Постанова

від 25.09.2018 по справі 815/3376/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/3376/16

Категорія: 9.5 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Потапчук В.О.

суддів: Семенюка Г.В. , Шляхтицького О.І.

при секретарі - Алексєєвій Н.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника скаржника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

експертів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_8 адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року прийняте у відкритому судовому засіданні об 12:31 год. по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» до Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

У липні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» (далі - ПАТ «Одеський припортовий завод» , позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - Спеціалізоване ДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУДФС), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2016 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Спеціалізоване ДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУДФС на підставі акту про результати позапланової виїзної документальної перевірки № 109/28-08-14/00206539/26 від 06 червня 2016 року прийняла податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2016 року № НОМЕР_1, яким зменшила ПАТ «Одеський припортовий завод» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7 218 866,02 грн. та у зв'язку з тим, що заявлені до відшкодування суми ПДВ відшкодовано, зобов'язала сплатити суму податку у розмірі 7 218 866,02 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 3 609 433,02 грн. Під час проведення позапланової перевірки було встановлено, що за період з травня 2015 по грудень 2015 року позивачем було занижено базу оподаткування податком на додану вартість на загальну суму 36 094 330,07 грн., що призвело до безпідставного заниження податкових зобов'язань на суму ПДВ 7 218 866,02 грн. Зазначене базується на результатах перевірки ДФІ України, викладених в акті про результати ревізії ПАТ «Одеський припортовий завод» , де було відображено факт реалізації карбаміду на адресу компанії Newscope Estates Limited за ціною нижче собівартості у загальному розмірі - 36 094 330,07 грн. та проведеного в ході перевірки порівняльного аналізу ціни продажу з собівартістю реалізованої продукції.

ПАТ«Одеський припортовий завод» не погоджується з податковим повідомленням-рішенням Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС від 23 червня 2016 року № НОМЕР_1, вважає його протиправним та таким, що належить до скасування.

При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовленої продукції не може бути нижче собівартості, визначеної відповідно до п.11 ПБО - 16 «Витрати» . Оскільки згідно ПБО - 16 «Витрати» фактична собівартість реалізованої продукції визначається за підсумками місяця, то в разі реалізації готової продукції нижче собівартості постачальник (продавець) не пізніше останнього дня місяця, в якому відбулось таке постачання, повинен скласти податкову накладну з позначкою « 17» згідно п.20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом МФУ від 22 вересня 2014 року за № 957. Відповідно до підпункту а) пп.195.1.1 п.195.1 ст.195 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. При цьому слід враховувати, що в разі реалізації готової продукції на експорт нижче її собівартості обсяг операцій, розрахований виходячи з перевищення собівартості реалізації самостійно виготовлених товарів над фактичною ціною постачання, не формує вартості експортованого товару, нульова ставка до такого обсягу не застосовується, а тому в податковій накладній з позначкою « 17» визначається сума ПДВ за основною ставкою (20 %), та сума перевищення відображається в графі 8. Таким чином, сума перевищення ціни собівартості реалізації самостійно виготовлених товарів над фактичною ціною їх постачання відображаються в звітній (податковій) декларації з ПДВ того періоду, в якому відбулась подія (таке постачання). Перевіркою не встановлено виписки відповідних податкових накладних та відображення сум ПДВ у гр.8 звітних декларацій періодів, в яких встановлено перевищення реалізації товару на експорт по ціні нижче собівартості реалізації самостійно виготовлених товарів. На підставі вищевикладеного, перевіркою встановлено, що в період з 01 травня 2015 року по 31 грудня 2015 року ПАТ «Одеський припортовий завод» на порушення п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, абз. а) п.193.1 ст.193 ПКУ занижено базу оподаткування податком на додану вартість на загальну суму 36 094 330,07 грн., що призвело до безпідставного заниження податкових зобов'язань на суму ПДВ - 7 218 866,02 грн.

Під час розгляду справи суд першої інстанції допустив заміну первісного відповідача на правонаступника Одеське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року призначено комплексну судову (економічну та товарознавчу) експертизу у даній справі.

