Постанова
від 17.09.2018 по справі 908/487/16
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2018 року справа № 908/487/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді: при секретарі судового засідання: За участю представників сторін: від апелянта-1 від апелянта-2 від інших кредиторів від боржника ліквідатор ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 (адвокат) - за довіреністю б/н від 14.04.2016 року; ОСОБА_5 (адвокат) - за довіреністю б/н від 07.04.2016 року; ОСОБА_6 - особисто; не з'явились; ОСОБА_7 (адвокат) - за довіреністю б/н від 01.12.2017року; не з'явився; розглянувши апеляційні скаргиОСОБА_8, м. Запоріжжя ОСОБА_9, м. Київ на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.03.2018 року (повний текст складено 27.03.2018 року) у справі№ 908/487/16 (суддя Сушко Л.М.) за заявою боржника ліквідаторТовариства з обмеженою відповідальністю "Професійний футбольний клуб "Металург-Запоріжжя", м. Запоріжжя ОСОБА_10, м. Запоріжжя пробанкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.03.2018 року у справі №908/487/16:

- залишено без задоволення скаргу представника ОСОБА_11 та ОСОБА_6 на бездіяльність ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний футбольний клуб "Металург-Запоріжжя" (далі за текстом - ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя") - ОСОБА_10;

- затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута;

- банкрута - ТОВ "ПФК "Металлург-Запоріжжя" - ліквідовано;

- провадження у справі №908/487/16 закрито.

Не погодившись з ухвалою, постановленою господарським судом першої інстанції, до Донецького апеляційного господарського суду з аналогічними апеляційними скаргами звернулись ОСОБА_11 та ОСОБА_6, в яких кредитори просять суд скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.03.2018 року у справі №908/487/16 та прийняти нове рішення, яким:

- визнати незаконними дії ліквідатора ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" при розподілі грошових коштів та задоволенні вимог кредиторів у зв'язку з порушенням ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- зобов'язати ліквідатора терміново звернутись до всіх кредиторів 2-ї, 3-ї та 4-ї черг задоволення реєстру вимог кредиторів ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" з письмовою вимогою про повернення ними грошових коштів на рахунок боржника, безпідставно отриманих в рахунок задоволення їхніх кредиторських вимог;

- зобов'язати ліквідатора спрямувати повернені грошові кошти на задоволення кредиторських вимог ОСОБА_11 та ОСОБА_6, які включені до 1-ї черги задоволення реєстру вимог кредиторів ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя";

- відмовити у затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута;

- відмовити у ліквідації ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя";

- відмовити у закритті провадження у справі №908/487/16.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, заявники посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, а також на невідповідність висновків, викладених в судовому рішенні, обставинам справи. Зазначають про наступні порушення:

1) Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність в діях ліквідатора ОСОБА_10 порушень вимог законодавства, у зв'язку з чим ухвалив неправомірне рішення в частині відмови у задоволенні скарг на його дії, зважаючи на те, що:

- з урахуванням оскарження кредиторами ОСОБА_11 та ОСОБА_6 ухвал Господарського суду Запорізької області (від 13.06.2016р. та від 12.01.2017р.) та постанов Донецького апеляційного господарського суду (від 25.07.2017р. та від 20.03.2017р.) в частині відмови у визнанні кредиторських вимог, та подальшим скасуванням Вищим господарським судом України (постанови від 25.10.2016р. та від 29.08.2017р.) цих рішень, реєстр вимог кредиторів, затверджений ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.06.2016 року у справі №908/487/16, не був повним та остаточним з вищевказаних підстав.

- ст. 45 Закону про банкрутство передбачений порядок розподілу коштів між кредиторами, згідно з яким вимоги кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог наступної черги; проте, ліквідатором не було враховано пріоритету однієї черг задоволення кредиторських вимог над наступною та не дотримано порядку задоволення вимог кредиторів, що передбачений цим Законом;

- діючи згідно приписів Закону про банкрутство, володіючи інформацією про суть та розмір вимог кредиторів, а також про факт оскарження ними судових рішень, ліквідатор повинен був передбачити можливість визнання судом вимог кредиторів ОСОБА_11 та ОСОБА_6 та наслідки такого визнання у вигляді необхідності їх задоволення у першій черзі вимог;

На думку скаржників, в даному випадку адекватними та законними діями ліквідатора було б задоволення вимог кредиторів після повного закінчення процедури судового оскарження в передбаченому ГПК України порядку та винесення судом остаточного рішення у справі. Проте, ліквідатор в порушення вимог ст.ст. 41, 45 Закону про банкрутство незаконно надав перевагу вимогам кредиторів другої - четвертої черг задоволення, залишивши без задоволення вимоги першої черги.

За твердженням апелянтів, висновки суду першої інстанції про відсутність у зв'язку з прийняттям постанови Вищого господарського суду України правових наслідків щодо впливу на порядок здійснення ліквідатором розрахунків з кредиторами грубо порушують не лише права ОСОБА_11 та ОСОБА_6, але й основні принципи правосуддя та судоустрою, закріплені в Конституції України та Законі України "Про судоустрій та статус суддів".

Апелянти наголошують, що головною метою їх звернення з заявами до суду про визнання кредиторських вимог був не факт судового визнання їхніх вимог та врахування в реєстрі і бухгалтерській звітності ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя", а фактичне отримання грошових коштів у якості винагороди за виконану роботу (заробітна плата).

