Постанова

від 28.01.2019 по справі 922/2124/17

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2019 р. Справа № 922/2124/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Черкас В.М.,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 на підставі довіреності від 21.12.2018 №66/18, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія РН №1474 від 28.09.2018,

1-го відповідача - не з'явився,

2-го відповідача - не з'явився,

3-го відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації (вх.№1201 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 23.08.2017, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Швидкіним А.О., час проголошення рішення - 13:32год., дата складання повного тексту рішення - 28.08.2017 у справі № 922/2124/17

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ,

до 1) Обласного комунального підприємства теплових мереж, с. Циркуни, Харківський район, Харківська обл., 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Правозахист", м. Харків, 3) Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації, смт. Хорошево, Харківський район, Харківська обл.,

про визнання правочинів недійсними

ВСТАНОВИЛА:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до місцевого господарського суду з позовом до Обласного комунального підприємства теплових мереж, ТОВ "Консалтинговий центр "Правозахист", Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації про визнання недійсними договору №5 про відступлення права вимоги від 10.02.2010, укладеного між Обласним комунальним підприємством теплових мереж та ТОВ "Консалтинговий центр "Правозахист", і договору про відступлення права вимоги від 14.12.2016, укладеного між ТОВ "Консалтинговий центр "Правозахист" та Комунальним підприємством теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.08.2017 у справі №922/2124/17 позов задоволено повністю з тих підстав, що матеріали справи не містять доказів належного узгодження Обласним комунальним підприємством теплових мереж з ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" відступлення права вимоги за договорами про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії №17/04-340 від 01.10.2004, №17/05-425 від 01.10.2005 та №17/06-1094 від 29.09.2006. Також у матеріалах справи відсутні докази належного звернення Обласного комунального підприємства теплових мереж до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про надання згоди на уступку права вимоги та/або переведення боргу відповідно до вказаних договорів. Суд також дійшов висновку, що позивач дізнався про оспорювані договори про відступлення права вимоги 26.12.2016, отримавши лист Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації про зарахування зустрічних однорідних вимог, відтак відмовив останньому у задоволенні клопотання про застосування строків позовної давності.

Комунальне підприємство теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Харківської області скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції визнав оспорювані договори про відступлення права вимоги недійсними за обставин, з якими законодавець не пов'язує можливість визнання договору недійсним; законодавець пов'язує узгодження правочину про відступлення права вимоги з боржником шляхом направлення письмового повідомлення про вчинення цього правочину, що і було здійснено відповідачами шляхом направлення листів на адресу позивача та його засновника; в матеріалах справи міститься лист позивача №31/13-381 від 27.01.2018, зі змісту якого вбачається, що ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" отримало повідомлення про відступлення права вимоги від 16.12.2016 №1369/17, у даному повідомленні також зазначалось і про відступлення права вимоги за попереднім договором від 10.02.2010 №5.

Апелянт також зазначає, що договорами про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії не передбачено строку, протягом якого боржник (позивач) має надати згоду чи свої заперечення проти укладення договору про відступлення права вимоги. На думку апелянта, судом першої інстанції не враховано, що строк позовної давності щодо визнання правочину про відступлення права вимоги №5 від 10.02.2010 є пропущеним.

Апелянт вказує, що судом першої інстанції не обґрунтовано, з яких мотивів судом відхилено та не взято до уваги висновки Верховного Суду України, на які посилався апелянт; крім того, позивач в позовній заяві не обґрунтував належним чином, в чому саме полягає порушення його прав як боржника при укладенні договорів про відступлення права вимоги.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації задоволено; рішення Господарського суду Харківської області від 23.08.2017 у справі №922/2124/17 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено повністю з тих підстав, що висновки суду першої інстанції щодо відсутності у матеріалах справи доказів належного узгодження Обласним комунальним підприємством теплових мереж з ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" відступлення права вимоги за договорами про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії №17/04-340 від 01.10.2004, №17/05-425 від 01.10.2005 та №17/06-1094 від 29.09.2006, а також відсутності доказів належного звернення Обласного комунального підприємства теплових мереж з ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про надання згоди на уступку права вимоги та/або переведення боргу відповідно до вказаних договорів є правомірними.

