Рішення

від 20.09.2018 по справі 743/1419/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/748/427/18 Єдиний унікальний № 743/1419/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" вересня 2018 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Олещенко В.І.,

при секретарі Авраменко Ю.М.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, керівника ТОВ Редакція газети Життя полісся про захист честі, гідності і ділової репутації та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до голови Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області ОСОБА_6, редактора Ріпкинської районної газети Життя Полісся про захист честі, гідності і ділової репутації та стягнення моральної шкоди, в якому просив інформацію, поширену в газеті Життя Полісся , визнати недостовірною та такою, що порочить його честь, гідність і ділову репутацію та зобов'язати редактора Ріпкинської районної газети Життя Полісся у такий же спосіб спростувати недостовірну інформацію, шляхом опублікування в наступному номері газети Життя Полісся статті на тій самій шпальті й тим самим шрифтом, що спростовуватиме недостовірну інформацію щодо нього, наведену в номері № 41 від 07 жовтня 2017 року в статті під назвою Краще гірка правда, ніж солодка брехня : ОСОБА_6 про вибори в Любецькій ОТГ на підставі інформації, наданої редакції відповідачем ОСОБА_6 та стягнути з голови Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області ОСОБА_6 на його користь моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Згодом позивач подав заяву про зміну позовних вимог, в якій йдеться про вимоги до ОСОБА_6, як до фізичної особи, та редактора Ріпкинської районної газети Життя Полісся про захист честі, гідності і ділової репутації, в котрій позивач просить інформацію, наведену в газеті Життя Полісся в номері № 41 від 7 жовтня 2017 року в статті під назвою Краще гірка правда, ніж солодка брехня : ОСОБА_6 про вибори в Любецькій ОТГ відносно ОСОБА_1, а саме: В Ріпкинському районі його знають як скандаліста ; На останніх виборах бігає від партії до партії, щоб якась із них включила його у списки. Приходив і до мене, три рази точно, просився у БПП Солідарність ; У 2015 році балотувався на посаду Ріпкинського селищного голови, оскільки його тут добре знають, то, звичайно, люди не проголосували за нього визнати такою, що не відповідає дійсності, принижує його честь, гідність і ділову репутацію та зобов'язати редакцію газети Життя Полісся надрукувати спростування цих відомостей або надати йому право на відповідь шляхом надрукування в наступному номері газети Життя Полісся статті на тій самій шпальті й тим самим шрифтом у формі статті чи інтерв'ю, стягнути моральну шкоду в розмірі 50 000 грн з відповідачів, яких рішенням суду буде визнано винними в поширенні недостовірної інформації про позивача.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в статті Краще гірка правда, ніж солодка брехня: ОСОБА_6 про вибори Любецькій ОТГ , яка надрукована у Ріпкинській районній газеті Життя Полісся № 41 від 7 жовтня 2017 року (головний редактор ОСОБА_7П.), має місце інформація відносно нього, котра є неправдивою та відвертою брехнею, принижує його честь, гідність і ділову репутацію . З урахуванням ст.30 ЗУ Про інформацію твердження статті: В Ріпкинському районі його знають як скандаліста , На останніх виборах бігає від партії до партії, щоб якась із них включила його у списки. Приходив і до мене, три рази точно, просив у БПП Солідарність ; У 2015 році балотувався на посаду Ріпкинського селищного голови, оскільки його тут добре знають, то, звичайно, люди не проголосували за нього , не є оціночними судженнями, викладені в чіткій стверджувальній формі та містять в собі інформацію, на підставі якої робляться автором певні висновки не на користь позивача як кандидата на посаду Любецького селищного голови під час виборчого процесу.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та Статуту ТОВ Редакція газети Життя полісся , юридична особа редакція Ріпкинської районної газети Життя полісся припинилася в результаті її перетворення та створена юридична особа ТОВ Редакція газети Життя полісся . Остання є правонаступником попередньої юридичної особи.

