Рішення

від 05.09.2018 по справі 826/3140/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

05 вересня 2018 року справа №826/3140/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., за участю секретаря Яцюти М.С. та представників:

позивача: Ткаченка Є.А.;

відповідача: Михайлова С.І.;

третьої особи 1: не з'явились ;

третьої особи 2: Кривошеєва М.В.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТУРСЕРВІС" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ТУРСЕРВІС") доМіністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач) треті особи 1. Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області (далі по тексту - третя особа 1) 2. Відкрите акціонерне товариство "Коростишівське хлібоприймальне підприємство" (далі по тексту - третя особа 2, ВАТ "Коростишівське хлібоприймальне підприємство") провизнання протиправною бездіяльності директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо неприйняття рішення про передачу матеріалів зведеного виконавчого провадження №38465569 з відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України На підставі частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 вересня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення).

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправною бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо неприйняття рішення про передачу матеріалів зведеного виконавчого провадження №38465569 з Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, з огляду на зміну стягувача - з ВАТ "Житомирхліб" на ТОВ "ТУРСЕРВІС", що унеможливлює отримання позивачем коштів від реалізації належного боржнику майна за виконавчим листом від 12 жовтня 2009 року №2-2059/09.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2017 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі 826/3140/17.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року скасовано ухвалу Окружного адміністративного міста Києва від 31 березня 2017 року, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2017 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року залучено до участі в адміністративній справі Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області та ВАТ "Коростишівське хлібоприймальне підприємство" в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Відповідачем подано заперечення на позов, у якому зазначено про відсутність правових підстав для передачі матеріалів зведеного виконавчого провадження №38465569, оскільки заміна сторони виконавчого провадження відбулась вже після реалізації нерухомого майна боржника, що свідчить про відсутність у ТОВ "ТУРСЕРВІС" прав щодо майна боржника та виключає можливість звернення стягнення.

В судовому засіданні 05 вересня 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача та третьої особи 2 проти позову заперечили, представник третьої особи 1 до суду не прибув.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін та третьої особи 2, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 22 травня 2009 року у справі №2-2059/29 стягнуто в солідарному порядку з відкритого акціонерного товариства "Житомирський комбінат хлібопродуктів", закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Гудвілл", товариства з обмеженою відповідальністю "Гудвілл-Агро", відкритого акціонерного товариства "Андрушівське хлібоприймальне підприємство", відкритого акціонерного товариства "Зарудинецьке хлібоприймальне підприємство", відкритого акціонерного товариства "Коростишівське хлібоприймальне підприємство", ОСОБА_4 на користь відкритого акціонерного товариства "Житомирхліб" заборгованість в розмірі 14 614 980,97 грн.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 27 жовтня 2009 року відкрито виконавче провадження №15779500 з примусового виконання виконавчого листа Богунського районного суду міста Житомира від 05 жовтня 2009 року №2-2059/29 в частині стягнення з ВАТ "Коростишівське хлібоприймальне підприємство" заборгованості в сумі 14 614 980,97 грн.

Протоколом проведення електронних торгів від 02 березня 2015 року №56254 визнано торги з реалізації майнового комплексу такими, що відбулись.

Рішення Рокитянського районного суду Київської області від 20 травня 2015 року по справі №375/374/15-ц за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність" до ОСОБА_5, Державного підприємства "Інформаційний центр" про визнання електронних торгів арештованого майна дійсними та такими, що відбулися, визнання переможцем електронних торгів та зобов'язання належно оформити результати електронних торгів, яке набрало законної сили 03 червня 2015 року, серед іншого визнано дійсними та такими, що відбулись електронні торги, організовані та проведені 02 березня 2015 року Держаним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України щодо лоту №43460, оформлені "Протоколом №56254 проведення електронних торгів", сформованого 02 березня 2015 року; визнано законним і дійсним "Протокол №56254 проведення електронних торгів", сформований 02 березня 2015 року.

Наведене свідчить, що станом на червень 2015 року майно боржника ВАТ "Коростишівське хлібоприймальне підприємство" реалізовано з метою погашення заборгованості за рішенням судів.

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 25 серпня 2015 року у справі №295/20064/14-ц замінено сторону у виконавчому провадженні за виконавчими листами №2-2059/29, з ВАТ "Житомирхліб" на ТОВ "ТУРСЕРВІС".

Постановою заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 29 жовтня 2015 року замінено стягувача у виконавчому провадженні №15779500 з ВАТ "Житомирхліб" на ТОВ "ТУРСЕРВІС".

Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження №38465569, боржником за яким є ВАТ "Коростишівське хлібоприймальне підприємство", а стягувачем - позивач.

Враховуючи реалізацію майна боржника та погашення заборгованості за рішенням судів перед стягувачами, позивач звертався до начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області з метою утриматись від звернення стягнення на грошові кошти та майно боржника до передачі зведеного виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, та звертався до директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з вимогою не допустити незаконну реалізацію цілісного майнового комплексу ВАТ "Коростишівське хлібоприймальне підприємство" та прийняття рішення про передачу матеріалів зведеного виконавчого провадження №38465569 з відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для подальшого здійснення виконавчих дій по кільком виконавчим провадженням одним органом державної виконавчої служби.

У листі від 05 лютого 2016 року №3.2/103/3240 відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області повідомив позивача про відсутність підстав для припинення реалізації майна та звернення стягнення на грошові кошти боржника, оскільки постанова щодо передачі зведеного виконавчого провадження №38465569 від відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не надходила.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Положеннями статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено особливості підвідомчості виконавчих проваджень органам державної виконавчої служби та утворення виконавчих груп, а саме за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (у разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, якщо боржник та його майно перебувають на території адміністративно-територіальних одиниць, віднесених до підвідомчості різних органів державної виконавчої служби, тощо), або у разі виконання зведеного виконавчого провадження в органах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

У разі хвороби державного виконавця, його перебування у відрядженні чи відпустці, звільнення чи відсторонення від посади державного виконавця, включення державного виконавця до складу виконавчої групи при іншому органі державної виконавчої служби, відводу (самовідводу) державного виконавця, наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення, виконавче провадження може бути передане від одного державного виконавця до іншого.

У разі відводу (самовідводу) всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби, утворення виконавчої групи, якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби, наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення, виконавче провадження може бути передане від одного органу державної виконавчої служби до іншого.

З підстав перелічених вище, передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №512/5 (далі по тексту - Інструкція) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено можливість передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого.

Так, відповідно до пунктів 6.1, 6.3-6.5 розділу VI Інструкції передбачено, що виконавче провадження може бути передано від одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого у випадках, визначених Законом та цією Інструкцією.

Передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися:

а) до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, інших органів ДВС та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо будь-яких виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в органах ДВС;

б) до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - за рішенням начальника цього відділу щодо будь-яких виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в органах ДВС та виконавчих групах, утворених при цих органах;

в) до відділу примусового виконання рішень регіонального органу ДВС, територіальних органів ДВС та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням начальника регіонального органу ДВС щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в територіальних органах ДВС;

г) до відділу примусового виконання рішень регіонального органу ДВС - за рішенням начальника цього відділу щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в територіальних органах ДВС;

ґ) до виконавчої групи, утвореної в межах органу ДВС, - за рішенням керівника цього органу ДВС;

д) від одного державного виконавця до іншого в межах органу ДВС та виконавчої групи - за рішенням відповідних керівників цих органів та керівника виконавчої групи у разі покладення на нього прав та повноважень, встановлених Законом, у виконавчому провадженні для начальників відділів територіальних органів ДВС.

Передача виконавчого провадження до іншого органу ДВС або у зв'язку з утворенням виконавчої групи при іншому органі ДВС здійснюється за вмотивованою постановою особи, яка прийняла рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, яка надсилається сторонам виконавчого провадження та до відповідного органу ДВС.

У постанові обов'язково зазначаються обставини, які обумовили передачу виконавчого провадження, особа, якій передаються матеріали виконавчого провадження (керівник виконавчої групи), а також встановлюються строки передачі, які не можуть перевищувати п'яти робочих днів.

З огляду на зазначені норми, вбачається, що лише в разі виникнення обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, державний виконавець може за згодою стягувача направити виконавче провадження з одного органу виконавчої служби до іншого.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, а судом не встановлено обставин, які б слугували підставою для винесення постанови про передачу матеріалів виконавчого провадження №38465569, у зв'язку із чим, суд не вбачає з боку відповідача оскаржуваної бездіяльності.

Як встановлено вище, ще у червні 2015 року майно боржника - ВАТ "Коростишівське хлібоприймальне підприємство" вже реалізовано з метою погашення заборгованості за рішеннями судів та в судовому порядку підтверджено правомірність дій щодо реалізації арештованого майна.

У свою чергу, заміна стягувача у виконавчому провадженні з ВАТ "Житомирхліб" на ТОВ "ТУРСЕРВІС" відбулась вже після реалізації майна боржника, що у свою чергу свідчить про відсутність будь-яких прав ТОВ "ТУРСЕРВІС" щодо зазначеного майна та виключає можливість останнього на звернення стягнення та вказує на відсутність порушеного права, як необхідну умову для задоволення позову.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведена правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "ТУРСЕРВІС" задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "ТУРСЕРВІС" відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТУРСЕРВІС" (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, 10, кім. 325; ідентифікаційний код 32697699);

Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13; ідентифікаційний код 00015622);

Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області (10014, м. Житомир, майдан Соборний 1; ідентифікаційний код 34900660);

Відкрите акціонерне товариство "Коростишівське хлібоприймальне підприємство"(02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 15А, кв. 87; ідентифікаційний код 00953958).

Дата складення повного рішення суду - 18 вересня 2018 року.

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Р.О. Арсірій

О.П. Огурцов