Рішення

від 28.09.2018 по справі 496/1565/18

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/1565/18

Провадження № 2/496/1059/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2018 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пендюри Л.О.

за участю секретаря - Богдан Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Березанської сільської ради, третя особа - Відділ Держгеокадастру у Біляївському районі Одеської області про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю та визнання права у порядку спадкування за законом на отримання правовстановлюючих документів на право власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом, уточнивши який, просять:

-визнати недійсним Державний Акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 5,25 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану на території Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва серії НОМЕР_2, зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю, виданий Біляївською районною державною адміністрацією 22.12.2003 року, кадастровий номер НОМЕР_1, на ім'я ОСОБА_4, скасувати в Державному земельному кадастрі, Поземельній книзі в електронній (цифровій) формі, Поземельній книзі в паперовій формі, в Книзі записів реєстрацій державних актів на право приватної власності на землю, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - державну реєстрацію прав, всі рішення, відомості та записи в електронній та паперовій формах про державну реєстрацію прав щодо вказаної земельної ділянки;

-визнати за ними у порядку спадкування за законом право на отримання правовстановлюючих документів на право власності на земельну ділянку (пай) площею 5,25 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_1, на яку мала право їх матір ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та реєстрації у державному реєстрі прав власності по ? частині за кожним.

Свої вимоги мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх матір ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 5,25 га, що розташована на території Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області, масив НОМЕР_3, ділянка НОМЕР_4, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Після смерті матері вони фактично прийняли спадщину, так як жили разом з нею вели спільне господарство. Але при зверненні до Біляївської районної державної нотаріальної Одеської області позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину і рекомендовано звернутися до суду, посилаючись на те, що Державний акт на право власності на землю виданий Біляївською районною державною адміністрацією після смерті ОСОБА_4 У зв'язку з чим вони звернулися з вказаним позовом до суду.

Позивачі до судового засідання не з'явилися, але від їх представника до суду надійшла заява про підтримку позову та розгляд справи у його відсутність

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, але подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи - Відділу Держгеокадастру у Біляївськом районі Одеської області до судового засідання не з'явився, хоча повідомлявся про день слухання справи належним чином.

Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги заяви сторін, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 (а.с.10).

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дітьми ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_6 та НОМЕР_7, а тому згідно ст. 1261 ЦК України вони є спадкоємцями за законом першої черги.

Після смерті матері відкрилась спадщина на земельну ділянку, площею 5,25 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Березнаської сільської ради Біляївського району Одеської області, масив НОМЕР_3, ділянка НОМЕР_4, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого на підставі розпорядження Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 17.03.2003 року № 170/2003, зареєстрованого у книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю № 277 (а.с.52).

Згідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, розташовану за адресою: Березанська сільська рада Біляївського району Одеської області, мас. НОМЕР_3, діл. НОМЕР_4, їй було присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1.

З копії спадкової справи вбачається, що позивачі 18.04.2017 року і 16.03.2018 звернулися до Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області з заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті матері, але їм було відмовлено у видачі вказаних свідоцтв і рекомендовано звернутись до суду, так як наданий ними Державний акт на право приватної власності на землю, виданий Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області 22.12.2003 року, а ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто правовстановлюючий документ на земельну ділянку площею 5,25 га, що знаходиться на території Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області, виданий після смерті спадкодавця.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Оскільки він виданий після смерті ОСОБА_4, а тому його слід визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію.

Частиною 1статті 155 ЗК України встановлено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися, як зазначені розпорядження (рішення), на підставі яких видано відповідні державні акти на право власності на земельні ділянки, так і самі державні акти на право власності на земельні ділянки.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно із ч. 3 ст. 152 ЗК України права громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Позивачі проживали разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4 по день її смерті та фактично прийняли спадщину, про що свідчать довідки Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області №231 від 30.03.2018 року та №284 від 10.04.2017 року (а.с.28,40).

Згідно до копії спадкової справи № 217/2017, інших спадкоємців, крім позивачів, після смерті ОСОБА_4, немає (а.с. 38-52).

Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

З приписами ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, розглядаються з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7, зокрема про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим визнати за позивачами у порядку спадкування за законом право на отримання правовстановлюючих документів на право власності на земельну ділянку (пай) після смерті їхньої матері.

Керуючись ст. ст. 16, 25, 328, 1216-1218, 1225, 1261, 1267, 1268 ЦК України, ст. ст. 152, 155 ЗК України, ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Березанської сільської ради, третя особа - Відділ Держгеокадастру у Біляївському районі Одеської області про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю та визнання права у порядку спадкування за законом на отримання правовстановлюючих документів на право власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, на ім'я ОСОБА_4, виданий 22.12.2003 року на підставі розпорядження Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 17.03.2003 року № 170/2003, зареєстрованого у Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за № 277.

Скасувати в Державному земельному кадастрі, Поземельній книзі в електронній (цифровій) формі, Поземельній книзі в паперовій формі, Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію прав всі рішення, відомості та записів в електронному та паперовій формах про державну реєстрацію прав щодо земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_1, наданої у приватну власність на підставі Державного Акту на право приватної власності на землю, виданого на ім'я ОСОБА_4 від 22.12.2003 року серії НОМЕР_2.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом право на отримання правовстановлюючих документів по ? частині за кожним на право власності на земельну ділянку (пай) площею 5,25 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Березанської сільської ради Біляївського р-ну Одеської області, на яку мала право їх матір ОСОБА_4, померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області через Біляївський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Л.О. Пендюра