Рішення

від 18.09.2018 по справі 0440/5190/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року Справа № 0440/5190/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1, при секретаріОСОБА_2, за участю: представників позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника відповідача: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005444617, №0005454617, №0005484617 від 23.06.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КПД» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.06.2018 року №0005444617, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 383682,50 грн. (з яких 308953 грн. - за податковим зобов'язанням та 74729,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.06.2018 року №0005484617, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 3554026,00 грн. (з яких 2843221,00 грн. - за податковим зобов'язанням та 710805,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.06.2018 року № НОМЕР_1, яким застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн. за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п".

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23.06.2018 року форми «Р» №0005444617, №0005484617 та форми ПС № НОМЕР_1, винесені Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби за результатами проведеної відповідачем документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2017 року, є протиправними. Позивач, вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи висновки акта перевірки від 29 травня 2018 року №50/28-10-46-17-31911363. Зазначає, що господарські операції позивача з Alex TL (Чехія), Galleon consulting S.R.O. (Чехія), ТОВ Таффі-Груп , ТОВ ТД Агрохім , ТОВ Інтерпампс Груп носили реальний характер та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства. Щодо висновку контролюючого органу відносно обліку в частині безоплатно отриманих товарів, позивач зазначає, що у лютому ТОВ КПД отримало від Компанії SOREMA запчастини на загальну суму 55000 євро, які були оприбутковані та відображені на наступних рахунках: Дт 207 Запасні частини та Кт 632 розрахунки із зарубіжними постачальниками на загальну суму 1576722 грн. У лютому 2016 року у бухгалтерському обліку ТОВ КПД відображено за Дт 683 Внутрішні розрахунки та Кт207 Запасні частини передачу отриманих запчастин від Компанії SOREMA на Фастівську філію, в зв'язку з чим, оприбуткування на баланс ТОВ КПД безоплатно отриманих запчастин - є доходом отриманим товариством у періоді, що перевірявся. Також, позивач посилався на помилковість висновків податкового органу, стосовно відсутності підстав у позивача для включення до складу витрат вартості паливно-мастильних матеріалів. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято з суттєвим порушенням приписів законодавства України без відповідних правових та фактичних підстав та підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміі6нстратвиного суду від 11.07.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 26.07.2018 року.

Представники відповідача у судовому позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволенні позову. Також, представником відповідача надані письмові заперечення проти позову, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що посадові особи Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а податкові повідомлення-рішення є законними, оскільки перевіркою встановлено порушення Додатку 5 до декларації з ПДВ, порушення щодо завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників в рядку (12) та при здійсненні фінансово-господарських операцій з окремими підприємствами виявлені суб'єкти господарювання - постачальники ТОВ КПД , які здійснюють операції не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру) та реальність проведення господарської операції по яких підтвердити не можливо.

26.07.2018 року розгляд справи відкладено до 04.09.2018 року.

Так, 04.09.2018 року на розгляд судом, в судовому засіданні, ставилося питання щодо продовження строку підготовчого провадження у цій справі.

Ухвалою суду від 04.09.2018 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 0440/5190/18 на 30 днів, розгляд справи відкладено на 18.09.2018 року о 14:00 год.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

13.09.2018 року до суду надійшли додаткові пояснення, в яких, відповідач зазначив, стосовно висновків контролюючого органу відносно обліку безоплатно отриманих товарів, а саме: у лютому 2016 року ТОВ КПД отримано від Компанії SOREMA запчастин на загальну суму 55 000 євро (1 576 722 грн. згідно вантажно-митних декларацій). З пояснень головного бухгалтера (бухгалтерська довідка від 01.09.2017) в лютому 2016 року помилково оприбутковано за проводкою Дт207 Запасні частини Кт 6321 Розрахунки із зарубіжними постачальниками , а потрібно було за правилами бухгалтерського обліку відобразити бухгалтерську проводку за Дт207 та Кт 718 Дохід від безоплатно отриманих оборотних активів . За нормами п.5 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 №290 (далі П(С)БО 15), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.99 під №860/84153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Тобто, оприбуткування на баланс ТОВ КПД безоплатно отриманих запчастин - є доходом отриманим товариством у І кварталі 2016 року, який необхідно було включити до складу фінансового результату підприємства та до складу Декларації з податку на прибуток за І квартал 2016 року. Далі отримані запчастин від Компанії SOREMA передані на Фастівську філію (лютий 2016 рік), де вони і обліковувались до 01.09.2017 року. У вересні 2017 року ТОВ КПД здійснює списання заборгованості перед нерезидентом проводкою Дт 6321 Розрахунки із зарубіжними постачальниками та Кт 441 Нерозподілені прибутки у сумі 1 563 243,22 грн., а Фастівська філія здійснює списання вартості запчастин проводкою Дт 441 Нерозподілені збитки та Кт207 Запасні частини у сумі 1 563 243,22 грн. (різниця між сумами отриманими та списаними пояснюється зміною курсу валют). Таким чином, вищезазначена операція згорнута до нуля у вересні 2017 року, а саме: підприємство списало заборгованість перед нерезидентом із вартістю самих запчастин. Також, відповідач надав пояснення, що нарахування штрафної санкції відповідно до ст. 119.2 ПК України, здійснювалось у порядку встановленому законом.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КПД" (код ЄДРПОУ 31911363) зареєстроване в якості юридичної особи 28.02.2002 року розпорядженням виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська, реєстраційна справа № 12031050012027865, зареєстровані зміни до статуту Дніпропетровською районною державною адміністрацією в частині зміни засновника ТОВ КПД від 07.12.2011 року номер запису № 12031050016027865.