Проте, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що даний спір безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство Обласного комунального підприємства теплових мереж, відтак, підлягає вирішенню в межах справи №5023/4363/12 про банкрутство останнього, а не в окремому позовному провадженні. ОСОБА_2 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено спеціальний термін визнання правочинів, укладених боржником недійсними, і правочин №5 від 10.02.2010 підпадає під дію вищезазначеного закону, оскільки ОКПТМ було оголошено банкрутом і відкрита відповідна справа про банкрутство, то при вирішенні справи про визнання правочину про відступлення права вимоги недійсним №5 від 10.02.2010 слід керуватись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Таким чином, строк позовної давності щодо визнання правочину про відступлення права вимоги №5 від 10.02.2010 року є пропущеним, та про що є відповідна заява третього відповідача, тому згідно частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови у позові.

Не погодившись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017, позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду від 18.09.2018 касаційну скаргу задоволено частково; постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 скасовано; справу №922/2124/17 направлено на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Як зазначено у постанові Верховного Суду, положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 14.05.1992 №2342-ХІІ (зі змінами та доповненнями, внесеними до 19.01.2013), за приписами якого на даний час здійснюється провадження у справі №5023/4363/12 про банкрутство Обласного комунального підприємства теплових мереж, не встановлюють особливостей підвідомчості спорів боржника з кредиторами.

Верховний Суд дійшов висновку про невірне застосування господарським апеляційним судом приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VІ), зокрема статті 20 цього Закону, що призвело до невірних висновків щодо підсудності/відвідомчості, а також щодо застосування строку позовної давності у поєднанні з приписами Закону про банкрутство у редакції, яка не підлягає застосуванню у даній справі.

Крім того, судом зазначено, що апеляційний господарський суд, дійшовши висновку про порушення місцевим господарським судом частини 4 статті 10, частини 15 статті 16 та частини 8 статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VІ), а також статей 12, 16 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу №1798-ХІІ від 06.11.1991), необхідність розгляду позовних вимог в межах справи про банкрутство, проте, розглянув цю ж справу по суті та прийняв нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з пропуском строку позовної давності, чим спричинив невідповідність висновків власного рішення встановленим судами першої та апеляційної інстанції обставинам справи.

Разом з тим, Указом Президента України від 29.12.2017 №454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах", крім іншого, постановлено ліквідувати Харківський апеляційний господарський суд та утворити Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області з місцезнаходженням у місті Харкові.

Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно територіальних одиниць) та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

На підставі Указу Президента України від 28.09.2018 №295/2018 "Про переведення суддів" переведено суддів Харківського апеляційного господарського суду на роботу на посадах суддів Східного апеляційного господарського суду.

У відповідності до частини 6 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в газеті "Голос України" (№185 (6940) від 03.10.2018) розміщено повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду з 03.10.2018.

27.11.2018 до Східного апеляційного господарського суду надійшла справа №922/2124/17.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 прийнято апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації на рішення Господарського суду Харківської області від 23.08.2017 у справі №922/2124/17 до провадження; призначено справу № 922/2124/17 до розгляду на 10.01.2019 о 15:00 год.

21.12.2018 від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2650), зазначає, що у спірних зобов'язаннях заміна кредитора шляхом уступки права вимоги та/або переведення боргу без письмової згоди позивача не допускається, незалежно від наявності чи відсутності повідомлення про таку заміну; вважає, що 3-й відповідач, який не є стороною договору від 10.02.2010, не може вимагати застосування строку позовної давності у спорі, що стосується правовідносин, в яких не бере участі. Крім того, зазначає, що лише 26.12.2016 дізнався про порушення своїх прав та інтересів, оскільки не отримував будь-яких повідомлень від відповідачів, що стосуються питань уступки права вимоги та/або переведення боргу; з доданих до матеріалів справи копій поштових конвертів не вбачається, що такі поштові відправлення взагалі були прийняті до пересилання органом поштового зв'язку, а також з них не вбачається, які саме документи були вкладені в ці поштові відправлення. За таких обставин, вважає, що позовна заява подана у межах строку позовної давності і просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду від 23.08.2017 - без змін.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 10.01.2019 представник позивача оголосив відзив на апеляційну скаргу.

Інші учасники своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 оголошено перерву у судовому засіданні до 14:15год. 28.01.2019.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2019, у зв'язку з відпусткою судді Бородіної Л.І., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Шутенко І.А.

Після перерви о 14:23год. 28.01.2019 судове засідання, у зв'язку зі зміною складу колегії суддів розпочато спочатку.

Представник апелянта проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду від 23.08.2017 - без змін.

Інші учасники своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, у судове засідання Східного апеляційного господарського суду 28.01.2019 представники апелянта, 1-го та 2-го відповідачів вже вдруге не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Хоча учасники судового процесу були належним чином завчасно повідомлені про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, а неявка у судове засідання представників відповідачів не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом,

- 01.10.2004 між Дочірнім підприємством "Газ-тепло", правонаступником якого є ДК "Газ України", (замовник) та Обласним комунальним підприємством теплових мереж (підрядник) був укладений договір №17/04-340 про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії, відповідно до пункту 1.1 якого замовник зобов'язується забезпечувати підрядника природним газом, а підрядник зобов'язується на свій ризик виконувати певну роботу, а саме: здійснювати послуги з переробки природного газу в готову продукцію відповідно до технічних умов і передати її замовнику, а замовник зобов'язується прийняти готову продукцію та оплатити підряднику послуги з переробки; природний газ, що є сировиною для вироблення готової продукції та сама готова продукція є власністю замовника.

Договір набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами і діє в частині виконання послуг з 01.10.2004 до 30.09.2005, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання (пункт 15.1 договору).

Згідно з пунктом 12.1 договору сторони домовилися, що будь-яка уступка права вимоги та/або переведення боргу за цим договором без письмової згоди замовника не допускається .

Відповідно до пунктів 15.3, 15.4 договору, жодна зі сторін не має право передавати свої повноваження і зобов'язання за договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони ; жодна із сторін не вправі відмовлятися від виконання умов договору в односторонньому порядку, крім випадків, передбачених договором та діючим законодавством.

- 01.10.2005 між Дочірнім підприємством "Газ-тепло", правонаступником якого є ДК "Газ України", (замовник) та Обласним комунальним підприємством теплових мереж (підрядник) був укладений договір №17/05-425 про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії (з додатковими угодами), згідно з пунктом 1.1 якого підрядник за завданням замовника зобов'язується на свій ризик виконувати певну роботу, а саме: здійснювати послуги з переробки природного газу в готову продукцію, відповідно до технічних умов, та транспортування готової продукції до споживачів, а замовник зобов'язується прийняти готову продукцію та оплатити підряднику виконану роботу з надання послуг з переробки природного газу в готову продукцію та її транспортування до споживачів.

Договір набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами і діє в частині виконання послуг з 01.10.2005 до 30.09.2006, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання (пункт 15.1 договору).

Згідно з пунктами 12.1, 15.7 (який після підписання сторонами додаткової угоди №5 від 03.05.2006 став пунктом 15.6) договору №17/05-425 сторони домовилися, що будь-яка уступка права вимоги та/або переведення боргу за цим договором без письмової згоди замовника не допускається ; підрядник не має право передавати свої повноваження і зобов'язання за договором третій стороні без письмової згоди замовника.

Відповідно до пунктів 15.4, 15.6 (які після підписання додаткової угоди №5 від 03.05.2006 стали пунктами 15.3, 15.5), цього договору, усі повідомлення, що сторони направляють одна одній, відповідно до положень цього договору, повинні бути складені в письмовій формі та будуть вважатися направленими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом з описом вкладення , факсом, електронною поштою, чи доставлені особисто під підпис по зазначеним у договорі адресам сторін, якщо про інше сторони не домовилися додатково.

Жодна із сторін не вправі відмовитися від виконання умов цього договору в односторонньому порядку, крім випадків, передбачених договором та діючим законодавством.

- 29.09.2006 між Дочірнім підприємством "Газ-тепло", правонаступником якого є ДК "Газ України", (замовник) та Обласним комунальним підприємством теплових мереж (підрядник) був укладений договір №17/06-1094 про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії (з додатками та додатковими угодами), відповідно до пункту 1.1 якого замовник зобов'язується забезпечувати підрядника природним газом, а підрядник зобов'язується на свій ризик виконувати певну роботу, а саме: здійснювати послуги з переробки природного газу в готову продукцію відповідно до технічних умов і передати її замовнику, а замовник зобов'язується прийняти готову продукцію та оплатити підряднику послуги з переробки; природний газ, що є сировиною для вироблення готової продукції та сама готова продукція є власністю замовника.

Договір набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами і діє в частині виконання послуг з 01.10.2006 до 30.09.2007, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання (пункту 15.1 договору).

Згідно з пунктами 12.1, 15.7 договору №17/06-1094, сторони домовилися, що будь-яка уступка права вимоги та/або переведення боргу за цим договором без письмової згоди замовника не допускається ; підрядник не має право передавати свої повноваження і зобов'язання за договором третій стороні без письмової згоди замовника.

Відповідно до пунктів 15.4, 15.6 цього договору, усі повідомлення, що сторони направляють одна одній, відповідно до положень цього договору, повинні бути складені в письмовій формі та будуть вважатися направленими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом з описом вкладення , факсом, електронною поштою, чи доставлені особисто під підпис по зазначеним у договорі адресам сторін, якщо про інше сторони не домовилися додатково.

