Постанова

від 18.09.2018 по справі 922/2124/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/2124/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.

за участі секретаря судового засідання Співака С.В.

учасники справи:

позивач - Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України",

представник позивача - Мицько Р.М. (довіреність №9717 від 28.12.2017),

відповідач 1 - Обласне комунальне підприємство теплових мереж,

представник відповідача 1 - не з'явився,

відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Правозахист",

представник відповідача 2 - не з'явився,

відповідач 3 - Комунальне підприємство теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації,

представник відповідача 3 - не з'явився,

розглянувши касаційну скаргу

Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017

у складі колегії суддів: Тихий П.В. (головуючий), Гетьман Р.А., Слободін М.М.

у справі за позовом

Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до: 1. Обласного комунального підприємства теплових мереж,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Правозахист",

3. Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації,

про визнання правочинів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів:

1. Обласного комунального підприємства теплових мереж,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Правозахист",

3. Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації,

- про визнання недійсним Договору № 5 про відступлення права вимоги від 10.02.2010, укладеного між Обласним комунальним підприємством теплових мереж та ТОВ "Консалтинговий центр "Правозахист", та про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 14.12.2016, укладеного між ТОВ "Консалтинговий центр "Правозахист" та Комунальним підприємством теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відступлення права вимоги за договорами про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/04-340 від 01.10.2004, № 17/05-425 від 01.10.2005 та № 17/06-1094 від 29.09.2006, укладеними між Державним підприємством "Газ-тепло" та Обласним комунальним підприємством теплових мереж, відбулось без письмової згоди ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням господарського суду Харківської області від 23.08.2017 у справі №922/2124/17 (суддя Швидкін А.О.):

відмовлено Комунальному підприємству теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації у задоволенні клопотання про застосування строків позовної давності;

позов задоволено повністю;

визнано недійсним Договір № 5 про відступлення права вимоги від 10.02.2010, укладений між Обласним комунальним підприємством теплових мереж та ТОВ "Консалтинговий центр "Правозахист";

визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги від 14.12.2016, укладений між ТОВ "Консалтинговий центр "Правозахист" та Комунальним підприємством теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації;

стягнуто з Обласного комунального підприємства теплових мереж на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 1 066,67 грн. судового збору;

стягнуто з ТОВ "Консалтинговий центр "Правозахист" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 1 066,67 грн. судового збору;

стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 1 066,67 грн. судового збору.

4. Рішення мотивоване тим, що Договір № 5 про відступлення права вимоги від 10.02.2010 та Договір про відступлення права вимоги від 14.12.2016 є такими, що суперечать вимогам ч.1 ст. 516 ЦК України. При цьому, суд першої інстанції вказав на відсутність доказів надання згоди ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на заміну кредитора у зобов'язанні за договорами про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/04-340 від 01.10.2004, № 17/050425 від 01.10.2005 та № 17/06-1094 від 29.09.2006, обов'язковість якої передбачена зазначеними договорами.

Поряд з цим, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації про застосування строків позовної давності за відсутності доказів належного повідомлення ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про укладання Договору № 5 про відступлення права вимоги від 10.02.2010 раніше, ніж до 20.12.2016.

5. Під час розгляду справи, господарським судом першої інстанції було встановлено:

5.1. 01.10.2004 між Дочірнім підприємством "Газ-тепло", правонаступником якого є ДК "Газ України" (Замовник) та Обласним комунальним підприємством теплових мереж (Підрядник) був укладений договір № 17/04-340 про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії, за умовами п. 1.1 якого Замовник зобов'язується забезпечувати Підрядника природним газом, а Підрядник зобов'язався на свій ризик виконувати певну роботу, а саме: здійснювати послуги з переробки природного газу в готову продукцію, відповідно до технічних умов, і передати її Замовнику, а Замовник зобов'язався прийняти готову продукцію та оплатити Підряднику послуги з переробки; природний газ, що є сировиною для вироблення готової продукції та сама готова продукція є власністю замовника; договір набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами і діє в частині виконання послуг з 01.10.2004 до 30.09.2005, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання (п. 15.1 Договору).

Згідно з п. 12.1 вказаного Договору, будь-яка уступка права вимоги та/або переведення боргу за цим договором без письмової згоди Замовника не допускається.

За вимогами п. п. 15.3, 15.4 Договору № 17/04-340 від 01.10.2004, жодна із сторін не має право передавати свої повноваження і зобов'язання за Договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони; жодна із сторін не вправі відмовлятися від виконання умов договору в односторонньому порядку, крім випадків, передбачених договором та діючим законодавством.

5.2. 01.10.2005 між Дочірнім підприємством "Газ-тепло", правонаступником якого є ДК "Газ України" (Замовник) та Обласним комунальним підприємством теплових мереж (Підрядник) був укладений договір № 17/05-425 про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії (з додатковими угодами), за умовами якого (п.1.1) Підрядник за завданням замовника зобов'язується на свій ризик виконувати певну роботу, а саме: здійснювати послуги з переробки природного газу в готову продукцію, відповідно до технічних умов, та транспортування готової продукції до споживачів, а Замовник зобов'язується прийняти готову продукцію та оплатити Підряднику виконану роботу з надання послуг з переробки природного газу в готову продукцію та її транспортування до споживачів; договір набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами і діє в частині виконання послуг з 01.10.2005 до 30.09.2006, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання (п. 15.1 договору).

Згідно з п. п. 12.1, 15.7 (який після підписання додаткової угоди № 5 від 03.05.2006 до Договору № 17/05-425 від 01.10.2005 став п. 15.6) вказаного Договору, сторони домовилися, що будь-яка уступка права вимоги та/або переведення боргу за цим договором без письмової згоди замовника не допускається; підрядник не має право передавати свої повноваження і зобов'язання за договором третій стороні без письмової згоди замовника.

За вимогами п. п. 15.4, 15.6 (які після підписання додаткової угоди № 5 від 03.05.2006 до Договору стали п. п. 15.3, 15.5) Договору, усі повідомлення, що сторони направляють одна одній, відповідно до положень цього договору, повинні бути складені в письмовій формі та будуть вважатися направленими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом з описом вкладення, факсом, електронною поштою, чи доставлені особисто під підпис по зазначеним у договорі адресам сторін, якщо про інше сторони не домовилися додатково. Жодна із сторін не вправі відмовитися від виконання умов цього договору в односторонньому порядку, крім випадків, передбачених договором та діючим законодавством.

5.3. 29.09.2006 між Дочірнім підприємством "Газ-тепло", правонаступником якого є ДК "Газ України" (Замовник) та Обласним комунальним підприємством теплових мереж (Підрядник) укладений Договір № 17/06-1094 про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії (з додатками та додатковими угодами); договір набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами і діє в частині виконання послуг з 01.10.2006 до 30.09.2007, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання (п. 15.1 Договору).

Пунктами 12.1, 15.7 Договору сторони встановили, що будь-яка уступка права вимоги та/або переведення боргу за цим договором без письмової згоди замовника не допускається; підрядник не має право передавати свої повноваження і зобов'язання за договором третій стороні без письмової згоди замовника.

За умовами п. п. 15.4, 15.6 Договору, усі повідомлення, що сторони направляють одна одній, відповідно до положень цього договору, повинні бути складені в письмовій формі та будуть вважатися направленими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом з описом вкладення, факсом, електронною поштою, чи доставлені особисто під підпис по зазначеним у договорі адресам сторін, якщо про інше сторони не домовилися додатково. Жодна із сторін не вправі відмовитися від виконання умов цього договору в односторонньому порядку, крім випадків, передбачених договором та діючим законодавством.

