Рішення

від 20.09.2018 по справі 914/852/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2018 Справа №914/852/18

За позовом: Першого заступника керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури Львівської області (82400, Львівської області, м. Стрий, вул. Шевченка, 89), в інтересах держави,

про: повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування завданої шкоди у сумі 18152,34грн., -

Позивач-1: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, пр. Чорновола, 4; ідент.код 39769942);

Позивач-2: Вільховецька сільська рада (81733, Львівська область, Жидачівський район, с. Вільхівці, вул. Шевченка, 2; ідент.код 04374594);

Відповідач: Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_2 (81733, Львівська область, Жидачівський район, с. Іванівці, вул. Князя Романа, 43; ідент.код 25557882).

Суддя: Стороженко О.Ф.

Секретар: Мазуркевич М.Р.

Представники:

Прокуратури: ОСОБА_3 - Службове посвідчення №047912 від 13.09.2017;

Позивача-1: ОСОБА_4 - Довіреність №0-13-0.6-237/62-18 від 11.05.2018;

Позивача-2: не з'явився;

Відповідача: ОСОБА_5 - Довіреність №472 від 09.08.2018.

Процесуальні дії вчинено судом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №11.

Першим заступником керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури Львівської області подано Позовну заяву з вимогами про:

-повернення Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_2 ОСОБА_6 Україна, в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, самовільно зайнятої земельної ділянки (площею 15,7 га, що належить до земель державної власності сільськогосподарського призначення та розташована за межами населеного пункту села Іванівці, на території Вільховецької сільської ради Жидачівського району, Львівської області), - шляхом приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, звільнивши її від рослин сільськогосподарських культур ;

-стягнення з Відповідача шкоди у сумі 18152,34грн., завданої самовільним зайняттям земельної ділянки.

25.06.2018 у суд надійшов ОСОБА_1 місцевої прокуратури Львівської області, у якому викладено уточнене формулювання позовної вимоги (раніше визначене найменування села змінено на село Вільхівці).

Крім цього, 01.08.2018 у суд надійшла Відповідь Прокурора на відзив.

Позивачем-1 подано Пояснення стосовно обставин спору.

Позивачем-2 подано ОСОБА_1, у якому зазначено про підтримання Виконавчим комітетом позовних вимог (без обґрунтування підстав дії Виконкому).

Відповідачем подано:

-Відзив та Заперечення, у яких викладено обгрунтування правомірності землекористування;

-Клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Справу, згідно нормами статей 12, 247 ГПК України, розглянуто за правилами загального позовного провадження.

У ході дослідження обставин спору та поданих доказів, - суд встановив :

Предметом позову є дві вимоги:

1)Повернення Відповідачем ОСОБА_6 Україна, в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, земельної ділянки (площею 15,7 га), розташованої за межами населеного пункту села Вільхівці, на території Вільховецької сільської ради Жидачівського району, Львівської області.

2)Стягнення з Відповідача шкоди у сумі 18152,34грн., завданої самовільним зайняттям земельної ділянки.

Підстава позовних вимог - самовільне зайняття Відповідачем спірної земельної ділянки, що виявлено у ході обстеження та перевірки, проведених 30.06.2017 Управлінням контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.

У Позовній заяві відсутні:

-належна конкретизація місця знаходження спірної земельної ділянки з прив'язкою до місцевості;

-ідентифікаційні дані спірної земельної ділянки (зокрема: кадастровий номер).

Крім цього, у позові вказано, що спірна земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення та перебуває у державній власності, хоча доказів зазначених обставин - не надано.

Заявляючи позов, Прокурором не дотримано обов'язкових вимог статей 74 - 80 ГПК України, так як:

-не виконано обов'язку щодо доведення обставин, які є підставою позову, належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами;

-не враховано, що суд не вправі збирати докази (які стосуються предмету спору) з власної ініціативи (ч.4 ст.74);

-не враховано, що обставини, зазначені у позові, не підлягають доказуванню лише у випадках, передбачених нормами ст.75 (тільки загальновідомі обставини та обставини, встановлені судовим рішенням, приймаються судом без повторного доказування).

