Рішення

від 27.09.2018 по справі 910/15/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2018Справа № 910/15/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Борового Петра Івановича (АДРЕСА_1) до проТовариства з обмеженою відповідальністю Сурхондарьо чорва насл (Республіка Узбекистан, Сурхондар'їнська область, м. Термез, вул. М. Каххор, будинок 10) стягнення заборгованості у розмірі 24 953, 10 доларів США Представники:

від Позивача: Тхорівський М.С. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі також - Позивач ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сурхондарьо чорва насл (надалі також - Відповідач ) про стягнення заборгованості у розмірі 24 953, 10 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань з оплати отриманого товару за Контрактом №29-02-16 від 29.02.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2018 року позовну заяву Фізичної особи - підприємця Борового Петра Івановича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сурхондарьо чорва насл" про стягнення заборгованості у розмірі 24 953, 10 доларів США залишено без руху.

22.01.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Фізичної особи - підприємця Борового Петра Івановича надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2018 року відкрито провадження у справі №910/15/18, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.07.2018 року, зупинено провадження у справі до виконання судового доручення про вручення судових документів чи повідомлення про неможливість такого виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2018 року виправлено описку в ухвалі Господарського суду міста Києва від 26.01.2018 року.

20.02.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли нотаріально засвідчені копії перекладу ухвали Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі № 910/15/18 від 26.01.2018 р. на російську мову та позовної заяви з доданими до неї документами на російській мові у трьох примірниках.

26.06.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Господарського суду Сурхандар'їнської області надійшли документи з підтвердженням про виконання судового доручення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 року поновлено провадження у справі.

В судове засідання 18.07.2018 року представники сторін не заявились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу №910/15/18 до судового розгляду по суті на 19.09.2018 року.

19.09.2018 року судове засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці за сімейними обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2018 року призначено справу до судового розгляду по суті на 27.09.2018 року.

В судовому засіданні 27 вересня 2018 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи, викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В судове засідання представник Відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується ухвалою про виконання судового доручення від 28.05.2018 року, підтвердженням про вручення документів по справі №910/15/18 уповноваженій особі підприємства Відповідача.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 27 вересня 2018 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

29.02.2016 року між Фізичною особою - підприємцем Боровим Петром Івановичем (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сурхондарьо чорва насл (Покупець) було укладено Контракт №29-02-16, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцю, а Покупець зобов'язався прийняти та сплатити продукцію: племінну худобу, в асортименті, об'ємах й за цінами, зазначеними в специфікації, що є невід'ємними частинами вказаного контракту. (а.с.11-13)

Відповідно до п.п.1.5 - 1.7 Контракту базис поставки:СІР пункт призначення Республіка Узбекистан, Сурхандар'їнська обл., Джаркурганський район, м. Термез, згідно з Інкотермс-2010. Базис ціни: СІР пункт Республіка Узбекистан, Сурхандар'їнська обл., Джаркурганський район, м. Термез визначає витрати Постачальника, які включені до ціни товару. Валюта ціни: долар США.

Згідно з п.2.1 Договору загальна сума контракту на момент його укладення складає 2025000 доларів США з 0 ставкою ПДВ на умовах СІР пункт призначення Республіка Узбекистан, Сурхандар'їнська обл., Джаркурганський район, м. Термез, згідно з Інкотермс-2010 й може змінюватись згідно з п.1.8 Контракту.

Пунктом 2.4 Контракту передбачено, що Покупець зобов'язаний з дати проведення експертизи й постановки на облік в уповноважених органах Республіки Узбекистан контракту у встановленому порядку, виставити безвідкличний непідтверджений подільний документарний акредитив на користь Постачальника на суму готової до відвантаження партії товару. Строк дії акредитиву 180 календарних днів з дня відкриття акредитиву. Акредитив повинен бути відкритий протягом 7 календарних днів після конвертації сумових коштів на УзРВБ. Відвантаження проводиться протягом 180 календарних днів з дня відкриття акредитиву.

Перехід права власності на товар Постачальника до Покупця проходить з моменту поставки згідно з п.3.1. (п.3.2 Контракту).

У п.3.7 Контракту визначено, що датою поставки товару є дата, зазначена митною службою у супровідних, товарно - транспортних документах про прибуття товару на пункт призначення.

Відповідно до п.5.7 Контракту Акт прийому - передачі товару й накладна є остаточними документами, що підтверджують сторонам виконання зобов'язань Постачальника за вказаним Контрактом.

