Ухвала

від 28.09.2018 по справі 911/4210/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" вересня 2018 р. м. Київ Справа № 911/4210/16

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши

заявуПриватного акціонерного товариства Київський вітамінний завод прозабезпечення позову у справігосподарського суду Київської області № 911/4210/16 за позовом Приватного акціонерного товариства Київський вітамінний завод доТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Лабораторія Невід третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 проприпинення порушення прав інтелектуальної власності без виклику (повідомлення) учасників справи суть спору:

Рішенням господарського суду Київської області від 21.08.2018 позов Приватного акціонерного товариства Київський вітамінний завод задоволено частково. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Лабораторія Невід припинити порушення прав інтелектуальної власності позивача на знаки для товарів і послуг АЕвіт за свідоцтвами України на знак № 101616 від 12.01.2009 та № 213064 від 10.06.2016 шляхом припинення використання всіма доступними способами (експорт, імпорт, зберігання, пропонування до продажу, продаж, реалізацію, рекламування) товарів із нанесеними на них (упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет), маркованих позначеннями АБВіт , схожими до ступеню змішування із зареєстрованими знаками для товарів і послуг АЕвіт за свідоцтвами України на знак № 101616 від 12.01.2009 та № 213064 від 10.06.2016. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Лабораторія Невід вилучити з цивільного обороту товари - дієтичні добавки , марковані позначеннями АБВіт , схожими до ступеню змішування із зареєстрованими знаками для товарів і послуг АЕвіт за свідоцтвами України на знак № 101616 від 12.01.2009 та № 213064 від 10.06.2016. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Лабораторія Невід (08741, Київська обл., Обухівський р-н, с. Халеп'я, вул. Беркутова, 18, ідентифікаційний код 32724711) знищити за власний рахунок упаковки товарів - дієтичних добавок, маркованих позначеннями АБВіт , схожими до ступеню змішування із зареєстрованими знаками для товарів і послуг АЕвіт за свідоцтвами України на знак № 101616 від 12.01.2009 та № 213064 від 10.06.2016. В решті позову відмовлено.

Додатковим рішенням господарського суду Київської області від 25.09.2018 заяву Приватного акціонерного товариства Київський вітамінний завод про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 911/4210/16 задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Лабораторія Невід на користь Приватного акціонерного товариства Київський вітамінний завод 4134,00 грн. витрат по сплаті судового збору, 51200,00 грн. витрат за проведення маркетингового (соціологічного) дослідження, 34320,00 грн. витрат за проведення експертного дослідження, 6864,00 грн. витрат з оплати вартості за проведення експертизи.

Позивач подав до суду заяву про забезпечення позову у даній справі, в якій він просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Лабораторія Невід , що містяться на відкритих ним рахунках у банківських установах, у межах суми судових витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, у розмірі 41184,00 грн.

Подана заява мотивована тим, що поведінка відповідача, зокрема, невиконання вимог ухвали господарського суду Київської області про витребування доказів та висловлювання відповідача стосовно ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Лабораторія Невід з метою унеможливлення стягнення з нього судових витрат, за твердженням заявника, свідчить про те, що відповідач може ухилитися від виконання рішення суду. Відтак, на думку заявника, невжиття таких заходів може утруднити та зробити неможливим виконання рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача вищезазначених судових витрат.

Розглянувши подану заяву, додані до неї матеріали та матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 12 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно сторони, на яку судовим рішенням покладено витрати, зокрема, пов'язані із проведенням експертизи, в межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому цим Кодексом для забезпечення позову.

Згідно з п. 1 ч. 1. ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частинами 1, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 лютого 2018 р. N 910/7708/17.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Звертаючись з вимогою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача заявник не зазначає та не подає жодних доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого позивачем заходу до забезпечення позову у даній справі (доказів витрачання коштів, реалізації майна чи підготовчих дій до його реалізації, доказів які б свідчили про ліквідацію відповідача тощо) та доказів, що їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, а саме лише припущення та посилання в поданій ним заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення та існування загрози того, що виконання прийнятого господарським судом рішення буде неможливим, без наведення належного обґрунтування та без підтвердження таких посилань відповідними доказами не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.

З огляду на викладене, вимога заявника про накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах суми судових витрат пов'язаних з проведенням експертизи є недоведеною та необґрунтованою, а відтак суд відмовляє в її задоволенні.

Керуючись ч. 12 ст. 129, ст. 136-140, ст.ст. 232-234 Господарського процесуального кодексу України суд, -

постановив:

В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства Київський вітамінний завод про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Лабораторія Невід , що містяться на відкритих ним рахунках у банківських установах, у межах суми судових витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, у розмірі 41184,00 грн., відмовити повністю.

Дана ухвала набирає законної сили у строк та в порядку передбачених ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Суддя Ю.В. Подоляк