Постанова

від 26.09.2018 по справі 322/641/18(2-а/322/11/18)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 вересня 2018 рокусправа № 322/641/18(2-а/322/11/18)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Білак С.В., суддів: Чумака С.Ю. Шальєва В.А., секретар судового засідання Лащенко Р.В., за участю представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 23.07.2018 року у справі №322/641/18 (головуючий суддя у 1 інстанції Шиш А.Б., постанова винесена та складена у залі судового засідання Новомиколаївського районного суду Запорізької області в смт. Новомиколаївка 23.07.2018 року) за позовом ОСОБА_3 до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області - головного спеціаліста відділу контролю за використання та охороною земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжя Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваниця Юрій Олександрович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - позивач) у червні 2018 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області - головного спеціаліста відділу контролю за використання та охороною земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжя Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваниця Юрій Олександрович (далі - відповідач), в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 05.06.2018 року №205/0/92-18-ДК/0052По/08/01/-18 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 170 грн.

В обґрунтування позову зазначав, що інспектором невірно визначено використання землі як ріллі та порушено порядок розгляду адміністративної справи, оскільки вона розглянута без участі позивача, а відтак постанова про накладення адміністративного стягнення від 05.06.2018 року №205/0/92-18-ДК/0052По/08/01/-18 є незаконною та підлягає скасуванню.

Постановою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 23.07.2018 року у справі №322/641/18 адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення від 05 червня 2018 року № 205/0/92-18-ДК/0052По/08/01/-18, винесену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області - головним спеціалістом відділу контролю за використання та охороною земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжя Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваницею Юрієм Олександровичем про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове про відмову у задоволені адміністративного позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції при ухвалені постанови порушено норми матеріального та процесуального права. Так, суд першої інстанції не прийняв до уваги, що позивач в порушення норм чинного законодавства використовує земельну ділянку для посіву сільськогосподарської культури (пшениці), в той час як цільове призначення земельної ділянки призначене для пасовища.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 31 травня 2018 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжя Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваницею Ю.О., за його участю та участю представників сільської ради проведено обстеження земельної ділянки площею 27,4045га. (кадастровий номер НОМЕР_1), розташованої на території Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, за межами населених пунктів, яка перебуває в користуванні позивача на умовах оренди на підставі укладеного між останнім та Новомиколаївською районною державною адміністрацією Запорізької області договору оренди землі від 17 грудня 2014 року.

За результатами вищевказаного обстеження інспектором складений акт обстеження земельної ділянки від 31 травня 2018 року № 205/0/92-18-ДК/340/АО/Ю/01/-18, в якому зазначалося, що позивач використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням: пасовища використовуються як рілля, на якій засіяна пшениця.

Цього ж дня інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення №205/0/92-18-ДК/0073П/07/01/-18 за ст. 53 КУпАП.

В даному протоколі було зазначено, що розгляд адміністративної справи відбудеться о 09 годині 00 хвилин 08 червня 2018 року в приміщенні ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області.

Оскільки позивач не з'явився на розгляд адміністративної справи, відповідач розглянув адміністративну справу за його відсутності та прийняв постанову про накладення адміністративного стягнення від 05 червня 2018 року №205/0/92-18-ДК/0052По/08/01/-18 та припис від 05 червня 2018 року № 205/0/92-18-ДК/0029Пр/03/01/-18, які були надіслані на адресу позивача засобами поштового зв'язку та отриманні останнім 14.06.2018 року.

Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов виходив з того, що ст. 19 Земельного кодексу України встановлені основні категорії цільового призначення земель України. Так, зокрема, вищевказаною статтею передбачено категорію земель сільськогосподарського призначення. Оскільки вищевказаний перелік категорій земель є вичерпний, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач використовує земельну ділянку площею 27,4045га. (кадастровий номер НОМЕР_1) в межах її цільового призначення, а саме для сільськогосподарського призначення. При цьому, відповідач до суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували встановлення обмежень (обтяжень) у використанні позивачем земельної ділянки надано не було, у зв'язку з чим відповідачем не доведено, що позивач використовує вказану в позові земельну ділянку не за цільовим призначенням.

Разом з тим, колегія суддів вважає такий висновок безпідставним, оскільки судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 22.05.03 року № 858-ІУ Про землеустрій цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою в установленому законодавством порядку.

За основним цільовим призначенням землі України відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) поділяються на декілька категорій, зокрема на землі: сільськогосподарського призначення; природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; лісогосподарського призначення; водного фонду та іншого призначення.

Класифікацію видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ) затверджено наказом Держкомзему від 23.07.10 року № 548.

Згідно із цією класифікацією вирізняють, зокрема, такі види цільового призначення сільськогосподарських земель: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (КВЦПЗ - 01.01.01); для ведення фермерського господарства (КВЦПЗ - 01.01.02); для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ - 01.01.03); для сінокосіння та випасання худоби (КВЦПЗ - 01.01.08).

До складу сільськогосподарських земель входять відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗКУ: сільськогосподарські угіддя (рілля, перелоги, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища); несільськогосподарські угіддя (землі під господарськими будівлями і дворами, шляхами і прогонами, землі, які перебувають у стадії меліоративного будівництва та відновлення родючості, землі тимчасової консервації, забруднені сільськогосподарські угіддя, які не використовуються в сільськогосподарському виробництві).

Так, Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області разом з апеляційною скаргою надано витяг Відділу Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, відповідно до якого для земельної ділянки площею 27,4045га. (кадастровий номер НОМЕР_1) встановлено цільове призначення сільськогосподарські угіддя (пасовища).

Відповідно до додатку 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 пасовища - це сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для випасання худоби (ТОСТ 26640-85); рівномірно вкриті деревинною та чагарниковою рослинністю площею до 20 відсотків ділянки.

В свою чергу рілля - це сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ТОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці.

До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви

В даному випадку позивачем пасовища розорані та вони засіяні не трав'яними кормовими культурами, а пшеницею, про що останній зазначає в адміністративному позові.

При цьому, зміна складу угідь у сформованих земельних ділянках має здійснюватися на підставі проектів землеустрою, що забезпечують екологоекономічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь (щодо земель сільськогосподарського призначення), проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь та землекористувань (щодо земель інших категорій).

Цільове призначення земельних ділянок, які надані громадянам, юридичним особам у власність чи постійне користування, зазначається в державних актах на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою.

Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку та може бути змінено відповідно до порядку, встановленому для зміни цього цільового призначення землі.

З огляду на означене, суд першої інстанції дійшов до невірних висновків, вважаючи що позивач має використовувати земельну ділянку тільки у межах основних видів цільового призначення земель, оскільки також існує класифікація видів цільового призначення земель, яка повинна дотримуватися суб'єктами господарювання.

Отже, позивач в порушення норм чинного законодавства використовує земельну ділянку для посіву сільськогосподарської культури (пшениці) замість пасовища.

Відповідно до п.ґ ч.1 ст.211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Згідно з ст.53 КУпАП використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням вищевказаних норм та враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач правомірно виніс постанову про накладення адміністративного стягнення від 05.06.2018 року №205/0/92-18-ДК/0052По/08/01/-18 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 170 грн.

Відповідно до п.1 та п.2 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, не доведеними є обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись статтями 286, 315, 316 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області - задовольнити.

Рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 23.07.2018 року у справі №322/641/18 за позовом ОСОБА_3 до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області - головного спеціаліста відділу контролю за використання та охороною земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжя Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваниця Юрій Олександрович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - скасувати.

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_3 до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області - головного спеціаліста відділу контролю за використання та охороною земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжя Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваниця Юрій Олександрович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Суддя-доповідач С.В. Білак

Судді С.Ю. Чумак

В.А.Шальєва