ТОВ КПД , має філію - Фастівська філія ТОВ КПД , що розташована за адресою: 08500, Київська область, м. Фастів, промвузол. Перебуває на обліку Васильківської ОДПІ Фастівського відділення (м. Фастів).

Підприємство перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з 01.03.2002року за № 4367.

У період з 31.01.2018 року по 14.05.2018 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "КПД" (код ЄДРПОУ31911363) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2017 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 29 травня 2018 року № 50/28-10-46-17-31911363, у висновку якого зазначено про встановлення порушень:

1) - п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755- VI, (в редакції чинній на момент порушення, із змінами та доповненнями), з урахуванням положень пп. 14.1.13, 14.1.202 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу;

- п.5, п.7, п.21 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.99 під №860/84153;

- ст.1, 3, 8, 9, 11 Закону України від 16.07.1999 р. №995-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зі змінами та доповненнями;

- п.1, 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зі змінами та доповненнями;

- розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 р. за № 893/4186, п. 3.10 Методичних рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності , затверджених наказом Мінфіну від 28.03.2013 №433, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 308953 грн., у тому числі: за 2015 рік у сумі 10035 грн., за 2016 рік у сумі 294370 грн., в т.ч. за І квартал 2016 року - 284941 грн., за півріччя 2016 року 2016 року -289286 грн., за три квартали 2016 року - 292598 грн., за три квартали 2017 року у сумі 4548 грн., в т.ч. за І квартал 2017 року - 617 грн., за півріччя 2017 року - 4232 грн.;

2) абз. б п. 185.1 ст.185, абз. ж п. 186.3 ст.186, абз. г п. 198.5 статті 198, п. 44.1 п. 44.6 ст.44, п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.п. 192.1.1 п.192.1 ст. 192.3 ст. 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 2843221,29 грн., в т.ч. по періодах: за січень 2015 року - 177093,32 грн., лютий 2015 року - 89430,45 грн., березень 2015 року - 667,89 грн., липень 2015 року - 925,99 грн., листопад 2015 року - 498,04 грн., лютий 2016 року - 155,11 грн., березень 2016 року - 1256,47 грн., квітень 2016 року - 2319,31 грн., травень 2016 року - 1105,04 грн., червень 2016 року - 1386,82 грн., липень 2016 року - 1672,97 грн., серпень 2016 року - 849,07 грн., вересень 2016 року - 1466,05 грн., жовтень 2016 року - 954,23 грн., грудень 2016 року - 1014,47 грн.; січень 2017 року - 207005,76 грн., лютий 2017 року - 141160,52 грн., березень 2017 року - 241805,84 грн., квітень 2017 року - 341468,03 грн., травень 2017 року - 430349,88 грн., червень 2017 року - 246591,29 грн., липень 2017 року - 382150,02 грн., серпень 2017 року - 256599,45 грн. вересень 2017 року -315295,27 грн.

3) п.51.1 ст.51 та пп. б п.176.2 ст.176 ПК України та пп.3.1.13 п.3.1 ст.3 Порядку №4 заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплачено) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку підприємством надано податкову звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку з недостовірними даними про платника податку, а саме невірно вказані реєстраційні номери, що призвело до зміни платника податку.

На підставі акту перевірки від 29 травня 2018 року № 50/28-10-46-17-31911363 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 23.06.2018 року №0005444617, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 383682,50 грн. (з яких 308953 грн. - за податковим зобов'язанням та 74729,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- від 23.06.2018 року №0005484617, яким ТОВ КПД визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 3554026,00 грн. (з яких 2843221,00 грн. - за податковим зобов'язанням та 710805,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- від 23.06.2018 року № НОМЕР_1, яким застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн. за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п".

Правомірність вищенаведених податкових повідомлень-рішень Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби є предметом даної адміністративної справи. Розглядаючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ КПД уклало договір про транспортно-експедиторські послуги від 09.01.2015 № 09/01 з Компанією Alex TL s.r.o (Чехія).

Предметом договору є надання Експедитором за винагороду транспортно-експедиторських послуг.

