Рішення

від 12.09.2018 по справі 910/12856/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.09.2018 р.Справа № 910/12856/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селтон"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укратом Сервіс"

2) НТК "Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона" НАН

України

про зобов'язання вчинити дії.

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Ліпіна В.В.

Представники учасників процесу: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Селтон" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Укратом Сервіс" (надалі - відповідач-1) та НТК "Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона" НАН України (надалі - відповідач-2) про зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі незаконно використовують належні позивачу Технічні умови ТУ У 28.2-32556556-011-2016 "Фільтри аерозольні ФАС" у складі розроблених відповідачем-2 Технічних умов ТУ У 28.2-30179417-001-2017 "Фільтри аерозольні ФА".

Ухвалою суду від 04.08.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.09.2017 р.

29.08.2017 р. від відповідача-2 через відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та заперечення на заяву про забезпечення позову.

06.09.2017 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про призначення по справі судової експертизи.

Ухвалою суду від 06.09.2017 р. розгляд справи відкладено на 27.09.2017р.

26.09.2017 р. через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшла заява про визнання позовних вимог.

У судовому засіданні 27.09.2017 р. представник відповідача - 2 подала відзив.

Ухвалою суду від 27.09.2017 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 12.10.2017 р.

11.10.2017 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та пояснення.

11.10.2017 р. через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшли відзив на позовну заяву та клопотання про відкликання заяви про визнання позовних вимог.

У судовому засіданні 12.10.2017 р. оголошувалась перерва до 30.10.2017р.

26.10.2017 р. через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

30.10.2017 р. від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 30.10.2017 р. оголошувалась перерва до 16.11.2017р.

16.11.2017 р. через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшла заява про затвердження мирової угоди, яка не була погоджена з іншими сторонами.

Ухвалою від 16.11.2017 р. розгляд справи відкладено на 22.11.2017 р.

Ухвалами від 22.11.2018 р. у справі призначено судову експертизу у сфері інтелектуальної власності, проведення якої доручено судовим експертам Центру судової експертизи та експертних досліджень (03045, м. Київ, вул. Плещеєва, 10); та зупинено провадження у справі.

До господарського суду міста Києва з експертної установи надійшло клопотання про визначення особи експерта.

Ухвалою суду від 05.02.2018 р. поновлено провадження у справі №910/12856/17; доручено проведення судової експертизи судовому експерту Кісіль Наталії Валеріївні, попереджено експерта про кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України; та зупинено провадження у справі на час проведення судової експертизи.

31.05.2018 р. з експертної установи повернулись матеріали справи разом з висновком судового експерта.

Ухвалою від 01.06.2018 р., у зв'язку з набранням з 15.12.2017 р. чинності Законом України від 03.10.2017 р. №2147-VIII, яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції, поновлено провадження у справі №910/12856/17, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; та призначено підготовче засідання на 26.06.2018 р.

25.06.2018 р. від відповідача-1 надійшли клопотання про заміну відповідача на третю особу та про відкладення розгляду справи.

Від відповідача-2 25.06.2018 р. надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву та відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 26.06.2018 р. відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-1 від 25.06.2018 р. про заміну відповідача на третю особу, відкладено підготовче засідання на 25.07.2018 р.

18.07.2018 р. та 19.07.2018 р. від відповідача-2 надішли відзиви на позовну заяву, у яких відповідач-2 проти позову заперечує; а також заявляє клопотання про визнання Висновку експерта №017-КНВ/17 неповним та неправильним і призначення повторної комісійної експертизи. Вказане клопотання судом залишено без задоволення як безпідставне та необґрунтоване.

Протокольною ухвалою від 25.07.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 15.08.2018 р.

25.07.2018 р. від відповідача-2 надійшли доповнення до відзиву.

07.08.2018 р. від відповідача-2 надійшли заяви про відкладення розгляду справи та долучення документів до матеріалів справи.

14.08.2018 р. від позивача надійшла відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою від 15.08.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.09.2018р.

12.09.2018 р. від відповідача-2 через відділ діловодства суду надійшли тези виступу представника.

У судовому засіданні 12.09.2018 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача-2 проти позову заперечили з підстав, викладених у відзивах.

Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103047305695.

Частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача-1 про дату, час та місце розгляд справи, розгляд даної справи належить здійснити за відсутності представника відповідача-1.

У судовому засіданні 12.09.2018 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, заслухавши у судовому засіданні виступи представників позивача та відповідача-2, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Селтон" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Укратом Сервіс" та НТК "Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона" НАН України, у якій просить суд:

- визнати неправомірними дії Інституту електрозварювання ім. Патона з розроблення і використання та ТОВ "УКРАТОМ СЕРВІС" з використання Технічних умов: ТУ У 28.2-32556556-011-2016 "Фільтри аерозольні ФА";

- заборонити Інституту електрозварювання ім. Патона та ТОВ "УКРАТОМ СЕРВІС" вчиняти будь-які дії, спрямовані на використання будь-яким чином Технічних умов, у тому числі відтворення, здавання в майновий найм, прокат, виготовлення : використанням цих Технічних умов продукції, її реалізацію, ввезення на митну територію України, погодження та реєстрацію на їх основі інших Технічних умов та інше передбачене законодавством України використання, а також транспортування, зберігання або володіння з метою введення в цивільний обіг примірників творів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу належать розроблені ним Технічні умови ТУ У 28.2-32556556-011-2016 "Фільтри аерозольні ФАС".

При цьому, позивач вказує, що відповідачі незаконно використовують належні позивачу Технічні умови ТУ У 28.2-32556556-011-2016 "Фільтри аерозольні ФАС" у складі розроблених відповідачем-2 Технічних умов ТУ У 28.2-30179417-001-2017 "Фільтри аерозольні ФА".

Так, ТОВ "УКРАТОМ СЕРВІС" брав участь у державній закупівлі "Фільтри аерозольні для ВП Запорізької АЕС (код закупівлі: UA-2017-05-19-000044-C), при чому у складі тендерної пропозиції відповідачем-1 було надано проект технічних умов ТУ У 28.2-30179417-001:2017 "Фільтри аерозольні ФА", розробником яких, є НТК "Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона".

Проте, позивач стверджує, що проект ТУ У 28.2-30179417-001:2017 "Фільтри аерозольні ФА" є перекладом на українську мову розроблених ТОВ "Селтон" ТУ У 28.2-32556556-011: 2016 "Фільтри аерозольні ФАС", які пройшли усі необхідні погодження із ДП "НАЕК "Енергоатом" та Держатомрегулювання у встановленому порядку, зареєстровані "Укрметртестстандарт" та містяться у державному реєстрі.

ТОВ "Селтон" зазначає, що він, як розробник та власник ТУ У 28.2-32556556-011:2016 не надавав відповідачам прав на використання своїх технічних умов, не надавав дозволу на виробництво продукції за даними технічними умовами третім особам, не передавав врахованих копій технічних умов НТК "ІЕЗ ім. Є.О. Патона".

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст. 424 Кодексу, майновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Статтею 426 ЦК України передбачено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Статтею 1108 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Згідно зі ст. 1109 цього ж Кодексу, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Відповідно до частини першої статті 15 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються, зокрема, технічні умови.

При цьому, заперечення проти позову ґрунтуються, зокрема, на тому, що належні позивачу Технічні умови ТУ У 28.2-32556556-011-2016 "Фільтри аерозольні ФАС" не являються об'єктом авторського права; позивачем не надано доказів отримання прав на технічні умови на підстав авторського чи трудового договору; спірні технічні умови ТУ У 28.2-30179417-001-2017 "Фільтри аерозольні ФА" відповідачем-2 у встановленому порядку не зареєстровані, тобто, відсутнє порушене право позивача.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права", об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема, літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо).

Згідно з частинами 2, 3 цієї ж статті, охороні за цим Законом підлягають всі твори, зазначені у частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо). Передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

Статтею 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:

а) виключне право на використання твору;

б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:

1) відтворення творів;

2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;

3) публічну демонстрацію і публічний показ;

4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;

5) переклади творів;

6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;

7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;

8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;

9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;

10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер;

11) імпорт примірників творів.

Цей перелік не є вичерпним.

Виключні права авторів на використання творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва передбачають і право їх участі у реалізації проектів цих творів.

Ухвалою суду від 22.11.2017 р., з метою встановлення обставин використання належних позивачу Технічних умов ТУ У 28.2-32556556-011-2016 "Фільтри аерозольні ФАС" у складі розроблених відповідачем-2 Технічних умов ТУ У 28.2-30179417-001-2017 "Фільтри аерозольні ФА", призначено у справі №910/12856/17 судову експертизу у сфері інтелектуальної власності, проведення якої доручено судовим експертам Центру судової експертизи та експертних досліджень.

На вирішення експерта поставлено наступні питання:

1) Чи мають Технічні умови ТУ У 28.2-32556556-011-2016 "Фільтри аерозольні ФАС" ознаки об'єкта авторського права?

2) Чи мало місце використання НТК "Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона" НАН України твору ТУ У 28.2-32556556-011-2016 "Фільтри аерозольні ФАС" при створенні твору ТУ У 28.2-30179417-001:2017 "Фільтри аерозольні ФА"?

Як вбачається з висновку експерта № 017-КНВ/17 за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 22 травня 2018 року, складеного судовим експертом Кісіль Наталією Валеріївною:

1. Відповідно до матеріалів справи, ТУ У 28.2-32556556-011-2016 "Фільтри аерозольні ФАС" містять ознаки об'єкта авторського права.

2. Має місце використання НТК "Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона" НАН України твору ТУ У 28.2-32556556-011-2016 "Фільтри аерозольні ФАС" при створенні твору ТУ У 28.2-30179417-001:2017 "Фільтри аерозольні ФА".

Дослідивши матеріали справи та Висновок судової експертизи № 017-КНВ/17 від 22.05.2018 р., судом встановлено, що висновок експерта із поставлених судом питань являється належним чином обґрунтованим та відповідає матеріалам справи, під час проведення експертного дослідження експертом застосовано достатній обсяг матеріалів, нормативних актів та науково-практичної літератури.

За результатом дослідження наявних у матеріалах справи доказів та висновку судового експерта № 017-КНВ/17 від 22.05.2018 р., суд дійшов висновку про те, що Технічні умови ТУ У 28.2-32556556-011-2016 "Фільтри аерозольні ФАС" у даному випадку являються об'єктом авторського права.

Аналогічна правова позиція з приводу належності технічних умов до об'єктів авторського права висловлювалась і Вищим господарським судом України у постановах від 23.09.2008 р. у справі №25/293-07 та від 24.05.2011 р. у справі № 9/318-10(2/48-09).

Також, суд звертає увагу відповідачів на те, що належність Технічних умов ТУ У 28.2-32556556-011-2016 "Фільтри аерозольні ФАС" позивачу не спростована матеріалами справи; будь-яких заяв чи клопотань про витребування певних доказів до суду відповідачами не подавалось. Таким чином, суд відхиляє відповідні заперечення проти позову.

Крім того, не приймаються до уваги і твердження відповідача-2 про те, що оскільки спірні технічні умови ТУ У 28.2-30179417-001-2017 "Фільтри аерозольні ФА" відповідачем-2 у встановленому порядку не зареєстровані, то відсутнє порушене право позивача, оскільки порушення авторського права встановлено при судом при розгляді даної справи.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином і у встановленому законом порядку відповідачами, а відтак такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідачів у рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірними дії НТК "Інститут електрозварювання ім. Патона" НАН України (03680, м Київ, вул. Казимира Малевича, 11; код ЄДРПОУ 05417457) - з розроблення і використання; та Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАТОМ СЕРВІС" (01014, м. Київ, вул. Мічуріна, 54а, офіс 120; код ЄДРПОУ 38855401) - з використання Технічних умов ТУ У 28.2-32556556-011-2016 "Фільтри аерозольні ФАС".

3. Заборонити НТК "Інститут електрозварювання ім. Патона" НАН України (03680, м Київ, вул. Казимира Малевича, 11; код ЄДРПОУ 05417457) та Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАТОМ СЕРВІС" (01014, м. Київ, вул. Мічуріна, 54а, офіс 120; код ЄДРПОУ 38855401) вчиняти будь-які дії, спрямовані на використання будь-яким чином Технічних умов, у тому числі відтворення, здавання в майновий найм, прокат, виготовлення з використанням цих Технічних умов продукції, її реалізацію, ввезення на митну територію України, погодження та реєстрацію на їх основі інших Технічних умов та інше передбачене законодавством України використання, а також транспортування, зберігання або володіння з метою введення в цивільний обіг примірників творів.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укратом Сервіс" (01014, м. Київ, вул. Мічуріна, 54а, офіс 120; код ЄДРПОУ 38855401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Селтон" (04074, м. Київ, вул. Резервна, 29; код ЄДРПОУ 32556556) 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

5. Стягнути з НТК "Інституту електрозварювання ім. Патона" НАН України (03680, м Київ, вул. Казимира Малевича, 11; код ЄДРПОУ 05417457) на користь " (04074, м. Київ, вул. Резервна, 29; код ЄДРПОУ 32556556) 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02.10.2018 р.

Суддя Н.І. Зеленіна