апарати плавки жиру (2 шт.) вартістю 136263 грн. та апарат високого тиску без нагріву води HD 6/15С вартістю 7499 грн. Також господарство орендує у ТзОВ Агронова трейдинг худозабійний пункт та обладнання. У господарстві працює 5 чоловік згідно табеля обліку робочого часу.

Для підтвердження господарської операції позивачем були представлені договір поставки № 01/11 від 01.11.2017р.; рахунок на оплату № 6 від 14.11.2017р.; видаткову накладну № 4 від 14.11.2017р. на реалізацію продукції; довіреність № 750/1 від 13.11.2017р.; товарно-транспортну накладну № 1411 від 14.11.2017р.; заявку № 14/11 від 14.11.2017р.; акт № ОУ-0000372 від 15.11.2017р. здачі-прийняття робіт (наданих послуг); рахунок-фактуру № СФ-0000372 від 15.11.2017р.; договір № 14/11 від 14.11.2017р. на транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу по території України; експлуатаційний дозвіл № 19-12-25/5АВ від 26.12.2016р., виданий Управлінням Держпродспоживслужби в Підволочиському районі Тернопільської обл.; відомість оприбуткування готової продукції за листопад 2017 року; виписки банку з 16.11.2017р. по 27.11.2017р.; договір оренди нежитлового приміщення № 2 від 02.07.2014р. з додатковими угодами та актами приймання-передачі; договір оренди обладнання № 1 від 01.02.2017р. з актами приймання-передачі; табель обліку робочого за листопад 2017 року; наказ № 1-к від 06.09.2013р. (а.с.23-45).

Документів, які підтверджують придбання вказаних у податковій накладній обсягів сировини позивачем, контролюючому органу надано не було.

Рішенням Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 403618/38868515 від 13.12.2017р. позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної № 5 від 14.11.2017 з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування (а.с.22).

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не обґрунтовано належними та допустимими доказами протиправність прийнятого рішення Комісії ДФС України № 403618/38868515 від 13.12.2017р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 14.11.2017р.

Зокрема, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної відповідачем слугувало надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (позивачем не було направлено на адресу Комісії ДФС первинних документів на підтвердження придбання сировини позивачем, внаслідок чого встановлена невідповідність обсягів постачання жиру тваринного топленого обсягам його придбання).

Відтак, позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії ДФС № 403618/38868515 від 13.12.2017р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 14.11.2017р. є такою, що не підлягає задоволенню.

В решті вимог суд керувався тим, що позивачем в ході розгляду справи належним чином підтверджено здійснення господарської операції, на підставі якої сформовано податкову накладну № 5 від 14.11.2017р. шляхом надання первинних документів, що були досліджені судом, а також надано докази придбання сировини позивачем у листопаді 2017 та відомість руху матеріалів за листопад 2017 року (а.с.92).

Таким чином, спірна податкова накладна видана в межах операції, яка є об'єктом оподаткування, за наявності передбачених законодавством документів, достатніх для підтвердження господарської операції, продавець та покупець є платниками ПДВ, податкова накладна подана для реєстрації у встановлений п.201.10 ст.201 ПК України строк.

Під час вирішення наведеного спору колегія суддів виходить з наступного.

Враховуючи податковий статус позивача, який є платником ПДВ, здійснення позивачем в адрес контрагента Приватної промислово-торгівельної фірми ЮСІ поставки жиру тваринного топленого, викликало у позивача обов'язок відповідно до вимог ст.201 ПК України скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як вже зазначено вище, такий обов'язок позивач виконав, склавши та направивши в електронній формі до ДФС України податкову накладну № 5 від 14.11.2017р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз змісту цієї податкової накладної свідчить про її відповідність тим вимогам, які до них висуваються у п.201.1 ст.201 ПК України та у наказі Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015р. Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної , і відповідач не вказує на наявність будь-яких недоліків форми та змісту зазначених податкових накладних.

Положення п.201.16 ст.201 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) надають відповідачу право у порядку, визначеному КМ України, зупиняти реєстрацію податкової накладної з направленням платнику податків відповідного повідомлення з пропозицією надання пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які розглядаються Комісією ДФС України з наступним прийняттям рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються КМ України.

Так, КМ України прийнята постанова № 190 від 29.03.2017р. Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якої підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017р. (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджені Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та вичерпний переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017р., моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

обсяг постачання товару/послуг, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податків за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними пп.215.3.1 та пп.215.3.2 п.215.3 ст.215 розділу VI ПК України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Цим же наказом Міністерства фінансів України затверджений вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, для критерію, зазначеного у пп.1 п.6 Критеріїв, достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної будуть наступні документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

Для критерію, зазначеного в пп.2 п.6 Критеріїв, такими документами будуть:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно фактичних обставин справи відповідач, як і суд першої інстанції, в обґрунтування своєї позиції послались на ненадання позивачем переліку первинних документів, який наведений у вищевказаних Критеріях.