Оскільки, як було уточнено судом у засіданні, позивач зазначаючи у позові відповідачем у справі редактора Ріпкинської районної газети Життя Полісся , висував вимоги до Ріпкинської районної газети Життя Полісся в особі її редактора, та враховуючи відповідну заяву позивача про залучення правонаступника відповідача, 01 серпня 2018 року ухвалою суду замінено первісного відповідача у справі редактора Ріпкинської районної газети Життя полісся на правонаступника керівника ТОВ Редакція газети Життя полісся . Разом з тим, позивач, як він зазначив у судовому засіданні, пред'являє вимогу до ТОВ Редакція газети Життя полісся в особі керівника.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з вказаних у позові та у заяві про зміну позовних вимог підстав.

Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився.

Представник відповідача ОСОБА_6 ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що йому не відомо, хто автор спірної статті. Також зазначив, що висловлювання, про які йдеться у позові не є фактами, а є оціночними судженнями і не можуть бути перевірені.

Представник відповідача керівник ТОВ Редакція газети Життя полісся ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнав. Просив відмовити у його задоволенні. Про спірну статтю йому нічого не відомо.

Представник відповідача ТОВ Редакція газети Життя полісся ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що у спірній статті мова йде про оціночні судження автора щодо позивача, що не може бути доведено та спростовано. Крім того, дана стаття надрукована під час передвиборчої програми, а тому згідно практики Європейського суду з прав людини межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8, котра працювала в редакції Ріпкинської районної газети Життя Полісся оператором комп'ютерного набору, суду пояснила, що на час виходу спірної статті у друк вона перебувала у відпустці і нічого з цього приводу не знає.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (ст. ст. 3, 28).

Разом із цим, Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).

За правилами ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації, а також право на спростування недостовірної інформації та право на відповідь.

Водночас, згідно зі ст. 1 Закону України Про інформацію під інформацією слід розуміти будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Отже відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судом встановлено, що в номері 41 Ріпкинської районної газети Життя Полісся від 7 жовтня 2017 року надрукована стаття під назвою Краще гірка правда, ніж солодка брехня : ОСОБА_6 про вибори в Любецькій ОТГ , в котрій викладено інформацію відносно ОСОБА_1

Зі змісту даної статті вбачається ряд висловлювань, котрі на думку позивача є недостовірними та такими, що порочать його честь, гідність і ділову репутацію, а саме: В Ріпкинському районі його знають як скандаліста , На останніх виборах бігає від партії до партії, щоб якась із них включила його у списки. Приходив і до мене, три рази точно, просив у БПП Солідарність ; У 2015 році балотувався на посаду Ріпкинського селищного голови, оскільки його тут добре знають, то, звичайно, люди не проголосували за нього .

Разом з тим, на думку суду, висловлювання В Ріпкинському районі його знають як скандаліста та У 2015 році балотувався на посаду Ріпкинського селищного голови, оскільки його тут добре знають, то, звичайно, люди не проголосували за нього є думкою, переконанням автора, вони не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності, тобто є оціночними судженнями, окрім факту балотування позивача у 2015 році на посаду Ріпкинського селищного голови, але це твердження не є предметом даного позову.

Отже, тези: В Ріпкинському районі його знають як скандаліста та У 2015 році балотувався на посаду Ріпкинського селищного голови, оскільки його тут добре знають, то, звичайно, люди не проголосували за нього , не можуть бути предметом судового захисту.

Разом з тим, у поширеній інформації в статті під назвою Краще гірка правда, ніж солодка брехня : ОСОБА_6 про вибори в Любецькій ОТГ , зазначена інформація: На останніх виборах бігав від партії до партії, щоб якась із них включила його у списки. Приходив і до мене, три рази точно, просив у БПП Соліданість , на думку суду, містяться відомості про події, які

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

За вказаних обставин, суд вважає, що інформація На останніх виборах бігав від партії до партії, щоб якась із них включила його у списки. Приходив і до мене, три рази точно, просив у БПП Соліданість містить саме недостовірні дані, а не оціночні судження, оскільки, не містить алегорій, сатири, гіпербол тощо. Крім того, аналіз вказаної інформації вказує на те, що у ній висловлено не оціночне суб'єктивне судження відносно позивача, не особисте відношення автора до неї, а стверджується щодо об'єктивних чітко висловлених фактів.

Поширена інформація стосовно позивача На останніх виборах бігав від партії до партії, щоб якась із них включила його у списки. Приходив і до мене, три рази точно, просив у БПП Соліданість нічим не підтверджується та носить негативний характер щодо позивача.

Виходячи з встановлених обставин справи та положень законодавства, яким регламентовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що висловлювання у статті На останніх виборах бігав від партії до партії, щоб якась із них включила його у списки. Приходив і до мене, три рази точно, просив у БПП Соліданість відносно позивача було поширено відомості, що не відповідають дійсності, викладені неправдиво, мають яскраво виражений негативний характер, з явним злим умислом, тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість, що принижує ділову репутацію останнього, тобто порушує немайнові права позивача, а тому підлягають визнанню такими, що не відповідають дійсності.

З урахуванням наведеного позов про захист честі, гідності і ділової репутації позивача підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Позивач обрав спростування недостовірної інформації як один із способів захисту свого порушеного права.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року за загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.

Суд дійшов висновку, що з метою спростування недостовірної інформації слід зобов'язати ТОВ Редакція газети Життя полісся в особі керівника спростувати вказану вище інформацію, шляхом надрукування спростування цих відомостей в наступному номері газети або надати позивачу право на відповідь, шляхом опублікування в наступному номері газети Життя Полісся на тій самій шпальті й тим самим шрифтом його відповідь у формі статті чи інтерв"ю.

Крім того, позивач просить стягнути моральну шкоду в розмірі 50 000 грн з відповідачів (відповідача), яких рішенням суду буде визнано винними в поширенні недостовірної інформації про позивача.

У відповідності ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, яке полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Водночас, відповідно до ст. 60 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що судом достеменно не було встановлено автора спірної статті, особа, яка надрукувала цю статтю, в редакції газети вже не працює, а позивачем конкретно не зазначено, до кого ж він позивається з даною вимогою, виходячи з встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства, позивачем не надано доказів того, що йому було завдано моральну шкоду діями чи бездіяльністю відповідачів, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім того, надані позивачем медичні документи та квитанції про купівлю медикаментів не вказують однозначно на погіршення стану здоров'я позивача саме як наслідок виходу спірної статті. Адже, як зазначав позивач у судовому засіданні, на нього у грудні 2017 року було здійснено напад, в наслідок якого він отримав тілесні ушкодження, і лікування могло стосуватися саме наслідків такого нападу.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволеня двох вимог немайнового характеру, з ТОВ Редакція газети Життя полісся на користь позивача підлягає стягненню 1 280 грн сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6, керівника ТОВ Редакція газети Життя полісся про захист честі, гідності і ділової репутації та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1, інформацію, викладену в номері № 41 від 07 жовтня 2017 року в статті під назвою Краще гірка правда, ніж солодка брехня : ОСОБА_6 про вибори в Любецькій ОТГ а саме: На останніх виборах бігав від партії до партії, щоб якась із них включила його у списки. Приходив і до мене, три рази точно, просив у БПП Соліданість .

Зобов'язати ТОВ Редакція газети Життя полісся в особі керівника надрукувати спростування цих відомостей в наступному номері газети або надати позивачу право на відповідь, шляхом опублікування в наступному номері газети Життя Полісся на тій самій шпальті й тим самим шрифтом його відповідь у формі статті чи інтерв"ю.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ТОВ Редакція газети Життя полісся на користь ОСОБА_1 1 280 грн сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо повне рішення не було вручено в день його проголошення учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 28 вересня 2018 року.

Суддя В.І. Олещенко