Ухвала

від 24.09.2018 по справі 906/841/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" вересня 2018 р. Справа № 906/841/16.

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді: Сікорської Н.А., розглядаючи скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-консалтингова компанія "Стратег Груп" на бездіяльність Ємільчинського РВДВС ГТУЮ у Житомирській області у виконавчому провадженні № 5486639 у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-консалтингова компанія "Стратег Груп"

до: Державного підприємства "Дослідне господарство "Рихальське" Інституту сільського господарства Західного Полісся НААНУ"

про стягнення 440911,86 грн.

за участю представника скаржника: ОСОБА_1, довіреність № 17/08/18 від 17.08.18 (в режимі відеоконференції).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.10.2018 стягнуто з Державного підприємства "Дослідне господарство "Рихальське" Інституту сільського господарства полісся Національної академії аграрних наук України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-консалтингова компанія "Стратег Груп" 337244,00 грн. основного боргу; 21568,76 грн. інфляційних; 8078,63 грн. 3% річних; 73882,67 грн. пені; 6611,61 грн. судового збору.

03.11.2016 на виконання зазначеного рішення видано судовий наказ № 906/841/16.

20.06.2018 на адресу суду від стягувача надійшла скарга на бездіяльність Ємільчинського РВДВС ГТУЮ у Житомирській області у виконавчому провадженні № 5486639 у справі № 906/841/16, відповідно до якої останній просить:

- визнати незаконною бездіяльність Ємільчинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області при виконанні рішення Господарського суду Житомирської області від 17.10.2016 у справі № 906/841/16 в частині невиконання вимог Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" щодо передачі виконавчого документа за вказаним рішенням до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

- зобов'язати Ємільчинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридично-консалтингова компанія "Стратег груп" коштів, що стягуються за рішенням господарського суду Житомирської області від 17.10.2016 у справі № 906/841/16.

Ухвалою від 13.08.2018 суд прийняв до розгляду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-консалтингова компанія "Стратег Груп". Розгляд скарги призначено на 22.08.2018.

Ухвалою господарського суду від 22.08.2018 відкладено розгляд скарги на 24.09.2018.

24.09.2018 на адресу суду від Ємільчинського районного відділу ДВС ГТУЮ у Житомирській області надійшло заперечення на скаргу (а.с. 144-146).

Подана скарга мотивована тим, що органом державної виконавчої служби не вчиняються всі належні заходи, направлені на примусове виконання наказу Господарського суду Житомирської області у справі № 906/841/16, а саме, не виконуються вимоги Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" щодо подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувану коштів, у зв'язку із спливом шестимісячного строку з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Представник скаржника (стягувача) в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) вимоги, викладені у скарзі підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у ній.

Обґрунтовуючи вищевказану скаргу, скаржник вказує, що з часу відкриття Ємільчинським районним ВДВС ГТУЮ у Житомирські області виконавчого провадження № 54986639 минуло більше ніж шість місяців, однак рішення Господарського суду Житомирської області від 17.10.16 справі № 906/841/16 виконано не було.

Представник ДВС в судове засідання не з'явився. У поданих до суду запереченнях викладено клопотання про розгляд скарги без представника Ємільчинського РВ ДВС.

Згідно письмових заперечень Ємільчинського РВ ДВС, останній просить відмовити в задоволення скарги за безпідставністю, оскільки державним виконавцем здійснювались всі необхідні виконавчі дії відповідно до ЗУ "Про виконавче провадження".

Зазначає, що державним виконавцем було неодноразова вчинено ряд запитів до відповідних органів з метою з'ясування фінансового становища боржника.

Крім того зауважує, що ДП "Дослідне господарство "Рихалсььке" Інституту сільського господарства Полісся академії аграрних наук України" є державним підприємством і діє на основі державної форми власності, тому щодо нього діє ЗУ "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна, який в свою чергу, встановлює мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків.

Вказує, що на всі відкриті рахунки накладено арешти, які постійно перевіряються на предмет надходження коштів.