28 лютого 2018 року на виконання вказаної ухвали від 12 квітня 2017 року Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України склав висновок експерта №17-2527/2528/2529/6162/6163 комплексної судової економічної та товарознавчої експертизи.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням від 06 червня 2018 року, ухваленим у відкритому судовому засіданні, Одеський окружний адміністративний суд адміністративний позов ПАТ Одеський припортовий завод задовольнив у повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС звернулося до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що рішення винесено з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі.

Скаржник зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено не факт порушення правильності складання та подання до перевірки податкових накладних, а факт відсутності податкової накладної, яку повинно було скласти ПАТ Одеський припортовий завод згідно умов чинного законодавства, яке діяло у 2015 році.

Окрім того, скаржник зазначає, що висновок експерта щодо суми фактичної собівартості реалізованої продукції на експорт ПАТ Одеський припортовий завод , який базується на даних наданих акціонерним товариством, а саме фактичних прямих витрат, не відповідає діючим законодавством України поняттю собівартості виготовленої продукції.

Скаржник звертає увагу суду на те, що експерт підмінює поняття фактичної собівартості реалізованої продукції та прямих витрат на виробництво реалізованої продукції та як наслідок, за результатом такої підміни загальна сума фактичної собівартості реалізованої продукції у вартісному виразі зменшується.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі. Відстрочено сплату судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою до винесення рішення у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обставини справи.

ПАТ «Одеський припортовий завод» станом на дату подання позовної заяви було зареєстроване та перебувало на обліку в Спеціалізованій ДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС. Станом на час розгляду справи ПАТ «Одеський припортовий завод» зареєстроване та перебуває на обліку в Одеському управлінні Офісу великих платників податків ДФС як платник податків з 29 вересня 1993 року за № 334.

На підставі направлень від 18 березня 2016 року за № 38, 39, 40, 41, наказу від 18 березня 2016 року № 120 в період з 21 2березня 016 року по 30 травня 2016 року співробітники Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС провели документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Одеський припортовий завод» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з компанією Newscope Estates Limited, компанією Expotrade Global Limited, ПАТ «Державний ощадний банк України» (код банку 300465), «Компанія «Енергоальянс» (код ЄДРПОУ 30558017), НАК «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 20077720) за період з 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2015 року.

За результатами цієї перевірки 06 червня 2016 року Спеціалізована ДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС склала акт № 109/28-08-14/00206539/26.

В акті перевірки від 06 червня 2016 року № 109/28-08-14/00206539/26 встановлені наступні порушення з боку позивача в період з 01 травня 2015 року по 31 грудня 2015 року: п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, абз. а) п.193.1 ст.193 Податкового кодексу України, що призвело до заниження бази оподаткування податком на додану вартість на загальну суму 36 094 330,07 грн., що в свою чергу призвело до безпідставного заниження податкових зобов'язань на суму ПДВ - 7 218 866,02 грн., в т. ч. по періодам травень 2015 року на 555 602,90 грн., вересень 2015 року на 2 034 852,39 грн., жовтень 2015 року на 4 537 727,84 грн., листопад 2015 року на 83 655,46 грн., грудень 2015 року на 7 027,43 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 06 червня 2016 року № 109/28-08-14/00206539/26 ПАТ «Одеський припортовий завод» 10 червня 2016 року подало заперечення на нього до Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС.

Спеціалізована ДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС 17 червня 2016 року надало відповідь № 2809/10/28-08-14 на заперечення ПАТ «Одеський припортовий завод» , якою висновки акту перевірки від 06 червня 2016 року № 109/28-08-14/00206539/26 залишені без змін.

За наслідками перевірки ПАТ «Одеський припортовий завод» на підставі акту перевірки від 06 червня 2016 року № 109/28-08-14/00206539/26 відповідно до зазначених порушень Спеціалізована ДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС прийняла податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2016 року № НОМЕР_1, яким позивачеві за порушення п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, абз. а) п.193.1 ст.193 Податкового кодексу України зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ПАТ «Одеський припортовий завод» у розмірі 7 218 866,02 грн. та у зв'язку з тим, що заявлені до відшкодування суми ПДВ відшкодовано, зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 7 218 866,02 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 3 609 433,02 грн.

Не погоджуючись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС № 109/28-08-14/00206539/26 від 06 червня 2016 року про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПАТ «ОПЗ» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства при здійснені фінансово-господарських відносин з компанією Newscope Estates Limited за період з 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2015 року в частині заниження в період з 01 травня 2015 року по 31 грудня 2015 року бази оподаткування податком на додану вартість на загальну суму 36 094 330,07 грн., що призвело до безпідставного заниження податкових зобов'язань на суму ПДВ 7 218 866,02 грн., є необґрунтованими та не підтверджуються документально.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та Податкового кодексу України.

Джерела права й акти їх застосування.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 23.1 статті 23 ПК України базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування.

База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.

Згідно з частинами першою, другою пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до підпункту а підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПК України вивезення товарів за межі митної території України оподатковується за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що база оподаткування податком на додану вартість є вартісною характеристикою усієї операції, яка згідно зі статтею 185 ПК України визнана об'єктом оподаткування, що виключає можливість виникнення декількох баз оподаткування за однією операцією (зокрема, за операцією з вивезення товарів за межі митної території України).

До бази оподаткування усієї операції застосовується єдина ставка податку на додану вартість, яка визначається залежно від виду господарської операції; зокрема, для оподаткування операцій з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту застосовується нульова ставка податку (підпункт а підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПК України) незалежно від співвідношення собівартості реалізованого товару та фактичної ціни його реалізації.

Оцінка суду.

З вищезазначених вимог чинного законодавства вбачається, що вони не передбачають такої окремої складової бази оподаткування ПДВ як перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів над фактичною ціною постачання (експорту) . При цьому, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості , застосовується для розрахунку бази оподаткування усієї операції без її поділу на окремі частини. За своїм економіко-юридичним змістом база оподаткування являє собою вартісну, фізичну або іншу характеристику об'єкта оподаткування.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що база оподаткування ПДВ є вартісною характеристикою усієї операції, яка згідно вимог ст.185 ПК України визнана об'єктом оподаткування. Зазначене виключає можливість виникнення декількох баз оподаткування за однією операцією (зокрема, за операцією з вивезення товарів за межі митної території України).

Так, згідно вимог п.193.1 ст.193 ПК України (в редакції, що діяла в 2015 році) ставки податку встановлюються від бази оподаткування податком на додану вартість в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків.

При цьому, згідно вимог підпункту а пп.195.1.1 п.195.1 ст.195 ПК України у період здійснення ПАТ Одеський припортовий завод фінансово-господарських взаємовідносин з компанією Newscope estates Limited, операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковувалися за нульовою ставкою.

Таким чином, з урахуванням обставин справи колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що база оподаткування податком на додану вартість являє собою вартісну характеристику усієї операції, яка згідно ст.185 ПК України визнана об'єктом оподаткування. При цьому, виникнення декількох баз оподаткування за однією операцією (зокрема, за операцією з вивезення товарів за межі митної території України) та/або поділ такої операції на окремі частини із виділенням окремої складової бази оподаткування ПДВ, а також застосування різних ставок податку на додану вартість в залежності від співвідношення собівартості реалізованого товару та фактичної ціни його реалізації нормами ПК України не передбачено.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 12 червня 2018 року у справі №К/9901/37755/18 (814/2168/16) та від 08 травня 2018 року у справі №К/9901/19667/18(804/2430/16).

Вказаний висновок, який приймається колегією суддів, суд попередньої інстанції прийняв з урахуванням складеного науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України висновку експерта №17-2527/2528/2529/6162/6163 комплексної судової економічної та товарознавчої експертизи від 28 лютого 2018 року.

Колегія суддів, на вимогу скаржника, перевірила доводи експертизи.

18 вересня 2018 року до Одеського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС про призначення повторної судово-економічної експертизи. В обґрунтування вказаного клопотання фіскальна служба зазначила, що висновок експерта №17-2527/2528/2529/6162/6163 комплексної судової економічної та товарознавчої експертизи від 28 лютого 2018 року є необґрунтованим щодо сум фактичної собівартості реалізованої продукції на експорт ПАТ Одеський припортовий завод , який базується на даних товариства, а саме фактичних прямих витрат, не відповідає встановленому чинним законодавством України поняттю собівартості виготовленої продукції.

Для вирішення поставлених в клопотанні питань колегією суддів під час розгляду справи в судовому засіданні 18 вересня 2018 року було викликано в судове засідання експертів для їх допиту скаржником та уточнення висновків експертизи.

Так, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 25 вересня 2018 року Судовий експерт ВТтаФБД ОНДІСЕ ОСОБА_6, Головний експерт ОСОБА_9 ОСОБА_8 та Головний експерт ОСОБА_9 ОСОБА_7 заперечували у призначенні повторної судово-економічної експертизи у зв'язку з відсутністю підстав, так як висновок №17-2527/2528/2529/6162/6163 комплексної судової економічної та товарознавчої експертизи від 28 лютого 2018 року містить обґрунтовані відповіді на поставленні питання. Більш того, експерти підтвердили, що вказаний висновок прийнято в рамках чинного законодавства України з урахуванням наданих судом першої інстанції первинних документів та інформації зазначеної в Акті перевірки від 06 червня 2016 року № 109/28-08-14/00206539/26.

Таким чином, колегія суддів вважає, що під час допиту експертів ними було спростовано доводи представника фіскальної служби поставлені в вищевказаному клопотанні про те, що сума фактичної собівартості реалізованої ПАТ Одеський припортовий завод , який базується на даних товариства, а саме фактичних прямих витрат, не відповідає встановленому чинним законодавством України поняттю собівартості виготовленої продукції.

Частиною 1 ст.101 КАС України встановлено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Згідно ч.1 ст.108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

На підставі викладеного, 25 вересня 2018 року в судовому засіданні суду апеляційної інстанції колегією суддів відмовлено Одеському управлінню Офісу великих платників податків ДФС у задоволенні вищевказаного клопотання про призначення повторної судово-економічної експертизи.

Окрім того, колегія суддів при винесенні рішення вважає за необхідним прийняти до уваги посилання представника позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції на висновок Верховного Суду викладений в постанові від 04 вересня 2018 року у справі №Зн/9901/51/18 (826/5608/17), згідно якого постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2017 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року, якими визнано протиправними та скасовано висновки Державної фінансової інспекції України, викладені в акті ревізії фінансово-господарської діяльності ПАТ Одеський припортовий завод за період з 01 січня 2014 року по 30 листопада 2015 року, який датований 16 лютого 2016 року за №05-21/11, щодо договорів, укладених між ПАТ ОПЗ та Newscope Estates Limited, серед яких договір від 26 березня 2015 року №1А-NSC-2015, залишено без змін. А також, висновки Вищого адміністративного суду України викладені в постановах від 16 лютого 2016 року у справі №К/800/47756/15 та від 22 березня 2016 року у справі № К/800/48575/15 на які посилався позивач при звервенні до суду з адміністративним позовом.

З урахуванням вказаних обставин справи колегія суддів вважає, що висновки Акту № 109/28-08-14/00206539/26 від 06 червня 2016 року про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПАТ Одеський припортовий завод з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства при здійснені фінансово-господарських відносин позивача з компанією Newscope Estates Limited за період з 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2015 року в частині заниження в період з 01 травня 2015 року по 31 грудня 2015 року бази оподаткування податком на додану вартість на загальну суму 36 094 330,07 грн., що призвело до безпідставного заниження податкових зобов'язань на суму ПДВ 7 218 866,02 грн., є необґрунтованими та не підтверджуються документально, що правильно було встановлено судом попередньої інстанції.

При цьому, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги залишаються поза увагою, оскільки не спростовують правильного висновку суду першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення від 06 червня 2018 року.

З системного аналізу вимог чинного законодавства та обставин справи колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову ПАТ Одеський припортовий завод шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 червня 2016 року № НОМЕР_1.

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат передбачений ст.139 КАС України здійсненню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції залишено судом апеляційної інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 316, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» до Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 26 вересня 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_10 Судді ОСОБА_11 ОСОБА_12