Підтвердження факту надання послуг є акт виконаних робіт та оригінал товарно-транспортної накладної з відміткою вантажовідправника, перевізника, отримувача вантажу та митних органів.

У ході перевірки ТОВ КПД для підтвердження надання транспортно-експедиторських послуг Alex TL надано акти виконаних робіт. Згідно зазначених актів нерезидентом надано транспортно-експедиційні послуги з доставки вантажу у міжнародному сполученні автомобілем по маршруту: м. Газіантел (Туреччина) - ПП Іллічівськ (Україна) - м. Дніпропетровськ (Україна). Перевезення підтверджується наданими в ході перевірки міжнародними товарно- транспортними накладними (CMR).

Згідно актів виконаних робіт Alex TL за перевіряємий період надано транспортно- експедиторських послуг на суму 693 335,59 гривень.

Підприємством у деклараціях з податку на додану вартість нараховано ПДВ з вищезазначених послуг відповідно до б 185.1. ст.185 Податкового Кодексу у розмірі 29815,46 грн., в тому числі січень 2015р. - 6677,82 грн., лютий 2015р. - 20398,1 грн., березень 2015р. 2739,54 гривень.

Також, позивачем укладено договір про транспортно-експедиторські послуги від 18.12.2014 № 18/12 з Компанією Galleon consulting S.R.O (Чехія).

Предметом договору є надання Експедитором за винагороду транспортно-експедиторських послуг.

Підтвердження факту надання послуг є акт виконаних робіт та оригінал товарно-транспортної накладної з відміткою вантажовідправника, перевізника, отримувача вантажу та митних органів.

У ході перевірки ТОВ КПД для підтвердження надання транспортно-експедиторських послуг з компанією Galleon consulting S.R.O надано акти виконаних робіт. Згідно зазначених актів нерезидентом надано транспортно-експедиційні послуги з доставки вантажу у міжнародному сполученні автомобілем по маршруту: м. Газіантел (Туреччина) - ПП Чорноморськ (Україна) - м. Дніпропетровськ (Україна). Перевезення підтверджується наданими в ході перевірки міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR).

Згідно актів виконаних робіт Galleon consulting S.R.O за перевіряємий період надано транспортно-експедиторських послуг на суму 13726 440,86 гривень.

Підприємством у деклараціях з податку на додану вартість нараховано ПДВ з вищезазначених послуг відповідно до б 185.1. ст. 185 Податкового Кодексу у розмірі 37585,13 грн., в тому числі січень 2015р. - 37585,13 гривень.

На підтвердження виконаних експедиційних послуг за вказаними вище договорами від 09.01.2015 № 09/01 з Компанією Alex TL s.r.o (Чехія) та від 18.12.2014 № 18/12 з Компанією Galleon consulting S.R.O (Чехія), в ході перевірки позивачем надано додатки до актів виконаних робіт (надання послуг), згідно яких Galleon consulting S.R.O та Alex TL s.r.o надавали послуги: перевезення від складу відправника до митного оформлення та далі до порту відправлення порома, від порту до митної очистки та далі на склад отримувача в м. Дніпропетровськ (Україна); перевезення поромом; замитнення вантажу в порту; оформлення в порту та стоянка; експедиторська винагорода.

Податковий орган вказує, що зазначені послуги у додатку до актів виконаних робіт (надання послуг) не відповідають послугам відображених у актах виконаних робіт та не підтверджені первинними документами, в зв'язку з чим порушено абз. б п. 185.1. ст.185, абз ж п.186.3 ст.186 Податкового Кодексу:

- за договором від 09.01.2015 № 09/01 з Компанією Alex TL s.r.o (Чехія) ТОВ КПД занижено об'єкт оподаткування з податку на додану вартість на 544 258,29 грн. (Додаток № 12). В результаті вищезазначеного, ТОВ КПД занижено податок на додану вартість на 108 851,66 грн.;

- за договором від 18.12.2014 № 18/12 з Компанією Galleon consulting S.R.O (Чехія) ТОВ КПД занижено об'єкт оподаткування з податку на додану вартість на 13 538 515,16 грн. (Додаток № 12) В результаті вищезазначеного, ТОВ КПД занижено податок на додану вартість на 2 707 703,04 гривень.

Всього в порушення абз. б п. 185.1. ст.185, абз. ж п.186.3 ст.186 Податкового Кодексу ТОВ КПД занижено об'єкт оподаткування з податку на додану вартість на 14 082 773,45 грн. (Додаток до акту № 12) В результаті вищезазначеного, ТОВ КПД занижено податок на додану вартість на 2 816 554,7 гривень.

Суд не погоджується з таким висновком податкового орган з огляду на таке.

Законом України Про транспортно-експедиторську діяльність транспортно-експедиторська діяльність визначена, як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів (стаття 1 Закону).

Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

Учасники транспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею, експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. В плату експедитору за належне виконання договору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

З вищенаведеного вбачається, що об'єктом оподаткування ПДВ є транспортно- експедиторські послуги , які надаються експедитором в межах договору транспортного експедирування, а базою оподаткування таких послуг є винагорода експедитора. Ставка податку становить 20% бази оподаткування та додається до вартості послуг. Зазначений порядок поширюється незалежно від напрямку руху вантажу (імпортування чи експортування товару), від категорії споживача послуг (резидент чи нерезидент) та замовника послуг (власник товару чи перевізник).

Відповідно до пункту 1 статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Статтею 9 Закону № 1955-IV передбачено, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Під єдиним міжнародним перевізним документом законодавець передбачає документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту.

У статті 9 Закону № 1955-IV наведено перелік таких документів, а саме: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Під єдиним міжнародним перевізним документом маються на увазі документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту. Законодавством не передбачено оформлення міжнародного перевезення різними документами, в залежності від відрізка маршруту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Підпунктом "ж" пункту 186.3 статті 186 Податкового кодексу України визначено, що місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Таким чином, якщо транспортно-експедиторські послуги надаються замовнику-резиденту, то такі послуги підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах за основною ставкою (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги).

Якщо послуги надаються замовнику-нерезиденту, то операції з постачання таких послуг не підпадають під об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Разом з тим, пунктом 186.4 статті 186 Податкового кодексу України визначено, що місцем постачання послуг (у тому числі і послуг з перевезення вантажів) є місце реєстрації постачальника.

Таким чином, якщо послуги з перевезення надаються перевізником (резидентом), то такі послуги підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах (незалежно від того, замовнику-резиденту чи замовнику - нерезиденту надаються такі послуги).

Якщо послуги перевезення надаються перевізником (нерезидентом), що не має постійного представництва на митній території України, то операції з постачання таких послуг не підпадають під об'єкт оподаткування податком на додану вартість (незалежно від того, замовнику-резиденту чи замовнику - нерезиденту надаються такі послуги).

Відповідно до абзацу „а" підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.

При цьому міжнародним перевезенням вважається перевезення, що здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Враховуючи те, що в перевіряємий період ТОВ КПД було сплачено за послуги, що надавались нерезидентом за міжнародними маршрутами, що підтверджено єдиними перевізними документами - міжнародними автомобільними накладними (CMR), такі операції не підлягають оподаткуванню ПДВ.

Позивачем надано до суду копії єдиних міжнародних документів - міжнародні товарно-транспортні накладні, а також документи, які засвідчують пункти відправлення і призначення вантажу, маршрут і термін експедирування, що також були надані при проведенні перевірки контролюючим органом.

Враховуючи вищезазначене, висновок з питання заниження податку на додану вартість на 2 816 554,7 грн., за рахунок заниження об'єкту оподаткування при отриманні транспортно-експедиторських послуг від нерезидента - є неналежним.

Отже, нараховані податкові зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинам ТОВ КПД з нерезидентами, які надавали транспортно-експедиторські послуги у сумі 2816554,70, в тому числі штрафні санкції у розмірі 704138,68 підлягають скасуванню.

Також, суд не погоджується з твердженням податкового органу, про те, що до складу витрат позивачем за період, що перевірявся включено вартість паливно-мастильних матеріалів, які використані підзвітними особами на здійснення поїздок без належного документального підтвердження на загальну суму 67 063 грн., з огляду на таке.

У відповідності до частини 1 і 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (абз. 11 ст. 1 Закону).

Слід врахувати, що наказ Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995 №488/346, яким було затверджено типову форму подорожнього листа, втратив чинність згiдно із наказом Мiнiстерства iнфраструктури України, Мiнiстерства економiчного розвитку i торгiвлi України вiд 10.12.2013 № 1005/1454.

Відповідно до п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Отже, у разі відсутності затвердженої форми первинного документа, документування може здійснюватися із використанням виготовлених самостійно бланків при наявності обов'язкових реквізитів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

Так, на виконання вищевказаних норм, наказом директора Фастівської філії ТОВ КПД № 43 від 31.12.2014 року прийнято наказ Про затвердження форми подорожнього листа .

Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту. Власне незаповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Досліджені судом, накази директора Фастівської філії ТОВ КПД Про затвердження форми подорожнього листа , звіти про використання коштів, виданих на відрядження, або під звіт (авансові звіти), звіти про списання палива щодо використання автомобілів для використання службових обов'язків, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства, накази про відрядження, посвідчення про відрядження, фіскальні чеки про придбання паливно-мастильних матеріалів та рахунки/чеки, містять усі обов'язкові реквізити, які дають можливість встановити зміст та обсяг господарської операції (в тому числі щодо кількості використаного пального та періоду його використання), а наявність недоліків у їх складанні не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного використання пального та понесених витрат.

