Постанова

від 26.09.2018 по справі 815/1513/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/1513/17

Категорія: 3.7 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БЄЛТРАНС на постанову Одеського окружного адміністративного суду, яку прийнято 07 квітня 2017 року у складі суду судді: Харченко Ю.В. по справі за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛТРАНС про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просила суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛТРАНС заборгованість у загальному розмірі 16207,97грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю БЕЛТРАНС , за результатами якого встановлено перевищення вагових параметрів транспортного засобу, а тому з відповідача в судовому порядку має бути стягнуто плату за проїзд великоваговим транспортним засобом, яку Товариством з обмеженою відповідальністю БЕЛТРАНС у законодавчо встановлений тридцятиденний строк не сплачено.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2017 року вказаний позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛТРАНС (67600, Одеська обл., м. Біляївка, вул. Леніна,65) до Державного бюджету України на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 37913781, отримувач УК у Біляївському районі р/р 31311309700111 ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, призначення платежу - плата за проїзд) заборгованість у загальному розмірі 16207,97 грн.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ТОВ БЄЛ-ТРАНС подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, та прийняти нову постанову, якою позов Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БЄЛ-ТРАНС залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2017 року - без змін.

Також, до Одеського апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю БЄЛТРАНС , на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2017 року, яке не брало участь у справі.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, та судом при розгляді справи були порушенні норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.09.2016 року працівниками Управління Укртрансбезпеки в Одеській області у пункті габаритно-вагового контролю автодороги М05 Київ - ОСОБА_1 (450 км + 500 м) проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки DAF, модель 95 XF 430, реєстраційний номер НОМЕР_1, із причепом марки 99983, реєстраційний номер НОМЕР_2.

За наслідками вказаного контролю складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0001255 від 10.09.2016 року, в якому зазначено, що при нормативно допустимій масі в 40 тонн, фактична маса вантажного автомобіля складає 40,16 тонн.

10.09.2016 року Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, у якій зазначено про перевищення в транспортному засобі марки DAF, модель 95 XF 430, реєстраційний номер НОМЕР_1, із причепом марки 99983, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Того ж дня фахівцем Управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0001255 від 10.09.2016 року, у якому визначено товариству до сплати суму в розмірі 538,65 євро (що за курсом НБУ становить 16207,97 грн.). Зазначено, що перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

У зв'язку з несплатою вказаної плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в добровільному порядку, Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася з даним позовом до суду про стягнення заборгованості в судовому порядку.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення заборгованості в сумі 16207,97 грн., дійшов висновку, що при розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування позивач діяв у відповідності до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин, механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою КМУ № 879 від 27.06.2007 року, сума боргу є обґрунтованою та, у зв'язку з несплатою товариством самостійно у встановлений вказаним Порядком строк, вона підлягає стягненню з останнього в примусовому порядку.

Колегія суддів вирішуючи даний спір в апеляційній інстанції виходить з наступного.

Відповідно до п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198, якою затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.

Згідно змісту статті 33 Закону України Про автомобільні дороги рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Згідно п.п. 4 п. 2 вказаного Порядку габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Абзацом 2 пункту 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Згідно абз. 1 п. 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно до п. 30 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

Згідно п. 31-1 Порядку № 879 перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Отже, нормами чинного законодавства встановлені вимоги щодо здійснення перевезень вантажу великоваговими та великогабаритними транспортними засобами на автомобільних дорогах загального користування та передбачена плата за проїзд таким транспортом за встановленими ставками.

Так, зокрема, обов'язковою умовою під час здійснення відповідних перевезень є дотримання перевізником вагових та габаритних параметрів відповідного транспортного засобу. У разі перевезення вантажу з перевищенням відповідних вагових та (або) габаритних параметрів з перевізника справляється плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Розглядаючи доводи апелянта про невизначеність суб'єкта щодо якого розглядається питання про стягнення заборгованості, проаналізувавши вказані норми чинного законодавства України, колегією суддів встановлено наступне.

Відповідно до матеріалів справи, а саме товарно-транспортної накладної (а.с.24) перевізником є ТОВ БЄЛ-ТРАНС (код ЄДРПОУ 37136296), що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань знаходиться за адресою: Одеська обл., місто Біляївка, вул. Отамана Головатого, буд. 65, інд. 67600.