5.4. 30.10.2006 між Обласним комунальним підприємством теплових мереж (Підрядник) та Дочірнім підприємством "Газ-тепло", правонаступником якого є ДК "Газ України" (Замовник) укладена Угода про припинення дії Договору про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/06-1094 від 29.09.2006, за умовами якої Підрядник та Замовник домовилися про припинення з 01.11.2006 Договору про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/06-1094 від 29.09.2006, укладеного між підрядником та замовником в частині надання послуг; сторони домовилися, що в частині взаєморозрахунків договір діє до повного їх здійснення між сторонами; угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами.

5.5. 10.02.2010 між Обласним комунальним підприємством теплових мереж (первісний кредитор) та ТОВ "Консалтинговий центр "Правозахист" (новий кредитор) укладений Договір № 5 про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги, належне первісному кредитору, за основними договорами про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/04-340 від 01.10.2004 у розмірі 12 767 470,57 грн., № 17/05-425 від 01.10.2005 у розмірі 16 034 396,67 грн., № 17/06-1094 від 29.09.2006 у розмірі 385 706,30 грн., всього на суму 29 187 573,54 грн., що укладені між Обласним комунальним підприємством теплових мереж та Дочірнім підприємством "Газ-тепло", правонаступником якого є ДК "Газ України", (Боржник).

За умовами п. 4.2 Договору № 5 від 10.02.2010, з моменту набрання чинності цим Договором протягом трьох робочих днів новий кредитор повідомляє старого та нового боржників про відступлення права вимоги первісним кредитором та зазначає свої рахунки, на які новий боржник зобов'язаний перерахувати кошти на виконання своїх обов'язків перед новим кредитором.

Відповідно до п. 6.1 Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

5.6. 14.12.2016 між ТОВ "Консалтинговий центр "Правозахист" (первісний кредитор) та Комунальним підприємством теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації (новий кредитор) укладений Договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги, належне первісному кредитору, за основними договорами про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/04-340 від 01.10.2004 у розмірі 12 767 470,57 грн., № 17/05-425 від 01.10.2005 у розмірі 16 034 396,67 грн., № 17/06-1094 від 29.09.2006 у розмірі 385 706,30 грн., всього на суму 29 187 573,54 грн., що укладені між Обласним комунальним підприємством теплових мереж та Дочірнім підприємством "Газ-тепло", правонаступником якого є ДК "Газ України", (Боржник).

Згідно з п. 4.2 Договору, з моменту набрання чинності цим Договором протягом 10 робочих днів новий кредитор повідомляє боржника про відступлення права вимоги первісним кредитором та зазначає свої рахунки, на які новий боржник зобов'язаний перерахувати кошти на виконання своїх обов'язків перед новим кредитором.

За умовами п. 6.1 Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

5.7. 26.12.2016 на адресу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" надійшла заява Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації (№ 1382/17 від 20.12.2016) про залік однорідних зустрічних вимог, в якій останній зазначив, що на підставі договорів про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/04-340 від 01.10.2004, № 17/05-425 від 01.10.2005 та № 17/06-1094 від 29.09.2006, укладених між Дочірнім підприємством "Газ-тепло" та Обласним комунальним підприємством теплових мереж, у Дочірнього підприємства "Газ-тепло" перед Обласним комунальним підприємством теплових мереж утворилася заборгованість на суму 29 187 573,54 грн. та повідомив про відступлення права вимоги за Договором № 5 від 10.02.2010 та за Договором від 14.12.2016; враховуючи, що станом на 01.12.2016 борг Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації перед ДК "Газ України" за Договором №06/10-1034ТЕ-31 від 14.10.2010 складає 4 041 941,75 грн. з ПДВ, а борг ДК "Газ України" перед Комунальним підприємством теплових мереж на підставі договорів про відступлення права вимог становить 29 187 573,54 грн. з ПДВ, Комунальне підприємство теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації повідомило ДК "Газ України" про припинення свого зобов'язання по Договору № 06/10-1034ТЕ-31 від 14.10.2010 на суму 4 041 941,75 грн. та про часткове припинення зобов'язань ДК "Газ України" перед Комунальним підприємством теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації за Договором № 17/04-340 від 01.10.2004 у розмірі 4 041 941,75 грн.

