Постанова

від 23.01.2018 по справі 804/1199/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 січня 2018 рокусправа № 804/1199/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя:                    Сафронова С.В.

           судді:                     Мельник В.В. Чепурнов Д.В.

за участю секретаря судового засідання:          Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року

у адміністративній справі № 804/1199/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Маккор" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року задоволено адміністративний позов ТОВ "Торговий Дім "Маккор", визнано протиправним і скасовано винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області податкове-повідомлення рішення форми «Р» від 30.01.2017 року за №0000031401, та стягнуто на користь позивача судові витрати в розмірі 98171.12 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Задовольняючи адміністративний позов ТОВ "Торговий Дім "Маккор" в повному обсязі суд першої інстанції виходив з необґрунтованості висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства та правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту червня-вересня 2016 року суми податку на додану вартість за виписаними його контрагентами податковим накладними, оскільки реальність господарських операцій, проведених позивачем з його контрагентами підтверджується первинними документами

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в задоволеній позовних вимог ТОВ "Торговий Дім "Маккор", відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду у цій справі, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення положень норм пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та норм статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, але при цьому не наводячи конкретних обґрунтувань щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права. Порушення зазначених норм заявник апеляційної скарги мотивує виключно непогодженням з висновком суду першої інстанції за результатами дослідження наявних в матеріалах справи письмових доказів, та власним розумінням фактичних обставин і доказів у справі, які на погляд відповідача свідчать про безпідставність формування податкового кредиту позивачем за наслідками господарських операцій з його контрагентами в перевіряє мий період.

Так, апеляційна скарга відповідача мотивована безпідставним включенням позивачем до складу податкового кредиту господарських операцій з ТОВ «Дарвін Ріалайз» (код ЄДРПОУ 40493737), ТОВ «Білден Хісторі» (код ЄДРПОУ 40457259), ТОВ «Юніленд Компані» (код ЄДРПОУ 40472764), ТОВ «Рандес Інвест» (код ЄДРПОУ 40507316), ТОВ «Біоніс» (код ЄДРПОУ 39983096), ТОВ «Радікон» (код ЄДРПОУ 40406534), які за твердженням податкового органу в дійсності будучи безтоварними не мали економічної суті (не є господарськими), оскільки у перелічених контрагентів позивача відсутні адміністративно-господарські можливості виконання господарських зобов'язань по поставці товарів (робіт, послуг), а позивачем не доведено належно оформленими первинними документами фактичне отримання товарів та послуг від вищенаведених контрагентів, дії яких були спрямовані лише на надання податкової вигоди та штучне формування податкового кредиту по операціям, які не мають реального товарного характеру.

Заслухавши пояснення сторін по справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, а також перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість та доведеність належними доказами позовних вимог ТОВ "Торговий Дім "Маккор", у зв'язку з чим визнає наведені відповідачем у скарзі доводи безпідставними та такими, що суперечать матеріалам справи, що свідчить про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з нижченаведеного.

Судом першої інстанції встановлено та колегією суддів під час апеляційного перегляду даної справи за скаргою відповідача перевірено і підтверджено, що впродовж червня-липня 2016 р. між ТОВ «Торговий Дім «Маккор» (позивачем) та контрагентами-постачальниками укладалися договори поставки на отримання концентрату ільменігового та залізовмісного продукту. А саме:

з ТОВ «Дарвін Реалайз»: договором поставки № 07-07/16 від 07.07.2016 р. (178-179 т.1) із специфікаціями до вказаного договору № 1 і № 2 (а.с.180-181 т.1); з ТОВ «Білден Хісторі»: договором поставки № 010616-05 від 01.06.2016 р. (а.с.38 т.2) із специфікаціями до вказаного договору № 1, № 2, № 3 (а.с.39-41 т.2); з ТОВ «Біонис»: договором поставки № 17/06-16 від 17.06.2016 р. (а.с.229-230 т.2) із специфікацією до вказаного договору № 1 (а.с.231 т.2); з ТОВ «Юніленд Компані»: договором поставки №01-08/16 від 01.08.2016 р. (а.с.181 т.2) із специфікацією до вказаного договору № 1 (а.с.181 т.2); з ТОВ «Рандес Інвест»: договором поставки № 15-07/16 від 15.07.2016 р. (а.с.208 т.2) із специфікацією до вказаного договору № 1 (а.с.209 т.2); з ТОВ «Радікон»: договором поставки № 01/06-16 від 01.06.2016 р. (а.с.53 т.3) із специфікацією до вказаного договору № 1 (а.с.54 т.3) - відповідно до умов яких, постачальники (контрагенти позивача) зобов'язувалися на адресу ТОВ «Торговий Дім «Маккор» (покупця) поставити на умовах DDP ІНКОТЕРМС 2010 (п.4.1 Договорів) товар, кількість і асортимент та якого номенклатура визначаються у специфікаціях (п.1.1. п.2.1. Договорів), а покупець (позивач) в свою чергу зобов'язувався прийняти поставлену продукція (п.1.1. Договорів), та розрахуватися за товар у національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавців протягом 365 календарних днів з дати підписання видаткових накладних (п.3.2 Договорів).