Жодна із сторін не вправі відмовитися від виконання умов цього договору в односторонньому порядку, крім випадків, передбачених договором та діючим законодавством.

30.10.2006 між Обласним комунальним підприємством теплових мереж (підрядник) та Дочірнім підприємством "Газ-тепло", правонаступником якого є ДК "Газ України", (замовник) була укладена угода про припинення дії договору про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії №17/06-1094 від 29.09.2006, згідно з якою підрядник та замовник домовилися про припинення з 01.11.2006 договору про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії №17/06-1094 від 29.09.2006, укладеного між підрядником та замовником в частині надання послуг; сторони домовилися, що в частині взаєморозрахунків договір діє до повного їхнього здійснення між сторонами; угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами.

- 10.02.2010 між Обласним комунальним підприємством теплових мереж (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Правозахист" (новий кредитор) був укладений договір №5 про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув право вимоги, належне первісному кредитору, і став кредитором за основними договорами про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії №17/04-340 від 01.10.2004 на суму 12 767 470, 57грн, № 17/05-425 від 01.10.2005 у розмірі 16 034 396, 67грн, №17/06-1094 від 29.09.2006 на суму 385 706, 30грн, а всього у розмірі 29 187 573, 54грн, що укладені між Обласним комунальним підприємством теплових мереж та Дочірнім підприємством "Газ-тепло", правонаступником якого є ДК "Газ України" (боржник).

Згідно з пунктом 4.2 договору №5 від 10.02.2010 про відступлення права вимоги, з моменту набрання чинності цим договором протягом трьох робочих днів новий кредитор повідомляє старого та нового боржників про відступлення права вимоги первісним кредитором та зазначає свої рахунки, на які новий боржник зобов'язаний перерахувати кошти на виконання своїх обов'язків перед новим кредитором.

Відповідно до пункту 6.1 вищезазначеного договору про відступлення права вимоги, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

- 14.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Правозахист" (первісний кредитор) та Комунальним підприємством теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації був укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув право вимоги, належне первісному кредитору, і став кредитором за основними договорами про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії №17/04-340 від 01.10.2004 на суму 12 767 470, 57грн, №17/05-425 від 01.10.2005 у розмірі 16 034 396, 67 грн, №17/06-1094 від 29.09.2006 на суму 385 706, 30грн, а всього у розмірі 29 187 573, 54грн, що укладені між Обласним комунальним підприємством теплових мереж та Дочірнім підприємством "Газ-тепло", правонаступником якого є ДК "Газ України", (боржник).

Згідно з пунктом 4.2 договору про відступлення права вимоги від 14.12.2016, з моменту набрання чинності цим договором протягом 10 робочих днів новий кредитор повідомляє боржника про відступлення права вимоги первісним кредитором та зазначає свої рахунки, на які новий боржник зобов'язаний перерахувати кошти на виконання своїх обов'язків перед новим кредитором.

Відповідно до пункту 6.1 вищезазначеного договору про відступлення права вимоги, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

- 26.12.2016 на адресу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" надійшла заява Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації про залік однорідних зустрічних вимог, в якій останній зазначив, що на підставі договорів про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/04-340 від 01.10.2004, № 17/05-425 від 01.10.2005 та № 17/06-1094 від 29.09.2006, укладених між Дочірнім підприємством "Газ-тепло" та Обласним комунальним підприємством теплових мереж, у Дочірнього підприємства "Газ-тепло" перед Обласним комунальним підприємством теплових мереж утворилася заборгованість на суму 29 187 573, 54грн та повідомив про відступлення права вимоги за договором №5 від 10.02.2010 та за договором від 14.12.2016; враховуючи, що станом на 01.12.2016 борг Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації перед ДК "Газ України" за договором №06/10-1034ТЕ-31 від 14.10.2010 складає 4 041 941, 75грн з ПДВ, а борг ДК "Газ України" перед Комунальним підприємством теплових мереж на підставі договорів про відступлення права вимог становить 29 187 573, 54грн з ПДВ, Комунальне підприємство теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації повідомило ДК "Газ України" про припинення свого зобов'язання по договору №06/10-1034ТЕ-31 від 14.10.2010 на суму 4 041 941, 75грн та про часткове припинення зобов'язань ДК "Газ України" перед Комунальним підприємством теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації по договору №17/04-340 від 01.10.2004 у розмірі 4 041 941, 75грн.

Звертаючись до суду з позовною заявою про визнання недійсним договору №5 про відступлення права вимоги від 10.02.2010, укладеного між Обласним комунальним підприємством теплових мереж та ТОВ "Консалтинговий центр "Правозахист", та про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 14.12.2016, укладеного між ТОВ "Консалтинговий центр "Правозахист" та Комунальним підприємством теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації, позивач посилався на те, що відступлення права вимоги за договорами про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії №17/04-340 від 01.10.2004, №17/05-425 від 01.10.2005 та № 17/06-1094 від 29.09.2006, укладеними між Дочірнім підприємством "Газ-тепло" та Обласним комунальним підприємством теплових мереж, відбулося без письмової згоди Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Місцевим господарським судом встановлено, що пункти 12.1 договорів про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії №17/04-340 від 01.10.2004, №17/05-425 від 01.10.2005 та № 17/06-1094 від 29.09.2006 передбачають обов'язковою умовою відступлення права вимоги письмову згоду замовника (ДК "Газ України").

Судом встановлена відсутність у матеріалах справи доказів письмової згоди замовника (ДК "Газ України") про уступку Обласним комунальним підприємством теплових мереж своїх прав за договорами про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/04-340 від 01.10.2004, №17/05-425 від 01.10.2005 та № 17/06-1094 від 29.09.2006.

Також судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази належного звернення Обласним комунальним підприємством теплових мереж до ДК "Газ України" про надання згоди на уступку права вимоги та/або переведення боргу, відповідно до вимог договорів про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії №17/05-425 від 01.10.2005 та № 17/06-1094 від 29.09.2006.

Наявні у матеріалах справи копії повідомлень та конвертів (без поштових описів вкладення та повідомлень про вручення), надані Комунальним підприємством теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації, не є доказами належного повідомлення ДК "Газ України" про укладання оспорюваних договорів про відступлення права вимоги.

Згідно з матеріалами справи, судом встановлено, що ДК "Газ України" дізнався про оспорювані договори про відступлення права вимоги 26.12.2016, отримавши лист Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації за вих.№1386-1/17.

Апеляційним господарським судом встановлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 05.04.2018 у справі №922/402/17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 і постановою Верховного Суду від 11.10.2018, за результатами розгляду позовної заяви Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації про визнання недійсним правочину, позов задоволено повністю; визнано недійсним правочин Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації, оформлений заявою №1382/17 від 20.12.2016 про залік зустрічних однорідних вимог.

Постановою Господарського суду Харківської області від 05.10.2012 Обласне комунальне підприємство теплових мереж в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(в редакції Закону №784-ХІV від 30.06.1999), визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора у справі.

На даний час ліквідаційна процедура триває.

Згідно наданих ліквідатором Обласного комунального підприємства теплових мереж пояснень (т.2 а.с.105-107), ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.08.2017 у справі №5023/4363/12 боржника зобов'язано надати докази звернення до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про надання згоди на відступлення права вимоги за договорами про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії №17/05-425 від 01.10.2005 та №17/06-1094 від 29.09.2006 (з доказами належного відправлення: рекомендований лист з описом вкладення, повідомлення про вручення).

Відповідно до складених документів, а саме, акту приймання-передачі документів Обласного комунального підприємства теплових мереж, що знаходиться в процедурі банкрутства, відсутні будь-які документи, які б свідчили про докази належного відправлення (рекомендований лист з описом вкладення, повідомлення про вручення) ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" щодо відступлення права вимоги за договором від 10.02.2010 №5, який був укладений між Обласним комунальним підприємством теплових мереж (первісний кредитор) та ТОВ "Консалтинговий центр "Правозахист" (новий кредитор) за вказаними вище договорами.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом .

Місцевим господарським судом встановлено, що пункти 12.1 договорів про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії №17/04-340 від 01.10.2004, №17/05-425 від 01.10.2005 та № 17/06-1094 від 29.09.2006 передбачають обов'язковою умовою відступлення права вимоги письмову згоду замовника (ДК "Газ України") .

Судом встановлена відсутність у матеріалах справи доказів письмової згоди замовника (ДК "Газ України") про уступку Обласним комунальним підприємством теплових мереж своїх прав за договорами про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/04-340 від 01.10.2004, №17/05-425 від 01.10.2005 та № 17/06-1094 від 29.09.2006.

Отже, уступка права вимога (переведення боргу) є такою, що порушує положення частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України, оскільки такі дії вчинені без письмової згоди боржника, у той час як отримання такої згоди було визнано сторонами за основними договорами, відтак, є обов'язковою для вчинення такого правочину.

При цьому, договір, який оформив правочин про відступлення права вимоги (переведення боргу) з порушенням частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України є таким, що не відповідає вимогам, необхідним для дійсності правочину.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи апелянта, що Обласне комунальне підприємство теплових мереж і ТОВ "Консалтинговий центр "Правозахист" повідомляли позивача про відступлення права вимоги, оскільки у будь-якому випадку повідомлення позивача про відступлення права вимоги не є тотожним отриманню його згоди на відступлення права вимоги новому кредитору.

При цьому, юридично неспроможними є твердження апелянта, що законодавець пов'язує узгодження правочину про відступлення права вимоги з боржником шляхом направлення письмового повідомлення про вчинення цього правочину і законодавством не встановлено строку, протягом якого боржник має надити таку згоду, оскільки за загальним правилом, визначеним цивільним законодавством, заміна кредитора здійснюється без згоди боржника лише, якщо інше не встановлено договором.

У спірних правовідносинах умовами основних договорів, за якими відбулось відступлення права вимоги, чітко встановлено умову, за якої можливо первісному кредитору відступити право вимоги - це письмова згода боржника, яка у матеріалах справи відсутня.

А те, що законодавством не встановлено строку, протягом якого боржник має надити таку згоду, є довільним трактуванням апелянтом норм чинного законодавства на свою користь, оскільки відповідно до вимог цивільного законодавства саме в момент вчинення правочину, його зміст не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відтак, саме в момент вчинення договору №5 від 10.02.2010 про відступлення права вимоги така письмова згода мала бути отримана первісним кредитором.

Таким чином, договір №5 від 10.02.2010 між Обласним комунальним підприємством теплових мереж (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Правозахист" (новий кредитор) укладено з порушенням вимог пунктів 12.1 договорів та частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України, тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для визнання його недійсним.

Поряд з цим, статтею 517 Цивільного кодексу України унормовано, що, укладаючи правочин про заміну кредитора у зобов'язанні, первісний кредитор у зобов'язанні, повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Проте, матеріали справи не містять жодних доказів передачі первісним кредитором новому кредитору документів, які засвідчують права, що передаються.

Як вбачається із умов договору №5 від 10.02.2010, за передане право вимоги до боржника за основним договором новий кредитор сплачує кредитору компенсацію за відступлене право у розмірі 100% від суми заборгованості; новий кредитор здійснює повний розрахунок по компенсації не пізніше з дня, наступного за днем сплати боржником свого боргу в повному обсязі шляхом перерахування коштів на поточних рахунок первісного кредитора, номер якого зазначений у реквізитах сторін.

Тобто, фактично за умовами договору №5 від 10.02.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Правозахист" (новий кредитор) не отримує жодної компенсації, оскільки має сплатити первісному кредитору суму заборгованості у розмірі 100% після отримання заборгованості від боржника.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів щодо вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Правозахист" будь-яких дій для стягнення з боржника заборгованості протягом більш як 6 років.

Пунктом 2.2. договору №5 від 10.02.2010 передбачено, що при наявності взаємних однорідних грошових зобов'язань сторони (новий кредитор та боржник) мають право провести взаємозалік однорідних грошових зобов'язань в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Проте, матеріали справи не містять доказів, що новий кредитор і боржник мали зустрічні однорідні вимоги і новий кредитор звертався до боржника із вимогою провести такий взаємозалік.

У подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Правозахист" (вже як первісний кредитор) 14.12.2016 укладає договір про відступлення права вимоги, за яким Комунальне підприємство теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації (новий кредитор) набуває право вимоги за переліченими вище основними договорами.

Умовами договору від 14.12.2016 також передбачено, що за передане право вимоги до боржника за основним договором новий кредитор сплачує кредитору компенсацію за відступлене право у розмірі 100% від суми заборгованості; новий кредитор здійснює повний розрахунок по компенсації не пізніше з дня, наступного за днем сплати боржником свого боргу в повному обсязі.

Також пунктом 2.2. договору від 14.12.2016 передбачено, що при наявності взаємних однорідних грошових зобов'язань сторони (новий кредитор та боржник) мають право провести взаємозалік однорідних грошових зобов'язань в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

При цьому, новий кредитор - Комунальне підприємство теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації звернувся до боржника із заявою №1382/17 від 20.12.2016 про залік зустрічних однорідних вимог.

Враховуючи, що судом встановлено наявність правових підстав для визнання правочину - договору №5 від 10.02.2010 про відступлення права вимоги недійсним, договір від 14.12.2016 про відступлення права вимоги також підлягає визнанню недійсним, виходячи з такого.

Частиною 1 статті 236 Цивільного кодексу України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Визнання недійсним правочину не створюють для сторін тих прав та обов'язків, які вони мають встановлювати, а породжують наслідки, передбачені законом.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відтак, з урахуванням наслідків визнання правочину - договору №5 від 10.02.2010 недійсним, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимогу про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 14.12.2016.

Щодо посилання апелянта про надсилання боржнику листів від 05.02.2010, від 12.02.2010, від 15.12.2016 та від 16.12.2016 про відступлення права вимоги, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Як встановлено місцевим господарським судом, у матеріалах справи наявні копії повідомлень від 05.02.2010, від 12.02.2010, від 15.12.2016, 16.12.2016 та 2 поштових конвертів із написами на них "повідомлення від 12.02.2010 вих.№17", "лист №42 від 15.12.16" (без поштових описів вкладення та повідомлень про вручення), надані Комунальним підприємством теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації в обґрунтування доводів щодо повідомлення ДК "Газ України" про укладання оспорюваних договорів про відступлення права вимоги (т.1 а.с.143-149).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач отримав лист Комунального підприємства теплових мереж Харківського району від 16.12.2016, про що позивач зазначає у листі №31/13-381 від 27.01.2017, зі змісту якого вбачається, що ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" отримало повідомлення про відступлення права вимоги від 16.12.2016 №1369/17.

Щодо решти листів від 05.02.2010, від 12.02.2010, від 15.12.2016, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані копії повідомлень та конвертів не є належними доказами повідомлення ДК "Газ України" про укладання оспорюваних договорів про відступлення права вимоги і не можуть свідчить про обізнаність боржника щодо укладення оспорюваних договорів, оскільки,

по-перше, відповідно до пунктів 15.4, 15.6 (які після підписання додаткової угоди №5 від 03.05.2006 стали пунктами 15.3, 15.5) договору №17/05-425 від 01.10.2005 і пунктів 15.4, 15.6 договору №17/06-1094 від 29.09.2006, усі повідомлення, що сторони направляють одна одній, відповідно до положень цього договору, повинні бути складені в письмовій формі та будуть вважатися направленими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом з описом вкладення , факсом, електронною поштою, чи доставлені особисто під підпис по зазначеним у договорі адресам сторін, якщо про інше сторони не домовилися додатково.

Проте, дана умова 1-им відповідачем дотримана не була; матеріали справи не містять доказів надсилання повідомлень про відступлення права вимоги від 05.02.2010 рекомендованим листом з описом вкладення.

По-друге, із наданих копій конвертів не вбачається, які саме документи були вкладені у поштові конверти, що мали були надіслані на адресу позивача, чи дійсно вони були надіслані та чи були отримані позивачем. На копіях поштових конвертів не вбачається штампу органу поштового зв'язку про їх пересилання.

Відображення на поштових відправленнях категорії "просте поштове відправлення" даних про вміст (у тому числі номери та дати документів) з урахуванням Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України №270 від 05.03.2009, не передбачено та не підтверджує такий вміст, який у свою чергу, з урахуванням положень цих Правил, підтверджується виключно описом вкладення.

При цьому, не заслуговують уваги доводи апелянта, що поштові конверти йому не адресу не повертались, що свідчить про їх пересилання, оскільки такі докази можуть бути лише у апелянта, і суду не може бути відомо, повертались ці поштові конверти чи ні.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відтак, судове рішення не може ґрунтуватись на імовірних припущеннях, що повідомлення про відступлення права вимоги були надіслані позивачу у поштових конвертах, копії яких надані апелянтом, простою поштовою кореспонденцією і ці повідомлення були отримані позивачем.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта, що законодавством не передбачено, що повідомлення про відступлення права вимоги має надсилатися виключно листом з описом вкладення, оскільки така вимога була передбачена договорами №17/05-425 від 01.10.2005 і №17/06-1094 від 29.09.2006, за якими у тому числі було відступлено право вимоги; апелянтом не надано суду належних і допустимих доказів, дослідивши які, суд міг би встановити факт належного повідомлення позивача про укладення договорів відступлення права вимоги.

Апелянт не надав суду доказів надсилання повідомлення про відступлення права вимоги факсом, електронною поштою, чи доставлення особисто під підпис по зазначеній у договорі адресі позивача, хоча не був позбавлений права це здійснити, і пересилання повідомлень таким чином було передбачено умовами договору №17/05-425 від 01.10.2005 і №17/06-1094 від 29.09.2006.

При цьому, судова колегія звертає увагу, що в силу статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

А згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поряд з цим, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відтак, апелянт, обґрунтовуючи свої доводи належним повідомленням позивача про укладення договорів відступлення права вимоги, мав надати суду належні і допустимі докази на підтвердження своїх доводів, що, однак, здійснено не було.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач дізнався про укладення договорів про відступлення права вимоги лише 26.12.2016, а апелянт доказів іншого не надав.

Доводи апелянта, що у матеріалах справи міститься лист позивача №31/13-381 від 27.01.2017, зі змісту якого вбачається, що ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" отримало повідомлення про відступлення права вимоги від 16.12.2016 №1369/17, і у даному повідомленні також зазначалось і про відступлення права вимоги за попереднім договором від 10.02.2010 №5, не спростовує викладеного вище.

У даному листі (т.2 а.с.91) лише зазначено, що позивач отримав від 3-го відповідача повідомлення про відступлення права вимоги за договорами, укладеними позивачем з Обласним комунальним підприємством теплових мереж, у зв'язку з чим просить надіслати копії договорів, на підставі яких було здійснено відступлення права вимоги.

Судова колегія вважає необґрунтованими доводи апелянта, що позивач протягом 7 років не звертався до відповідачів щодо врегулювання питання своєї заборгованості, оскільки як зазначено вище, матеріалами справи підтверджується, що позивач дізнався про укладення договорів про відступлення права вимоги лише 26.12.2016. Натомість саме кредитори, 1-й та 2-й відповідачі, не вчиняли дій щодо погодження з позивачем укладення договорів про відступлення права вимоги.

Крім того, як зазначено вище, з жовтня 2012 року Обласне комунальне підприємство теплових мереж перебуває в процедурі банкрутства.

Як зазначив ліквідатор Обласного комунального підприємства теплових мереж, відповідно до складених у межах ліквідаційної процедури Обласного комунального підприємства теплових мереж документів, а саме, акту приймання-передачі документів, що знаходиться в процедурі банкрутства, відсутні будь-які документи, які свідчили б пр належне відправлення (рекомендований лист з описом вкладення, повідомлення про вручення) ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" повідомлення про відступлення права вимоги за договором від 10.02.2010 №5, який був укладений між Обласним комунальним підприємством теплових мереж (первісний кредитор) та ТОВ "Консалтинговий центр "Правозахист" (новий кредитор) за вказаними вище договорами.

А в листі НАК "Нафтогаз України" на лист Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації від 20.12.2016 (т.1 а.с.150) зазначено, що відповідно до даних бухгалтерського обліку ДК "Газ України" станом на 31.12.2016 кредиторська заборгованість Дочірньої компанії перед Обласним комунальним підприємством теплових мереж відсутня.

Щодо заяви Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації про застосування строків позовної давності, судова колегія зазначає таке.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з часинами 3-5 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що Комунальним підприємством теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації не надані докази належного повідомлення ДК "Газ України" про укладання договору №5 про відступлення права вимоги від 10.02.2010 раніше, ніж до 26.12.2016, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні клопотання Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації про застосування строків позовної давності.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи апелянта щодо врахування при розгляді спірних правовідносин висновків, викладених у постановах Верховного Суду України у справах №6-4322св10 від 07.04.2010, №6-20271св10 від 18.08.2018, оскільки обставини, викладені у цих справах (щодо розгляду кредитних правовідносин), не є тотожними обставинам у даній справі.

Судова колегія також зазначає, що при вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Апеляційним господарським судом встановлено порушення прав позивача при укладенні оспорюваних договорів про відступлення права вимоги без отримання згоди позивача, хоча така згода за умовами основних договорів, за якими було відступлено право вимоги, була обов'язковою.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів надання згоди ДК "Газ України" на заміну кредитора у зобов'язанні за договорами про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії №17/04-340 від 01.10.2004, №17/05-425 від 01.10.2005 та №17/06-1094 від 29.09.2006, обов'язковість якої передбачена зазначеними договорами, відтак, відступлення права вимоги відбулось з порушенням частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що договір №5 про відступлення права вимоги від 10.02.2010, укладений між Обласним комунальним підприємством теплових мереж та ТОВ "Консалтинговий центр "Правозахист", та відповідно, договір про відступлення права вимоги від 14.12.2016, укладений між ТОВ "Консалтинговий центр "Правозахист" та Комунальним підприємством теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації, підлягають визнанню недійсними.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 23.08.2017 у справі №922/2124/17 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 255-256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 23.08.2017 у справі №922/2124/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження передбачені статтями 296-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 31.01.2019

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза

Суддя І.А. Шутенко