Відповідно до інформації наданої територіальним сервісним центром № 5141 Регіонального сервісного центру в Одеській області Міністерства внутрішніх справ № 31/15/5141-1954 від 10.08.2018 року на вимогу суду апеляційної інстанції, вбачається, що згідно наявних баз даних ТСЦ № НОМЕР_3 МВС в Одеській області щодо транспортного засобу DAF 95 ХF 430, 2000 року виготовлення, номер шасі - ХLRТG47ХS0Е521495, номер двигуна - ХF315МТ51898 зазначається відомості про наступне: 08.04.2008 року - автомобіль зареєстрований за ПП Виробнича транспортна компанія БЕЛТРАНС , код ЄДРПОУ 33803207, адреса: Одеська область, м. Біляївка, вул. Леніна, буд. 65, який 13.08.2010 року знятий з обліку для реалізації; 13.08.2010 року - автомобіль перереєстрований на гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: м. Одеса, ОСОБА_3АДРЕСА_1 (видано номерний знак НОМЕР_4 та свідоцтво про реєстрацію про реєстрацію САА 962628); 18.08.2010 року - видано тимчасовий реєстраційний талон на право керування транспортним засобом ДАП № 424654 року на ПП Виробнича транспортна компанія БЕЛТРАНС , код ЄДРПОУ 33803207, адреса: Одеська область, м. Біляївка, вул. Леніна, буд. 65. Термін дії тимчасового реєстраційного талону до 17.08.2013 року; 30.05.2012 року - видано свідоцтво про реєстрацію САК-722025 для участі у міжнародному русі на ТОВ БЕЛТРАНС , код 37260797, адреса: Одеська область, м. Біляївка, вул. Леніна, буд. 65 (термін дії свідоцтва про реєстрацію для виїзду кордон до 30.05.2015 року); 30.06.2017 року в ТСЦ 5141 РСЦ МВС в Одеській області проведено реєстраційну операцію по зняттю з обліку при поверненні із поїздки за кордон.

Станом на 09.08.2018 року автомобіль DAF 95 ХF 430, 2000 року виготовлення, номерний знак НОМЕР_4, номер шасі - ХLRТG47ХS0Е521495, номер двигуна - ХF315МТ51898, червоного кольору, значиться зареєстрованим за гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за адресою: Одеська область, м. Біляївка, вул. Леніна, буд. 65, значиться ТОВ БЄЛ-ТРАНС , код 37136296, в той час, як за ТОВ БЄЛТРАНС , код 37260797 закріплений адрес: 65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Грецька, буд. 17, офіс 51, тоді як за місце знаходження товариства з обмеженою відповідальністю із назвою БЕЛТРАНС , код 32959664, є м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2-Б.

Поряд з цим, позов у даній справі заявлено до БЕЛТРАНС , при цьому, адресу місцезнаходження визначено наступну: Одеська область, м. Біляївка, вул. Леніна, буд. 65.

Також, колегія суддів наголошує, що позивачем у даній справі виступає Державна служба України з безпеки на транспорті та позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛТРАНС плату за проїзд великоваговим транспортним засобом розмірі 16207,97 грн.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з підп. 15, 27 п. 5 зазначеного Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведеного вбачається, що позивач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Отже, нормами чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Разом з тим, повноваження Укртрансбезпеки щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати.

При цьому, за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 50 КАС України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Аналогічні вимоги містить ст. 46 КАС України, в редакції з 15.12.2017 року.

У цій нормі процесуального права наведено вичерпний перелік випадків, у яких фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами в адміністративному процесі за позовами суб'єктів владних повноважень.

До компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб'єкта владних повноважень, у яких одночасно можуть бути відповідачами фізичні особи, в чітко визначених законами України випадках.

Проте, ані Конституцією України, ані законами України позивача (Укртрансбезпеки) не наділено правом звернення саме до адміністративного суду щодо стягнення грошових коштів за проїзд транспортного засобу з перевищенням нормативних вагових параметрів.

Крім того, за змістом ч. 2 ст. 21 КАС України чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналогічні вимоги містить ст. 21 КАС України, в редакції з 15.12.2017 року.

Отже, адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь держави) носять приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.

Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 26 жовтня 2016 року у справі № 813/4972/13-а.

Також у справі № 820/1203/17 ОСОБА_4 Верховного Суду не вбачала підстав для відступлення від цього висновку та прийшла до висновку, що вказана категорія справ не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства (постанова від 06.06.2018 року).

Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, враховуючи висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття провадження у даній справі про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування, оскільки таку справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, така справа не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язана з вирішенням питання щодо стягнення коштів. Суб'єктний склад сторін свідчить про те, що вирішення вказаного спору належить до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 323 КАС України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає її за правилами цієї глави.

За результатами розгляду апеляційної скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд приймає постанову відповідно до статті 315 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 238, 241, 243, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 323, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БЄЛТРАНС - задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю БЄЛ-ТРАНС - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2017 року - скасувати.

Провадження у справі за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛТРАНС про стягнення заборгованості - закрити.

Роз'яснити позивачу право на звернення в порядку господарського судочинства.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець