Постанова

від 19.09.2018 по справі 821/920/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/920/18

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусика А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Херсон-Діпромісто" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Херсон-Діпромісто" (далі ПрАТ) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (далі ДФС) про скасування рішення відповідача від 29 грудня 2017 року № 245/21-22-12-05/02498091 про анулювання реєстрації платника єдиного податку та відновити позивачу статус платника єдиного податку третьої групи з 01 січня 2018 року.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року позов було задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ДФС подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказане рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 грудня 2017 року ДФС проведено перевірку щодо порушення ПрАТ умов перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт № 245/21-22-12-05/02498091, зі змісту якого вбачається, що станом на 01 липня 2017 року, 01 серпня 2017 року, 01 вересня 2017 року, 01 жовтня 2017 року, на 01 листопада 2017 року, 01 грудня 2017 року відповідно до даних ІС "Податковий блок" встановлено наявність у ПрАТ податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 3,32 грн.

29 грудня 2017 року ДФС прийнято рішення № 245/21-22-12-05/02498091 про анулювання реєстрації платником єдиного ПрАТ з 01 січня 2018 року згідно з абзацом 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України.

Винесення вказаного рішення і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не провів в установлений законодавством спосіб перевірку, передбачену статтею 75 ПК України. Також, судом першої інстанції встановлена відсутність передбаченої абз.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України необхідної умови для прийняття рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку існування податкового боргу в останній день другого із двох послідовних кварталів, що є підставою для визнання спірного рішення протиправним.

Колегія суддів погоджується з такими висновками та зазначає наступне.

Положеннями ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 299.11. ст. 299 Податкового кодексу України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Тобто п. 299.11 ст. 299 ПК України визначає, що порушення платником єдиного податку вимог, встановлених главою І Розділу XIV "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності", є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку. Такі порушення контролюючим органом повинні бути встановлені під час проведення перевірок.

Таким чином судова колегія вважає вірними висновок суду першої інстанції, що відповідач не провів в установлений законодавством спосіб перевірку, передбачену статтею 75 ПК України.

Судова колегія не приймає доводи апелянта відносно того, що п.299.11 ст.299 ПК України визначає окремий вид перевірки платника податку, оскільки дана норма не встановлює додаткового виду перевірки, а лише зазначає порядок анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Стосовно самого спірного рішення колегія суддів зазначає, що згідно ст.299.10 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Положеннями ст.298.2.3 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.8).

Так, підставою для винесення спірного рішення був той факт, що станом на 01 липня 2017 року, 01 серпня 2017 року, 01 вересня 2017 року, 01 жовтня 2017 року, на 01 листопада 2017 року, 01 грудня 2017 року відповідно до даних ІС "Податковий блок" встановлено наявність у ПрАТ податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 3,32 грн..

Разом з тим, з аналізу положень ст.298.2.3 ПК України вбачається, що в разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів кінцевою датою переходу платника єдиного податку на сплату інших податків і зборів є останній день другого із двох послідовних кварталів, в даних спірних правовідносинах такою датою є 29 грудня 2017 року (п'ятниця, останній робочий день другого із двох послідовних кварталів).

Разом з тим, незважаючи на ту обставину, що останнім днем, коли платник повинен був (мав право) перейти на сплату інших податків і зборів (в разі наявності боргу) є 29 грудня 2017 року, податковий орган саме в цей день виніс спірне рішення № 245/21-22-12-05/02498091 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, що на думку колегії суддів є передчасним, а тому протиправним та такими, що підлягає скасуванню.

Крім того, положеннями ст.54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Також, вказаною статтею зазначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством у відповідних випадках.

Разом з тим, грошова сума у розмірі 3,32 грн. не була самостійно обчислена позивачем, як сума податкового зобов'язання та/або пені в податковій декларації, рівно як і не була самостійно визначена контролюючим органом, як грошове зобов'язання в податковому повідомленні-рішенні, а тому, на думку колегії суддів, не може вважатись узгодженим податковим зобов'язанням, а в подальшому (в разі не сплати) податковим боргом, що свідчить про відсутність підстав для анулювання реєстрації позивача, платника єдиного податку та відсутність наявного обов'язку щодо самостійного переходу позивачем на сплату інших податків і зборів.

Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування рішення відповідача від 29 грудня 2017 року № 245/21-22-12-05/02498091 про анулювання реєстрації платника єдиного податку та зобов`язання відновити позивачу статус платника єдиного податку третьої групи з 01 січня 2018 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються лише на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку ст.328-331 КАС України.

Головуючий суддя ОСОБА_2 Судді ОСОБА_1 ОСОБА_3