Рішення

від 01.10.2018 по справі 1940/1334/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1940/1334/18

01 жовтня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Державного навчального закладу "Скалатський професійний ліцей" до Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся Державний навчальний заклад "Скалатський професійний ліцей" з позовом до Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про скасування постанови від 25.06.2018 ВП №31071972 про стягнення виконавчого збору в сумі 14708,51 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Господарського суду Тернопільської області 21.03.2011 по справі за позовом прокурора Підволочиського району до ПТУ №23 м. Скалат (попередня назва - Державного навчального закладу «Скалатський професійний ліцей») стягнено збитки в розмірі 147085,22 грн заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.09.2011 розстрочено виконання рішення Господарського суду Тернопільської області 21.03.2011 про стягнення залишкової суми заборгованості в розмірі 144307,19 грн. (за мінусом вже сплачених платежів)

Станом на листопад 2016 року уся сума збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря позивачем була погашена в порядку і в терміни визначені графіком розстрочки, проте 25.06.2018 головним державним виконавцем Підволочиського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області винесено постанову ВП №31071972 про стягнення виконавчого збору з позивача в розмірі 14708,51 грн.

Позивач вважає вказану постанову про стягнення виконавчого збору протиправною, оскільки право на стягнення виконавчого збору виникає лише у разі стягнення з боржника сум, що є базою для нарахування виконавчого збору. Заборгованість сплачена позивачем в порядку і в терміни зазначені в ухвалі суду про розстрочення виконання рішення, а тому підстави для нарахування виконавчого збору відсутні.

Ухвалою суду від 06 серпня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо продовження розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечив.

У відзиві на позов відповідач, заперечив щодо задоволення позовних вимог, вказавши, що постанова про відкриття виконавчого провадження №31071972 винесена 06.02.2012 та на даний час не була оскаржена чи скасована, відтак постанова державного виконавця від 25.06.2018 ВП №31071972 про стягнення виконавчого збору винесена з дотриманням усіх вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Суд встановив, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21.03.2011 позовні вимоги прокурора Підволочиського району задоволено повністю та стягнуто з професійно-технічного училища №23 м. Скалат (попередня назва Державного навчального закладу «Скалатський професійний ліцей») в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області 147085,22 грн збитків заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

04.04.2011 на виконання даного рішення Господарським судом Тернопільської області видано наказ про примусове виконання рішення.

Постановою про арешт коштів боржника від 14.06.2011 ВП№26139332 накладено арешт на кошти професійно-технічного училища №23 м. Скалат.

Слід зазначити, що постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП№26139332 відповідачем не надано.

18.08.2011 професійне-технічне училища №23 м. Скалат звернулось до Господарського суду Тернопільської області із заявою про розстрочку виконання рішення Господарського суду Тернопільської області по справі №18/8/5022-87/2011, в якій просили суд розстрочити виконання даного рішення шляхом сплати щомісяця грошових коштів в розмірі 2000 грн., починаючи з серпня 2011 року та закінчуючи липнем 2017 року з останнім платежем - 2307,19 грн.

Позивачем було здійснено часткову сплату боргу, а саме: платіжними вимогами №№22-24 від 17.06.2011 сплатило 0,50 грн, 929,30 грн та 1848,23 грн. Відтак не сплаченою залишається сума заборгованості в розмірі 144307,19 грн.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.09.2011 задоволено заяву ПТУ№23 м. Скалат №227 від 12.08.2011 про розстрочення виконання судового рішення та розстрочено виконання рішення Господарського суду Тернопільської області 21.03.2011 про стягнення залишкової суми заборгованості в розмірі 144307,19 грн.

05.10.2011 державним виконавцем у виконавчому провадженні ВП№26139332 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв'язку з розстроченням виконання рішення суду. Постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у даному виконавчому провадженні державним виконавцем не виносилась.

На виконання ухвали Господарського суду Тернопільської області від 12.09.2011 про розстрочку виконання рішення позивачем сплачено заборгованість в порядку і в терміни визначені графіком розстрочки, а саме:

- платіжна вимога №27 від 21.09.201 – 8089,37 грн;

- платіжна вимога №28 від 28.09.2011 – 11910,63 грн;

- платіжне доручення №326 від 12.10.2011 – 2000 грн;

- платіжне доручення №381 від 11.11.2011 – 2000 грн;

- платіжне доручення №419 від 06.12.2011 – 2000 грн;

- платіжне доручення №10 від 11.01.2012 – 2000 грн;

- платіжне доручення №46 від 02.02.2012 – 2000 грн;

- платіжне доручення №105 від 13.03.2012 – 2000 грн;

- платіжне доручення №197 від 23.04.2012 – 2000 грн;

- платіжне доручення №242 від 22.05.2012 – 2000 грн;