Вказаний Контракт вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами встановлених в ньому зобов'язань. (п.10.1 Контракту)

Додатковою угодою №1 від 06.05.2016 року до Контракту №29-02-16 від 29.02.2016 року Сторони виклали п.п.2.1, 4.5 в новій редакції. (а.с.14-15)

Додатковою угодою №2 від 14.03.2017 року до Контракту №29-02-16 від 29.02.2016 року Сторони доповнили п.2.7: Оплата про факту, у випадку відвантаження прибуття й після випуску вільний режим до відкриття акредитиву допускається . (а.с.16)

Додатковою угодою №4 від 22.05.2017 року до Контракту №29-02-16 від 29.02.2016 року Сторони виклали п.2.1 та специфікацію в новій редакції. (а.с.18)

Додатковою угодою №5 від 16.11.2017 року до Контракту №29-02-16 від 29.02.2016 року п.9.6 Контракту викладено в новій редакції: Всі спори, розбіжності або вимоги, які виникають із вказаного Контракту, або у зв'язку з ним, підлягають розгляду у Господарському суді м. Києва. При розгляді спорів застосовується матеріальне право України . (а.с.19)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Контракту №29-02-16 від 29.02.2016 року Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму в розмірі 434 873,10 доларів США, що підтверджується накладними №1 від 09.06.2016 року на суму 140593,10 доларів США, №4 від 18.07.2016 року на суму 139400,00 доларів США, №1 від 02.06.2017 року на суму 82280 доларів США, №2 від 06.06.2017 року на суму 72600 доларів США, Актами прийому - передачі від 09.06.2016 року, 18.07.2016 року, 02.07.2017 року, 06.06.2017 року (а.с.20-29), проте Відповідачем здійснена лише часткова оплата за отриманий товар на загальну суму в розмірі 409 920 доларів США, що підтверджується виписками по рахунку Позивача. (а.с.32-41)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що заборгованість Відповідача перед Фізичною особою - підприємцем Боровим Петром Івановичем становить 24 953,10 доларів США.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Борового Петра Івановича підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Контракту №29-02-16 від 29.02.2016 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Контракту №29-02-16 від 29.02.2016 року Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму в розмірі 434 873,10 доларів США, що підтверджується накладними №1 від 09.06.2016 року на суму 140593,10 доларів США, №4 від 18.07.2016 року на суму 139400,00 доларів США, №1 від 02.06.2017 року на суму 82280 доларів США, №2 від 06.06.2017 року на суму 72600 доларів США, Актами прийому - передачі від 09.06.2016 року, 18.07.2016 року, 02.07.2017 року, 06.06.2017 року, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку (а.с.20-29), проте Відповідачем здійснена лише часткова оплата за отриманий товар на загальну суму в розмірі 409 920 доларів США, що підтверджується виписками по рахунку Позивача. (а.с.32-41)

Пунктом 2.4 Контракту передбачено, що Покупець зобов'язаний з дати проведення експертизи й постановки на облік в уповноважених органах Республіки Узбекистан контракту у встановленому порядку, виставити безвідкличний непідтверджений подільний документарний акредитив на користь Постачальника на суму готової до відвантаження партії товару. Строк дії акредитиву 180 календарних днів з дня відкриття акредитиву. Акредитив повинен бути відкритий протягом 7 календарних днів після конвертації сумових коштів на УзРВБ. Відвантаження проводиться протягом 180 календарних днів з дня відкриття акредитиву.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що строк для здійснення оплати за поставлений товар на підставі Контракту №29-02-16 від 29.02.2016 року на момент вирішення спору настав.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Сурхондарьо чорва насл перед Фізичною особою - підприємцем Боровим Петром Івановичем за Контрактом №29-02-16 від 29.02.2016 року становить 24 953,10 доларів США.

Проте, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження оплати Відповідачем грошових коштів Фізичній особі - підприємцю Боровому Петру Івановичу в розмірі 24 953,10 доларів США.

При цьому, Суд звертає увагу, що Додатковою угодою №5 від 16.11.2017 року до Контракту №29-02-16 від 29.02.2016 року п.9.6 Контракту викладено в новій редакції: Всі спори, розбіжності або вимоги, які виникають із вказаного Контракту, або у зв'язку з ним, підлягають розгляду у Господарському суді м. Києва. При розгляді спорів застосовується матеріальне право України . (а.с.19)

Відповідно до статті 129 Господарського кодексу України іноземці та особи без громадянства при здійсненні господарської діяльності в Україні користуються такими самими правами і мають такі самі обов'язки, як і громадяни України, якщо інше не передбачено цим Кодексом, іншими законами. Іноземні юридичні особи при здійсненні господарської діяльності в Україні мають такий самий статус, як і юридичні особи України, з особливостями, передбаченими цим Кодексом, іншими законами, а також міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Крім того, пунктом першим частини першої статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Згідно з пунктом другим статті 4 Угоди "Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" (дата підписання Україною: 20.03.1992; дата ратифікації: 19.12.1992; дата набуття чинності для України: 19.12.1992) компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до суду. При наявності такої угоди суд іншої держави - учасниці Співдружності припиняє виробництво у справі за заявою відповідача, якщо така заява зроблена до прийняття рішення у справі.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору поставки, не здійснив оплату вартості товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 24 953,10 доларів США - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Фізичної особи - підприємця Борового Петра Івановича - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сурхондарьо чорва насл (Республіка Узбекистан, Сурхондар'їнська область, м. Термез, вул. М. Каххор, будинок 10, ІНН 301575486, код ОКПО 32227284) на користь Фізичної особи - підприємця Борового Петра Івановича (АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 24 953 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят три) долари США 10 (десять) центів та судовий збір у розмірі 10 505 (десять тисяч п'ятсот п'ять) коп. 46 (сорок шість) коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 01 жовтня 2018 року.

Суддя О.В. Чинчин