Рішення

від 28.09.2018 по справі 1540/3595/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/3595/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2018 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства ОДЕСНАФТОПРОДУКТ (65039, м. Одеса, провулок 2-й Артилерійський, 6) до Жеребківської сільської ради Ананьївського району Одеської області (66410, Одеська область, Ананьївський район, село Жеребкове, вул. М. Грушевського, 47) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство ОДЕСНАФТОПРОДУКТ (далі ПАТ ОДЕСНАФТОПРОДУКТ ) з позовом (а.с. 39-43) до Жеребківської сільської ради Ананьївського району Одеської області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно неприйняття рішення: - про припинення права постійного користування ПАТ ОДЕСНАФТОПРОДУКТ земельною ділянкою, площею 2,54 га по вулиці Залізнична, буд. 13 в селі Жеребкове Ананьївського району Одеської області, наданою у постійне користування відповідно до рішення 5-ї сесії XXII скликання Жеребківської сільської ради народних депутатів від 22.12.1995 року; - про припинення ПАТ ОДЕСНАФТОПРОДУКТ права користування ОСОБА_1 актом на право постійного користування землею від 03.07.1996 року, серія ОД зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1;

- зобов'язати відповідача прийняти рішення: - про припинення права постійного користування ПАТ ОДЕСНАФТОПРОДУКТ земельною ділянкою, площею 2,54 га по вулиці Залізнична, буд. 13 в селі Жеребкове Ананьївського району Одеської області, наданою у постійне користування відповідно до рішення 5-ї сесії XXII скликання Жеребківської сільської ради народних депутатів від 22.12.1995 року; - про припинення ПАТ ОДЕСНАФТОПРОДУКТ права користування ОСОБА_1 актом на право постійного користування землею від 03.07.1996 року, серія ОД зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що відповідно до рішення 5-ї сесії XXII скликання Жеребківської сільської ради народних депутатів від 22.12.1995 року (далі - рішення Жеребківської сільської ради від 22.12.1995 року), Жеребківській філії Одеської орендної виробничо-комерційної фірми Одеснафтопродукт , правонаступником якої є ПАТ ОДЕСНАФТОПРОДУКТ , для зберігання та реалізації нафтопродуктів, надана у постійне користування земельна ділянка загальною площею 2,54 гектарів землі в межах, згідно з планом Державного акту на право постійного користування землею від 03.07.1996 року, серія ОД, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1. Зазначена земельна ділянка знаходиться за адресою: Одеська область, Ананьївський район, село Жеребкове, вулиця Залізнична, буд. 13, де розташована нафтобаза ПАТ ОДЕСНАФТОПРОДУКТ , яка 08.06.2016 року, на підставі ОСОБА_1 прийому-передачі, була передана позивачем до статутного капіталу ТОВ ІНВЕСТ ФІНАНС ЛТД . 10.06.2016 року вищезазначений об'єкт нерухомого майна був зареєстрований на нового власника.

Відповідно до положень ст. 120 Земельного кодексу України, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. На сьогоднішній день в селі Жеребкове відсутні об'єкти нерухомості, які належать ПАТ ОДЕСНАФТОПРОДУКТ , позивач не використовує земельну ділянку.

17.04.2018 року ПАТ ОДЕСНАФТОПРОДУКТ звернулось до Жеребківської сільської ради із заявою про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою, вих. № 01/247-1, проте відповідне рішення відповідач не прийняв, відповідь на лист позивача не надав. На думку представника позивача, положення ст. 142 ЗК України не дають Жеребківській сільській раді права приймати будь-які інші рішення, аніж рішення про припинення права користування земельною ділянкою. Таким чином, ПАТ ОДЕСНАФТОПРОДУКТ у встановленому ЗК України порядку вчинило усі необхідні та залежні від нього дії щодо добровільної відмови від права постійного користування земельною ділянкою. Бездіяльність відповідача щодо вирішення питання про припинення права постійного користування земельною ділянкою стало підставою звернення позивача до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Ухвалою суду від 23.07.2018 року адміністративний позов залишений без руху та наданий строк для усунення недоліків (а.с. 29-32).

Ухвалою суду від 06.08.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 2-4).

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов (а.с. 98), в якому зазначив, що згідно п.2 ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації що належать до державної та комунальної власності, до категорії яких позивач не відноситься. Право користування такими земельними ділянками повинні бути приведені у відповідність до чинного законодавства де згідно п.2 розділу VII прикінцевих та перехідних положень Закону України, Про державний земельний кадастр визначено, що земельні ділянки, право користування на які виникло до 2004 року, у разі якщо відомості про земельну ділянку не внесені до державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості) за заявою користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності. На думку відповідача, в результаті бездіяльності позивача, який є користувачем земельної ділянки, вона не внесена до державного реєстру, та їй не присвоєний кадастровий номер, що в свою чергу унеможливлює прийняття рішення по суті.

