Рішення

від 17.09.2018 по справі 823/1935/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року справа № 823/1935/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Попельнуха Ю.І.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача-1 - ОСОБА_2,

представника відповідача-2 - ОСОБА_3,

представника третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вдача Плюс» до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вдача Плюс» (01025, м. Київ, вул. Народного ополчення, 19, далі - ТОВ «Вдача Плюс» , позивач) подало позов до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області ОСОБА_2 (18001, м. Черкаси, вул. Небесної сотні, 31/1, далі - ОСОБА_2, відповідач-1), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення № 1533 від 01.12.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки скасування дії містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, затверджених наказом Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради № 105 від 29.12.2016, згідно з яким ТОВ «Вдача Плюс» отримало дозвіл (вихідні дані для будівництва) від держави та подальше позбавлення позивача цього дозволу на підставі того, що Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради допустив помилку (порушення строків, не засвідчення документів, недотримання форми документів та інше), є неприпустимим.

Окрім того, як вважає позивач, порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, які викладені у акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.11.2017, на підставі якого було прийнято оскаржуване рішення № 1533, відсутні.

В письмових відзивах на адміністративний позов відповідачі просили в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що за результатами планової перевірки, у відповідності до п. 3.2 Порядку № 698 посадовою особою управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області було прийнято відповідне рішення про зупинення дії та скасування рішень об'єкта нагляду, що порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, в тому числі прийняте рішення від 01.12.2017 № 1533 про скасування дії містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 29.12.2016 № 105 на будівництво складського комплексу по вул. Чехова, 104, м. Черкаси.

Щодо виявлених порушень під час проведення перевірки, відповідачі повідомили, що об'єктом нагляду у пп. 5, 6, 7, 11 розділу «Містобудівні умови та обмеження» складського комплексу по вул. Чехова, 104, м. Черкаси (далі - МОУ № 105) не зазначені планувальні обмеження, відстань від існуючих об'єктів, охоронні зони, кількість місць зберігання автотранспорту, що є порушенням п.3.4 Порядку 109.

Також, виявлені порушення п. 2.2 Порядку № 109, а саме: замовником до заяви про видачу містобудівних умов було надано незасвідчені копії у встановленому порядку копії документа про право власності (користування) земельною ділянкою та дані копії документів не містили підписів та відповідних реквізитів осіб, що видали зазначені документи або записів у відповідності до ЗУ «Про нотаріат» також, на час перевірки в матеріалах справи був наявний містобудівний розрахунок, який не містив граничнодопустимих параметрів забудови, умов ув'язки архітектурно-планувального та об'ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою із дотриманням чинних нормативних документів, що є порушенням п. 1.2 Порядку № 109.

Окрім того, відповідачі зазначили, що згідно намірів забудови планується будівництво складу, який не передбачений містобудівною документацією на місцевому рівні, що є порушенням ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та МОУ № 105 видані всупереч положенням містобудівної документації на місцевому рівні та умовам договору оренди.

Також, відповідачі наголошують, що згідно намірів будівництва та містобудівного розрахунку, поданого разом з заявою на видачу містобудівних умов і обмежень, об'єкт (складський комплекс по вул. Чехова, 104, м. Черкаси) планують розмістити в зонах Г-2, Г-1п та Р-3п (будівля розміщується в трьох зонах одночасно). Жодна із зазначених зон не передбачає розміщення складського комплексу, генеральним планом міста також не передбачено будівництво складського комплексу, а відповідно до п. 2.4 Порядку № 109 підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Щодо розгляду питання про зупинення дії чи скасування МУО № 105, відповідач зазначив, що відповідно до п. 2.4 Порядку № 109 уповноваженим органом мало бути прийнято рішення про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень. Припис по своїй суті є документом який визначає порушення, які мають бути усунуті і відповідно можуть бути усунуті та спосіб їх усунення, внесення ж змін до містобудівної документації знаходиться поза межами компетенції управління планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради та відповідно зазначене порушення не може бути усунуто управлінням планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

В письмових поясненнях третя особа зазначила, що позов підлягає задоволенню, оскільки містобудівні умови та обмеження вино в чіткій відповідності до законодавства, що повністю виключає можливість їх скасування інспектором будівельного нагляду.