2) Щодо затвердження судом першої інстанції звіту ліквідатора та закриття провадження у справі апелянти вказують наступне:

- враховуючи що завдяки незаконній бездіяльності ліквідатора ОСОБА_10 порушена черговість задоволення вимог кредиторів, а вимоги ОСОБА_11 та ОСОБА_6 по заробітній платі не задоволені до цього часу, передчасно вважати розрахунки з кредиторами завершеними; з цих підстав затвердження судом звіту ліквідатора також є передчасним, оскільки ст. 46 Закону про банкрутство встановлена пряма залежність цієї процедури від факту завершення всіх розрахунків з кредиторами;

- судом першої інстанції не дотримана передбачена Законом про банкрутство процедура затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, яка включає в себе обов'язкове заслуховування судом звіту ліквідатора про виконану роботу, ознайомлення з ним кредиторів, надання кредиторами зауважень до звіту та у разі його обґрунтованості - затвердження судом; водночас, звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута та документи, що підтверджують проведення ліквідаційної процедури були надані до канцелярії суду першої інстанції в день судового засідання 22.04.2018 року за 1,5 год. до початку засідання; з цих підстав, як стверджують скаржника, ані у суду, ані у кредиторів не могло бути об'єктивної можливості ознайомитись з наданими ліквідатором документами; в судовому засіданні 22.04.2018 року звіт ліквідатора не заслуховувався та з кредиторами не обговорювався, оскільки предметом судового розгляду була виключно скарга на дії ліквідатора;

- при дослідженні звіту ліквідатора судом не виявлені порушення ліквідатора ОСОБА_10 при реалізації цілісного майнового комплексу; зокрема, згідно даних звіту №137/290 від 21.03.2018 року ліквідатор здійснював продаж майна банкрута у вигляді ЦМК, до якого увійшла й дебіторська заборгованість (права вимоги) до ТОВ "Гравіс-Кіно" на суму основного боргу 5846153,88 грн.; при цьому, за даними додатку до звіту ліквідатора (Звіт щодо відшкодування витрат у справі про банкрутство Боржника) грошові кошти від ТОВ "Гравіс-Кіно" у розмірі 6116707,73 грн. були зараховані на розрахунковий рахунок боржника 12.06.2017 року у якості стягнення дебіторської заборгованості;

Враховуючи наведені обставини, апелянти стверджують про порушення судом першої інстанції при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута вимог ст. 46 Закону про банкрутство.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2018 року для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_11 сформовано колегію суддів у складі: ОСОБА_1 - головуючий, судді Дучал Н.М., Склярук О.І.

Протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 25.07.2018 року для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_6 визначено колегію суддів у складі: ОСОБА_1 - головуючий, судді Дучал Н.М., Склярук О.І.

Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2018 року поновлено ОСОБА_11 та ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали суду, відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_11 та ОСОБА_6 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.03.2018 року у справі №908/487/16; встановлено сторонам строк для подання відзиву з доказами його надсилання іншим учасникам справи в порядку ст. 263 ГПК України до 09.08.2018 року.

Іншою ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2018 року об'єднано в одне апеляційне провадження апеляційну скаргу ОСОБА_11 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.03.2018 у справі №908/487/16 та апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.03.2018 року у справі №908/487/16; розгляд апеляційних скарг ОСОБА_11 та ОСОБА_6 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.03.2018 року у справі №908/487/16 призначено на 17.09.2018 об 11 год. 00 хв.

В запереченнях на апеляційні скарги ОСОБА_11 та ОСОБА_6, які надійшли на адресу апеляційного суду 13.08.2018 року від ліквідатора ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя", ОСОБА_10 заперечував проти доводів та вимог вказаних кредиторів, вказав про обґрунтованість та правомірність рішення суду першої інстанції. Правова позиція ліквідатора узагальнено обґрунтована наступними обставинами:

- на виконання постанови Вищого господарського суду України від 29.08.2017 року та вимог ст.ст. 41, 45 Закону про банкрутство ліквідатором внесено до реєстру вимог кредиторів додаткові вимоги ОСОБА_11 в розмірі 1286607,94 грн. та ОСОБА_6 в розмірі 2171707,77 грн. до першої черги задоволення, про що свідчить відповідний реєстр вимог кредиторів станом 29.08.2017 року, наданий до суду першої інстанції;

- ліквідатор вказує про вчинення належних та вичерпних заходів щодо організації та проведення ліквідаційної процедури, подальший розрахунок з кредиторами відповідно до порядку черговості задоволення вимог;

- визнання грошових вимог скаржників ОСОБА_11 та ОСОБА_6 постановою Вищого господарського суду України від 29.08.2017 року відбулось вже після завершення всіх розрахунків з кредиторами та закриття розрахункового рахунку, що свідчить про відсутність зворотної сили та не можливість впливу цього рішення на вже здійснені ліквідатором розрахунки, окрім лише збільшення пасиву; в період проведення розрахунків з кредиторами, у задоволенні додаткових кредиторських вимог ОСОБА_11 та ОСОБА_6 ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.01.2017 року та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2017 року відмовлено; вказані судові рішення набрали законної сили;

- за твердженням ліквідатора Закон про банкрутство не містить норми щодо правових наслідків впливу збільшення пасиву боржника (визнання додаткових вимог кредиторів) після завершення розрахунків з ними;

- ОСОБА_12 вважає також помилковими аргументи скаржників щодо неможливості ознайомлення із звітом ліквідатора, зважаючи на те, що цей звіт був предметом розгляду на засіданні комітету кредиторів (до складу якого скаржник не входить), за результатами якого прийняті відповідні рішення, оформлені протоколом №7 від 21.03.2018 року;

- щодо включення до складу ЦМК банкрута дебіторської заборгованості ліквідатор вказав, що стягнення боргу з ТОВ "Гравіс-Кіно" в рамках виконавчого провадження відбулось під час проведення другого повторного аукціону, при цьому переможець торгів (покупець ЦМК) був повідомлений про виключення з лоту дебіторської заборгованості.

