Постанова

від 14.01.2010 по справі 10/162

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.01.2010  року                                                            Справа № 10/162

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Єжової С.С.

суддів                                        Баннової Т.М.

Бойченка К.І.

секретар

судового засідання                     Антонова І.В.

та за участю

представників сторін:          

позивач:                                        приватний підприємець ОСОБА_3, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Подільським РУ ГУ МВС України в

м.Києві 18.02.1997;

від позивача                              представник за довіреністю

ОСОБА_4. довіреність №58

від 03.10.2009;

від відповідача                              представник за довіреністю

Льоушкін Г.Д., довіреність б/н

від 26.08.2009;

від 3-ої особи                              повноважний та компетентний

представник не прибув.

розглянувши

апеляційну скаргу                    Приватного підприємства „Перша

транспортна Компанія „Прайм”,

м.Стаханов Луганської області

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                                  05.10.2009

по справі                                         №10/162 (суддя –Мінська Т.М.)

за позовом                                        Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_3, м.Київ

до  відповідача                              Приватного підприємства „Перша

транспортна Компанія „Прайм”,

м.Стаханов Луганської області

третя особа, яка не

заявляє самостійних

вимог на предмет спору,

на стороні відповідача                    Товариство з обмеженою відповідальністю

„Епіцентр К”, м.Київ

про                                               стягнення 44400 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, м.Київ звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до приватного підприємства „Перша транспортна Компанія „Прайм”, м.Стаханов Луганської області про зобов”язання відповідача виконати умови договору-заявки №Ю-814 від 16.04.2009, а саме доставити вантаж побутове обладнання „Керхер” в м.Макіївку та м.Луганськ за адресами, зазначеними в товарно-транспортних накладних від 16.04.2009, які він отримав при завантаженні за адресами: м.Луганськ, вул.А.Ліньова, 120 ТОВ „Епіцентр” та м.Макіївку Донецької області, вул.250-річчя Донбасу, 76 отримувач ТОВ „Епіцентр К”; стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 14400 грн. за запізнення на розвантаження; стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 25000 грн. 00 коп.; стягнути з відповідача понесені позивачем затрати на юридичне обслуговування у розмірі 5000 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.09.2009 по справі №10/162 до участі у справі залучено у якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю „Епіцентр К”.

Заявою б/н і дати, яка була здана до суду 02.10.2009, позивач збільшив розмір позовних вимог та просив суд зобов”язати відповідача виконати умови договору-заявки №Ю-814 від 16.04.2009, а саме доставити вантаж побутове обладнання „Керхер” в м.Макіївку та м.Луганськ за адресами, зазначеними в товарно-транспортних накладних від 16.04.2009, які він отримав при завантаженні за адресами: м.Луганськ, вул.А.Ліньова, 120 ТОВ „Епіцентр” та м.Макіївку Донецької області, вул.250-річчя Донбасу, 76 отримувач ТОВ „Епіцентр К”; стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 25350 грн. за запізнення на розвантаження; стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 25000 грн. 00 коп.; стягнути з відповідача понесені позивачем затрати на юридичне обслуговування у розмірі 5000 грн., яка судом прийнята до розгляду.

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.10.2009 у справі №10/162 позов задоволено частково: зобов’язано відповідача виконати умови договору-заявки №Ю-814 від 16.04.2009, а саме доставити вантаж побутове обладнання „Керхер” в м.Макіївку та м.Луганськ за адресами, зазначеними в товарно-транспортних накладних від 16.04.2009, які він отримав при завантаженні за адресами: м.Луганськ, вул.А.Ліньова, 120 ТОВ „Епіцентр” та м.Макіївку Донецької області, вул.250-річчя Донбасу, 76 отримувач ТОВ „Епіцентр К”; стягнуто з відповідача на користь позивача штрафні санкції в розмірі 25350 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 338 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн. 00 коп.; в решті вимог відмовлено; повернуто 197 грн. 00 коп. зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області від 05.10.2009 у справі №10/162 приватне підприємство „Перша транспортна Компанія „Прайм”, м.Стаханов Луганської області звернулося з апеляційною скаргою, якою просить оскаржуване рішення відмінити.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з’ясуванні всіх обставин справи.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 27.10.2009 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги приватного підприємства „Перша транспортна Компанія „Прайм”, м.Стаханов Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 05.10.2009 по справі №10/162 призначена судова колегія у складі: Єжова С.С.- суддя –головуючий,  Бойченко К.І. - суддя, Журавльова Л.І.–суддя.

