Ухвала

від 27.09.2018 по справі 910/17932/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/17932/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Кушніра І. В., Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Світло-технічні системи"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 і рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Приватного підприємства "Світло-технічні системи",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурси",

про стягнення 77 768,93 грн,

ВСТАНОВИВ:

20.09.2018 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного підприємства "Світло-технічні системи" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 і рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 у справі № 910/17932/17, подана 19.09.2018 безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що підтверджується відбитком штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 зазначеної статті Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 встановлено у розмірі 1 762,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості у сумі 77 768,93 грн - меншій, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2018 рік (1 762,00 грн * 100 = 176 200,00 грн), а отже у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України справа № 910/17932/17 є малозначною.

Разом із цим, обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену підпунктом "а" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник наголошує, що справа № 910/17932/17 стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та захисту прав суб'єктів господарювання від безпідставного притягнення до відповідальності.

Однак, на думку колегії суддів, наведені скаржником у касаційній скарзі доводи, а також аналіз судових рішень у цій справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки зміст касаційної скарги зводиться лише до незгоди з наданою господарськими судами попередніх інстанцій оцінкою наявних у справі доказів та із встановленими обставинами справи, що за змістом частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не є підставами касаційного оскарження.

Згідно з Рекомендацією № R (95) 5 Комітету міністрів Ради Європи від 07.02.1995 держави-члени мають вживати заходів щодо визначення кола питань, які виключаються із права на апеляцію та касацію, для недопущення будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Як убачається із прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997).

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Світло-технічні системи" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 і рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 у справі № 910/17932/17, оскільки скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду не має підстав для розгляду клопотання скаржника про зупинення виконання оскаржуваних рішення та постанови.

Керуючись частиною 5 статті 12, статями 163, 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Світло-технічні системи" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 і рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 у справі № 910/17932/17.

2. Матеріали касаційної скарги з додатками на 17 (сімнадцяти) аркушах, у тому числі оригінал платіжного доручення від 13.09.2018 № 267 на суму 3 200,00 грн, повернути Приватному підприємству "Світло-технічні системи".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді І. В. Кушнір

Є. В. Краснов