Ухвала

від 20.09.2018 по справі 826/14376/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА 20 вересня 2018 року                              м. Київ                              № 826/14376/18 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Смолій І.В., ознайомившись з заявою про забезпечення позову Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «Аверс» Відкритого акціонерного товариства «Корпорація «Аверс» в адміністративній справі за позовом Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «Аверс» Відкритого акціонерного товариства «Корпорація «Аверс» до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, третя особа – Концерн Радіомовлення, Радіозв'язку та телебачення в особі Волинської філії Концерн Радіомовлення, Радіозв'язку та телебачення про визнання дій протиправними та скасування рішень,                                                                        В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду м.Києва звернулось Дочірнє підприємство «Телерадіокомпанія «Аверс» Відкритого акціонерного товариства «Корпорація «Аверс» (надалі також – позивач) з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (надалі також - відповідач), третя особа – Концерн Радіомовлення, Радіозв'язку та телебачення в особі Волинської філії Концерн Радіомовлення, Радіозв'язку та телебачення (надалі також – третя особа) про визнання дій протиправними та скасування рішень.           Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення від 29.08.2018 року №1286 (Протокол №22) про визнання ліцензій на мовлення НР №00256-м від 26.09.2016, НР №00610-м від 08.11.2015, НР №00416-м від 27.02.2015 ДП «Телерадіокомпанія «Аверс» ВАТ «Корпорація «Аверс», м. Луцьк, Волинська область, такими, що втратили чинність з 01.09.2018 року та заборонити Концерну Радіомовлення, Радіозв'язку та телебачення в особі Волинської філії Концерн Радіомовлення, Радіозв'язку та телебачення вчиняти дії щодо відключення аналогових передавачів та вчиняти дій по обмеженою трансляції телевізійних програм ДП «Телерадіокомпанія «Аверс» ВАТ «Корпорація «Аверс».              Заяву обґрунтовано тим, що відповідач в порушення загальних принципів та засад здійснення ліцензування було застосовано диференційований підхід до різних ліцензіатів. Критерії для визнання результатів такого підходу були непрозорими та носили незаконних характер. Крім того, оскаржуване рішення прийнято в один день, 29.08.2018 року, без надання позивачу можливості його оскарження. 30.08.2018 року в Державному реєстрі суб'єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення про «анулювання»  ліцензій на мовлення НР №00256-м від 26.09.2016, НР №00610-м від 08.11.2015, НР №00416-м від 27.02.2015. Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне. У відповідності до п.1 ч.1 ст.153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Згідно ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Частиною 1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.           Згідно ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.           Частиною 5 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Як вбачається з заяви про забезпечення позову, позивачем не надано суду достатніх доказів в обґрунтування заяви та належних доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.            Ознака протиправності оскаржуваного рішення підлягає встановленню при вирішенні справи по суті.           Керуючись статтями 150, 151, 153, 154, 241, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Києва, У Х В А Л И В:   Відмовити  у задоволенні заяви Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «Аверс» Відкритого акціонерного товариства «Корпорація «Аверс» про вжиття заходів забезпечення позову.                    Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                           Смолій І.В.