До початку розгляду апеляційної скарги по суті інші кредитори не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та не надали його до суду.

17.09.2018 року в судовому засіданні апеляційної інстанції були присутні апелянт-2 - ОСОБА_6 та його представник, який одночасно представляє інтереси апелянта-1 - ОСОБА_11, які підтримали доводи та вимоги апеляційних скарг, просили суд скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.03.2018 року у справі №908/487/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги скарги на незаконні дії ліквідатора, зобов'язати ліквідатора звернутись до кредиторів з вимогою про повернення коштів на рахунок банкрута, спрямувати повернені кошти на погашення вимог 1-ї черги, відмовити у затвердженні звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу банкрута та направити справу до суду першої інстанції для розгляду на стадії ліквідаційної процедури.

Присутній в судовому засіданні 17.09.2018 року представник ліквідатора заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві, просив суд залишити ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.03.2018 року у справі №908/487/16 без змін.

Уповноважені представники інших кредиторів у судове засідання апеляційної інстанції призначене на 17.09.2018 року не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористались.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаних сторін у справі, у звязку з чим переходить до її розгляду по суті.

Межі перегляду справи в апеляційній інстанції, згідно ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України, полягають в тому, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, не оспорюється сторонамм та підтверджується матеріалами справи, 19.02.2016 року ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" звернулось до Господарського суду Запорізької області з заявою про порушення справи про банкрутство, в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.02.2016 року заяву ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" про порушення справи про банкрутство прийнято до розгляду, підготовче засідання суду призначено на 02.03.2016 року.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.03.2016 року порушено провадження у справі №908/487/16 про банкрутство ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя", в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 02.03.2016 року боржника - ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Голову ліквідаційної комісії - ОСОБА_10, вирішено здійснити офіційне оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зобов'язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та за результатами проведеної роботи подати до господарського суду звіт про свою діяльність та ліквідаційний баланс для затвердження.

02.03.2016 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднене повідомлення №28890 про визнання ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" банкрутом.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.06.2016 року затверджений реєстр вимог кредиторів ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" з урахуванням визнаних судом грошових вимог кредиторів та визначеною черговістю їх задоволення.

Ліквідатором ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" ОСОБА_10 розпочато організацію та проведення процедуру ліквідації, пошук та виявлення майна та грошових коштів банкрута, залучено організатора аукціону, здійснено заходи щодо реалізації майна банкрута та погашення вимог кредиторів.

Після оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом до місцевого господарського суду з кредиторськими вимогами до боржника звернулись кредитори, зокрема, ОСОБА_6 (21.03.2016 року) з грошовими вимогами до боржника в сумі 2292327,77 грн. (з яких: 7367,77 грн. - заробітна плата за вересень - грудень 2015 року; 1320000,00 грн. - щомісячна персональна надбавка за липень - грудень 2015 року; 241240,00 грн. - середньомісячний заробіток при звільненні) та ОСОБА_11 (22.03.2016 року) з вимогами до боржника в сумі 1362507,94 грн. (з яких: 907107,94 грн. - заборгованість по заробітній платі за вересень - грудень 2015 року з урахуванням щомісячної персональної надбавки; 455400,00 грн. - середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.01.2017 року заяву ОСОБА_6 з кредиторськими вимогами до боржника у сумі 2171707,77 грн. задоволено частково; визнано кредиторські вимоги ОСОБА_6 до ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" у сумі 12521,15 грн. (1 черга), в іншій частини кредиторські вимоги ОСОБА_6 відхилено; заяву ОСОБА_11 з кредиторськими вимогами до боржника у сумі 1286607,94 грн. задоволено частково; визнано кредиторські вимоги ОСОБА_11 до ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" у сумі 14915,82 грн. (1 черга), в іншій частини кредиторські вимоги ОСОБА_11 відхилено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2017 року ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.01.2017 року у справі №908/487/16 змінено, резолютивну частину викладено у наступній редакції: "Визнати кредиторські вимоги ОСОБА_6 до ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" у сумі 11281,15 грн., які віднести до 1-ї черги задоволення вимог кредиторів. Визнати кредиторські вимоги ОСОБА_11 до ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" у сумі 13115,82 грн., які віднести до 1-ї черги задоволення вимог кредиторів." В іншій частині ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.01.2017 року у справі №908/487/16 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.08.2017 року постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2017 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.01.2017 року у справі №908/487/16 скасовано, прийнято у справі №908/487/16 нове рішення: Визнати вимоги ОСОБА_6 по заробітній платі на суму 2292327,77 грн.. до ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" та включено їх до першої черги задоволення реєстру вимог кредиторів. Визнано вимоги ОСОБА_11 по заробітній платі на суму 1362507,94 грн. до ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" та включено їх до першої черги задоволення реєстру вимог кредиторів.