5.8. Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації про визнання недійсним правочину, оформленого Комунальним підприємством теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації заявою про залік однорідних зустрічних вимог.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.03.2017 у справі № 922/402/17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2017, у позові відмовлено повністю.

При цьому, апеляційний господарський суд зазначив, що ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" не надано доказів недійсності договорів відступлення права вимоги № 5 від 10.02.2010 та від 14.12.2016.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації задоволено; рішення господарського суду Харківської області від 23.08.2017 у справі №922/2124/17 скасовано; прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

7. Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання недійсними Договору про відступлення права вимоги №5 від 10.02.2010 та Договору про відступлення права вимоги від 14.12.2016, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів письмової згоди Замовника (ДК "Газ України") про відступлення Обласним комунальним підприємством теплових мереж своїх прав за договорами про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/04-340 від 01.10.2004, № 17/05-425 від 01.10.2005 та № 17/06-1094 від 29.09.2006.

8. Водночас, суд апеляційної інстанції вказав на те, що місцевим господарським судом, під час розгляду справи, не було прийнято до уваги, що з жовтня 2012 Обласне комунальне підприємство теплових мереж, перебуває в процедурі банкрутства на стадії ліквідаційної процедури. При цьому, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" є Головою комітету кредиторів ОКПТМ, що вбачається з копії ухвали господарського суду Харківської області у справі №5023/4363/12 від 23.11.2016 наявної в матеріалах даної справи.

9. Враховуючи правову позицію Верховного Суду України викладену у постанові від 02.12.2015 у справі №911/4212/14, суд дійшов висновку, що даний спір, як такий, що безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство Обласного комунального підприємства теплових мереж, підлягає розгляду в межах справи №5023/4363/12 про банкрутство останнього, а не в окремому позовному провадженні.

10. При цьому, апеляційний господарський суд вказав на те, що застосування приписів п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, всупереч буквальному змісту даної норми, є грубим порушенням принципу правової визначеності, з чого випливає неможливість припинення провадження у даній справі.

11. Поряд з наведеним, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що строк позовної давності, встановлений приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", щодо визнання правочину про відступлення права вимоги № 5 від 10.02.2010 є пропущеним, про що є відповідна заява третього відповідача, тому, згідно ч.4 ст. 267 ЦК України , є підставою для відмови у позові.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/2124/17, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування оскарженого судового акту, з вимогою залишити вислі рішення господарського суду Харківської області від 23.08.2017.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

13. Ухвалою від 26.03.2018 Верховного Суду, у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Міщенко І.С. (головуючий), Берднік І.С., Суховий В.Г. (визначеній за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, Протокол від 13.03.2018), відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/2124/17, судове засідання призначено на 23.05.2018.

14. 10.04.2018 до Верховного Суду від Комунального підприємства теплових мереж Харківського району надійшов Відзив на касаційну скаргу, з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

15. 03.05.2018 та 22.05.2018 ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулась до Верховного Суду з клопотаннями про врахування правової позиції Верховного Суду щодо застосування до спірних правовідносин норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", наведену у постанова по справах № 910/10889/17 та №910/6771/17 та долучення до матеріалів справи копій цих постанов.

16. Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2018 заяву колегії суддів Міщенка І.С., Берднік І.С., Сухового В.Г. про самовідвід у справі № 922/2124/17 за касаційною скаргою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанія "Нафтогаз України" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 задоволено.

17. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/2124/17 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2018.

18. Ухвалою від 11.06.2018 Верховного Суду, у визначеному складі колегії суддів, прийнято справу № 922/2124/17 господарського суду Харківської області до провадження; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у цій справі; судове засідання призначено на 07.08.2018.

19. У зв'язку з відпусткою судді Катеринчук Л.Й., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/2124/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2018.

20. Ухвалою від 13.08.2018 Верховного Суду, у визначеному складі колегії суддів, прийнято справу № 922/2124/17 господарського суду Харківської області до провадження; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у цій справі; судове засідання призначено на 11.09.2018.

