Рішення

від 31.07.2018 по справі 810/3111/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2018 року справа № 810/3111/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом ТОВ "ОСОБА_1 ОСОБА_1" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "ОСОБА_1 ОСОБА_1" з позовом до Державної фіскальної служби України в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДФС України від 22 травня 2018 року №716457/41976219 та зобов'язати зареєструвати податкову накладну від 06 квітня 2018 № 800003 подану ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_1» .

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення порушує його права та норми чинного законодавства, оскільки рішення відповідача є не обґрунтованим, не відповідає дійсності та спростовується наданими документами. Зазначені документи та пояснення не були розглянуті та досліджені відповідачем при прийнятті рішення, що є підставою для визнання його необґрунтованим та протиправним.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача в письмовому відзиві, поданому до суду, позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що позивачем не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що відзив відповідача є виключно компіляцією посилань на законодавство України, без урахувань особливостей обставин справи. Тобто, відповідач не заперечує проти доводів позивача, а просто цитує норми податкового законодавства. Позивач зазначає, що відповідачем жодним чином у відзиві на позовну заяву не було опротестовано доводи позивача, посилання на правові норми у відзиві є недоречними та є нічим іншим як загальними поглядами відповідача на такого роду справи, без вивчення особливостей конкретної справи.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_1» зареєстроване юридичною особою 02.03.2018, має статус платника податку на додану вартість та є платником податку на загальних підставах. Основними видами діяльності ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_1» за КВЕД є: Код КВЕД 17.12 - виробництво паперу та картону; Код КВЕД 17.21 - виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари; Код КВЕД 17.29 - виробництво інших виробів з паперу та картону; Код КВЕД 18.12 - друкування іншої продукції; Код КВЕД 18.13 - виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг; Код КВЕД 18.14 - брошурувально-палітурна діяльність і надання пов'язаних із нею послуг; Код КВЕД 52.10 - складське господарство; Код КВЕД 46.49 - оптова торгівля іншими товарами господарського призначення. 30 березня 2018 року позивач уклав з ПрАТ Бліц-Інформ договір поставки №300318, за яким постачальник (позивач) зобов'язується постачати та передавати у власність покупця, а покупець приймати та сплачувати товари у кількості та асортименті, що встановлений сторонами у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.

На підставі договору від 30.03.2018 року №300318 та відповідно до Специфікації № 90491487 від 06.04.2018 року ТОВ ОСОБА_1 ОСОБА_1 поставило картон на суму 366 722,86 грн. в т.ч. ПДВ 61 120,48 грн., що підтверджується накладною № 80330290 від 06.04.2018 року, яка містить підписи сторін та скріплена печатками. Реалізований товар був придбаний у ПрАТ Київський КПК згідно договору поставки № 888/40/0318 від 22.03.2018 року. На підставі договору № 888/40/0318 від 22.03.2018 року та відповідно до специфікації № 1 від 03.04.2018 року ПрАТ Київський КПК поставило товар, що підтверджується накладною №КлН_00291787 від 06.04.2018 року, товарно-транспортною накладною №КлН_00291787 від 06.04.2018 року. Дані документи складені належним чином.

Отже, відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України за правилом першої події - поставки товару, ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_1» 06.04.2018 року було складено податкову накладну №800003 та 06.04.2018 року дану податкову накладну було направлено до Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

26.04.2018 року позивач отримав квитанцію № НОМЕР_1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. У Квитанції № 1 зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 06.04.2018 № 800003 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання п.п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПК України ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_1» було направлено на адресу ДФС письмові пояснення та документи, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, а саме: - письмові пояснення від 18.05.2018 року за вих. № 29; - договір поставки № 300318 від 30.03.2018 року; - специфікація № 90491487 від 06.04.2018 року; - накладна №80330290 від 06.04.2018 року; - рахунок-фактура №2000/90491487 від 06.04.2018 року; - договір поставки №888/40/0318 від 22.03.2018 року; - специфікації №1 від 03.04.2018р. до договору поставки №888/40/0318 від 22.03.2018 року; - накладна № КлН_00291787 від 06.04.2018 року; товарно-транспортна накладна № КлН_00291787 від 06.04.2018 року; - договір суборенди нежитлового приміщення № 10 від 02 квітня 2018 року; - договір оренди навантажувачів № 1 від 02 квітня 2018 року.

Рішенням комісії ДФС України про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 716457/41976219 від 22.05.2018 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 800003 від 06.04.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою такої відмови зазначено - ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

25.05.2018 року Позивачем до ДФС України було подано скаргу на рішення комісії ДФС № 716457/41976219 від 22.05.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 800003 від 06.04.2018р в Єдиному реєстрі податкових накладних та зареєструвати податкову накладну № 800003 від 06.04.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

До скарги позивач додатково набав документи на підтвердження господарської операції, а саме: - письмові пояснення від 18.05.2018 року за вих. № 29; - договір поставки № 300318 від 30.03.2018 року; - специфікація № 90491487 від 06.04.2018 року; - накладна №80330290 від 06.04.2018 року; - рахунок-фактура №2000/90491487 від 06.04.2018 року; - договір поставки №888/40/0318 від 22.03.2018 року; - специфікації №1 від 03.04.2018р. до договору поставки №888/40/0318 від 22.03.2018 року; - накладна № КлН_00291787 від 06.04.2018 року; - товарно-транспортна накладна № КлН_00291787 від 06.04.2018 року; - сертифікат якості № КлН_00291787 від 06.04.2018 року; - договір суборенди нежитлового приміщення № 10 від 02 квітня 2018 року; - договір оренди навантажувачів № 1 від 02 квітня 2018 року.

За результатами розгляду скарги Рішенням комісії з питань розгляду скарг № 9355/41976219/2 від 04.06.2018 року скаргу від 25.05.2018 року залишено без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі накладних без змін на підставі відсутності копії документів, що підтверджують факт придбання, виготовлення, вирощування або переробки ТМЦ, чи можливість надання послуг, виконання робіт; відсутні копії документів, що підтверджують факт реалізації товарів (робіт, послуг) та/або документи надано не в повному обсязі

Отже, платником податків було вжито всіх заходів та надано усі необхідні достатні документи, які підтверджують реальність здійснення операції за податковою накладною №800003 від 06 квітня 2018 року. Позивач, не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями ДФС, звернувся до суду за захистом своїх інтересів.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням Державної фіскальної служби України, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини та приписи законодавства, діючого на час виникнення цих правовідносин.

Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки з питань відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту) та з інших питань.

Пунктом 13 Порядку № 1246 визначено, що за результатами зазначених перевірок формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно п. 74.2. статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.п. 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про:

реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів.

Постановою КМУ від 29.03.2017 № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" встановлено вичерпний перелік підстав для прийняття комісією ДФС України рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Як вбачається з позовної заяви, позивач посилався на відсутність в оскаржуваному Рішенні обґрунтувань, на підставі яких Комісією відмовлено в реєстрації ПН. Зазначений факт унеможливлює та фактично позбавляє позивача права не тільки надати документи, підтверджуючі його господарську діяльність, але і належним чином оскаржити рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної.

З матеріалів справи слідує, що Рішення Комісії ДФС від 22 травня 2018 №716457/41976219 про відмову в реєстрації ПН не містять жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття такого рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що орган влади зобов'язаний "виправдати" свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Вмотивоване рішення дає можливість його оскаржити та отримати перегляд у судовому порядку.

Оскаржене позивачем Рішення Комісії ДФС від 22 травня 2018 №716457/41976219 є актом індивідуальної дії.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, індивідуальних справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

Дана позиція висловлена у постанові Верховного суду України від 01.12.2009 року № 09/236.

Отже, суд вважає, що оскаржуване Рішення ДФС України є нечіткими та незрозумілими не тільки для платника податків, а й для інших суб'єктів правовідносин та суду.

Таким чином, оскаржуване Рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено.

У той же час з рішень контролюючого органу не зрозуміло, чому не враховані пояснення позивача, не надана оцінка направленим документам та відсутнє посилання на норми Закону, якими відповідач обґрунтовує свої рішення.

Оскільки суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняте не у спосіб, визначений законом, відтак, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов'язання відповідача зареєструвати податкову накладну ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_1» від 06.04.2018 № 800003 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктами 2, 3 та 4 частини 1 статті 5 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, а також визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

Суд дійшов висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

З огляду на висновок суду щодо протиправності оскаржуваних рішень, а також те, що вказаними рішеннями порушено право позивача на отримання податкового кредиту, вказана вимога також підлягає задоволенню.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх рішень, а тому останні підлягають скасуванню.

Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 3524,00 грн. (платіжне доручення від 19.06.2018 №1031258 та платіжне доручення від 19.06.2018 №1031259). Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у сумі 3524,00 грн. Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 239, 242, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДФС України про відмову в реєстрації податкової накладної від 22 травня 2018 року №716457/41976219.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 06 квітня 2018 року №800003 подану ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_1» , в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_1» (код ЄДРПОУ 41976219) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.