14.11.2017 року від ОСОБА_11 та ОСОБА_6 до Господарського суду Запорізької області надійшли скарги на дії ліквідатора ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" ОСОБА_10, які обґрунтовані недотриманням останнім вимог ст. 45 Закону про банкрутство, зокрема порушенням черговість задоволення вимог кредиторів, а саме: не задовольнивши вимоги кредиторів, що належать до 1-ї черги (заробітна плата), ліквідатор спрямував отримані від виконання рішення Господарського суду м. Києва у справі №910/15978/16 та від реалізації майна ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" грошові кошти на задоволення вимог кредиторів 2-ї, 3-ї та 4-ї черг. У вказаних скаргах кредитори просили:

- визнати незаконною бездіяльність ліквідатора боржника щодо непогашення кредиторських вимог ОСОБА_11 та ОСОБА_6 1-ї черги задоволення в розмірі 1286607,94 грн. та 2171707,77 грн., відповідно, та невиконання постанови Вищого господарського суду України від 29.08.2017 року;

- зобов'язати ліквідатора надати до суду звіт, ліквідаційний баланс, реєстр вимог кредиторів, документи, що підтверджують проведення ліквідаційної процедури підприємства-банкрута та здійснення розрахунків з кредиторами у справі;

- зобов'язати ліквідатора терміново звернутись до всіх кредиторів 2-ї, 3-ї, 4-ї черг задоволення реєстру вимог кредиторів ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" з письмовою вимогою про повернення ними грошових коштів на рахунок боржника, безпідставно отриманих в рахунок задоволення їхніх кредиторських вимог;

- зобов'язати ліквідатора ОСОБА_10 спрямувати повернені грошові кошти на задоволення кредиторських вимог ОСОБА_11 та ОСОБА_6

22.03.2018 року ліквідатором на затвердження до суду першої інстанції було подано звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

Розглянувши спільно скарги ОСОБА_11 та ОСОБА_6 на дії ліквідатора та звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс банкрута, 22.03.2018 року Господарським судом Запорізької області винесено ухвалу у справі №908/487/16, якою:

- залишено без задоволення скаргу представника ОСОБА_11 та ОСОБА_6 на бездіяльність ліквідатора ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" - ОСОБА_10;

- затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута;

- банкрута ліквідовано;

- провадження у справі №908/487/16 закрито.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що:

1) додаткові кредиторські вимоги скаржників ОСОБА_11 та ОСОБА_6 визнані на підставі постанови Вищого господарського суду України від 29.08.2017 року, що відбулось вже після завершення всіх розрахунків з кредиторами та закриття розрахункового рахунку, не має зворотної сили у часі та правових наслідків, щодо впливу на порядок здійснення розрахунків ліквідатора, окрім збільшення пасиву боржника;

2) ліквідатором були вжиті всі можливі заходи, спрямовані на пошук майна та грошових коштів банкрута;

3) за даними звіту ліквідатора нерухоме майно банкрута, цінні папери та дебіторська заборгованість реалізовані в порядку передбаченому Законом про банкрутство за 12765152,51 грн., кошти від реалізації цього майна були спрямовані на часткове погашення вимог кредиторів, а інше майно: рухоме майно, кошти на рахунках та товарно-матеріальні-цінності не виявлено;

4) у банкрута відсутні майнові та інші активи, які можливо спрямувати на покриття виниклої заборгованості перед конкурсними та поточними кредиторами;

5) складений ліквідатором ліквідаційний баланс банкрута станом на 21.03.2018 року розглянутий та затверджений на засіданні комітету кредиторів, що підтверджується протоколом №7 від 21.03.2018 року.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, переглянувши справу з урахуванням повноважень визначених в ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню, а справу №908/487/16 слід передати на розгляд до суду першої інстанції на стадії ліквідаційної процедури, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі за текстом - Закон про банкрутство).

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону про банкрутство, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Особлива процедура, що передбачена ст. 95 Закону про банкрутство, є наслідком належного проведення процедури самоліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами. У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку зазначеної норми є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, процедура якої визначається ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

- приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;

- виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

- проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;

- аналізує фінансове становище банкрута;

- виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

- очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

- пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

- має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

- з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;

- заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;

- подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;

- вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

- передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню;

- продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

- повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;

- у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку;

- веде реєстр вимог кредиторів;

- здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 46 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Закону про банкрутство, провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо судом затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому ст. 46 цього Закону.

Отже, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство. Виходячи з положень ч. ч. 1, 4 ст. 42 та ч. ч. 1, 3 ст. 46 Закону про банкрутство, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури, розгляд та затвердження ліквідаційного балансу судом є обов'язковим предметом судового засідання, за наслідком якого приймається рішення про ліквідацію (припинення) юридичної особи боржника. При цьому, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, в тому числі додержання порядку продажу майна банкрута, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству складеного ліквідаційного балансу та всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.

З наданих ліквідатором до господарського суду першої інстанції звітів, ліквідаційного балансу та документи, що підтверджують проведення ліквідаційної процедури ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" судом встановлено наступне.

Відповідно до Наказу №3 від 13.12.2016 року в газеті "Запорізька правда" №50 (23734) від 22.12.2016 року та газеті "Голос України" №242 (6496) від 20.12.2016 року розміщено оголошення про проведення конкурсу з визначення організатора аукціону.

На виконання вимог ст. 49 Закону про банкрутство ліквідатором шляхом конкурсу, результат якого оформлено протоколом від 01.01.2017 року, визначений організатор аукціону (торгів) з продажу майна боржника ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя", а саме: ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Регіональний аукціонний центр".

10.02.2017 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України розміщено оголошення з продажу майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу з початковою вартістю у сумі 51940977,48 грн., що дорівнює загальному розміру вимог кредиторів.

У зв'язку з відсутністю заявок на участь в аукціоні, термін прийняття яких сплив 27.02.2017 року, аукціон, призначений на 14.03.2017 року, визнаний таким, що не відбувся.

01.03.2017 року організатором аукціону на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України розміщено оголошення щодо проведення повторного аукціон з продажу майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу, із зниженням, в порядку вимог ст. 65 Закону про банкрутство, початкової вартості на 20%, а саме - до 41552781,99 грн.

У зв'язку з відсутністю заявок на участь в аукціоні, термін прийняття яких сплив 17.03.2017 року, аукціон, призначений на 31.03.2017 року, визнаний таким, що не відбувся.

04.04.2017 року організатором аукціону на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України розміщено оголошення щодо проведення другого повторного аукціону з продажу майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу, із зниженням, в порядку вимог ст. 65 Закону року банкрутство, початкової вартості на 20%, а саме - до 33242225,58 грн.

10.05.2017 року організатором аукціону проведений другий повторний аукціону з продажу майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу, за наслідками якого визначений переможець, що запропонував найвищу ціну у сумі 6648444,78 грн.

10.05.2017 року замовником аукціону укладений протокол №1/2-17 про проведення аукціону з продажу майна банкрута в провадженні у справі про банкрутство.

Результати аукціону оформленні відповідним Договором купівлі-продажу від 31.05.2017 року та Актом про передання права власності на куплене нерухоме майно від 31.05.2017 року.

Місцевим судом встановлено, що грошові кошти в сумі 6648444,78 грн., які отримані від реалізації нерухомого майна банкрута, залишок грошових коштів на банківському рахунку та стягнута з ТОВ "Гравіс-Кіно" в межах виконавчого провадження дебіторська заборгованість в сумі 6116707,73 грн., розподілені ліквідатором в порядку черговості, передбаченої ст. 45 Закону про банкрутство наступним чином:

1) 2769903,68 грн. - погашені вимоги кредиторів 1-ї черги задоволення;

2) 1269211,97 грн. - погашені вимоги кредиторів 2-ї черги задоволення;

3) 2556929,52 грн. - погашені вимоги кредиторів 3-ї черги задоволення;

4) 6172891,79 грн. - частково погашені вимоги кредиторів 4-ї черги задоволення;

5) 82098,99 грн. - погашені витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство та сплачено РКО банківської установи.

Залишок на розрахунковому рахунку боржника №26002001007133 в ПАТ "МОТОР-БАНК" МФО 313009 станом на 10.07.2017 року - становив 0,00 грн. Після завершення розрахунків з кредиторами, вказаний рахунок закритий, про що свідчить довідка банківської установи від 10.07.2017 року.

За таких обставин місцевий господарський суд дійшов висновку, що грошові кошти наявні у боржника на ліквідаційному рахунку розподілені ліквідатором з дотриманні черговості, передбаченої ст. 45 Закону про банкрутство.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні скарг кредиторів на дії ліквідатора, мотивувавши свій висновок тим, що під час розподілення грошових коштів, ліквідатор, зокрема керувався постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2017 року у справі №908/487/16, якою змінено ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.01.2017 року та викладено у наступній редакції:

- "Визнати кредиторські вимоги ОСОБА_6 до ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" у сумі 11281,15 грн., які віднести до 1-ї черги задоволення вимог кредиторів ;

- "Визнати кредиторські вимоги ОСОБА_11 до ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" у сумі 13115,82 грн., які віднести до 1-ї черги задоволення вимог кредиторів.»

Місцевий господарський суд, встановивши наведені обставини виходив з того, що визнання грошових вимог скаржників постановою Вищого господарського суду України від 29.08.2017 року, що відбулося вже після завершення всіх розрахунків з кредиторами та закриття розрахункового рахунку, не має зворотньої сили у часі та правових наслідків, щодо впливу на порядок здійснення розрахунків ліквідатором, окрім збільшення пасиву боржника.

Також судом досліджено направлені ліквідатором запити та заяви до підприємств, установ і організацій, які є адміністраторами відповідних реєстрів та інформації, а саме: ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Реєстру прав власності на нерухоме майно; Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (Державного реєстру іпотек); Державного реєстру обтяжень рухомого майна; Державної податкової інспекції ДФС України в Запорізькій області; Регіонального сервісного центру в Запорізькій області; Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області; Управління Держкомзему у м. Запоріжжя Запорізької області; Запорізького обласного управління статистики Держкомстату України; Територіального управління Держгірпромнагляду по Запорізькій області Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України; Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Запорізької облдержадміністрації; Регіонального відділення фонду державного майна України по Запорізькій області; Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; Міністерство доходів і зборів України; Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті; Державної авіаційної служби України; Філії "Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг" ДП "Український інститут промислової власності (Укрпатент)" Державного департаменту інтелектуальної власності.

Також з'ясовано, що за боржником зареєстровано на праві власності наступне майно (майнові активи): нерухоме майно (будівля спортивного корпусу літ. А-2, кіоск літ. Б, В, Д, Г, гараж літ. И (2И, 4И), К, Ж, Е, склад літ. Н, В, В1, сторожка літ. Ф, конюшня літ. У, тенісний будиночок літ. С2-2, прибудова до бані літ. Д1, огорожа № 2, № 4, ворота, замощення); 9 одиниць транспортних засобів; футбольне поле (площинна споруда) №1-4, 7-12 та інше рухоме майно (індивідуально визначене майно згідно переліку); дебіторська заборгованість (право вимоги) до ТОВ "Гравіс-Кіно" (код ЄДРПОУ 36257228), на суму основного боргу 5 846153,88 грн.; цінні папери - прості іменні акції бездокументарної форми ПАТ "Великополовецького ремонтно-транспортного підприємства" (код ЄДРПОУ 00904428) у кількості 2244 шт., номінальною вартістю за один ЦП 0,25 грн., з часткою у статутному капіталі 0,019% та прості іменні акції бездокументарної форми ПАТ "Імпульс Плюс" (код ЄДРПОУ 34881587) у кількості 4587 шт., номінальною вартістю за один ЦП 0,25 грн., з часткою у статутному капіталі 0,014%.

Згідно відомостей, що містяться в ЄДРПОУ боржник значиться засновником двох суб'єктів господарювання - ТОВ "МД Холдинг" (код ЄДРПОУ 34428120) та ТОВ "ЗАРС" (код ЄДРПОУ 32116212). В ході ліквідаційної процедури ліквідатором встановлено, що у 2012 році корпоративні права - частка боржника у складі ТОВ "ЗАРС" у розмірі 1320,00 грн., яка становить 8,0% статутного капіталу вказаного товариства була реалізована за 1320,00 грн., а корпоративні права - частка боржника у складі ТОВ "МД Холдинг" у розмірі 2600,00 грн., яка становить 5,2% статутного капіталу вказаного товариства була реалізована за 2600,00 грн., що підтверджується відповідними Договорами купівлі-продажу часток у статутному капіталі від 12.06.2012.

Згідно відомостей, що містяться в ЄДРПОУ ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" у своєму складі не має філій, представництв, відокремлених структурних підрозділів та дочірніх підприємств.

Місцевим судом на підстав наданих документів встановлено, що ліквідатором вжиті заходи з пред'явлення до третіх осіб вимог щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості. Так, рішенням Господарського суду м. Києва у справі №910/15978/16 від 18.10.2016 року задоволено позовні вимоги ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" та стягнуто з ТОВ "Гравіс-кіно" дебіторську заборгованість у загальній сумі 6116707,73 грн.

Реалізація майна банкрута була здійснена відповідно до розділу IV Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за ціною 6648444,78 грн.

Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що ліквідатором були вжиті всі можливі заходи, спрямовані на пошук та виявлення майна і грошових коштів банкрута та надано суду всі необхідні документи, що підтверджують завершення ліквідаційної процедури у даній справі, а також те, що кредиторська заборгованість залишилась незадоволеною за відсутністю майна боржника.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає висновки суду першої інстанції передчасним, виходячи з такого.

Головною метою здійснення банкрутства боржника та процедури ліквідації в силу вимог Закону про банкрутство є не констатація наявності кредиторських вимог та формування пасиву боржника, а фактичний розрахунок та погашення кредиторських вимог. Така мета повинна забезпечуватись ліквідатором на якого покладено найважливішу функцію з продажу майна боржника за найвищою ціною.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що такої мети у даній справі не досягнуто.

Судом апеляційної інстанції з наявних в матеріалах справи документів встановлено, що звіт ліквідатора від 21.03.2018 року було подано до місцевого господарського суду на затвердження 22.03.2018 року та розглянуто судом у судовому засіданні від 22.03.2017 року, визначеному ухвалою суду першої інстанції від 23.02.2018 року з урахуванням ухвали про виправлення описки від 06.03.2018 року, як одне з поточних судових засідань в ході ліквідаційної процедури.

Отже, розгляд місцевим господарським судом звіту ліквідатора за підсумками проведення ліквідаційної процедури ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" без призначення його до розгляду ухвалою суду в окремому судовому засіданні не відповідає вимогам ст. 46 Закону про банкрутство про проведення господарським судом підсумкового засідання на предмет затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу з закриттям провадження у справі про банкрутство відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону про банкрутство.

Крім того, саме після завершення всіх, передбачених Законом про банкрутство дій по здійсненню ліквідаційної процедури, та після розгляду усіх скарг, суд переходить до розгляду звіту та ліквідаційного балансу.

Судова колегія вважає, що розгляд звіту та ліквідаційного балансу і скарги на дії ліквідатора не може відбуватись одночасно, оскільки звіт та ліквідаційний баланс подаються на затвердження суду лише після виконання ліквідатором усіх дій та заходів, передбачених нормами Закону про банкрутство, та перевірки, у разі наявності скарг, судом правомірності дій ліквідатора в ході ліквідаційній процедури.

Проте, суд першої інстанції наведеного не врахував та одночасно розглянув скарги ОСОБА_11 та ОСОБА_6, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута в одному судовому засіданні 22.03.2018 року, що суперечить вищенаведеним вимогам.

Зазначені порушення норм процесуального права призвели до неможливості розгляду апеляційним судом по суті вимог скарг ОСОБА_11 та ОСОБА_6 на дії ліквідатора та звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу банкрута, оскільки розгляд цих питань здійснюється з дотриманням певних процедур та порядку, визначених спеціальним законом, в даному випадку Законом про банкрутство, та передбачає певні дії саме суду першої інстанції, а суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями щодо розгляду та затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, якщо це питання не було розглянуто місцевим судом (у даному випадку неналежно розглянуто та порушено процедуру).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, розглядаючи та затверджуючи ліквідаційний баланс банкрута, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що доданий до звіту ліквідатора ліквідаційний баланс від 21.03.2018 року не відповідає нормам та стандартам бухгалтерського обліку (т.23, а.с.8).

Так, при складанні ліквідаційного балансу ліквідатор ОСОБА_10 використовувався зразок балансу згідно з Додатком до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999 року. Однак, зазначений нормативно-правовий акт втратив чинність на підставі наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" №73 від 07.02.2013 року, в Додатку №1 до якого наведено типову форму балансу (Звіту про фінансовий стан) підприємства як документа, що відображає його активи, зобов'язання і власний капітал на певну дату.

Отже, складений ліквідатором ліквідаційний баланс ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" не відповідає чинним стандартам бухгалтерського обліку, що виключає в цілому можливість його затвердження господарським судом, і як наслідок, завершення ліквідаційної процедури з припиненням боржника як юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Закону про банкрутство, звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків).

Так, відповідно до наявного в матеріалах справи протоколу №7 засідання комітету кредиторів, проведеного 21.03.2018 року, (т. 23, а.с.9) присутніми членами комітету кредиторів, а саме: Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, ГО "ФК "Металург" та ОСОБА_13 із загальною кількістю 45231 голосів було прийнято наступні рішення:

- схвалити звіт ліквідатора ОСОБА_10 від 21.03.2018 року у справі №908/487/16 про банкрутство ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" (код ЄОПОУ 32811573);

- схвалити звіт ліквідатора ОСОБА_10 від 21.03.2018 року про витрати, що пов'язані з провадженням у справі №908/487/16 про банкрутство ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" (код ЄОПОУ 32811573) за період з 02.03.2016 року по 21.03.2018 року у загальній сумі 82098,99 грн.;

- затвердити ліквідаційний баланс банкрута станом на 21.03.2018 року;

- завершити ліквідаційну процедуру ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" та зобов'язати ліквідатора ОСОБА_10 направити до суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, з метою припинення провадження у справі №908/487/16 про банкрутство боржника.

Колегія суддів не може прийняти до уваги вищенаведене рішення комітету кредиторів від 21.03.2018 року як доказ на підтвердження виконання ліквідатором вимог ч. 1 ст. 46 Закону про банкрутство з наступних підстав.

По-перше, як вже зазначалось складений ліквідатором ліквідаційний баланс ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" не відповідає чинним стандартам бухгалтерського обліку, що виключає можливість його затвердження як комітетом кредиторів, так і судом;

По-друге, враховуючи особливості провадження у справі про банкрутство за скороченою процедурою передбаченою ст. 95 Закону про банкрутство, створення комітету кредиторів не передбачено. Однак, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 46 Закону вказані обставини не позбавляють ліквідатора обов'язку до розгляду по суті господарським судом звіту ліквідатора, подати вказаний звіт та ліквідаційний баланс існуючим кредиторам банкрута.

Як встановлено судом апеляційної інстанції з наявного в матеріалах справи (у звіті ліквідатора) Реєстру вимог кредиторів станом на 21.08.2018 року (а.с.23-30, т.23) до реєстру вимог кредиторів ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" включено вимоги 87 кредиторів.

Суд апеляційної інстанції вважає, що всі кредитори, враховуючи необхідність формування їх думки щодо звіту ліквідатора та повноти ліквідаційного балансу, повинні бути попередньо, до розгляду звіту ліквідатора господарським судом, обізнані зі змістом вказаних підсумкових документів, про що також вірно зауважено в апеляційних скаргах кредиторів ОСОБА_11 та ОСОБА_6

Колегія суддів дослідивши матеріали справи встановила, що докази направлення ліквідатором ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" ОСОБА_10 кредиторам ліквідаційного балансу відсутні, звіт ліквідатора не схвалений кредиторами боржника, а відтак бути обізнаними кредитори зі змістом підсумкових документів не мали можливості.

Тому в даному випадку, суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 86 ГПК України, не з'ясував в оскаржуваній ухвалі чи були в досудовому порядку кредитори обізнані зі змістом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, наданого до господарського суду.

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення господарським судом першої інстанції кредиторів ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" про судове засідання 22.03.2018 року, на якому була прийнято оскаржувану ухвалу, відтак кредитори були також позбавлені можливості висловити свою позицію суду з приводу підсумку ліквідаційної процедури.

Колегія суддів звертає увагу, що за положеннями Закону про банкрутство обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника для задоволення вимог кредиторів, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі) .

Матеріали справи свідчать, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.01.2017 року заяву ОСОБА_6 з кредиторськими вимогами до боржника у сумі 2171707,77 грн. задоволено частково; визнано кредиторські вимоги ОСОБА_6 до ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" у сумі 12521,15 грн. (1 черга), в іншій частини кредиторські вимоги ОСОБА_6 відхилено; заяву ОСОБА_11 з кредиторськими вимогами до боржника у сумі 1286607,94 грн. задоволено частково; визнано кредиторські вимоги ОСОБА_11 до ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" у сумі 14915,82 грн. (1 черга), в іншій частини кредиторські вимоги ОСОБА_11 відхилено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2017 року ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.01.2017 року у справі №908/487/16 змінено, резолютивну частину викладено у наступній редакції: "Визнати кредиторські вимоги ОСОБА_6 до ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" у сумі 11281,15 грн., які віднести до 1-ї черги задоволення вимог кредиторів. Визнати кредиторські вимоги ОСОБА_11 до ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" у сумі 13115,82 грн., які віднести до 1-ї черги задоволення вимог кредиторів." В іншій частині ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.01.2017 року у справі №908/487/16 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.08.2017 року постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2017 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.01.2017 року у справі №908/487/16 скасовано, прийнято у справі №908/487/16 нове рішення, яким визнано вимоги ОСОБА_6 по заробітній платі на суму 2292327,77 грн. до ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" та включено їх до першої черги задоволення реєстру вимог кредиторів. Визнано вимоги ОСОБА_11 по заробітній платі на суму 1362507,94 грн. до ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" та включено їх до першої черги задоволення реєстру вимог кредиторів.

При цьому, як встановлено з інформаційної системи "Діловодство спеціалізованого суду" касаційне провадження за скаргами ОСОБА_11 та ОСОБА_6 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2017 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.01.2017 року у справі №908/487/16 було відкрито за ухвалою Вищого господарського суду України від 17.05.2017 року.

Із наданого ліквідатором на затвердження суду звіту вбачається, що кошти від реалізації ліквідаційної маси надходили на розрахунковий рахунок банкрута до 12.06.2017 року. Розподіл грошових коштів від реалізації ліквідаційної маси між кредиторами 1 - 4 черг, з яким не згодні кредитори ОСОБА_11 та ОСОБА_6, здійснювався ОСОБА_10 до 07.07.2017 року.

Колегія суддів вважає, що ліквідатор ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" ОСОБА_10 будучи в повній обізнаним з наявністю відкритого за ухвалою Вищого господарського суду України від 17.05.2017 року касаційного провадження у справі №908/487/16, тобто наявністю неврегульованого спору щодо розміру кредиторських вимог 1-ї черги, був зобов'язаний або не здійснювати погашення вимог кредиторів до розгляду спірних кредиторських вимог судом касаційної інстанції, або винести на розгляд кредиторів це питання. У будь-якому випадку ліквідатор, з метою здійснення покладених на нього відповідно до Закону повноважень, повинен діяти в інтересах всіх без виключення кредиторів.

Проте, як встановлено з матеріалів справи, ліквідатор ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" після прийняття постанови Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2017 року не врахував факт оскарження ОСОБА_11 та ОСОБА_6 своїх кредиторських вимог до суду касаційної інстанції та розподілив отримані від реалізації ліквідаційної маси грошові кошти за наявності неврегульованого спору без відповідного вирішення цього питання з кредиторами у справі №908/487/16.

За переконанням суду апеляційної інстанції з метою дотримання принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора саме для того щоб ні у кого не виникало обґрунтованого сумніву, щодо їх належного здійснення, ліквідатор ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя" за наявністю судового спору щодо кредиторських вимог ОСОБА_11 та ОСОБА_6 повинен був, попередньо, до розподілу грошових коштів вирішити це питання з кредиторами. При цьому, правомірність та обґрунтованість здійснення погашення кредиторських вимог за наявності судового рішення, яке набрало законної сили, ліквідатор повинен доводити кредиторам особисто, але їх думка та ставлення з цього приводу повинна бути заслухана. Однак, в матеріалах справи відсутні жодні докази, які б свідчили про винесення ліквідатором на розгляд кредиторам питання щодо можливості розподілити грошові кошти, отримані від реалізації ліквідаційної маси, між кредиторами за наявності неврегульованого спору та ймовірності подальших змін в реєстрі вимог кредиторів, що не може свідчити про повноту дій ліквідатора в ліквідаційній процедурі.

З врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала Господарського суду Запорізької області від 22.03.2018 року про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі №908/487/16 про банкрутство ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя", якою також розглянуто скарги кредиторів на дії ліквідатора, винесена з порушеннями норм процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на стадію ліквідаційної процедури для її розгляду з дотриманням вимог Закону про банкрутство. Апеляційні скарги ОСОБА_11 та ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку із частковим задоволенням апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за їх подання покладається на ТОВ "ПФК "Металург-Запоріжжя".

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 280, 281 - 284 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_11 та ОСОБА_6 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.03.2018 року у справі №908/487/16 - задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.03.2018 року у справі №908/487/16 - скасувати.

Справу №908/487/16 передати на розгляд до Господарського суду Запорізької області на стадії ліквідаційної процедури.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний футбольний клуб "Металург-Запоріжжя" (69037, м. Запоріжжя, вул. 12 Квітня, буд. 2, ідентифікаційний код 32811573) на користь ОСОБА_11 (69118, АДРЕСА_1, реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний футбольний клуб "Металург-Запоріжжя" (69037, м. Запоріжжя, вул. 12 Квітня, буд. 2, ідентифікаційний код 32811573) на користь ОСОБА_6 (01021, АДРЕСА_2, реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_2) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Доручити Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Дану постанову направити державному реєстратору Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 84) для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді Н.М. Дучал

ОСОБА_3

(У судовому засіданні 17.09.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено 24.09.2018 року).

Дата ухвалення рішення17.09.2018
Оприлюднено28.09.2018

Судовий реєстр по справі —908/487/16

Ухвала від 17.02.2021

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Ніколаєнко Р.А.

Ухвала від 02.02.2021

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Ніколаєнко Р.А.

Ухвала від 14.12.2020

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Ніколаєнко Р.А.

Судовий наказ від 09.11.2020

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Ніколаєнко Р.А.

Ухвала від 04.11.2020

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Ніколаєнко Р.А.

Ухвала від 21.10.2020

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Ніколаєнко Р.А.

Ухвала від 06.10.2020

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Білецька Людмила Миколаївна

Ухвала від 06.10.2020

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Білецька Людмила Миколаївна

Ухвала від 12.08.2020

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Білецька Людмила Миколаївна

Ухвала від 11.08.2020

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Білецька Людмила Миколаївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні