Рішення

від 18.09.2018 по справі 804/3923/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року Справа № 804/3923/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (49101, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 11, код ЄДРПОУ 25005978) до Комунального підприємства "Агенство розвитку Дніпра" Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 40886122) про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального підприємства Агентство розвитку Дніпра Дніпровської міської ради (далі - відповідач), в якому просить: стягнути з Комунального підприємства Агентство розвитку Дніпра Дніпровської міської ради на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 128 265,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення вимог, визначених ст.ст. 19, 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , не сплачено в строк визначений законодавством адміністративно-господарські санкції у сумі 128 265,50 грн. за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте такою особою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

10 липня 2018 року представником відповідача подано письмовий відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що Комунальне підприємство Агентство розвитку Дніпра Дніпровської міської ради вжило усіх заходів, передбачених Законом України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, не відмовляло особам з інвалідністю в укладанні трудового договору, крім того останні самостійно не звертались та органами державної служби зайнятості не направлялися, тому вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою суду від 13 серпня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13 вересня 2018 року.

В зв'язку з поданою заявою представника позивача про перенесення судового засідання розгляд справи було відкладено на 18 вересня 2018 року.

Представник позивача в судовому засіданні 18 вересня 2018 року позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові та відповіді на відзив, просила суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином,що підтверджується матеріалами справи про причини не явки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом розглянута дана справа.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на Комунальне підприємство Агентство розвитку Дніпра Дніпровської міської ради покладено обов'язок щорічно подавати до відділення Фонду соціального захисту інвалідів відомості про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

05 лютого 2018 року Комунальним підприємством Агентство розвитку Дніпра Дніпровської міської ради подано звіт № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік, в якому зазначено про створення 1 робочого місця для особи з інвалідністю.

За звітом відповідача форми № 10-ПІ у 2017 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становила 20 осіб; штатних працівників, яким встановлена інвалідність, на підприємстві - - осіб; кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні -1 особа.

У рядку 6 звіту форми №10-ПІ відповідачем визначено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих для працевлаштування інвалідів у сумі - , тобто адміністративно-господарські санкції на підприємство нараховуватись не повинні.

Згідно з розрахунком суми позову наданим позивачем, Комунальним підприємством Агентство розвитку Дніпра Дніпровської міської ради не сплачено адміністративно-господарські санкції у сумі 128 265,50 грн. за не працевлаштування 1 особи з інвалідністю в 2017 році.

Станом на день звернення до суду відповідачем не сплачено вищезазначену суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні № 875-XII від 21.03.1991 року (далі Закон - № 875-XII) встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно зі ст. 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Частиною 3 ст. 20 вищевказаного Закону № 875-XII визначено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ст. 18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Так, відповідно до статті 18-1 Закону № 875-ХІІ особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна.

Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VІ «Про зайнятість населення» (набрав чинності з 01 січня 2013 року) роботодавці зобов'язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Відповідно до абз. 3 ч. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013 року затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії), яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості .

Наведене свідчить про те, що обов'язок товариства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні .

Судом встановлено, що згідно звіту форми 10-ПІ у Комунального підприємства Агенство розвитку Дніпра Дніпровської міської ради середньооблікова чисельність штатних працівників в 2017 році складала 20 осіб, а згідно ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2017 році визначена для відповідача 1 місце.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 316 форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Отже, роботодавець, створивши робоче місце для інваліда та за відсутності на цьому робочому місці працевлаштованої особи, повинен подати до центру зайнятості відповідну інформацію.

Судом встановлено, що на адресу Дніпропетровського обласного центру зайнятості відповідачем звіти за формою 3-ПН про наявність вакансій, призначених для працевлаштування інвалідів у 2017 році не направлялись, що підтверджується додатком до листа від 08.05.2018 року № 12/19-1452 Дніпропетровського обласного центру зайнятості.

Отже, відповідач не виконав обов'язок по здійсненню заходів зі створення робочого місця для особи з інвалідністю та повідомленням про це органу з працевлаштування, покладений на нього законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Судом встановлено, що відповідачем не були виконані вимоги Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні щодо вжиття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2017 році.

Доказів, які б свідчили протилежне, відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства Агентство розвитку Дніпра Дніпровської міської ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (49101, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 11, код ЄДРПОУ 25005978) до Комунального підприємства "Агенство розвитку Дніпра" Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 40886122) про стягнення адміністративно-господарських санкцій - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Агенство розвитку Дніпра" Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 40886122) на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (49101, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 11, код ЄДРПОУ 25005978) суму адміністративно-господарський санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 128 265, 50 гривень (сто двадцять вісім тисяч двісті шістдесят п'ять грн. 50 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 28 вересня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1