Відповідач вказує, що не відповідає дійсності твердження позивача про сплату податку за користування земельною ділянкою, чим порушено інтереси громади, так як остання сплаті податку була проведена 12.09.2017 року, тобто з порушенням ст. 287 ПКУ, відповідно до якої землекористувачі сплачують податок за землю за фактичний період перебування землі в користуванні, в даному випадку це до подання заяви про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою ПАТ ОДЕСАНАФТОПРОДУКТ . Приймаючи до уваги те, що діяльність ПАТ ОДЕСАНАФТОПРОДУКТ є екологічно небезпечною, передача земельної ділянки землевласнику має бути з документально підтвердженими актами прийому - передачі з участю двох сторін з оцінкою якості землі.

Враховуючи викладене, відповідач зазначає, що питання задоволення позовних вимог по даній справі буде вирішено в позасудовому порядку після сплати заборгованості земельного податку та передачі землі землевласнику з затвердженими актами прийому -передачі земельної ділянки. Вважаючи, що рішення про припинення права користування та передачі вилученої земельної ділянки до земель запасу територіальної громади гальмується бездіяльністю саме ПАТ ОДЕСАНАФТОПРОДУКТ , відповідач вважає, що наявні підстави для залишення позову без розгляду.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив (а.с. 100-104), в якій додатково зазначив, що Жеребківська сільська рада в порушення ч. 3, 4 ст. 142 ЗК України, не прийняла жодного рішення та не надала жодної відповіді на заяву позивача. ПАТ ОДЕСАНАФТОПРОДУКТ не заперечує, що він дійсно не відноситься до категорії підприємств, установ та організацій державної та комунальної власності, тому обов'язок внесення даних до державного реєстру земель покладається саме на власника земельної ділянки, чи на користувачів державної чи комунальної власності. Проте не присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру не перешкоджає прийняттю Жеребківською сільською радою законного рішення про припинення права постійного користування за ПАТ ОДЕСАНАФТОПРОДУКТ зазначеною земельною ділянкою.

Позивач вважав необґрунтованими доводи позивача щодо обов'язку ПАТ ОДЕСАНАФТОПРОДУКТ по сплаті податку за землю до подання заяви про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою, оскільки перша заява № 01/517 від 08.08.2017 року про припинення права постійного користування зазначеною земельною ділянкою була направлена до Жеребківської сільської ради 09.08.2017 року. Заборгованість по сплаті земельного податку виникла тільки у липні 2018 року, що підтверджується листом Ананьївської райдержадміністрації № 01-21/1573 від 10.08.2018 року. Згідно приписів ПК України у разі припинення права користування земельними ділянками плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році. Так, нерухоме майно (нежитлові споруди), що було розташоване на орендованій ділянці (нафтобаза), яке належало ПАТ ОДЕСНАФТОПРОДУКТ передано до статутного фонду ТОВ ІНВЕСТ ФІНАНС ЛТД 08.06.2016 року, за яким зареєстровано право власності на вказані об'єкти нерухомості 10.06.2016 року. Таким чином, платником земельного податку є особа, яка володіє відповідним речовим правом на земельну ділянку (правом власності або правом користування) з моменту набуття права власності на об'єкт нерухомого майна. З моменту набуття права власності третіми особами на будівлі, що розташовані на орендованій позивачем земельній ділянці, така оренда землі припинилась, що свідчить про відсутність у позивача обов'язку щодо сплати земельного податку з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Представник позивача також звертає увагу суду на те, що діяльність нафтобази в селі Жеребкове припинена ще з 2000 року, про що керівництву Жеребківської сільської ради, як власнику землі села Жеребкове, повинно бути відомо, тому не може йти мова про екологічно небезпечну діяльність позивача на цій земельній ділянці. Крім того, відповідачем не зазначені нормативні акти, в яких є посилання що припинення права постійного користування землею не може бути проведено без підписання актів прийому-передачі з оцінкою якості землі. Таким чином, відповідач, не прийнявши рішення про припинення ПАТ ОДЕСНАФТОПРОДУКТ права користування земельною ділянкою, розташованою в селі Жеребково Ананьївського району Одеської області, якою товариство не користується та на якій знаходиться нерухоме майно інших осіб, діє всупереч нормам діючого законодавства.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с.112-113), в яких стверджує, що саме в діях позивача присутня бездіяльність, так як фактично маючи у постійному користуванні земельну ділянку позивач порушив п.6 Перехідних положень ЗК України, де встановлено, що юридичні особи які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 року переоформити у встановленому порядку право власності, або право оренди на них. Позивач, погоджуючись у відповіді на відзив з тим, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності, дій щодо вирішення зазначеного питання не прийняв, продовжуючи фактично користуватись земельною ділянкою на праві постійного користування.

На думку відповідача земельна ділянка не вносилась до Державного земельного кадастру, позивач продовжує бути фактичним землекористувачем та має сплатити заборгованість із земельного податку, який станом на 01.07.2018 року складає 5819,03 грн, так як згідно зі ст.287 ПК України землекористувачі сплачують податок за фактичний період перебування землі в користуванні. Крім того, незрозумілим є твердження позивача про те, що з 2000 року підприємство, якому земельна ділянка площею 2,54 га надана для зберігання та реалізації нафтопродуктів, не працює, а земельна ділянка не використовується за цільовим призначенням та не є екологічно небезпечною, а отже не потребує акту - передачі з оцінкою її екологічного стану.

Справа розглянута у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що Рішенням 5-ї сесії XXII скликання Жеребківської сільської ради народних депутатів від 22.12.1995 року, Жеребківському філіалу ОВКФ Одеснафтопродукт , правонаступником якого є ПАТ ОДЕСНАФТОПРОДУКТ надана у постійне користування земельна ділянка загальною площею 2,54 гектара.

03.07.1996 року Жеребківському філіалу ОВКФ Одеснафтопродукт , правонаступником якого є ПАТ ОДЕСНАФТОПРОДУКТ , видано ОСОБА_1 акт на право постійного користування землею серії ОД №1 від 19.09.1996 року. Земельна ділянка була надана у постійне користування для зберігання та реалізації нафтопродуктів (а.с. 14-15).

Згідно з ОСОБА_1 прийома-передачі від 08.06.2016 року (а.с. 16), нерухоме майно, за адресою: Одеська область, Ананьївський район, село Жеребкове, вулиця Залізнична, буд. 13, яке належало ПАТ ОДЕСНАФТОПРОДУКТ , передано до статутного капіталу ТОВ ІНВЕСТ ФІНАНС ЛТД , що підтверджується також відомостями Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с. 17-18).

З серпня 2017 року позивач звертався до Жеребківської сільської ради із заявами про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою, проте вказані заяви відповідачем розглянуті не були (а.с. 106-107).

17.04.2018 року позивач листом №01/247-1 звернувся до Жеребківської сільської ради із заявою про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою (а.с. 13), проте вказана заява відповідачем також розглянута не була.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, регулюються Конституцією України, ЗК України, а також прийнятими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Статтею 142 ЗК України встановлено порядок припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача, за яким останній повинен надати власнику земельної ділянки відповідну заяву, на підставі якої власник приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Судом встановлено, що нерухоме майно за адресою: Одеська область, Ананьївський район, село Жеребкове, вулиця Залізнична, буд. 13, яке розташоване на земельній ділянці, право на постійне користування якою згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ОД №1 від 19.09.1996 року належить ПАТ ОДЕСНАФТОПРОДУКТ , передано у власність ТОВ ІНВЕСТ ФІНАНС ЛТД .

Статтею 141 ЗК України визначені підстави припинення права користування земельною ділянкою, якими, зокрема, є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відповідно до частин 3, 4 статті 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Згідно зі ст.10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські районні в місті ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

17.04.2018 року позивач звернувся до Жеребківської сільської ради із заявою про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою, оскільки у відповідності до пунктів а та д ч. 1 ст. 9 ЗК України до повноважень Жеребківської сільської ради належить розпорядження землями територіальної громади села, а також припинення права користування земельними ділянками у випадках, передбачених ЗК України.

Аналіз вищезазначених норм права свідчить про те, що у разі звернення землекористувача, яким є позивач, із заявою про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою, імперативність положень ст. 142 ЗК України не дає Жеребківській сільській раді права приймати будь-які інші рішення, крім рішення про припинення права користування земельною ділянкою.

Суд критично оцінює позицію відповідача, який ставить прийняття рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою у залежність від сплати заборгованості земельного податку та передачі землі землевласнику з затвердженими актами прийому-передачі земельної ділянки, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (пп. 269.1.1 і 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПК України).

Згідно з пп. 270.1.1 п. 270.1 ст.270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Частинами 1 та 2 ст. 120 ЗК України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ст. ст. 125 і 126 ЗК України право постійного користування виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

У відповідності до положень пп. 14.1.72, 14.1.73 п. 14.1 ст. 14, пп. 269.1.1, 269.1.2 п. 269.1, п. 269.2 ст. 269, пп. 270.1.1, 270.1.2 п. 270.1 ст. 270, п. 287.7 ст. 287 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов'язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, платником земельного податку є особа, яка володіє відповідним речовим правом на земельну ділянку (правом власності або правом користування), відповідно з моменту набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, обов'язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об'єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду.

За таких обставин, з моменту набуття права власності ТОВ ІНВЕСТ ФІНАНС ЛТД на будівлі, що розташовані на земельній ділянці, яка знаходилась у постійному користуванні позивача, таке право користування фактично припиняється, що свідчить про відсутність у позивача обов'язку щодо сплати земельного податку з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно ТОВ ІНВЕСТ ФІНАНС ЛТД .

Відповідно до положень ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, у зв'язку з чим суд враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року по справі №822/2696/17.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на необхідність передачі землі землевласнику з затвердженими актами прийому-передачі земельної ділянки та на відсутність вказаної земельної ділянки у ОСОБА_1 земельному кадастрі, оскільки зазначені дії, як умова прийняття відповідачем рішення про припинення права користування земельною ділянкою, у разі добровільної відмови землекористувача чинним законодавством не передбачені, та, відповідно, підставою для вчинення дій, прямо передбачених статтею 142 ЗК України, бути не можуть.

Крім того, посилання відповідача на положення ст. 92 ЗК України, якими закріплені підстави набуття права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності не стосуються суті спору, тому судом до уваги не приймаються.

Частиною 4 ст.245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п. 4 ч.2 цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Враховуючи викладене, з метою ефективного захисту прав, свобод і законних інтересів позивача, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення про припинення права постійного користування ПАТ ОДЕСНАФТОПРОДУКТ земельною ділянкою, площею 2,54 га по вулиці Залізнична, буд. 13 в селі Жеребкове Ананьївського району Одеської області, наданою у постійне користування відповідно до рішення 5-ї сесії XXII скликання Жеребківської сільської Ради народних депутатів від 22.12.1995 року; зобов'язання відповідача прийняти рішення про припинення права постійного користування ПАТ ОДЕСНАФТОПРОДУКТ земельною ділянкою, площею 2,54 га по вулиці Залізнична, буд. 13 в селі Жеребкове Ананьївського району Одеської області, наданою у постійне користування відповідно до рішення 5-ї сесії XXII скликання Жеребківської сільської Ради народних депутатів від 22.12.1995 року.

Позовні вимоги щодо припинення права користування ОСОБА_1 актом на право постійного користування землею від 03.07.1996 року, серія ОД зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1 задоволенню не підлягають, оскільки внаслідок прийняття відповідачем рішення про припинення права постійного користування ПАТ ОДЕСНАФТОПРОДУКТ земельною ділянкою, зазначений ОСОБА_1 буде нечинним. Крім того, законодавством не передбачено прийняття відповідачем рішення про припинення користування позивачем правовстановлюючого документа.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи встановлені обставини, оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Згідно з платіжними дорученнями №1198, №1199 від 16.07.2018 року (а.с. 9-10), позивачем було сплачено судовий збір в загальному розмірі 3524,00 грн.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з Жеребківської сільської ради Ананьївського району Одеської області, за рахунок її бюджетних асигнувань, на користь позивача витрат зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства ОДЕСНАФТОПРОДУКТ (65039, м. Одеса, провулок 2-й Артилерійський, 6, код ЄДРПОУ 03482749) до Жеребківської сільської ради Ананьївського району Одеської області (66410, Одеська область, Ананьївський район, село Жеребкове, вул. М. Грушевського, 47, код ЄДРПОУ 04379427) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Жеребківської сільської ради Ананьївського району Одеської області стосовно неприйняття рішення про припинення права постійного користування ПАТ ОДЕСНАФТОПРОДУКТ земельною ділянкою, площею 2,54 га по вулиці Залізнична, буд. 13 в селі Жеребкове Ананьївського району Одеської області, наданою у постійне користування відповідно до рішення 5-ї сесії XXII скликання Жеребківської сільської Ради народних депутатів від 22.12.1995 року.

Зобов'язати Жеребківську сільську раду Ананьївського району Одеської області прийняти рішення про припинення права постійного користування ПАТ ОДЕСНАФТОПРОДУКТ земельною ділянкою, площею 2,54 га по вулиці Залізнична, буд. 13 в селі Жеребкове Ананьївського району Одеської області, наданою у постійне користування відповідно до рішення 5-ї сесії XXII скликання Жеребківської сільської Ради народних депутатів від 22.12.1995 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Жеребківської сільської ради Ананьївського району Одеської області (66410, Одеська область, Ананьївський район, село Жеребкове, вул. М. Грушевського, 47, код ЄДРПОУ 04379427) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства ОДЕСНАФТОПРОДУКТ (65039, м. Одеса, провулок 2-й Артилерійський, 6, код ЄДРПОУ 03482749) судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.