- платіжне доручення №294 від 14.06.2012 – 2000 грн;

- платіжне доручення №341 від 11.07.2012 – 2000 грн;

- платіжне доручення №401 від 16.08.2012 – 2000 грн;

- платіжне доручення №470 від 26.09.2012 – 2000 грн;

- платіжне доручення №526 від 10.10.2012- 2000 грн;

- платіжне доручення №2 від 19.11.2012 – 2000 грн;

- платіжне доручення №83 від 24.12.2012 – 2000 грн;

- платіжне доручення №17 від 26.01.2013 – 2000 грн;

- платіжне доручення №42 від 06.02.2013 – 2000 грн;

- платіжне доручення №107 від 05.03.2013 - 1753,80 грн;

- платіжне доручення №162 від 27.03..2013 - 246,20 грн;

- платіжне доручення №170 від 18.04.2013 – 2000 грн;

- платіжне доручення №216 від 13.05.2013- 2000 грн;

- платіжне доручення №251 від 12.06.2013 – 2000 грн;

- платіжне доручення №347 від 18.07.2013 – 2000 грн;

- платіжне доручення №369 від 06.08.2013 – 2000 грн;

- платіжне доручення №413 від 04.09.2013 – 2000 грн;

- платіжне доручення №492 від 15.10.2013 – 2000 грн;

- платіжне доручення №543 від 07.11.2013- 4000 грн;

- платіжне доручення №4 від 24.01.2014 – 2000 грн;

- платіжне доручення №50 від 07.02.2014 – 2000 грн;

- платіжне доручення №115 від 11.03.2014 – 2000 грн;

- платіжне доручення №209 від 24.04.2014 - 2000 грн;

- платіжне доручення №246 від 12.05.2014 – 2000 грн;

- платіжне доручення №328 від 16.06.2014 – 2000 грн;

- платіжне доручення №375 від 11.07.2014 – 2000 грн;

- платіжне доручення №431 від 11.08.2014 – 2000 грн;

- платіжне доручення №473 від 23.09.2014 – 2000 грн;

- платіжне доручення №552 від 16.10.2014 – 2000 грн;

- платіжне доручення №620 від 07.11.2014 – 2000 грн;

- платіжне доручення №666 від 09.12.2014- 2000 грн;

- платіжне доручення №31 від 23.01.2015- 2000 грн;

- платіжне доручення №45 від 05.02.2015 - 2000 грн;

- платіжне доручення № 111 від 06.03.2015 - 2000 грн;

- платіжне доручення №189 від 09.04.2015 – 2000 грн;

- платіжне доручення №242 від 07.05.2015 – 2000 грн;

- платіжне доручення №292 від 08.06.2015 – 2000 грн;

- платіжне доручення №364 від 13.07.2015 – 2000 грн;

- платіжне доручення №415 від 11.08.2015 – 2000 грн;

- платіжне доручення №466 від 11.09.2015 – 2000 грн;

- платіжне доручення №512 від 05.10.2015 – 2000 грн;

- платіжне доручення №586 від 05.11.2015 – 2000 грн;

- платіжне доручення №649 від 04.12.2015 – 2000 грн;

- платіжне доручення №53 від 17.02.2016 – 2000 грн;

- платіжне доручення №54 від 17.02.2016 – 2000 грн;

- платіжне доручення №85- 09.03.2016 – 2000 грн;

- платіжне доручення № 165 від 11.04.2016 – 2000 грн;

- платіжне доручення №211 від 11.05.2016 – 2000 грн;

- платіжне доручення №245 від 10.06.2016 – 2000 грн;

- платіжне доручення №299 від 12.07.2016 – 2000 грн;

- платіжне доручення №322 від 08.08.2016 – 2000 грн;

- платіжне доручення №343 від 26.09.2016 – 2000 грн;

- платіжне доручення №367 від 06.10.2016 – 2000 грн;

- платіжне доручення №394 від 02.11.2016 - 2307,19 грн.

Згідно довідки Управління державної казначейської служби у Підволочиському районі Тернопільської області, станом на листопад 2016 року сума заборгованості в розмірі 147085,22 грн сплачена повністю згідно графіку розстрочки починаючи з серпня 2011 року по листопад 2016 року.

Разом з тим, 06.02.2012, тобто в період дії ухвали Господарського суду Тернопільської області від 12.09.2011 про розстрочку виконання рішення суду, на підставі заяви Державної екологічної інспекції у Тернопільській області державним виконавцем відкрито виконавче провадження вже з іншим номером (ВП№31071972) про примусове виконання наказу суду від 04.04.2011 №18/8/5022-87 в сумі 147085,22 грн.

Доказів направлення (отримання) позивачу вказаної постанови відповідачем не надано.

Також слід зазначити, що станом на час відкриття вказаного виконавчого провадження (ВП№31071972) до стягнення залишилась лише заборгованість в сумі 144307,19 грн., проте, державним виконавцем до примусового виконання прийнято всю суму боргу.

24.04.2013 державним виконавцем винесено постанову ВП№31071972 про арешт коштів боржника, посилаючись на те, що боржником не виконано рішення суду.

Однак, акти державного виконавця які б встановлювали факт не виконання боржником рішення суду у строк встановлений ухвалою про розстрочку відповідачем не надано.

25.06.2018 головним державним виконавцем Підволочиського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області винесено постанову ВП№31071972 про стягнення виконавчого збору з позивача в розмірі 14708,51 грн.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

З цією нормою кореспондуються положення частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Зважаючи на наявність ухвали Господарського суду Тернопільської області від 12.09.2011 про розстрочку виконання рішення, що набрала законної сили, примусовому стягненню не підлягає заборгованість, яка не охоплена графіком платежів, затвердженого рішенням суду.

Разом з тим, відповідно до частин першої, другої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що частинами першою та другою статті 27 Закону № 1404-VIII встановлюють загальні правила стягнення виконавчого збору.

Так обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

Крім того, статтею 27 Закону № 1404-VIII чітко визначено, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої суми; розмір виконавчого збору вираховується також з фактично стягнутої суми.

За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Отже, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, та виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум.

З матеріалів справи вбачається, що у виконавчому провадженні ВП№31071972 в якому винесена оскаржена постанова про стягнення виконавчого збору, державним виконавцем не було здійснено дій з примусового виконання наказу від 04.04.2011 про примусове виконання рішення суду.

Додатково слід зазначити, що постанова державного виконавця від 24.04.2013 ВП№31071972 про арешт коштів боржника не свідчить про вчинення виконавцем дій з метою примусового виконання рішення суду, оскільки винесена в період дії ухвали про розстрочку виконання рішення суду, і, як встановлено вище з матеріалів справи, боржником дотримано графіку сплати коштів встановлений ухвалою строк.

Крім цього, як встановлено в судовому засіданні, кошти сплачувались боржником на рахунок відкритий в Управлінні державної казначейської служби у Підволочиському районі Тернопільської області, після чого, частково зараховувались як до державного бюджету так і до бюджету Скалатської міської ради.

Тобто, про те чи виконувались позивачем (боржником) вчасно і в повному обсязі вимоги ухвали Господарського суду Тернопільської області від 12.09.2011 про розстрочку виконання рішення суду ні Державній екологічній інспекції у Тернопільській області ні Скалатській міській раді достеменно не могло бути відомо.

Натомість, згідно довідки Управління державної казначейської служби у Підволочиському районі Тернопільської області, станом на листопад 2016 року сума заборгованості в розмірі 147085,22 грн сплачена повністю згідно графіку розстрочки починаючи з серпня 2011 року по листопад 2016 року.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що станом на 25.06.2018 у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 14708,51 грн.

Виконавчий збір стягується тільки з суми, яка фактично була стягнута примусово на користь стягувача.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 15.02.2018 у справі № 910/1587/13.

Відтак на думку суду, державний виконавець всупереч вимогам чинного законодавства виніс постанову від 25.06.2018 ВП №31071972 про стягнення виконавчого збору в сумі 14708,51 грн.

Аналізуючи зібрані та дослідженні в ході судового розгляду справи докази, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена із порушенням вимог статті 27Закону № 1404-VIII, а тому її слід визнати протиправною та скасувати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, з урахуванням зазначеного суд вважає, що на користь Державного навчального закладу "Скалатський професійний ліцей" за рахунок бюджетних асигнувань Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області слід стягнути судовий збір в розмірі 1762,0 грн, сплачений відповідно до платіжного доручення № 346 від 12.07.2018.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного навчального закладу "Скалатський професійний ліцей" (вул. Л.Курбаса, 30, м. Скалат, Підволочиський район, Тернопільська область, 47851, код ЄДРПОУ 02547642) до Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (вул. Д.Галицького,80, смт. Підволочиськ, 47800, код ЄДРПОУ 34831434) про скасування рішення – задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною і скасувати постанову Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 25.06.2018 ВП №31071972 про стягнення виконавчого збору в сумі 14708,51 грн з Державного навчального закладу "Скалатський професійний ліцей".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (вул. Д. Галицького,80, смт. Підволочиськ, 47800, код ЄДРПОУ 34831434) на користь Державного навчального закладу "Скалатський професійний ліцей" (вул. Л.Курбаса, 30, м. Скалат, Підволочиський район, Тернопільська область, 47851, код ЄДРПОУ 02547642) судовий збір в розмірі 1762,0 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя                                                                      Баб'юк П.М.

копія вірна

Суддя                                                                                          Баб'юк П.М.