21. У зв'язку з відпусткою судді Білоуса В.В. та судді Жукова С.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/2124/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2018.

22. Ухвалою від 10.09.2018 Верховного Суду, у визначеному складі колегії суддів, прийнято справу № 922/2124/17 господарського суду Харківської області до провадження; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у цій справі; розгляд справи вирішено здійснювати у раніше призначену дату (11.09.2018).

23. В судовому засіданні 11.09.2018 оголошено перерву до 18.09.2018, про що прийнято відповідну ухвалу та повідомлено учасників судового процесу (присутніх в судовому засіданні представників повідомлено під розписку).

24. Представник скаржника (ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"), в засіданнях суду касаційної інстанції повністю підтримував вимоги касаційної скарги, з підстав наведених у ній та з урахуванням правової позиції Верховного Суду зі спірних питань; просив Касаційний господарський суд скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2018, залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 23.08.2017.

25. Інші учасники судової справи у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників сторін, які не з'явились.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України")

26. Скаржник доводить невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 258, 267 ЦК України, ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також порушення норм процесуального права: ст.ст. 4, 4 1 , 4 2 , 4 3 , 4 7 , 15, 16 ГПК України.

27. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, наведену у постановах по справах № 910/10889/17 та №910/6771/17, скаржник доводить неправомірність висновків апеляційного господарського суду щодо необхідності розгляду даного спору виключно в межах справи про банкрутство, а не в позовному провадженні, а також щодо застосування строку звернення з вимогою про визнання правочинів недійсними, визначеного ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діє з 19.01.2013.

28. Скаржник доводить правомірність застосування місцевим господарським судом, з урахуванням положень законодавства про підсудність, приписів ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України.

Доводи відповідача (Комунального підприємства теплових мереж Харківського району)

29. Відповідач у Відзиві на касаційну скаргу доводить:

- зміни до процесуального законодавства, зокрема щодо виключної підсудності, набрали чинності з 19.01.2013, відтак застосовуються незалежно від того за нормами якої редакції Закону про банкрутство здійснюється провадження у конкретній справі про банкрутство та у якій стадії провадження перебуває боржник;

- оскільки дана справа № 922/2124/17 про визнання правочинів недійсними розглядається в позовному провадженні, застосуванню підлягає процесуальне законодавство, яке діє на час розгляду цієї справи;

- судом апеляційної інстанції правомірно застосовано ч. 8 ст. 26 та ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- судом першої інстанції порушено: ч. 4 ст. 10, ч.15 ст. 16, ч.1 ст. 20, ч.1 ст. 28 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 257, ч.1 ст. 258, ч.4 ст. 267 ЦК України, ст.ст. 4 2 , 4 7 ГПК України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

30. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

31. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Щодо підсудності та підвідомчості

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, ухвалою господарського суду Харківської області від 28.09.2012 порушено провадження у справі № 5023/4363/12 про банкрутство Обласного комунального підприємства теплових мереж, на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Постановою господарського суду Харківської області від 05.10.2012 Обласне комунальне підприємство теплових мереж визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру, інше.

ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" є кредитором у справі №5023/4363/12 та Головою комітету кредиторів Обласного комунального підприємства теплових мереж.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсними Договору № 5 про відступлення права вимоги від 10.02.2010, укладеного між Обласним комунальним підприємством теплових мереж та ТОВ "Консалтинговий центр "Правозахист", та Договору про відступлення права вимоги від 14.12.2016, укладеного між ТОВ "Консалтинговий центр "Правозахист" та Комунальним підприємством теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації.

За змістом положень ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів […]".

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п.1 ст. 6 Конвенції, ототожнюється з правом на доступ до правосуддя, тобто кожна особа повинна мати можливість ініціювати судовий розгляд справи щодо свої цивільних прав і свобод та отримати справедливий і ефективний судовий захист.