Позивач відзивом б/н та без дати вимоги апеляційної скарги відхилив, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а також просив розглянути справу без його участі.

Третя особа листом б/н та без дати просила суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскільки доводи відповідача не відповідають дійсності.   

Ухвалою першого заступника голови від 10.12.2009 по справі №10/162 строк розгляду апеляційної скарги продовжений на один місяць.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 11.01.2010 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги приватного підприємства „Перша транспортна Компанія „Прайм”, м.Стаханов Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 05.10.2009 по справі №10/162 у зв’язку з відпусткою судді Журавльової Л.І. її виключено із складу колегії та введено суддю Баннову Т.М.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини сторін регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарським кодексом України, Законом України „Про автомобільний транспорт”, Правилами перевезення вантажу автомобільним транспортом  України та іншими законодавчими актами, які регулюють правовідносини сторін з перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Закон України „Про автомобільний транспорт України”  регулює загальні відносини між замовниками транспортних послуг та автомобільними перевізниками.

Стаття 50 вищевказаного Закону визначає, що перевезення вантажу здійснюється на підставі договору, який укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі.

Стаття 52 вищевказаного Закону визначає основні права та обов’язки виконавця за договором про перевезення вантажу автомобільним транспортом, зокрема, до обов’язків виконавця віднесено забезпечити виконання умов договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом у межах, визначених договором та законодавством.

Нормами Цивільного та Господарського кодексів України також визначається обов’язковість укладення договору перевезення (ст.908 Цивільного Кодексу України, ст.307 Господарського кодексу України).

Стаття 909 Цивільного кодексу України визначає, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ідентична редакція п.1 ст.307 Господарського кодексу України).

Пунктом 3 ст.909 Цивільного кодексу України визначено  порядок укладення договору перевезення вантажу –складанням транспортної накладної або іншими документами (ідентична редакція п.2 ст.307 Господарського кодексу України).

Як встановлено господарським судом Луганської області, між  фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3 (Експедитором) –Позивачем у справі і Приватним  підприємством „Перша транспортна компанія „Прайм”” (Перевізником) - Відповідачем у справі за допомогою факсимільного зв’язку укладено  договір –заявка № Ю –814 від 16.04.2009.

Факт укладення даного договору перевезення вантажу сторонами не оспорюється.

За цим договором –заявкою  Відповідач  за  замовленням Позивача здійснює перевезення автомобільним транспортом  вантажу –„Керхер” за маршрутом: Чайка - Макіївка –Луганськ. Дата  завантаження - 16.04.2009, Дата розвантаження - 18.04.2009. Адреса розвантаження –2 місця  згідно ТТН. Автомобіль Рено - НОМЕР_2, причеп НОМЕР_3, водій  ОСОБА_11.      

Згідно товарно –транспортних накладних  відправника  вантажу  ТОВ “Керхер”  від  16.04.2009   № 30-904-175  і  №  30-904-174  пункти  розвантаження:

м. Луганськ,  вул. А.Ліньова,  120,

Донецька область, м. Макіївка,  вул. 250 – річчя  Донбасу,  76.  

Про  отримання  вантажу  для здійснення перевезення за  даними  товарно –транспортними  накладними  водієм  відповідача  здійснено підпис на  цих  накладних.

Умовами договору  передбачено,  що за  запізнення  на  розвантаження  транспортного  засобу  більш  ніж на   4  години  перевізник  сплачує  експедитору  штраф  у  розмірі  250  грн.  за  кожну  добу  запізнення.  

Приймаючи до уваги приписи законодавства, яке регулює правовідносини сторін за договором перевезення, позивач фактично є Замовником автотранспортного засобу, а не Експедитором, як це вважає відповідач, оскільки питання транспортного експедирування відповідно до чинного законодавства регулюється окремим договором.

Стаття 929 Цивільного кодексу України визначає, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу (ідентична редакція п.1 ст.316 Господарського кодексу України).

У позивача з вантажовідправником (клієнтом) укладено договір перевезення вантажу, який фактично за заявкою №ю-814 від 16.04.2009 не виконав відповідач по даній справі.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання  має виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за  відсутності  таких умов  та вимог –відповідно  до  звичаїв ділового обороту або інших вимог,  що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов’язання  є його  невиконання або виконання з порушенням  умов, визначених змістом   зобов’язання.      

Статтею  16 Цивільного кодексу України одним із способів  захисту  порушених  прав  визначено    примусове  виконання обов’язку в натурі.    Вимога  позивача про зобов‘язання відповідача  виконати умови договору - заявки № Ю-814 від  16.04.2009 - доставити відповідний  вантаж за  певними  адресами, відповідає  встановленим  законом  способам  захисту,  а  також  обґрунтована  наданими  суду  доказами,  відтак,  визнається  судом такою,  що підлягає задоволенню.  

Відповідач по даній справі прийняв вантаж для перевезення, що підтверджується товарно-транспортними накладними №30-904-174 та №30-904-175 від 16.04.2009.

У вищевказаних товарно-транспортних накладних чітко вказаний вантажоодержувач та пункти розвантаження.

Доказів прибуття на вказані пункти розвантаження відповідачем не надано, що слід оцінювати як невиконання відповідачем зобов’язань по договору перевезення.

Факт  порушення  відповідачем  зобов’язання  по  перевезенню  автомобільним транспортом  вантажу  в  обумовлений  договором   строк   підтверджено  матеріалами справи.  Доводи  відповідача  стосовно  прибуття  автомобіля  на  розвантаження  в  обумовлений  договором  пункт   18.04.2009 спростовуються  документами  і  поясненнями,  наданими  третьою  особою.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України  виконання зобов’язання може забезпечуватися  неустойкою,  порукою,  гарантією, притриманням, завдатком.  Договором або законом  можуть бути встановлені  інші  види забезпечення  виконання  зобов’язання. Згідно ст.627 Цивільного кодексу України  сторони є вільними  в  укладенні договору,  виборі контрагента  та  визначенні  умов  договору. Сторони  за даним договором домовились  забезпечити  виконання  зобов’язання  відповідача  по  своєчасній  доставці  вантажу  штрафом.  При  цьому  відповідно до  ч.4 ст.231  Господарського кодексу України  штраф може  бути встановлено у визначеній грошовій сумі. Нарахування позивачем  штрафу за порушення  умов  договору  відповідає  вимогам  законодавства,  позовні  вимоги  в  цій  частині  підлягають  задоволенню.   

Таким чином, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 05.10.2009 у справі №10/162 ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

          Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита відносяться на заявника апеляційної скарги –приватне підприємство „Перша транспортна Компанія „Прайм”, м.Стаханов Луганської області.

Державне мито у сумі 00 грн. 75 коп., що було зайве сплачене відповідачем при поданні апеляційної скарги, повертається йому із державного бюджету на підставі п.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

          Керуючись ст.ст.43, 49, 85, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу приватного підприємства „Перша транспортна Компанія „Прайм”, м.Стаханов Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 05.10.2009 по справі №10/162 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Луганської області від 05.10.2009 по справі №10/162 –залишити без змін.

          3. У відповідності з п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” повернути на р/р приватного підприємства „Перша транспортна Компанія „Прайм”, вул.395 Шахтарської дивізії, 4/4, м.Стаханов Луганської області, код 35816045 державне мито в сумі 00 грн. 75 коп., що зайве сплачене за квитанцією №5621/з73 від 20.10.2009, яка знаходиться в матеріалах справи.

          Повернення державного мита здійснюється на підставі даної постанови, скріпленої гербовою печаткою суду.

          Відповідно ч.3, ч.5 ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  С.С. Єжова

Суддя                                                                      Т.М. Баннова

Суддя                                                                      К.І. Бойченко

       Помічник судді          С.І.Заєць