Ухвала

від 27.09.2018 по справі 910/2792/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/2792/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Кушніра І. В., Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КТК"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 і рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2018 у справі

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вишневе-Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КТК"

про стягнення 350 722,56 грн і розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

19.09.2018 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "КТК" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 і рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2018 у справі № 910/2792/18, подана 13.08.2018 через Київський апеляційний господарський суд.

До вирішення питання про відкриття касаційного провадження 20.09.2018 від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вишневе-Агро" на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли заперечення стосовно відкриття касаційного провадження.

Позивач у наданих запереченнях звергає увагу на правову позицію, викладену в ухвалі Верховного Суду у справі № 911/2784/17, і зазначає, що справа № 910/2792/18 визнана місцевим господарським судом малозначною, отже судові рішення не підлягають касаційному оскарженню, тому керуючись частиною 1 статті 293, статтею 294 і частиною 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, просить відмовити у відкритті касаційного провадження.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених підпунктами "а"-"г" цієї норми.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У пункті 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Оскільки ціна позову у цій справі не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлених станом на 01.01.2018 (881 000,00 грн), з огляду на незначну складність згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2018 (про відкриття провадження) справу № 910/2792/18 визнано малозначною.

Водночас у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначено підстави для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену підпунктом "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, заявник касаційної скарги наголошує, що справа № 910/2792/18 має для нього виняткове значення, зокрема оскільки майновий стан скаржника не дає йому змоги сплатити штраф у визначеному розмірі.

Доводи скаржника зводяться до незгоди із судовими рішеннями, а також зі встановленими обставинами справи, переоцінки наявних у матеріалах справи доказів.

Однак саме лише застереження про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, без належного обґрунтування не може бути визнано судом підставою, на яку поширюється дія підпункту "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з Рекомендацією № R (95) 5 Комітету міністрів Ради Європи від 07.02.1995 держави-члени мають вживати заходів щодо визначення кола питань, які виключаються із права на апеляцію та касацію, для недопущення будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Як убачається із прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997).

За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КТК" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 і рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2018 у справі № 910/2792/18.

2. Матеріали касаційної скарги з додатками на 17 (сімнадцяти) аркушах, у тому числі оригінал платіжного доручення від 10.08.2018 № 394 на суму 9 470,00 грн, повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "КТК".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді І. В. Кушнір

Є. В. Краснов