Постанова

від 19.09.2018 по справі 753/10789/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

19 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 753/10789/15-ц

провадження № 61- 3084св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Штелик С. П. (суддя-доповідач)

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - садівниче товариство Дніпровський ,

третя особа - публічне акціонерне товариство Київенерго ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 червня 2016 року у складі судді Комаревцевої Л. В. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року у складі суддів Саліхова В. В., Прокопчук Н. О., Семенюк Т. А.,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до садівничого товариства Дніпровський (далі - СТ Дніпровський ) про зобов'язання вчинити дії.

Позов мотивовано тим, що вона з 29 червня 1998 року є членом СТ Дніпровський . Електропостачання її садової ділянки АДРЕСА_1, здійснюється акціонерною компанією Київенерго через СТ Дніпровський на підставі договору про постачання електроенергії № 60827 від 21 липня 2008 року, укладеного між АК Київенерго та СТ Дніпровський . Електроенергія до її ділянки підводиться через стовп № 9, належний СТ Дружний . На виконання листа голови товариства ОСОБА_2 вона встановила прилад обліку на стовпі № 9 по АДРЕСА_1. 12 серпня 2014 року вона в письмовій формі звернулась до голови СТ Дніпровський з проханням направити електрика товариства для опломбування лічильника електроенергії, проте цього не було зроблено. Натомість 04 вересня 2014 року, 18 жовтня 2014 року і 31 жовтня 2014 року її ділянку неодноразово було відключено від електроживлення.

В листопаді 2014 року вона звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до СТ Дніпровський , ОСОБА_2, електрика СТ Дніпровський ОСОБА_3 про визнання порушеним прав споживача електроенергії, визнання дій протиправними, стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди. Рішенням суду від 10 лютого 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 23 квітня 2015 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії СТ Дніпровський щодо відключення 04 вересня 2014 року, 18 жовтня 2014 року, 31 жовтня 2014 року від споживання електроенергії споживача ОСОБА_1 й визнано порушеними її права як споживача електроенергії. Листом від 12 лютого 2015 року, листом від 27 квітня 2015 року вона запропонувала голові СТ Дніпровський поновити електропостачання її садової ділянки. 28 квітня 2015 року направила голові правління СТ Дніпровський пропозицію на укладання договору щодо обслуговування електричних мереж, проте 13 травня 2015 року отримала лист, яким їй було запропоновано замість поновлення існуючого здійснити нове підключення на нових умовах. На теперішній час електропостачання не відновлено. Відсутність електропостачання на ділянці позивача перешкоджає їй користуватися земельною ділянкою.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила усунути перешкоди у користуваннї її земельною ділянкою; зобов'язати СТ Дніпровський не перешкоджати здійсненню постачання електроенергії на належну їй земельну ділянку; зобов'язати СТ Дніпровський протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили поновити постачання електроенергії на належну їй земельну ділянку шляхом ремонту пошкодженого кабелю; зобов'язати СТ Дніпровський протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили опломбувати лічильник електроенергії, встановлений позивачем на стовпі електроопори № 9, яким здійснюється облік спожитої енергії на ділянці.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 червня 2016 року у задоволені позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних доказів того, що на момент відключення будинку/ділянки від повітряної лінії електропередач СТ Дніпровський вона користувалась трифазною схемою електроспоживання, тому її вимоги направлені на зміну існуючої однофазної схеми живлення на трифазну з одночасним збільшенням потужності з 5 кВт до 26 кВт, внаслідок чого відбувається зміна технічних параметрів електроустановок позивача до електричних мереж СТ Дніпровський , а не поновлення електроспоживання на умовах, які існували до її відключення.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 червня 2016 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог. Встановивши при розгляді справи самовільну зміну позивачем схеми живлення, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Підстави касаційного оскарження судових рішень обґрунтовано тим, що при вирішенні справи суди не врахували, що відсутність електропостачання на земельній ділянці перешкоджає позивачу користуватися земельною ділянкою та виконувати будь-які будівельні роботи; судами не встановлені всі обставини справи, акт від 02 липня 2015 року про порушення нею правил користування електричною енергією не є належним доказом у справі; при вирішенні справи суд не прийняв до уваги те, що обставини, які були встановлені при розгляді інших справ і які були зазначені в рішеннях суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій не змінилися; покази електрика ОСОБА_3, покладені в основу рішення суду першої інстанції, не відповідають дійсності; твердження про зміну позивачем схеми живлення з однофазної та трифазну не ґрунтується на матеріалах справи та є хибними, оскільки матеріали справи не містять доказів, що на момент відключення ділянка позивача була підключена за однофазною схемою та мала договірну потужність у 5 кВт, відсутні докази, що позивач збільшила потужність до 26 кВт та змінила схему постачання електроенергії; суд помилково послався на те, що у відповідача існує затверджена загальними зборами процедура підключення та правила електропостачання; суд безпідставно не врахував, що кошторис товариства є документом, який лише визначає розмір витрат на потреби товариства і не встановлює інших, обов'язкових правил, встановлення яких віднесено до статутних документів товариства; мотивувальна частина рішення суду першої інстанції не містить обгрунтування відмови всіх позовних вимог.

18 січня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України , в редакції чинній на час розгляду справи, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 29 червня 1998 року є членом СТ Дніпровський .

Між акціонерною енергетичною компанією Київенерго і СТ Дніпровський укладено Договір про постачання електричної енергії № 60827 від 21 липня 2008 року, за яким постачальник продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб його електроустановок.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 лютого 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 23 квітня 2015 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до СТ Дніпровський , голови СТ Дніпровський ОСОБА_2, електрика СТ Дніпровський ОСОБА_3 про визнання порушеними прав споживача електроенергії, визнання дій протиправними, стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Визнано протиправними дії СТ Дніпровський щодо відключення 04 вересня 2014 року, 18 жовтня 2014 року та 31 жовтня 2014 року від споживання електроенергії споживача ОСОБА_1 за адресою: участок АДРЕСА_1, визнано порушеними права позивача як споживача електроенергії.

Вказаним рішенням суду встановлено відсутність самовільного підключення позивачкою до електричної енергії, так як на час відключення її будинок був обладнаний необхідними комунікаціями для отримання та споживання електроенергії, а в будинку встановлений й опломбований відповідачем у встановленому порядку засіб обліку електроенергії.

Після набрання вищезазначеним рішенням законної сили окрім однофазного лічильника, який знаходиться в будинку по АДРЕСА_1, на опорі № 9 по АДРЕСА_1 позивачем додатково встановлений ще один трифазний електролічильник і автомат 40 А.

Таким чином, на момент відключення будинку позивачки від електромережі СТ Дніпровський мало місце однофазне електроживлення, при цьому від повітряної лінії електропередач СТ Дніпровський до будинку позивачки був підведений кабель з чотирьох проводів, в якому були задіяні тільки два проводи, необхідні для однофазного споживання.

Згідно з пунктом 1.1. Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17 січня 2013 № 32 (діяли на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Правила № 32), ці Правила регулюють відносини, які виникають під час приєднання новозбудованих, реконструйованих чи технічно переоснащених електроустановок замовників.

Відповідно до пункту 1.2. Правил № 32 замовник - фізична або юридична особа, яка письмово повідомила електропередавальній організації про намір приєднати до електричних мереж новозбудовані електроустановки або змінити технічні параметри діючих електроустановок внаслідок реконструкції чи технічного переоснащення; зміна технічних параметрів - це збільшення величини дозволеної до використання потужності електроустановки внаслідок реконструкції чи технічного переоснащення об'єкта, підвищення рівня надійності електрозабезпечення електроустановки, зміна точки приєднання, зміна схеми живлення електроустановок замовника з однофазної на трифазну.

Оскільки позивачем не доведено, що на момент відключення будинку/ділянки від повітряної лінії електропередач СТ Дніпровський об'єкт споживача мав трифазну схему електроспоживання, договір про збільшення величини дозволеної до використання потужності електроустановки із 5 кВт до 26 кВт між ОСОБА_1 та власникомелектромереж не укладався, колегія суддів погоджується із висновками судів про те, що в результаті зміни схеми живлення електроустановки з однофазної на трифазну з одночасним збільшенням потужності з 5 кВт до 26 кВт відбулася самовільна зміна технічних параметрів електроустановок позивача, що є підставою для приєднання технічно переоснащених електроустановок позивача до електричних мереж СТ Дніпровський , а не поновлення електроспоживання на умовах, які існували до її відключення.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, встановивши, що позивачем без належного дозволу здійснила зміну схеми живлення електроустановок з однофазної на трифазну, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. О. Лесько

С.Ю. Мартєв

В. М. Сімоненко

С. П. Штелик