За таких обставин, суд вважає, що податковим органом безпідставно не прийнято до уваги надані позивачем первинні бухгалтерські документи та зроблено висновок про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за рахунок включення до складу витрат вартість паливно-мастильних матеріалів без належного документального підтвердження на загальну суму 67 063 гривень.

Нараховані податкові зобов'язання, у зв'язку відсутністю, на думку податкового органу, підтверджуючих документів по списанню паливно-мастильних матеріалів є неправомірними та підлягають скасуванню, а саме: грошові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 12072,00 грн. та нараховані податкові зобов'язання з ПДВ у розмірі 13412,54 грн., в тому числі штрафні санкції на суму 3353,14 грн. (згідно розшифровки встановлених порушень, т.8, а.с.242).

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування:

- податкового повідомлення-рішення від 23.06.2018 року №0005444617, прийнятого Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «КПД» грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 12072,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 2625,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.06.2018 року №0005484617, в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «КПД» грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 2829967,24 грн. за податковими зобов'язаннями та 707491,82 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Щодо правомірності нарахування решти грошових зобов'язань податковим повідомленням-рішенням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.06.2018 року№0005444617 та №0005484617, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року, постачальниками ТОВ КПД , у квітні 2016 року було ТОВ Таффі-Груп , у березні 2017, квітні 2017 року ТОВ Інтерпампс Груп та ТОВ АД Агрохім у лютому 2015 року.

На підтвердження господарських операцій з вище вказаними постачальниками, позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, накладна про внутрішнє переміщення матеріалів, експрес-накладні Нової Пошти , товарно-транспортні накладні, додаткові угоди до договору поставки.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до частини 2 статті 9 вказаного Закону та пункту 2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.15 та пунктом 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд зазначає, що ТОВ Таффі-Груп , ТОВ Інтерпампс Груп , ТОВ ТД Агрохім не є імпортерами товару, якій був реалізований в адресу ТОВ КПД .

Встановити осіб придбання - імпортерів даного виду товарів та встановити походження даної продукції, з наданих до суду документів, не є можливим, тобто товар не має первинного походження.

ТОВ КПД не надано товарно-транспортні накладні (ТТН), які б підтверджували факт транспортування продукції за відповідні періоди. Також відсутні документи, що підтверджують приймання, передавання, перевезення придбаного товару (ДБЖ Rucelf UPО- 1000-36-EL).

ТОВ КПД не надано до перевірки сертифікат якості, документи про походження товару та специфікації на придбаний товар у ТОВ Таффі-Груп , ТОВ Інтерпампс Груп , ТОВ ТД Агрохім .

Крім того, згідно службової записки ОУ Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 08.09.2017 №6204/8/20-31-21-03, повідомлено, що ТОВ Таффі-Груп (податковий номер 40153814) встановити за місцезнаходженням не надалось можливим. Суб'єкт господарювання ТОВ Таффі-Груп не знаходиться за податковою адресою.

Таким чином, аналізом придбаного та реалізованого товару у ТОВ Таффі - Груп в квітні, травні, червні, вересні 2016 року, враховуючи те, що послуги з організації доставки вантажів та послуги з експлуатації основних засобів та оренди складських приміщень не придбавались, а позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином поставки товару, надані саме цим контрагентом.

Отже, з наданих позивачем документів не можна підтвердити, здійснення господарських операції, оформлених в квітні, травні, червні, вересні 2016 року з ТОВ Таффі - Груп .

Згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДФС України у підприємства відсутні взаємовідносин з СПД, які надають транспортні послуги.

Щодо ТОВ Інтерпампс Груп , то суд звертає увагу на те, що Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДФС було направлено запит до ГУ ДФС у м. Києві від 04.03.2018 №11047/7/28-10-46-17-12 Про надання інформації .

Від ГУ ДФС у м. Києві отримано відповідь №14154/7/26-15-21-0915 від 20.03.2018 де зазначено, що ТОВ Інтерпампс Груп (код за ЄДРПОУ 39014581) виявлено як Суб'єктів фіктивного підприємництва (далі - СФП), 21.07.2016 р. співробітниками ГУ ДФС у м. Києві, обліковано картка СФП вих. №1938/26-15-21-08 від 04.07.2017, допитано гр. ОСОБА_9 про реєстрацію товариства за грошову винагороду без наміру провадити фінансово - господарську діяльність, к/п №32017100000000091. Докази ознак фіктивності зазначених вище підприємств знаходяться в матеріалах кримінального провадження.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ КПД по взаємовідносинах з ТОВ ІНТЕРПАМПС ГРУП за березень, квітень 2017 р. в наданих первинних документів, не де не значиться підпис керiвника та головного бухгалтера ТОВ КПД - ОСОБА_9.