Кожна особа, згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту таких прав та інтересів, на підставі ч. 2 наведеної норми, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI), положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України (в редакції Кодексу №1798-ХІІ від 06.11.1991, зі змінами та доповненнями до 15.12.2017), господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Разом з тим, згідно ч. 9 ст. 16 ГПК України (у визначеній вище редакції), справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

З жовтня 2012 Обласне комунальне підприємство теплових мереж перебуває в процедурі банкрутства на стадії ліквідаційної процедури, яка здійснюється відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 (окрім процедури продажу майна боржника), відтак, при вирішенні даного спору підлягає застосуванню саме редакція Закону від 14.05.1992 №2343-ХІІ, зі змінами та доповненнями, внесеними до 19.01.2013, положення якого не встановлюють особливостей підвідомчості спорів боржника з кредиторами.

При цьому, слід зауважити на тому, що зміни щодо підсудності та підвідомчості до ст.ст. 12, 16 ГПК України були внесені з прийняттям Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI), про що позначено у п. 7 Прикінцевих та перехідних положень (Розділ Х) цього Закону, з метою приведення норм процесуального закону у відповідність до приписів спеціального Закону, який (у новій редакції) передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Водночас, безпосередньо наведені зміни щодо підсудності та підвідомчості були внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів" №5518-VI від 06.12.2012 (п.13, п.14), прикінцеві положення якого передбачають, що пункти 13, 14 та 15 розділу І цього Закону набирають чинності одночасно із Законом України від 22.12.2011 № 4212-VI "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Звертаючись до теологічного (цільового) тлумачення наведених норм, можна дійти висновку, що зміни внесені до Господарського процесуального кодексу України, а саме ст.ст. 12, 16 (щодо майнових вимог до боржника відносно якого порушено провадження у справі про банкрутство), безпосередньо пов'язані з реалізацією норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", саме в редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI.

Як про це було позначено вище, положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" редакція Закону від 14.05.1992 №2343-ХІІ (зі змінами та доповненнями, внесеними до 19.01.2013), за приписами якого на даний час здійснюється провадження у справі № 5023/4363/12 про банкрутство Обласного комунального підприємства теплових мереж, не встановлюють особливостей підвідомчості спорів боржника з кредиторами.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про невірне застосування господарським апеляційним судом, в даному випадку, приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI, зокрема ст.20 цього Закону, що призвело до неправомірних висновків щодо підсудності/підвідомчості, а також щодо застосування строку позовної давності у поєднанні з приписами Закону про банкрутство у редакції, яка не підлягає застосуванню у цій справі.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що апеляційний господарський суд, дійшовши висновку про порушення місцевим господарським судом ч.4 ст. 10, ч.15 ст. 16 та ч.8 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI), а також ст.ст. 12, 16 ГПК України (в редакції Кодексу №1798-ХІІ від 06.11.1991), необхідність розгляду позовних вимог в межах справи про банкрутство, розглянув цю ж справу по суті та прийняв нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з пропуском строку позовної давності, чим спричинив невідповідність висновків власного рішення встановленим судами першої та апеляційної інстанції обставинам справи.

Щодо суті касаційної скарги

Доводи Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про порушення судом апеляційної інстанції ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також порушення норм процесуального права: ст.ст. 4, 4 1 , 4 2 , 4 3 , 4 7 , 15, 16, 43 ГПК України, щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, - знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження

32. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п.2 ч.1 ст.308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень (Рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р. (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003р. (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006р. (заява №14502/04)). Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За приписами п. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування дослідження або огляд доказів, або інше клопотання(заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у цій справі, з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду, господарському суду належить врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого, вимог закону, врахувавши правову позицію судів касаційної інстанції, постановити законне і обґрунтоване рішення.

33. Судові витрати

У зв'язку з тим, що Суд частково задовольняє касаційну скарги та скасовує постанову апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд, питання розподілу судових витрат вирішує господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/2124/17 скасувати.

Справу № 922/2124/17 направити на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков