Постанова

від 12.01.2010 по справі 11/1810

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

          

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "12" січня 2010 р.                                                           Справа № 11/1810

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Нетішин Хмельницької області   

на рішення господарського суду Хмельницької  області

від "20" жовтня 2009 р. у справі № 11/1810 (суддя Радченя Д.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТМ - Сучасні торгівельні режі", м.Луцьк   

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Нетішин Хмельницької області   

про стягнення 14473,31грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.10.2009р. у справі №11/1810 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТМ - Сучасні торгівельні мережі", м.Луцьк до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Нетішин Хмельницької області про стягнення 14473,31грн. задоволено частково.

Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТМ - Сучасні торгівельні мережі" - 13984,18грн. заборгованості, з яких: 11000,00грн. основного боргу, 1450,90грн. збитків від інфляції, 1316,38грн. пені, 216,90грн. 3% річних, а також 139,84грн. витрат по оплаті державного мита та 315,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ФОП ОСОБА_1 звернувся до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:

- судом необгрунтовано задоволено позовні вимоги в частині стягнення 3% річних, оскільки, на думку скаржника, відповідач не повинен нести подвійну відповідальність за невиконання умов договору, що також суперечить чинному законодавству;

- судом порушено норми процесуального законодавства, оскільки відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що позбавило його права на судовий захист своїх прав та інтересів.

В судове засідання представники сторін не з'явились.

Зважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги сторони були повідомлені належним чином, а також враховуючи положення ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке. 

ТОВ „СТМ – Сучасні торгівельні мережі" звернулось до суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 14473грн.31коп. заборгованості, з яких: 11000грн. основного боргу, 1450,90грн. збитків від інфляції, 1805,51грн. пені та 216,90грн. 3% річних.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 липня 2008 року між ТОВ „СТМ - Сучасні торгівельні мережі" (продавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (покупець) укладено договір за №11, у відповідності до умов якого продавець зобов'язався передавати у власність покупцю товар згідно накладних у відповідності до узгоджених сторонами замовлень, а покупець в свою чергу проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору.

Товар передається покупцю частинами – партіями, які зазначаються в окремих накладних. (п.1.2 договору).

Згідно п.1.3 договору, асортимент, кількість та ціна товару погоджуються сторонами при формуванні замовлення та визначаються в накладних, які є невід’ємною частиною договору. Загальна вартість даного договору становить сума всіх накладних на відпуск товару.

Згідно п.4.1. договору, покупець зобов'язується оплачувати вартість товару шляхом 100% передоплати на підставі виставлених продавцем рахунків шляхом внесення відповідної суми коштів на банківський рахунок продавця.

Сторонами в подальшому було обумовлено, що відповідач зобов'язаний оплачувати вартість товару одразу на наступний день після його отримання, про що зазначається на кожній окремо накладній.

Договором обумовлено, що датою поставки партії товару продавцем та датою отримання партії товару покупцем є дата підписання сторонами відповідної накладної про приймання-передачу товару.

На виконання умов даного договору позивачем за період з 18.09.2008р. по 02.10.2009р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 12247,07грн., підтвердженням чого є накладні №10573 від 18.09.2008р. на суму 697,94грн., №10575 від 18.09.2008р. на суму 1795,56грн., №10574 від 18.09.2008р. на суму 412,04грн., №35629 від 24.09.2008 року на суму 515,46грн., №25608 від 25.09.2008р. на суму 160,31грн., №25612 від 25.09.2008р. на суму 245,76грн., №25610 від 25.09.]2008р. на суму 312,68грн., №25611 від 25.09.2008р. на суму 1601,98грн., №25609 від 25.09.2008р. на суму 187,64грн., №25613 від 25.09.2008р. на суму 34,92грн., №37117 від 30.09.2008р. на суму 252,50грн., №37116 від 30.09.2008р. на суму 704,33грн., №20269 від 02.10.2008р. на суму 304,82грн., №20272 від 02.10.2008р. на суму 250,75грн., №20270 від 02.10.2008р. на суму 1349,62грн., №20271 від 02.10.2008р. на суму 3316,70грн., №20273 від 02.10.2008р. на суму 1103,99грн., а також довіреності на отримання товару серії ЯМА №261209 від 01.09.2008р. та №261211 від 01.10.2008р.

Відповідач свої зобов'язання за договором №11 від 16 липня 2008 року виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача кошти в сумі 2282,56грн., що підтверджується платіжними дорученнями №19 від 18.03.2009р., №- від 01.04.2009р. та №69 від 29.05.2009р.

Таким чином, станом на 26.06.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 11000грн.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності  до ст.538  Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв   ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від  виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Місцевим господарським судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов'язання за договором, оскільки розрахувався за поставлений товар лише частково, сплативши вартість отриманого товару у розмірі 2282,56грн., тому заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ „СТМ – Сучасні торгівельні мережі" складає 11000грн., що підтверджується належним чином оформленими документами.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки основний борг відповідача становить 11000,00грн., а відповідачем не надано ні суду першої, ні апеляційної інстанції доказів погашення заборгованості в повному обсязі, господарський суд Хмельницької області, проаналізувавши зібрані у справі докази та давши їм належну правову оцінку, правомірно стягнув зазначений борг з відповідача

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні нарахування.

Відповідно до п.7.2. договору, у випадку прострочення платежу за товар покупець зобов'язаний сплатити продавцю штрафну неустойку (пеню) в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки до моменту повного розрахунку за товар.

Згідно розрахунку позивача розмір пені складає 1805,51грн.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань", платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в   розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.  Розмір  пені,  передбачений  даним законом, обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Однак, згідно п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Перевіривши правильність нарахування розміру пені у відповідності до наведених норм законодавства, суд першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, дійшов обгрунтованого висновку, що фактично пеня становитиме 1316,38грн., яку правомірно стягнуто з відповідача.

Згідно п.4.5. договору, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати від покупця оплати суми боргу із врахуванням індексу інфляції та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано  річні в розмірі 216,90грн. та інфляційні в розмірі 1450,90грн. (розрахунок, перевірений судом).

Розрахунок інфляційних та річних відповідає вимогам законодавства.

Таким чином, суд першої інстанції, з урахуванням вимог законодавства, прийшов до обгрунтованого висновку про стягнення з ФОП ОСОБА_1 216,90грн. 3% річних та 1450,90грн. інфляційних нарахувань.

Що стосується посилань скаржника на  порушення  господарським судом норм процесуального права у зв'язку з неналежним чином повідомлення про час та місце розгляду справи відповідача, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.2 ст.104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови,  якщо це  порушення  призвело  до  прийняття  неправильного рішення.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 25.09.2009р. порушено провадження у справі №11/1810 та призначено розгляд справи на 05.10.2009р., ухвалою від 05.10.2009р. розгляд справи відкладено на 20.10.2009р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Наказом Голови   Вищого   господарського   суду  України  від 10.12.2002 року  №75  затверджено  Інструкцію  з  діловодства  в господарських  судах  України (із  змінами  та доповненнями внесеними наказами ВГСУ  від  17.11.2003  №57,  від 25.10.2004   №64),  яка  встановлює  єдину  систему  організації діловодства, порядок роботи з процесуальними документами, і носить обов'язковий   характер   при   веденні   діловодства   в  системі господарських судів України (пункт 1.1 Інструкції).

Розділом третім цієї Інструкції встановлений порядок проходження судових  документів  та  формування  справ.

Згідно підпункту  3.5.11.   Інструкції   "З   діловодства   в господарських  судах  України" перший,  належним чином  підписаний,  примірник  процесуального  документа  (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі.

Сторонам справи  та  у відповідних випадках - іншим учасникам процесу,  установам,  організаціям,  надсилається  решта  належним чином завірених примірників процесуальних документів.

На звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального   документа, який залишається у справі, проставляється  відповідний  штамп  суду з відміткою про відправку документа,  що містить:  вихідний  реєстраційний  номер,  загальну кількість  відправлених  примірників  документа,  дату  відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Підпунктом 3.5.1 п.  3.5 визначено, що ухвала про  порушення провадження  у  справі  і  призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам  процесу  з повідомленням про вручення.  Повідомлення з відміткою про вручення ухвали  адресатові  залучаються   до   матеріалів   справи.   Факт неодержання  ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно  передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до матеріалів справи.

В матеріалах справи є наявним повідомлення про вручення поштового відправлення, підписане представником за довіреністю (дружиною) ОСОБА_2 08.10.2009р. (а.с.41).

Враховуючи той факт,  що ухвали про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були направлені  сторонам  у  відповідності  до  вимог Інструкції  з  діловодства  в  господарських судах рекомендованою   кореспонденцією   (поштове повідомлення про неодержання  ухвали  не  повернулося  до  господарського суду), а скаржник не надав апеляційній інстанції доказів неодержання зазначених ухвал, зокрема, довідки з пошти, доводи ФОП ОСОБА_1 про неналежне його повідомлення про час слухання справи не заслуговують на увагу.

Крім того, слід зауважити, що відповідач або його представник не з'явились і в засідання апеляційного господарського суду.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 20.10.2009р. є законним та обґрунтованим, таким, що відповідає нормам чинного законодавства, отже, підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга ФОП ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Хмельницької області від 20.10.2009р. у справі №11/1810 має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької  області від 20 жовтня 2009р. у справі №11/1810 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Нетішин Хмельницької області - без задоволення.

2. Справу 11/1810 повернути до господарського суду Хмельницької  області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддрук. 4прим.

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд