Рішення

від 28.09.2018 по справі 1140/2249/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2249/18

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Фермерське господарство "Дапринда Сергій Миколайович" до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просять:

- визнати дії Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області по відмові ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 10.04.2018 незаконними та протиправними.

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_9 кадастровий номер 3522580300:04:000:2734 площею 5,1773 га, в тому числі 5,1773 га ріллі, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; ОСОБА_2 кадастровий номер 3522580300:04:000:2729 площею 5,5836 га, в тому числі: 5,5836 га ріллі, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; ОСОБА_11 земельну ділянку кадастровий номер 3522580300:04:000:2731 площею 5,7552 га, в тому числі 5,7552 га ріллі, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; ОСОБА_5 земельну ділянку кадастровий номер 3522580300:04:000:2730 площею 6,0549 га, в тому числі 6,0549 га ріллі, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; Арманової - ОСОБА_12 земельну ділянку кадастровий номер 3522580300:04:000:2732 площею 5,4138 га, в тому числі 5,4138 га ріллі, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; ОСОБА_7 кадастровий номер 3522580300:04:000:2733 площею 5,2643 га, в тому числі 5,2643 га ріллі, із цільовим призначенням - для ведення товарною сільськогосподарського виробництва; ОСОБА_4 земельну ділянку кадастровий номер 3522580300:04:000:2728 площею 5,5836 га, в тому числі 5,5836 га ріллі, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; ОСОБА_8 земельну ділянку кадастровий номер 3522580300:04:000:2726 площею 5,5836 га, в тому числі 5,5836 га ріллі, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 3522580300:04:000:2725 площею 5,5836 га, в тому числі 5,5836 га ріллі, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В обґрунтування вимог позивачі зазначили, що виконавши всі передбачені законодавством вимоги щодо розроблення та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам ФГ "Дапринда Сергій Миколайович", відповідачем було протиправно відмовлено в затверджені проекту землеустрою.

Ухвалою суду 27 серпня 2018 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем 17 вересня 2018 року за (вхід.№ 16326) надано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що проект землеустрою не відповідає вимогам законів, а тому позивачам було правомірно відмовлено у затвердженні проекту землеустрою.

27 вересня 2018 (вх. № 16876/18) позивачами до суду надано відповідь на відзив.

Розглянувши подані позивачами і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що загальними зборами фермерського господарства Дапринда Сергій Миколайович прийнято рішення про розпаювання земельних ділянок, що розташовані на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області ( за межами населеного пункту, площею 49,9999 га та передачу їх у приватну власність членів фермерського господарства для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

16.06.2015 за відсутності заперечень голови ФГ ОСОБА_13, членами Фермерського господарства Дапринда Сергій Миколайович ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9 надано заяви до Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель ФГ Дапринда Сергій Миколайович у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

02.07.2015 Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області відповідно видано наказ № 11-836/21-15-СГ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою (а.с.28).

На виконання вищевказаних наказів членами фермерського господарства Дапринда Сергій Миколайович замовлено та виготовлено відповідно до вимог чинного законодавства проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який погодженні у встановленому законом порядку та відповідає вимогам діючого законодавства (а.с.47-234).

Згідно наданого проекту землеустрою, ОСОБА_9 претендує на земельну ділянку кадастровий номер 3522580300:04:000:2734 площею 5,1773 га; ОСОБА_2 претендує на земельну ділянку кадастровий номер 3522580300:04:000:2729 площею 5,5836 га; ОСОБА_15 претендує на земельну ділянку кадастровий номер 3522580300:04:000:2731 площею 5,7552 га; ОСОБА_5 претендує на земельну ділянку кадастровий номер 3522580300:04:000:2730 площею 6,0549 га; ОСОБА_16 претендує на земельну ділянку кадастровий номер 3522580300:04:000:2732 площею 5,4138 га; ОСОБА_7 претендує на земельну ділянку кадастровий номер 3522580300:04:000:2733 площею 5,2643 га; ОСОБА_4 претендує на земельну ділянку кадастровий номер 3522580300:04:000:2728 площею 5,5836 га; ОСОБА_8 претендує на земельну ділянку кадастровий номер 3522580300:04:000:2726 площею 5,5836 га; ОСОБА_1 претендує на земельну ділянку кадастровий номер 3522580300:04:000:2725 площею 5,5836 га.

Після виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та погодження його було надано до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області для затвердження.

Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовлено членам ФГ "Дапринда Сергій Миколайович" в затверджені проекту землеустрою.

Після усунення недоліків, зазначених управлінням, позивачі повторно звернулись з заявами про затвердження проекту землеустрою.

10.04.2018 року Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області розглянувши заяву позивачів, листами від 10.04.2018 року № Ф-3701/0-2468/0/17-18, № Ф-3704/0-2467/0/17-18, №І-3702/0-2466/0/17-18, №І-3706/0-2465/0/17-18, №М-3700/0-2461/0/17-18, №Ш-3712/0-2462/0/17-18, №Ш-3710/0-2463/0/17-18, №Д-3699/0-2464/0/17-18, № Д-3713/0-2469/0/17-18 повідомило, що проект землеустрою не відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, враховуючи що ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області не має підстав для задоволення заяв позивачів (а.с.29-46).

Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується.

Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами ч. 1, 2 ст. 13 Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 р. №973-ІV члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Водночас, ч. 3 ст. 13 зазначеного Закону визначає, що дія частин першої та другої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Аналогічні за своїм змістом норми містяться і у статтях 31, 32 Земельного кодексу України.

Приписи ч. 1 ст. 31 Земельного кодексу України визначають склад земель фермерського господарства.

Частина 2 вказаної статті гарантує громадянам (членам фермерського господарства) право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

За змістом ч. 1 ст. 32 Земельного кодексу України, громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Водночас частина 2 даної статті містить у своєму змісті застереження, за яким дія частини першої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Згідно з ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Проаналізувавши норми Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене Постановою Кабінету ОСОБА_17 України від 14 січня 2015 року №15 та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене Наказом Міністрества регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 лютого 2015 року № 14, суд дійшов висновку про наявність у відповідача повноважень щодо передачі безоплатно у приватну власність членам фермерських господарств земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, наданої їм у користування.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно абз.1-2 ч.1 ст.123 Земельного кодексу України (далі ЗК України) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною ОСОБА_17 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Абзацами 3-4 ч.1 ст.123 ЗК України передбачено, що надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною ОСОБА_17 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

При цьому, земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування (абз.5 ч.1 ст. 123 ЗК України).

Абзацом 1 ч.2 даної статті Кодексу визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_18 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно вимог абз.1 ч.3 ст. 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до абз.4 ч.3 статті 123 ЗК України, умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом ОСОБА_17 України.

Згідно з ч. 4 вказаної статті проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Проаналізувавши вищевказані правові положення, суд зазначає, що статтею 123 ЗК України чітко визначено саму процедуру надання земельних ділянок у користування. Зокрема, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення повинна звернутися з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного суб'єкта владних повноважень, визначеного ст.122 цього Кодексу. В свою чергу, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за результатом розгляду такого клопотання надає особі дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмовляє у його наданні.

Як встановлено судом, позивачі на підставі згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам ФГ "Дапринда Сергій Миколайович" за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, розробили проект та подали його на затвердження.

У відповідності до вимог ч.6 ст.123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

При цьому, згідно ч.10 ст.123 ЗК України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Згідно ч.13 даної статті ЗК України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Ч. 6 ст. 186-1 ЗК України передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

При цьому, відповідно до абз.1-2 ч.8 ст.186-1 ЗК України, у висновку про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій-третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Незважаючи на викладене, 10.04.2018 року позивачам знову було відмовлено у затверджені про затвердження проектів землеустрою у зв'язку з тим, що проект землеустрою не відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а саме:

- додати свідоцтво про перевірку законодавчо врегулюваного засобу вимірювальної техніки, згідно п.3.1 Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографно - геодезичних і картографічних робі, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №65 від 11.02.2016р.;

- долучити відомості щодо легітимності отримання даних державної геодезичної мережі (ст. 20 Закону України "Про топографо - геодезичну і картографічну діяльність");

- долучити відомості про реєстрацію та облік апаратури супутникових радіонавігаційних систем, відповідно до п.6 Порядку використання топографо-геодезичних, картографічних, аерофотознімальних, проектних робіт і вишукувань та кадастрових зйомок, затвердженого постановою КМУ від 13.07.1998 №1075 та підпункту 8 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_17 України від 14.01.2015 № 15, ст. 18 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність ;

- перелік обмежень у використані земельної ділянки, оформити у відповідності до додатку 6 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 р. №1051;

- кадастровий номер земельної ділянки оформити відповідно до ст.34 Закону України Про державний земельний кадастр ;

- проект землеустрою доповнити інформацією про дотримання вимог п.7 Порядку використання апаратури супутникових радіонавігаційних систем під час проведення топографо-геодезичних, картографічних, аерофотознімальних, проектних, дослідницьких робіт і вишукувань та кадастрових зйомок, затверджених постановою КМУ №1075 від 13.07.1998р;

- матеріали встановлення межових знаків привести у відповідність до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 р. за №376;

- відсутні відомості про припинення права користування земельною ділянкою (ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Положеннями ст. 50 Закону України "Про землеустрій", визначено перелік складових проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Так проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної ОСОБА_17 Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва III - V категорії складності, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Як вбачається з матеріалів справи проект землеустрою відповідає ст.50 Закону України "Про землеустрій", що підтверджується відміткою ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області (а.с.160).

Відповідно до положень ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.

Незважаючи на викладене, а також на позитивні висновки державної експертизи відповідач знову протиправно відмовив у затвердженні проекту землеустрою.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Верховний суд України у рішенні від 16.09.2015 р. по справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу доброго врядування .

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах Beyeler v. Italy № 33202/96, Oneryildiz v. Turkey № 48939/99, Moskal v. Poland № 10373/05).

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету ОСОБА_17 Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом ОСОБА_17 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або ні. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.

В рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі Hasan and Chaush v. Bulgaria № 30985/96).

Тобто, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання бажаного результату.

За змістом пункту 49 Рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 р. у справі Єфименко проти України не розглядується в якості ефективного засобу захисту, який є залежним від розсуду відповідних органів влади і не є безпосередньо доступним для того, кого він стосується.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особо зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно Рекомендації Комітету ОСОБА_17 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_17 Європи 11.03.1980р. на 316-й нараді, у відповідності до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження.

До того ж, запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов'язаний відновити порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

При цьому, слід зазначити, якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб'єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов'язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача.

Отже, застосування судами зазначеного способу захисту права не можливо вважати втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "ОСОБА_19 та інші проти Німеччини", зазначив, що "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Повноваження суду при вирішенні адміністративної справи визначені ст. 245 КАС України, відповідно до п. 4 ч. 2 якої у разі задоволення адміністративного позову суд може зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

В даному випадку суд вважає, що правильним способом захисту порушених прав позивачів є зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою.

Суд зазначає, що покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Позивачі правомірно очікували на затвердження проекту землеустрою.

Так, в абз.10 п.9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003 Конституційний Суд України наголошував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

До того ж, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.

Таким чином, позовна вимога позивачів є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи квитанцій, кожним позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., які підлягають присудженню на їх користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.,ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В и р і ш и в

Позовні вимоги ОСОБА_9 Василіни (вул. Громова, 36, Аджамка, Кіровоградський район, Кіровоградська область, 27620, ідент. номер: НОМЕР_1), ОСОБА_2 (с.Аджамка, Кіровоградський район, Кіровоградська область, 27620, ідент. номер:НОМЕР_2), ОСОБА_11 (с.Аджамка, Кіровоградський район, Кіровоградська область, 27620, ідент. номер:НОМЕР_3), ОСОБА_4 (с.Аджамка, Кіровоградський район, Кіровоградська область, 27620, ідент. номер: НОМЕР_4), ОСОБА_5 (вул. Калініна, 29, с.Аджамка, Кіровоградський район, Кіровоградська область, 27620, ідент. номер: НОМЕР_5), ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, Кропивницький, Кіровоградська область, 25000, ідент.номер: НОМЕР_6), ОСОБА_7 (АДРЕСА_2, 25000, ідент. номер: НОМЕР_7), ОСОБА_8 (вул. Івана Франка, буд. 45 А, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ідент. номер: НОМЕР_8), ОСОБА_9 (вул. Громова, 27, с. Аджамка, Кіровоградський район, Кіровоградська область, 27620, ідент. номер: НОМЕР_9), за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Фермерське господарство "Дапринда Сергій Миколайович"(вул. Громова, 27, с.Аджамка, Кіровоградський район, Кіровоградська область, 27620, код ЄДРПОУ 34201351) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 39767636) про визнання неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати дії Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області по відмові ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_7, Армановій - ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_11 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 10.04.2018 незаконними та протиправними.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_9 кадастровий номер 3522580300:04:000:2734 площею 5,1773 га, в тому числі 5,1773 га ріллі, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; ОСОБА_2 кадастровий номер 3522580300:04:000:2729 площею 5,5836 га, в тому числі: 5,5836 га ріллі, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; ОСОБА_11 земельну ділянку кадастровий номер 3522580300:04:000:2731 площею 5,7552 га, в тому числі 5,7552 га ріллі, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; ОСОБА_5 земельну ділянку кадастровий номер 3522580300:04:000:2730 площею 6,0549 га, в тому числі 6,0549 га ріллі, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; Арманової - ОСОБА_12 земельну ділянку кадастровий номер 3522580300:04:000:2732 площею 5,4138 га, в тому числі 5,4138 га ріллі, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; ОСОБА_7 кадастровий номер 3522580300:04:000:2733 площею 5,2643 га, в тому числі 5,2643 га ріллі, із цільовим призначенням - для ведення товарною сільськогосподарського виробництва; ОСОБА_4 земельну ділянку кадастровий номер 3522580300:04:000:2728 площею 5,5836 га, в тому числі 5,5836 га ріллі, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; ОСОБА_8 земельну ділянку кадастровий номер 3522580300:04:000:2726 площею 5,5836 га, в тому числі 5,5836 га ріллі, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 3522580300:04:000:2725 площею 5,5836 га, в тому числі 5,5836 га ріллі, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Присудити на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Фермерське господарство "Дапринда Сергій Миколайович" до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області сплачений кожним із них судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. кожному.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_19