-не враховано, що предметом доказування у справі є обставини, які підтверджують заявлені вимоги, і такі обставини підлягають встановленню судом на підставі належних доказів (ст.76), що повинні подаватись Учасниками процесу.

Отже, факт неподання Прокурором доказів, які б підтверджували форму власності спірної земельної ділянки та її цільове призначення (категорію землі), є порушенням зазначених норм Господарського процесуального кодексу України та невиконанням процесуальних обов'язків, що перешкоджає (суду) встановлення важливих обставин спору.

Крім цього, факт недостатньої конкретизації спірної земельної ділянки (у позові) унеможливлює належну її ідентифікацію.

При цьому, важливо також, що позовні вимоги обґрунтовано лише документами Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (Позивач), що стосуються проведених 30.06.2017 обстеження та перевірки, які не є допустимими доказами обставин спору, так як:

1)В Акті від 30.06.2017 щодо обстеження земельної ділянки та Акті від 30.06.2017 щодо перевірки дотримання вимог земельного законодавства не зазначено правових підстав вчинення Позивачем зазначених дій (обстеження та перевірки): не вказано, що вони здійснювались відповідно до певного наказу чи з інших підстав.

Відповідно до норми ч.2 ст.77 ГПК України, відсутність доказів правомірності проведення Позивачем перевірки унеможливлює суду прийняття поданого Акту як допустимого доказу.

Крім цього, важливо також, що в Акті перевірки не зазначено про факт повідомлення Відповідача щодо проведення Позивачем таких дій та відсутні дані про його присутність при їх проведенні.

Також, не надано жодних доказів надіслання Відповідачу копій Актів обстеження та перевірки, - для ознайомлення з результатами проведення Позивачем зазначених дій.

2)Надані (із позовом) Протокол від 27.07.2017 про адміністративне правопорушення, Постанова від 09.08.2017 про накладення на Відповідача адміністративного стягнення та Припис не стосуються спірної земельної ділянки, так як у них зазначено, що земельна ділянка розташована у селі Іванівці, хоча спірною є земельна ділянка, яка розташована за межами населеного пункту села Вільхівці.

Жодних належних доказів можливих описок у Протоколі, Постанові та Приписі - не надано (а пояснення представника Позивача не є правовим засобом виправлення описок у документах).

3)Не надано доказу добровільної сплати Відповідачем адміністративного штрафу, так як подана із позовом Квитанція №21 від 16.02.2018 не містить даних про сплату штрафу (призначення платежу - інша), та, крім цього, - містить дані про іншу суму та інші реквізити отримувача коштів (відмінні від даних, зазначених у Постанові про накладення адміністративного стягнення).

Крім зазначеного, важливо також, що Прокурором (та Позивачем) неналежно досліджені обставини щодо користування Відповідачем земельною ділянкою, оскільки:

-не досліджено обставин щодо підстав сплати Фермерським господарством орендної плати за землю, враховуючи, що Довідка (№239/13-18/10/07-02 від 07.08.18) ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції підтверджує факт сплати Відповідачем, упродовж 2013-2018 років, орендних платежів за землю (без конкретизації земельних ділянок);

-не з'ясовано підстав нарахування Вільховецькою сільською радою (Позивач-2) Фермерському господарству орендної плати за землю (зокрема: за Розрахунком на 2017 рік);

-не досліджено обставин, встановлених Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 у справі №914/365/13-г, щодо укладення 15.03.2012 Вільховецькою сільською радою (Позивач-2) та Фермерським господарством (Відповідач) Договору оренди землі (земельних ділянок загальною площею 47,34 га).

-не досліджено обставин щодо стану виконання Відповідачем Рішення від 25.01.2005 Вільховецької сільської ради Про розгляд заяви фермера ОСОБА_2 про виділення земельних ділянок для ведення фермерського господарства , яким Відповідачу надано дві земельні ділянки у селі Вільхівці (у тому числі - площею 15,7га) та передбачено користування землею після розроблення відповідної технічної документації, - враховуючи, що Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 у справі №876/5994/13 (№2а-10768/12/1370) визнано протиправною відмову Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області від 10.10.2012 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення Відповідачу земельної ділянки площею 15,7га та зобов'язано Райдержадміністрацію розглянути зазначену заяву.

Враховуючи зазначені обставини щодо:

-прийняття Вільховецькою сільською радою Рішення від 25.01.2005 про надання Відповідачу земельної ділянки площею 15,7га та необхідності вчинення Відповідачем дій стосовно виготовлення проекту землеустрою на відведення вказаної земельної ділянки;

-сплати Відповідачем орендних платежів за землю на підставі Розрахунку, проведеного Вільховецькою сільською радою;

- укладення 15.03.2012 Вільховецькою сільською радою та Фермерським господарством певного Договору оренди землі, -

у суду відсутні підстави для визнання факту самовільного зайняття Фермерським господарством спірної земельної ділянки, оскільки: наявне Рішення органу місцевого самоврядування щодо надання земельної ділянки та Відповідачем погоджувались усі дії із Вільховецькою сільською радою (Позивач-2), і, крім цього, ОСОБА_6 приймала (від Відповідача) орендні платежі за землю (що зумовлювало отримання відповідного доходу), і докази неправомірності вчинення таких дій щодо прийняття орендних платежів - відсутні.

Важливою є також обставина неналежного застосування Прокурором норми ст.1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , якою визначено термін самовільне зайняття земельної ділянки .

Вказана норма ст.1 Закону визначає дві самостійні (та альтернативні) підстави визнання землекористування самовільним зайняттям земельної ділянки , а саме:

-або вчинення дій, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного Рішення органу місцевого самоврядування (або органу виконавчої влади) про надання її в оренду (або передачу у власність);

-або вчинення дій, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного правочину.

Тобто, виходячи із зазначеної норми ст.1 Закону, самовільне зайняття земельної ділянки відсутнє, якщо наявні:

-або відповідне Рішення органу місцевого самоврядування (чи органу виконавчої влади) про надання земельної ділянки;

-або відповідний правочин щодо земельної ділянки.

Отже, відповідно до норми ст.1 Закону, факт наявності Рішення Вільховецької сільської ради від 25.01.2005 про надання Фермеру ОСОБА_2 земельної ділянки (площею 15,7га) унеможливлює визнання факту самовільного зайняття земельної ділянки

При цьому, важливо, що норми Земельного кодексу України не містять іншого визначення самовільного зайняття земельної ділянки (ніж у Законі Про державний контроль за використанням та охороною земель ) і не встановлюють, що землекористування за відсутності факту державної реєстрації права оренди є самовільним зайняттям земельної ділянки .

Оскільки Прокурором не доведено (належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами) обставин, зазначених у позові, та, крім цього, неправильно застосовано норму ст.1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , підстави для задоволення заявлених вимог - відсутні.

Згідно з нормою п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, наявні підстави для покладення на Прокуратуру судових витрат у справі.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 73-80, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Дане Рішення набирає законної сили відповідно до норм статей 240, 241, 254, 256, 257 ГПК України, а саме:

- у випадку відсутності апеляційного оскарження - після закінчення 20-денного строку, встановленого на подання апеляційної скарги (до Львівського апеляційного господарського суду), який обчислюється з дня складення повного Рішення;

- у випадку апеляційного оскарження і відсутності факту скасування - після ухвалення Львівським апеляційним господарським судом відповідного судового рішення.

Повне Рішення складено 01.10.2018.

Суддя Стороженко О.Ф.