16 травня 2018 року ТОВ «Вдача Плюс» подала до суду разом із позовною заявою заяву про забезпечення адміністративного позову.

18 травня 2018 року ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Вдача Плюс» про забезпечення позову.

21 травня 2018 року ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду позовну заяву ТОВ «Вдача Плюс» залишено без руху та встановлено позивачеві строк, протягом якого можуть бути усунуті недоліки, зазначені у даній ухвалі.

11 червня 2018 року представник позивача подав до суду заяву про видачу копій процесуальних документів, прийнятих в межах справи № 823/1935/18 та заяву про приєднання до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору.

18 червня 2018 року представник позивача подав до суду, на виконання вимог ухвали суду від 21.05.2018, супровідним листом документи.

22 червня 2018 року ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 19.07.2018.

18 липня 2018 року представник відповідача подав до суду клопотання про залучення Державної архітектурно-будівельної інспекції України в якості другого відповідача.

19 липня 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 26.07.2018.

26 липня 2018 року усними ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду, занесеними до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника відповідача, залучено в якості другого відповідача ОСОБА_5 архітектурно-будівельну інспекцію України та відкладено підготовче засідання до 06.08.2018.

06 серпня 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 20.08.2018.

20 серпня 2018 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 823/1935/18 та усною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 28.08.2018.

22 серпня 2018 року представник третьої особи подав до суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

27 серпня 2018 року представник позивача подав до суду заяву про надання згоди на початок розгляду справи по суті.

28 серпня 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.09.2018.

05 вересня 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у розгляді справи по суті до 17.09.2018.

У судовому засіданні 17.09.2018 представник позивача та представник третьої особи просили адміністративний позов задовольнити повністю, а відповідач-1 та представник відповідача-2 - повністю відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення відповідача та представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 09.04.2009 № 4-1086 між позивачем (орендар) та Черкаською міською радою (орендодавець) 20.04.2009 укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 9679 кв.м. під обслуговування та експлуатацію нежитлових будівель, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться в м. Черкасах по вул. Чехова, 104.

Відповідно до вказаного договору за функціональним використанням земельна вказана ділянка віднесена до категорії земель комерційного використання та на вказаній земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна та інфраструктури - нежитлові будівлі.

Договір укладено на 49 років з дати прийняття рішення від 09.04.2009 № 4-1086.

Договір зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.06.2009 за № 4040977500061.

28.12.2016 ТОВ «Вдача Плюс» звернулось до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради через центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Черкаської міської ради із заявою про видачу містобудівних умов і обмежень забудови спірної земельної ділянки.

Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради 29.12.2016 року видано наказ № 105 «Про надання ТОВ «Вдача Плюс» містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по вул. Чехова, 104» .

На підставі наказу Держархбудінспекції від 22.09.2017 № 1480 та від 08.11.2017 № 1693 та на підставі направлення від 10.10.2017 за № 49 та направлення від 09.11.2017 № 49/1 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівних норм, державних стандартів і правил управління планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

22.11.2017 за наслідками проведеної планової перевірки дотримання Управлінням планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил складено акт яким встановлено, що під час розгляду матеріалів щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Чехова, 104, що в м. Черкаси, на будівництво складського комплексу були порушені вимоги: п. 2.1, п. 2.2, абз. 2 п. 2.4 розділу II Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 07.07.2011 № 109; п.п. 4 п. 2.1, пп. 7 п. 2.2, пп. 3 п. 4.2, пп. 1 п. 5. Пояснювальної записки плану зонування території, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513; п. 8 ч. 1 ст. 1, ч. 7 ст. 18 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» .

На підставі висновків акту перевірки, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2 прийнято оскаржуване рішення від 01.12.2017 № 1533, яким скасовано дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Чехова, 4, що у м. Черкаси, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Стосовно порушень п. 1.2, п. 2.2, п. 3.6 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» 17 лютого 2011 року № 3038-VI, до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно ст. 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

За ч. 2 ст. 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В даному випадку позовні вимоги звернені до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2, який в розумінні п. 9 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, а тому є належним відповідачем в даній адміністративній справі.

