Ухвала

від 28.09.2018 по справі 910/1454/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.09.2018Справа № 910/1454/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спєктр Плюс

до 1) Державного підприємства Сетам

2) Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві

Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_1

про визнання електронних торгів недійсними

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М.

за участю секретаря судового засідання

Шудра А.О.

Представники учасників справи:

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 1: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЄКТР ПЛЮС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "СЕТАМ" (відповідача-1) та Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (відповідача-2) про визнання недійсними електронних торгів (договору купівлі-продажу), що відбулися 10.01.2017 по лоту 182284 "Комплекс будівель та споруд, загальною площею 3608,70 кв.м.".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі створили перешкоди для участі позивача в електронних торгах, у зв'язку з чим результати електронних торгів, протокол про проведення електронних торгів та акт про проведення електронних торгів є недійсними. Так, позивач 08.12.2016 сплатив 99950,15 грн. гарантійного внеску, а 12.12.2016 відповідач-1 повернув цей внесок. 23.12.2016 позивач повторно сплатив гарантійний внесок, а 26.12.2016 відповідач-1 повторно повернув цей внесок. Повернення гарантійного внеску суперечить приписам Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016. Одночасно позивач зазначив, що повідомлення про призначення проведення електронних торгів на 10.01.2017 позивач отримав 06.01.2017 о 17 год. 30 хв., тобто після завершення операційного (банківського) дня. 07.01.2017, 08.01.2017 та 09.01.2017 були вихідними днями, тобто не були операційними банківськими днями, протягом яких позивач міг би сплатити втретє гарантійний внесок. Прийом заявок на участь в торгах по лоту завершився 10.01.2017 о 08 год. 00 хв., тобто поза строками операційного (банківського) дня, чим унеможливлено сплату гарантійного внеску позивачем та іншими учасниками торгів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2017р. у справі №910/1454/17 позов задоволено повністю.

Визнано недійсними електронні торги (договір купівлі-продажу), що відбулися 10.01.2017 по лоту 182284 "Комплекс будівель та споруд, загальною площею 3608,70 кв.м.". Розподілено судові витрати.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 у справі №910/1454/17 апеляційну скаргу Державного підприємства "СЕТАМ" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2017 у справі № 910/1454/17 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2017 у справі №910/1454/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у справі 910/1454/17 від 14.03.2018 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Державного підприємства СЕТАМ задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2017 у справі № 910/1454/17 скасовано . Справу № 910/1454/17 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду м. Києва №05-23/1105 від 05.07.2018 призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи № 910/1454/17, за результатами якого дану справу передано на розгляд судді Спичаку О.М., що відображено у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2018, у зв'язку з чим вказана справа приймається до провадження суддею Спичаком О.М.

Ухвалою від 10.07.2018р. суддю Спичаком О.М. було прийнято справу до свого провадження; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.08.2018р.

03.08.2018р. судом було відкладено підготовче засідання на 10.09.2018р.

У зв'язку з перебуванням судді Спичака О.М. 10.09.2018р. на лікарняному, судове засідання не відбулось.

Ухвалою від 13.09.2018р. судове засідання було призначено на 28.09.2018р.

У судовому засіданні 28.09.2018р. суд дійшов висновку щодо наявності підстав для закриття провадження по справі виходячи з наступного.

Пунктом 1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

В силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст.125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Статтею 17 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд. Систему судоустрою складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) Верховний Суд.

Частиною третьою статті 22 Закону України Про судоустрій і статус суддів місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Частиною 1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; 4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; 5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; 8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; 9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; 12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; 13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; 14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; 15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання; 16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

Наразі, предметом позовних вимог фактично є визнання недійсним електронних торгів (договору купівлі-продажу), що відбулись 10.01.2017р. по лоту №182284 Комплекс будівель та споруд, загальною площею 3608 кв.м .

Суд зазначає, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Виходячи з наведеного полягає, що сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба та організатор електронних торгів, та покупець - переможець електронних торгів.

Відповідно ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже у разі визнання недійсними електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов'язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю Спєктр Плюс позов про визнання недійсними електронних торгів заявлено лише до однієї сторони правочину - продавця - Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві та організатора торгів - Державного підприємства Сетам . Тоді як у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор торгів та переможець. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі №911/845/17 та від 14 березня 2018 року у справі № 910/1454/17. У наведених постановах касаційний суд висловив позицію, що відчуження майна на спірних електронних торгах, як угода купівлі-продажу є багатостороннім правочином, і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до решти сторін цього правочину, з якими є матеріально - правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі. Відповідачами у справі окрім організаторів електронних торгів, залучається також особа, визнана їх переможцем.

Заяви у порядку ст.48 Господарського процесуального кодексу України про залучення переможця торгів - ОСОБА_1 в якості співвідповідача позивачем заявлено не було.

З системного аналізу правил предметної та суб'єктної юрисдикції господарських судів полягає, що фактично господарським судам не підвідомчі спори про визнання недійсними договорів, відповідачами в яких є фізичні особи.

За змістом положень Цивільного процесуального кодексу України, як в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, - статті 3 та 15 Цивільного процесуального кодексу України, так і в редакції, чинній на момент здійснення нового розгляду спору, статті 2 та 19, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Юрисдикційність справ про оскарження електронних торгів визначається з огляду на склад сторін правочину. Якщо набувачем (переможцем електронних торгів) є фізична особа, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018р. у справі № 725/3212/16-ц та від 05.06.2018р. по справі №910/856/17.

З урахуванням наведеного, виходячи із суб'єктного складу сторін спірних правовідносин, господарський суд дійшов висновку, що спір про визнання недійсними електронних торгів (договору купівлі-продажу), що відбулися 10.01.2017 по лоту 182284 Комплекс будівель та споруд, загальною площею 3608,70 кв.м. не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а має розглядатись загальними судами в порядку цивільного судочинства.

Вказане свідчить про наявність підстав для закриття провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СПЄКТР ПЛЮС до Державного підприємства СЕТАМ та Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання недійсними електронних торгів (договору купівлі-продажу), що відбулися 10.01.2017 по лоту 182284 Комплекс будівель та споруд, загальною площею 3608,70 кв.м. .

Наразі, суд зазначає, що за приписами п.5 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Проте, позивачем клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання даного позову, заявлено не було, а отже, на теперішній час у суду відсутність підстави для повернення судового збору з Державного бюджет України. Суд звертає увагу позивача на наявність у останнього права та можливості подати суду відповідне клопотання і після закриття провадження по справі.

Керуючись ст.ст. п. 1 ч. 1 ст. 231, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В:

1 Закрити провадження у справі №910/1454/17 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України .

2. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю СПЄКТР ПЛЮС , що згідно приписів ст.ст.2, 19 Цивільного процесуального кодексу України спір про визнання недійсними електронних торгів (договору купівлі-продажу), що відбулися 10.01.2017 по лоту 182284 Комплекс будівель та споруд, загальною площею 3608,70 кв.м. , має розглядатись в порядку цивільного судочинства.

3. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст складено та підписано 02.10.2018р.

Суддя Спичак О.М.