Взаємовідносини між ТОВ ІНТЕРПАМПС ГРУП та ТОВ КПД у період березень - квітень 2017 року свідчать про невідповідність задекларованим даним учасників цих господарських операцій, тобто визначено ряд обставин, які у сукупності дозволяють зробити висновок про недостовірність відомостей у первинних документах, на підставі яких платником сформовано дані бухгалтерського та податкового обліку.

Також, відносно підприємства ТОВ ТД АГРОХІМ наявне кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №32014270000000022 від 25.12.2014, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 205 Кримінального кодексу України.

Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДФС було направлено запит до ГУ ДФС у Чернігівській області від 14.03.2018 №11062/7/28-10-46-17-12 Про надання інформації . Від ГУ ДФС у Чернігівській області отримано відповідь №1116/7/25-01- 21-03 від 20.03.2018 де зазначено, що 08.09.2014 до ЄРДР за №32014270000000022 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України відносно гр.ОСОБА_10 та гр. ОСОБА_11, які з метою прикриття незаконної діяльності створили та придбали ряд суб'єктів господарської діяльності, в тому числі ТОВ ТД АГРОХІМ (код за ЄДРПОУ 36677105), ТОВ Агропромтехтранс (код за ЄДРПОУ 35811246), та до АІС СФП .

Крім того, відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма № 1 ДФ) ТОВ ТД АГРОХІМ ; за 1 кв. 2015 року, водій, якій зазначений у товарно-транспортній накладній на перевезення товару ТОВ ТД АГРОХІМ у лютому 2015 року, не є працівником зазначеного підприємства.

Матеріали справи не місять доказів наявності у ТОВ ТД АГРОХІМ та ТОВ ІНТЕРПАМПС ГРУП трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності.

Позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг.

Відтак, господарські операції, що відбулись, оформлені лише документально.

З огляду на вищезазначене, можна дійти до висновку, що така господарська діяльність без наявності на те поважної розумної економічної або іншої причини (ділової мети) підтверджує намір платника зменшити отримані доходи з метою несплати податків та отримати додаткову вигоду у вигляді зниження податкового навантаження, що обставини справи та надані документи підтверджують той факт, що зазначені господарські операції є безтоварними.

Первинні документи надані до перевірки не відповідають нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно- матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Згідно з п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Судом, на підставі належних та допустимих доказів встановлено, що господарські операції позивача з ТОВ Таффі-Груп , ТОВ Інтерпампс Груп , ТОВ ТД Агрохім , з огляду на не підтвердження стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активі, складських приміщень і транспортних засобів.

Враховуючи вищезазначене, висновок з питання завищення суми податкового кредиту та заниження фінансового результату до оподаткування за рахунок не підтвердження взаємовідносин ТОВ КПД з ТОВ Таффі-Груп , ТОВ Інтерпампс Груп , ТОВ ТД Агрохім - є правомірним.

Щодо господарських взаємовідносин ТОВ КПД з Компанією SOREMA , суд встановив, таке.

Відповідно до контракту №V1182 від 05.11.2013 Компанія SOREMA , підрозділ Previero N.s.r.I., корпорації, зареєстрована у відповідності з Італійським законодавством, зареєстрована за адресом: вул. Cavolto 17 Citi 22040 Anzano del Parco (Como), країна Італія (Продавець) та ТОВ КПД (Покупець) уклали контракт, згідно якого Продавець зобов'язується виготовити та поставити обладнання (дробильно-мийну лінію) на загальну вартість 1030 000 євро.

Відповідно до Додаткової угоди №5 від 30.09.2015 до контракту №V1182 від 05.11.2013 Продавець погодився з Покупцем, щодо безоплатної поставки компонентів дробильно-мийної лінії загальною вартістю (тільки для митних цілей) 35 000 євро.

Відповідно до Додаткової угоди №6 від 30.09.2015 до контракту №V1182 від 05.11.2013 р. Продавець погодився з Покупцем, щодо безоплатної поставки компонентів дробильно-мийної лінії (запчастини) загальною вартістю (тільки для митних цілей) 20 000 євро.

У лютому 2016 року ТОВ КПД отримано від Компанії SOREMA запчастин на загальну суму 55 000 євро (1 576 722 грн.), згідно наступних вантажно-митних декларацій (далі - ВМД):

- ВМД №202560 від 05.02.2016 на суму 580 307 грн. (20 000 євро);

- ВМД №202243 від 03.02.2016 на суму 706 262 грн. (25 000 євро);

- ВМД №202534 від 03.02.2016 на суму 290 153 грн. (10 000 євро).

У бухгалтерському обліку ТОВ КПД отримані запчастини від Компанії SOREMA оприбутковані та відображені на наступних рахунках: за Дт 207 Запасні частини та Кт 632 Розрахунки із зарубіжними постачальниками на загальну суму 1 576 722 грн. (55 000 євро).