Крім того, через відсутність у ТОВ «Торговий Дім «Маккор» власного транспорту, ним з зазначеними контрагентами укладалися договори надання послуг з організації транспортних перевезень, що підтверджено долученими до матеріалів справи копіями договорів надання послуг: № У01-07/16 від 01.06.2016 р. (а.с.34-36 т.2), № У01-06/16 (а.с.94-96 т.2), за змістом яких контрагенти позивача не брали на себе зобов'язань здійснення перевезень виключно власним персоналом чи транспортними засобами, через що останні для виконання цих угод залучали третіх осіб.

Придбаний позивачем товар у ТОВ «Дарвін Ріалайз», ТОВ «Білден Хісторі». ТОВ «Юніленд Компанія», ТОВ «Рандес Інвест», ТОВ «Біоніс», ТОВ «Радікон» розрахунки за який проводилися у безготівковій формі, та станом на час розгляду справи заборгованість позивача за отриманий товар відсутня, в подальшому позивачем був реалізований ТОВ «Екомет Плюс», відповідно до договору поставки №01-06/16 від 01.06.2016р., у зв'язку з чим позивач отримав економічний ефект від продажу придбаного вищевказаних контрагентів товару.

Задовольняючи позов у цій справі, суд першої інстанції виходив з підтвердження позивачем реальності виконання договорів з його контрагентами належними письмовими доказами, а саме: договорами, видатковими накладними, специфікаціями, оборотно-сальдовими відомостями по рахунках 28. 631, банківськими виписками, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, актами виконаних робіт, актами прийому-передачі на відповідне зберігання, та іншими первинними документами, які у сукупності підтвердили правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту червня-вересня 2016 року сум податку на додану вартість за податковим накладними, що були виписані його вищевказаними контрагентами в ході виконання реальних господарських операцій.

На спростування доводів податкового органу щодо нереальності господарських операцій позивача з зазначеними контрагентами, суд першої інстанції правильно зазначив, що не надання позивачем по всім контрагентам ТТН, сертифікатів якості на поставлений товар, також як і наявність недоліків у поданих ТТН (номери машин не відповідають дійсності; прізвища та ініціали водіїв, які вказані в ТТН відсутні у поданих підприємствами-перевізниками звітів 1-ДФ, відсутність даних довіреної особи вантажоодержувача; відсутність підписів водіїв; відсутність печатки підприємств перевізників; не відповідність зазначених в ТТН відомостей даним видаткових накладних; зазначення неіснуючих адрес пункту навантаження; тощо), та відсутність у контрагентів позивача основних фондів, трудових ресурсів, факту придбання товарів (робіт, послуг) для ведення господарської діяльності, також як і невідповідність придбаних та реалізованих товарів - не спростовують факт придбання позивачем ТМЦ у його контрагентів (ТОВ «Дарвін Ріалайз», ТОВ «Білден Хісторі», ТОВ «Юніленд Компані», ТОВ «Рандес Інвест», ТОВ «Біоніс», ТОВ «Радікон»), оскільки наявних у позивача первинних документів, необхідних для фактичного встановлення реальності цих господарських операцій, та складених з дотриманням вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є достатньо для підтвердження реальності господарських операцій між позивачем і його контрагентами, а відсутність сертифікатів якості за наявності належним чином оформлених первинних документів не може бути підставою для визнання господарських операцій нереальними.

Судова колегія також підтверджує правильність позиції суду першої інстанції у цій справі про те, що податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних, оскільки факт відсутності у підприємства товарно-транспортних накладних на поставлений товар, що використовувався при наданні послуг, за наявності інших документів, що підтверджують факт реальності господарської операції щодо надання таких послуг, не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права формування податкового кредиту. А відсутність або дефектність документів на транспортне перевезення, обумовленого договорами, не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій, тим більше, що товарно-транспортна накладна є обов'язковою саме для підтвердження відомостей про господарську операцію з перевезення товару, в той час, як законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) або допущення недоліків при їх оформленні з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість за господарськими операціями по поставці товарів.

Крім того, суд першої інстанції правильно звернув увагу на виправлення контрагентом позивача ТОВ «Дарвін Ріалайз» технічних помилок при заповнені ТТН, та на додатково надані ТОВ «Білден Хісторі» договори цивільно-правового характеру, які укладалися з водіями, чиї прізвища та ініціали зазначено в ТТН та копію договору оренди приміщення №013-06 від 13.06.2016р на спростування твердження контролюючого органу про відсутність цього контрагента позивача, що додатково підтверджує факт здійснення реальних господарських операцій між позивачем та вказаними його контрагентами.

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія визнає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, оскільки судом рішення у цій справі ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. А доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду не спростовують, а свідчать лише про власне трактування норм податкового законодавства і про помилковість позиції стосовно прав позивача у цій справі.

За наведених обставин, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та про необхідність залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.241, 242, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, судова колегія –

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області – залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року – залишити без змін.

          Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя:                                                                                С.В. Сафронова

           Суддя:                                                                                В.В. Мельник

           Суддя:                                                                                Д.В. Чепурнов