Однак є цілком зрозумілим, що за різними господарськими операціями можуть складатися і різни первинні документи, а тому необхідність складання тих чи інших первинних документів та можливість їх подання податковому органу залежить перш за все від сутності господарських операцій.

Тому, стверджуючи про ненадання певних первинних документів, які зазначені у вищевказаних Критеріях, суду необхідно встановити, які саме первинні документи повинні складатися на підтвердження конкретних господарських операцій.

Однак відповідач при прийнятті спірного рішення такого аналізу не здійснив.

Між тим, позивачем під час судового розгляду представлено видаткову накладну № ПФ-001219 від 26.10.2017р., товарно-транспортну накладну № 145 від 26.10.2017р., договір поставки м'яса та м'ясопродуктів (субпродуктів) № 321 від 06.03.2012р., видаткову накладну № 380 від 07.11.2017р., товарно-транспортну накладну № Р380 від 07.11.2017р., договір поставки № 43 від 22.05.2017р., видаткову накладну № 453 від 31.10.2017р., товарно-транспортну накладну № Р453 від 31.10.2017р., договір купівлі-продажу № 14 від 09.02.2017р., видаткову накладну № 3455 від 23.10.2017р., товарно-транспортну накладну № 402 від 23.10.2017р., договір поставки № 040816 від 04.08.2016р., видаткову накладну № АЖ-0000009 від 03.08.2017р., розрахунок фактуру № АЖ-0000009 від 03.08.2017р., товарно-транспортну накладну № АЖ-0000009 від 03.08.2017р. (а.с.72-95).

З наданої відомості руху матеріалів за листопад 2017 року вбачається, що залишки сировини для виготовлення продукції (жиру тваринного) на початок листопада 2017 складали 132879,90 кг; протягом листопада 2017 року позивачем було закуплено ще 123538 кг. Із них протягом листопада 2017 року використано на виробництво продукції 59933 кг, на кінець листопада 2017 року залишок склав 196484,90 кг. Отже, у позивача на час укладення договору поставки № 01/11 від 01.11.2017р. було достатньо сировини для поставки контрагенту 25430 кг жиру тваринного топленого, внаслідок чого ним сформовано та подано для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 14.11.2017р. Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за період листопад 2017 року між ФГ Агровіта нова і Приватною промислово-торгівельною фірмою ЮСІ за договором поставки № 01/11 від 01.11.2017р., покупцем здійснено оплату за договором на загальну суму 518918 грн., станом на 30.11.2017р. заборгованість є відсутньою (а.с.92). Здійснення оплати підтверджується виписками ПАТ Альфа-Банк з 16.11.2017р. по 27.11.2017р. (а.с.33-38).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про зобов'язання відповідача зареєструвати податкову накладну № 5 від 14.11.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки такі зобов'язальні дії направлені на відновлення порушених прав позивача.

Застосовуючи такий спосіб відновлення прав позивача, колегія суддів звертає увагу на положення пп.201.16.4. п.201.16 ст.201 ПК України, відповідно до якого податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, наведена норма матеріального права не ставить можливість реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у залежність від результатів оскарження рішення комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Разом з тим, у тексті пп.201.16.4. п.201.16 ст.201 ПК України вказується на рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги положення пп.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПК України датою реєстрації податкової накладної № 5 від 14.11.2017р. повинна бути дата ухвалення постанови апеляційної інстанції по цій справі, тобто 26.09.2018р.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє твердження відповідача про необхідність повної відмови у задоволенні позову, оскільки рішення Комісії ДФС України № 403618/38868515 від 13.12.2017р. не визнано судом протиправним та не скасовано, при цьому рішення суду першої інстанції позивачем не оскаржено.

Розглядаючи подану апеляційну скаргу та перевіряючи правильність рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що в силу ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З метою захисту прав платника податків, який звернувся до суду із розглядуваним позовом, однак погодився із рішенням суду по причині зобов'язання судом зареєструвати спірну податкову накладну, колегія суддів, яка в силу приписів ст.308 КАС України обмежена доводами та вимогами апеляційної скарги, вважає за доцільне та необхідне залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а відтак останні не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про часткову підставність та обґрунтованість заявленого позову, а тому заявлений позов підлягає до часткового задоволення, з вищевикладених мотивів.

В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ДФС України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.05.2018р. в адміністративній справі № 819/672/18 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Державну фіскальну службу України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Дата складення повного судового рішення: 26.09.2018р.