Зазначає, що 18.09.2018 Ємільчинським РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів направлено подання про виконання судового рішення та необхідні відомості для перерахування коштів за рішенням господарського суду Житомирської області № 906/841/16 від 17.10.2016.

Вважає дії державного виконавця правомірними та такими, що вчиняються у відповідності до ЗУ "Про виконавче провадження".

Дослідивши матеріали скарги, заслухавши пояснення скаржника, господарський суд дійшов висновку про задоволення скарги з огляду на наступне.

Згідно ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі статтею 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Законом визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" передбачено, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Поряд з цим, статтею 2 Закону передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За умовами пункту 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 26.10.2017 старшим державним виконавцем Радченко А.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Житомирської області № 906/841/16, виданого 03.11.2016. Боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попередити боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам ( а. с. 149).

Водночас, 26.10.2017 державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 54986639 з примусового виконання наказу 906/841/16, виданого 17.10.2016, до зведеного виконавчого провадження № 44171296, яке веде Ємільчинський РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області (а.с.161).

04.07.2018 державним виконавцем в межах зведеного виконавчого провадження винесено постанови про арешт коштів боржника (а.с. 165- 170).

18.09.2018 начальником Ємільчинського РВДВС ГТУЮ у Житомирській області ОСОБА_2 винесено подання про виконання судового рішення, згідно наказу 906/841/16 від 17.10.2016.

Згідно вищевказаного подання зазначено , що ДП " Дослідне господарство "Рихальське" Інституту сільського господарства Полісся академії аграрних наук України" відповідно до статуту є державним підприємством, що діє на основі державної форми власності, як самостійний суб'єкт господарювання. Вказано, що відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ " Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", та керуючись ст. 5, 6 ЗУ "Про виконавче провадження" передається до виконання наказ Господарського суду Житомирської області № 906/841/16, виданий 17.10.2016 про стягнення з ДП "Рихальське" Інституту сільського господарства Полісся академії аграрних наук України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично - консалтингова компанія "Стратег Груп" на суму боргу 447385,67 грн.

18.09.2018 старшим державним виконавцем Ємільчинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_3 складено акт про те, що при примусовому виконанні наказу № 906/841/16 від 17.10.2016 всі матеріали виконавчого провадження, що були направлені до Державної казначейської служби України були завірені і скріплені печаткою.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом скарги є вимоги стягувача про визнання незаконною бездіяльності державного виконавця у невиконанні вимог ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" щодо передачі виконавчого документу до органу Держказначейства для його виконання за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду ; зобов'язання державного виконавця подати до вказаного органу документи та відомості , необхідні для перерахування стягувачу коштів за рішенням суду.

Згідно положень статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2 - 4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Згідно статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Згідно пунктів 3, 4 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" у випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до надходження від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу.

Арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

Судом встановлено, що відповідно до статуту державного підприємства "Дослідне господарство "Рихальське" Інституту сільського господарства Західного Полісся НААНУ, господарство є державним підприємством, що діє на основі державної форми власності, як самостійний суб'єкт господарювання.

Отже, Державне підприємство "Дослідне господарство "Рихальське" - відповідач у даній справі є боржником в розумінні вказаних норм Закону України "Про гарантії щодо виконання судових рішень".

Згідно з ч. 4 ст. 3 ЗУ "Про гарантії щодо виконання судових рішень", перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Суд зазначає, що строк обчислення передачі виконавчих документів до Державної казначейської служби України не може ставитись в залежність від дати приєднання нових виконавчих проваджень до зведеного виконавчого провадження, а імперативно обраховується з дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за кожним виконавчим документом окремо.

Згідно зі ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено обов'язок державного виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень.

Натомість, всупереч вищевказаним положенням ЗУ "Про гарантії щодо виконання судових рішень", господарським судом встановлено невиконання органом ДВС приписів Закону, зокрема, в частині здійснення передачі документів виконавчого провадження та оригіналу виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, після спливу з моменту відкриття виконавчого провадження - 26.10.2017 шестимісячного строку на виконання рішення про стягнення коштів з державного підприємства "Дослідне господарство "Рихальське" по даній справі, наданого ДВС для виконання в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Подання державного виконавця про виконання судового рішення від 18.09.2018 (а.с. 147) та акт державного виконавця від 18.09.2018 (а.с. 150) суд не розцінює як належні докази передачі документів виконавчого провадження та оригіналу виконавчого документа у справі № 906/841/16 до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, оскільки в поданні не зазначено якому органу передається наказ № 906/841/16 для подальшого виконання та не вказано, які саме документи передаються до органу казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Крім того державним виконавцем не надано належних та допустимих доказів направлення до Державної казначейської служби України матеріалів щодо виконання наказу господарського суду Житомирської області № 906/841/16 від 17.10.2016.

Водночас, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів вжиття органом ДВС дій, які передбачені наведеними вище правовими нормами, щодо зупинення вчинення виконавчих дій до надходження від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу. Такі докази також не надходили і від органу ДВС.

Наведені обставини свідчать про порушення з боку державного виконавця у процесі здійснення виконавчих дій щодо примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області № 906/841/16 від 17.10.2016.

Суд наголошує, що в п. 54 пілотного рішення Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_4 проти України" зазначено, що саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції… Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Тобто, в даному випадку виконання судового рішення та дотримання прав стягувача не повинно ставитись в залежність від дій (бездіяльності) державного виконавця та інших учасників виконавчого провадження, що в результаті порушує зобов'язання держави в організації системи виконання рішення.

В рішеннях у справах "Бурдов проти Росії" від 07 травня 2002 року та "Ясіуньєне проти Латвії" від 06 березня 2003 року Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, гарантоване першим реченням частини першої статті 1 Протоколу № 1.

Отже, незастосування приписів Закону України "Про гарантії щодо виконання судових рішень" та не спрямування до Державної казначейської служби України документів та відомостей, необхідних для фактичного виконання рішення господарського суду Житомирської області у справі № 906/841/16, у строк та у порядку, встановленому Законом є порушенням прав стягувача.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції").

За умовами ч. ч. 1, 2 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За таких обставин суд дійшов висновку, що скарга ТОВ "Юридично-консалтингова компанія "Стратег Груп" на бездіяльність Ємільчинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Житомирської області у виконавчому провадженні при виконанні рішення господарського суду Житомирської області у справі № 906/841/16 в частині невиконання вимог ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 345 ГПК України, Ємільчинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області має повідомити суд і заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 234,339-345 ГПК України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-консалтингова компанія "Стратег Груп" задовольнити.

2. Визнати незаконною бездіяльність Ємільчинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області при виконанні рішення Господарського суду Житомирської області від 17.10.2016 у справі № 906/841/16 в частині невиконання вимог Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" щодо передачі виконавчого документа за вказаним рішенням до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

3. Зобов'язати Ємільчинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридично-консалтингова компанія "Стратег груп" коштів, що стягуються за рішенням господарського суду Житомирської області від 17.10.2016 у справі № 906/841/16, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 255, 256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено: 27 вересня 2018 року.

Суддя ОСОБА_5

Друк:

1 - в справу

2,3- скаржнику - ТОВ "Юридично-консалтингова компанія "Стратег Груп" ( пошт. адреса: 61001, м. Харків, проспект Московський, буд. 131-б, офіс 15) ( рек. з пов.) ( місцезнаходження: 01010, АДРЕСА_1) ( рек. з пов.)

4- "Дослідне господарство "Рихальське" Інституту сільського господарства Західного Полісся НААНУ" ( 11246, Житомирська область Ємільчинський район, с. Рихальське, вул. Соборна, буд.10) ( рек. з пов.)

5-Ємільчинському РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області ( 11201, Житомирська область, смт. Ємільчине, вул. Військова,9) ( рек. з пов)