Суд зазначає, що ч. ч. 2 та 3 ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (надалі - Закон № 3038-VI) встановлено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Згідно зі ст. 26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Частиною 5 цієї статті визначено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Згідно ст. 29 Закону № 3038-VI, основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень. Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

В свою чергу, Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109 (далі - Порядок № 109). Суд зазначає, що вказаний Порядок був чинним на час видання наказу від 29.12.2016 № 105 «Про надання ТОВ «Вдача Плюс» МУО» , а тому його положення вживаються саме у вказаній редакції.

Відповідно до п.1.2 Порядку № 109 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; містобудівний розрахунок - розрахунок щодо граничнодопустимих параметрів забудови, умови ув'язки архітектурно-планувального та об'ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою із дотриманням чинних нормативних документів.

Відповідно до п. 2.1 вказаного Порядку № 109 містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» .

Пунктом 2.2 Порядку № 109 передбачено, що для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

В контексті наведених положень Порядку № 109 суд зазначає, що звертаючись із заявою від 28.12.2016 про видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки загальною площею 0,9679 га посвідчену договором оренди землі від 20.04.2009 для будівництва складського комплексу, яка розташована по вул. Чехова, 104 у м. Черкаси, - позивач додав копії документів передбачених п.п 2.2 Порядку № 109, що підтверджується описом додатків до заяви, який видано уповноваженою особою центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Черкаської міської ради.

Щодо посилання відповідача-1, що ТОВ «Вдача Плюс» у пп. 5, 6, 7, 11 розділу «Містобудівні умови та обмеження» МОУ № 105 не зазначені планувальні обмеження, відстані до існуючих об'єктів, охоронні зони, кількість місць зберігання автотранспорту, а також замовником до заяви про видачу містобудівних умов надано незасвідчені в установленому порядку копії документа про право власності (користування) земельною ділянкою та містобудівний розрахунок не містив граничнодопустимих параметрів забудови, умов ув'язки архітектурно-планувального та об'ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою із дотриманням чинних нормативних документів, то суд зазначає, що пунктом 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 (далі - Порядок № 698) передбачено право головного інспектора будівельного нагляду у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, зокрема, видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Так, пунктами 29, 31 Порядку № 698 передбачено, що у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник надається керівнику об'єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який його видав.

Головний інспектор будівельного нагляду перевіряє виконання об'єктом нагляду припису шляхом проведення позапланової перевірки.

За змістом п. п. 32, 33 наведеного Порядку № 698, якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, його дія зупиняється, а в разі можливості усунення виявлених порушень скасовується.

Про зупинення дії рішення об'єкта нагляду або його скасування головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

У разі зупинення дії рішення об'єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

Головний інспектор будівельного нагляду розглядає питання щодо відновлення дії зупиненого рішення протягом п'яти робочих днів з дня надходження від об'єкта нагляду інформації про усунення виявлених порушень.

Наведені положення Порядку № 698 здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду свідчать, що скасування рішення об'єкта нагляду є крайнім заходом, який застосовується у разі неможливості усунення виявлених порушень законодавства.

Однак, вищевказані порушення у разі їх наявності можуть бути усунуті позивачем і за такі порушення скасування рішення об'єкта нагляду не може бути крайнім заходом, який застосовується у разі неможливості усунення виявлених порушень законодавства.

Що ж стосується порушень 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 суд зазначає наступне.

Пунктами 2.1, 2.4 Порядку № 109 (в редакції, чинній на момент видачі містобудівних умов та обмежень) передбачено, що містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» .

Розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» . Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.

Разом з тим, як встановлено частиною восьмою статті 29 Закону № 3038-VI (в редакції, чинній на момент проведення перевірки), містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду. Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється, зокрема головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам.

Отже, підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, як і підставою для скасування вже виданих містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Суд встановив, що наказом Департаменту архітектури та містобудування № 105 від 29 грудня 2016 року на підставі заяви ТОВ «Вдача Плюс» , договору оренди землі від 20.04.2009, зареєстрованого у Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» від 25.06.2009 № 040977500061, враховуючи положення про департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, затверджене рішенням Черкаської міської ради від 20.09.2016 № 2-929, відповідно до статей 29, 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» надано ТОВ «Вдача Плюс» містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки по вул. Чехова, 104 для будівництва складського комплексу.

За приписами абзацу другого частини другої статті 24 Закону № 3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Як свідчать матеріали справи, на підставі договору оренди землі від 20.04.2009, позивач орендує земельну ділянку площею 9679 кв.м. під обслуговування та експлуатацію нежитлових будівель за адресою: м. Черкаси, вул. Чехова, 104, з цільовим призначенням «землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення» . Позивачеві відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10.09.2008, належить майно (арочний склад), що розміщений на вказаній земельній ділянці.

Посилання відповідача на те, що спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури - управлінням планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, видані МУО № 105, які не відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: плану зонування території, затвердженого рішенням сесії Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513 та генерального плану, затвердженого рішенням сесії Черкаської міської ради від 29.12.2011 № 3-505 як на підставу для скасування дії містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, суд не приймає до уваги з огляду на те, що починаючи з 2009 року і нині спірна земельна ділянка з чітко визначеним цільовим призначення «категорій земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення» перебуває в оренді, і не може без зміни свого цільового призначення бути включена до земель, які розміщуються в трьох зонах одночасно: Г-2 навчальна зона, Г-1п - ділова зона, Р-3п рекреаційна зона озеленення території загального користування.

Таким чином, під час судового розгляду справи відповідачем не доведено, а судом не встановлено, невідповідність намірів забудови земельної ділянки позивачем вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, натомість, матеріалами адміністративної справи підтверджується статус спірної земельної ділянки, зокрема, їх належність позивачеві на праві оренди та їх цільове призначення «категорій земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення » .

Окрім того, суд наголошує, що рішеннями Черкаської міської ради № 2-513 від 04.12.2014 про затвердження плану зонування території м. Черкаси на орендованій позивачем земельній ділянці передбачено зони Г-1п (ділова перспективна зона), Р-3п (рекреаційна зона озеленених територій загального користування) та Г-2 (навчальна зона), однак враховуючи, що третьою особою за заявою позивача від 28.12.2016 № 58295-Арх було надано позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Чехова, 104 м. Черкаси для будівництва складського комплексу з урахуванням наступного та запобігаючи порушенню прав та інтересів заявника та умов договору, з метою приведення у відповідність містобудівної документації, третя особа внесла орендовану земельну ділянку по вул. Чехова, 104 до переліку тих, що потребують актуалізації.

Також, суд наголошує, що затверджений рішенням Черкаської міської ради від 29.12.2011 № 3-505 генеральний план міста Черкаси розроблений без врахування вимог частини 2 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , відповідно до якої генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до генерального плану м. Черкаси на території земельної ділянки передбачено розміщення середніх та вищих навчальних закладів, зелені насадження загального користування та кафе, що принципово суперечить цільовому призначенню земельної ділянки та порушує права та інтереси власника нерухомого майна.

З метою приведення у відповідність запланованої забудови території до даних Державного земельного кадастру третьою особою було підготовлено зміни до генерального плану м. Черкаси, якими на орендованій позивачем земельній ділянці передбачено територію перепрофілювання під склади та бази.

За таких обставин, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, а також проаналізувавши положення законів та підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють питання видачі містобудівних умов та обмежень суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для скасування МУО № 105, наданих ТОВ «Вдача Плюс» наказом департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 29.12.2016 № 105, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення від 01.12.2017 № 1533.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Вдача Плюс» підлягають задоволенню, то всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області ОСОБА_2 № 1533 від 01.12.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вдача Плюс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасники справи:

1) позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Вдача Плюс» (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 18, ідентифікаційний код 35057862);

2) відповідач-1 - головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2 (18002, м. Черкаси, вул. Небесної сотні, 31/1);

3) відповідач-2 - ОСОБА_5 архітектурно-будівельна інспекція України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 37471912);

4) третя особа - Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, ідентифікаційний код 38715770).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 27.09.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк