Постанова

від 26.09.2018 по справі 804/2576/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 вересня 2018 рокусправа № 804/2576/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

суддя - доповідач: Олефіренко Н.А.

судді: Білак С.В., Шальєва В.А.,

за участю секретаря судового засідання:ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 р. (суддя Рябчук Олена Сергіївна) в адміністративній справі № 804/2576/18 за позовом Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області до Спортивно-оздоровчого клубу " Тройка" третя особа: Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості, шляхом надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018р. Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулось до суду із адміністративним позовом до Спортивно-оздоровчого клубу «Тройка» , третя особа: Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція ДФС у Дніпропетровській області в якому просило надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків - Спортивно-оздоровчого клубу «Тройка» , що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг в сумі 80 710,227 грн., який утворився в результаті несплати самостійно нарахованих податкових зобов'язань по декларації з плати за землю №2806 від 08.12.2012р. на суму 1 136,80 грн., податкових повідомлень-рішень №0003221502 від 12.09.2014р. за основним платежем на суму 55 600,27 грн. та штрафними санкціями на суму 13 900,07 грн. та №0000021502 від 13.01.2014р. на суму 1 560,12 грн., №0000031502 від 13.01.2014р. на суму 3 829,90 грн. У зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунках відповідача, позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Проведеними заходами неможливо стягнути податковий борг за рахунок коштів Спортивно-оздоровчого клубу «Тройка» , що знаходяться на його розрахункових рахунках, що є підставою для стягнення суму боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує на те, що постановами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2014р. у справі №804/140355/14 та від 21.04.2015р. у справі №804/4827/15 було задоволено позовні вимоги податкової інспекції про стягнення податкового боргу, проте на момент набрання законної сили вказаними рішеннями, розрахункові рахунки підприємства було закрито. На теперішній час згідно інформаційної системи ДФС України у відповідача відсутні відкриті розрахункові рахунки в банках та банківських установах, у зв'язку з чим та на підставі п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України позивач просить надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Сторони по справі до судового засідання не з'явилися, про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, відповідно до ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду, що Спортивно-оздоровчий клуб «Тройка» знаходиться на податковому обліку у Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції ДФС у Дніпропетровській області.

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України Новомосковською ОДПІ 05.12.2018р. сформовано податкову вимогу №306 на суму 4633,97 грн.

Відповідно до ст. 89 Податкового кодексу України заступником начальника Новомосковської ОДПІ прийнято рішення від 12.12.2012р. №№15346/10/19-117 про опис майна Спортивно-оздоровчого клубу «Тройка» .

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2015р. у справі №804/4827/15 за адміністративним позовом Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції ДФС у Дніпропетровській області до Спортивно-оздоровчого клубу «Тройка» позовні вимоги задоволено та стягнуто з відповідача на користь Держави кошти у сумі податкового боргу 80 710,27 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків. Вказана постанова набрала законної сили 07.07.2015р.

Відповідно до листа від 28.10.2015р. за №352-Вт начальника загальноправового відділу Юридичного управління ПАТ «ОСОБА_2 ДНІПРО» та службової записки начальника відділу обслуговування платників Новомосковської ОДПІ управління погашення боргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 11 від 24.01.2018 р. станом на 24.01.2018 р.Спортивно-оздоровчий клуб «Тройка» не має відкритих рахунків в банках та банківських установах.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З аналізу вказаних норм Податкового кодексу України продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі здійснюється лише у разі недостатності коштів в результаті здійснених заходів щодо стягнення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. При цьому, процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Для виокремлення обов'язкових умов (обставин) наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Податковий кодекс України встановлює послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При звернені до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі податковий орган повинен обґрунтувати в першу чергу недостатність у такого платника грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжиті податковими органами для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.

Судом встановлено, що позивачем до фінансових установ (банків) на розрахункові рахунки відповідача направлялися інкасові доручення (розпорядження) на стягнення коштів за податковим боргом, проте платіжні вимоги повернуті податковому органу без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку.

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем (контролюючим органом) не допущено порушення ст. 95 ПКУ (правило черговості стягнення податкового боргу), тому висновок суду першої інстанції, що позивачем не доведено неможливості здійснення стягнення суми податкового боргу з розрахункових рахунків підприємства, є помилковим.

На підтвердження права контролюючого органу щодо надання дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, також діють наступні норми:

- п.п.36.1., п.п.36.2. ст.36 ПК України - податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором;

- пп. 49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України - податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

- ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

- ст. 202.1 ст.202 ПК України - звітним (податковим) періодом для сплати податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

- п. 203.2 ст.203 ПК України - сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

- податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11ст.56 ПК України).

Матеріалами справи підтверджено, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 80 710, 27 грн., який утворився в результаті несплати самостійно нарахованих податкових зобов'язань по декларації з сплати за землю №2806 від 08.12.2012 на суму 1136,80 грн.; податкових повідомлень - рішень №0003221502 від 12.09.2014 за основним платежем на суму 55600,27 грн. та штрафи санкціями на суму 13900,07 грн.; №0000021502 від 13.01.2014 на суму 156 грн.;№0000031502 від 13.01.2014 на суму 3829,90 грн.

У відповідності до вимог ст.59 Податкового кодексу України, податковим органом 05.12.2012 року сформовано податкову вимогу №306 на суму 4633,97грн., яка була повернута на адресу Новомосковської ОДПІ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням відповідача, підтверджується відміткою на поштовому конверті.

Матеріали справи підтверджують, що у добровільному порядку відповідачем податковий борг не сплачується тривалий час.

Отже, якщо платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України). Водночас, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п.59.5 ст.59 ПК України). При цьому, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що зазначені норми позивачем не порушені. Натомість, добровільного погашення податкового боргу відповідачем не здійснено.

У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Згідно з п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Відповідно до пп. 19 прим.1.1.45 п. 19 прим. 1. 1 ст. 19 прим. 1 Податкового кодексу України, контролюючі органи звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 ст. 87 ПК України). як зазначалося вище, порядок погашення податкового боргу платника податків шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, врегульовано (на момент звернення позивача з даним позовом) статтею 95 ПК України.

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК України).

З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги дотримання податковою інспекцією процедури передбаченої нормами Податкового кодексу та відсутність доказів добровільної сплати відповідачем визначеної суми боргу, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність законних підстав для стягнення з відповідача спірної суми заборгованості.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за можливе погодитися з доводами апеляційної скарги, оскільки податковим органом дотримано усі законодавчо визначені процедури по зверненню до суду з позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває в податковій заставі; інкасові доручення, які повернуті банками без виконання підтверджують відсутність коштів на рахунках відповідача; не погашення податкового боргу, який підтверджений документально, наносить матеріальні збитки державі, що є недопустимим.

Виходячи з викладених доводів, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, що надає підстави для задоволення позовних вимог та скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвалено рішення з невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 р. в адміністративній справі № 804/2576/18 - скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області - задовольнити.

Надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків - Спортивно-оздоровчого клубу «Тройка» (код ЄДРПОУ 26004356), що перебуває у податковій заставі, у розмірі 80 710 грн. 20 коп.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, відповідно до ст., ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 26.09.2018 року.

Суддя - доповідач: Н.А. Олефіренко

Суддя: С.В. Білак

Суддя: В.А. Шальєва