У лютому 2016 року у бухгалтерському обліку ТОВ КПД відображено за Дт 683 Внутрішні розрахунки та Кт 207 Запасні частини передачу отриманих запчастин від Компанії SOREMA на Фастівську філію.

За нормами п.5 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 №290 (далі П(С)БО 15), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.99 під №860/84153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Тобто, оприбуткування на баланс ТОВ КПД безоплатно отриманих запчастин - є доходом отриманим товариством у періоді, що перевірявся.

У бухгалтерському обліку у лютому 2016 року вищезазначені операції товариству необхідно було відобразити наступними проводками: Дт 207 Запасні частини / Кт 718 Дохід від безоплатно отриманих оборотних активів та Дт 718 Дохід від безоплатно отриманих оборотних активів / Кт 791 Результат операційної діяльності у сумі 1 576 722 гривень.

Згідно з пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, (далі - Податкового кодексу) безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею .

Таким чином, умовою для віднесення товарів до безоплатно отриманих платником є передача таких товарів, яка не передбачає грошову або іншу компенсацію.

Відповідно до п.п.14.1.202 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари .

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу, визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99р. № 996-ХІV (далі - Закон № 996) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів (пункт 6 статті 8 Закону №996).

Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 (із змінами і доповненнями) (далі - Положення №88) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Таким чином, платник податку на прибуток підприємстві з метою визначення об'єкта оподаткування - прибутку визначає фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку) шляхом коригування (збільшення або зменшення), використовуючи дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. При цьому показники обліку доходів, витрат доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат доходів та фінансового результату у фінансовій звітності підприємства визначаються відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку або Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Частиною другою статті 6 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Отже, під час збільшення активу підприємства, що зумовлює зростання власного капіталу, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена, визнається дохід такого підприємства.

Враховуючи наведене, у разі збільшення активу підприємства на суму безоплатно отриманих оборотних активів, що зумовлює зростання його власного капіталу, підприємство зобов'язане віднести до складу інших доходів від безоплатного отримання оборотних активів (товарів).

Судом встановлено, що ТОВ "КПД" отримані від Компанії "SOREMA" запчастини передала на Фастівську філію (лютий 2016 року), де вони обліковувались до 01.09.2017 року, а у вересні 2017 року ТОВ "КПД" здійснило списання заборгованості перед нерезидентом проводкою Дт "Розрахунки із зарубіжними постачальниками" та Кт 441 "Нерозподілені прибутки" у сумі 1563243,22 грн., тоді як Фастівська філія здійснила списання вартості запчастин проводкою Дт 441 "Нерозподілені збитки" та Кт 207 "Запасні частини" у сумі 1563243,22 грн.

Таким чином, на порушення п.5, 7, 21 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 під №860/84153, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу, з урахуванням положень пп. 14.1.13, 14.1.202 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу, ст. 3, 8, 9 Закону № 996, п.1, 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (зі змінами та доповненнями), розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України, в результаті чого, занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток) за 2016 рік у загальній сумі 1 576 722 грн., в т.ч. І квартал 2016 року - 1 576 721 грн., за рахунок не відображених у складі доходів безоплатно отриманих оборотних активів.

Враховуючи вищезазначене, суд погоджується з висновком податкового органу щодо заниження фінансового результату до оподаткування за рахунок не відображених у складі доходів безоплатно отриманих оборотних активів на загальну суму 1 576 722 гривень.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.06.2018 року № НОМЕР_1, яким застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн. за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п , суд зазначає про таке.

Відповідно до п.51.1 ст.51 ПК України, платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

За приписами до пп.54.3.3 п.54.3 ст. 54 ПК України, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з пунктом 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Пунктом 119.2 статті 119 ПК України встановлено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу.

Аналіз змісту п. 119.2 ст. 119 ПК України у викладеній редакції дає підстави для висновку, що відповідальність за вказаною нормою наступає, зокрема, у випадку, якщо податкова звітність подана з недостовірними відомостями або з помилками, що призвели до зміни платника податку.

Підпунктом 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, із змінами і доповненнями (далі - ПКУ), передбачено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

У відповідності до Наказу Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 року № 49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2014 року за №221/25005 (далі - Порядок № (далі - Порядок № 49) та Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.15 № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.15 за № 111/26556 (далі - Порядок № 4) проведено вибіркову перевірку порядку заповнення підприємством податкових розрахунків за формою 1 ДФ за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 за результатами якої встановлено.

Відповідно до п.51.1 ст.51, пп. б п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до Податкового кодексу України мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.

Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та Порядок її заповнення і подання податковими агентами до органу державної податкової служби затверджені Наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 року № 49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2014 року за №221/25005 (далі - Порядок № 49) та Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.15 № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.15 за № 111/26556 (далі - Порядок № 4).

При перевірці податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 р. встановлено таке.

Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (Форма №1ДФ) за період, який перевіряється надавались ТОВ КПД до СДПІ своєчасно, без порушень термінів надання розрахунків. ТОВ КПД надано щоквартальні Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 2015 - І-ІІІ кварт. 2017 р. своєчасно, але з помилками, а саме перевіркою встановлено:

- невідповідність ознаки пільги до ознаки доходу 127 за реєстраційними номерами облікової картки платника податків - НОМЕР_2 та НОМЕР_3 (повідомлення про допущені помилки №1614981128 від 15.11.16 за ІІІ квартал 2016 року, тип помилки- 90 ). ТОВ КПД надано уточнюючий розрахунок від 21.09.17 № НОМЕР_4, в якому виключено ознаку пільги;

- невідповідність ознаки пільги до ознаки доходу 127 за реєстраційним номером облікової картки платника податків-3327516162 (повідомлення про допущені помилки №1700890162 від 03.02.17 за ІV квартал 2016 року, тип помилки- 90 ). ТОВ КПД надано уточнюючий розрахунок від 21.09.17 № НОМЕР_5, в якому змінено ознаку доходу 127 на 101 , що не вплинуло на розмір податку на доходи фізичних осіб.

Також, Позивачем до контролюючого органу було подано лист від 25.10.2017 р. №19, яким повідомлено, що при поданні звітності за березень-травень 2017 року була допущена технічна помилка, а саме невірно вказаний ОКЗО ОСОБА_12 03503500221, замість вірного - НОМЕР_6. Помилка виправлена коригуючим звітом від 24.10.2017 року.

На підставі п.1.9. Додатку №3 до „Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України» , затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 №516, ДФС України сформовано повідомлення щодо допущених помилок протоколи помилок податкових агентів та реєстри відбракованих даних (далі - Протоколи помилок), поданих за формою №1ДФ за 2015 -2017 років.

Згідно зазначених Повідомлень щодо допущених помилок, в Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за вищевказані періоди, податкові номери фізичних осіб, які наведені у таблиці - недійсні (тип помилки - 99 - податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО та 98- податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта закрито).

Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджена наказом ДПА України від 13.01.15 № 4 (Порядок № 4). Згідно до якого встановлено порядок проведення коригувань, відповідно до якого у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку до закінчення строку його подання подається звітний новий податковий розрахунок. Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди. Порядок заповнення звітного нового та уточненого податкового розрахунків є однаковими. Зазначені розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого Податкового розрахунку і містять інформацію лише стосовно рядків та реквізитів, які уточнюються.

З огляду на вищевикладені обставини справи, суд зауважує, що Позивач, діючи як податковий агент, на якого в силу приписів п. 176.2 ст. 176 ПК України покладено обов'язок подавати податковий розрахунок про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, подавши до контролюючого органу податкову звітність (форма 1 ДФ) з неправильним зазначенням ідентифікаційного коду особи, на користь якої такий дохід виплачено, фактично змінив платника податку.

За таких обставин, суд погоджується з податковим органом про наявність в діях Позивача податкового правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 119.2 ст. 119 ПК України.

Посилання позивача на те, що допущені помилки не могли призвести до будь-яких з наслідків, передбачених ст.119 ПК України, суд спростовує, оскільки подані уточнюючі розрахунки стосувались саме зміни платників податків внаслідок зміни реквізитів останніх, що самостійно утворює склад правопорушення, визначеного приписами ст. 119 ПК України, а тому незалежно від дати подання уточнюючих розрахунків, позивач має нести відповідальність за вчинене податкове правопорушення.

Отже, підприємством надано податкову звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (за формою № 1ДФ) з недостовірними даними про платника податку, які призвели до зміни платника податку, що є порушенням п. 51.1. ст.51 та пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та пунктів 3.8, 3.6 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» №4.

Враховуючи вищезазначене, висновок щодо нарахування штрафу з податку на доходи фізичних осіб у сумі 510 грн. - є обґрунтованим, а податкове повідомлення -рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.06.2018 року № НОМЕР_1, яким застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн. за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п", правомірним та таким, що прийняте у межах повноважень та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вище викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.06.2018 року №0005444617, в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «КПД» грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 12072,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 2625,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.06.2018 року №0005484617, в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «КПД» грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 2829967,24 грн. за податковими зобов'язаннями та 707491,82 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 242-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю КПД до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0005444617,0005454617, НОМЕР_7 від 23.06.2018 року - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.06.2018 року №0005444617, в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю КПД грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 12072,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 2625,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.06.2018 року №0005484617, в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю КПД грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 2829967,24 грн. за податковими зобов'язаннями та 707491,82 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 53289,00 гривень присудити на користь Приватного акціонерного товариства КПД за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КПД» (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище міського типу Слобожанське, вул. Теплична, буд 27, код ЄДРПОУ 31911363).

Відповідач: Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11г, код ЄДРПОУ 39440996).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 26 вересня 2018 року.

Суддя В.В ОСОБА_1