Рішення

від 20.09.2018 по справі 918/462/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2018 р. м. Рівне Справа № 918/462/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В., розглянувши справу матеріали справи

у справі за позовом: Приватного підприємства "Фабрика кондитерських прикрас"

до відповідача 1: ОСОБА_1 міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області

відповідача 2: Головного управління державної казначейської служби України в Рівненській області

про відшкодування шкоди в сумі 74 104,20 грн.

Секретар судового засідання: Лиманський А.Ю.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Від відповідача 1, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Від відповідача 2: ОСОБА_7

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Фабрика кондитерських прикрас" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовом до відповідача ОСОБА_1 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (далі - відповідач-1), Головного управління державної казначейської служби України у Рівненській області (далі - відповідач-2), в якому просить зобов'язати Головне управління державної казначейської служби України у Рівненській області стягнути із Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Фабрика кондитерських прикрас" 74 104,20 грн. на поточний рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями начальника та державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області під час проведення виконавчого провадження за ЄДРВП 51047886.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що ОСОБА_1 міським відділом ДВС ГТУЮ в Рівненській області у процесі виконання рішень судів у господарській справі №918/1564/14 здійснено перерахування коштів, які належать Приватному підприємству "Фабрика кондитерських прикрас" не стягувачу ТОВ "Маша і Мєдвєдь", а сторонній фізичній особі в Російській Федерації ОСОБА_8 Вказані неправомірні дії відділу ДВС призвели до незаконного стягнення коштів з рахунків Приватного підприємства "Фабрика кондитерських прикрас".

Ухвалою суду від 10 липня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/462/18, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07 серпня 2018 року.

24 липня 2018 року Головним управлінням Державної казначейської служби України у Рівненській області подано до суду відзив на позов, відповідно до змісту якого відповідач 2 зазначає, що Головне управління є юридичною особою і відповідає лише за виконання своїх зобов'язань та не відповідає за зобов'язання інших юридичних осіб. Також відповідач 2 зазначає, що не вступав у правовідносини з позивачем, своїми діями або бездіяльністю не порушувало його законних прав та інтересів. Разом з тим відповідач 2 зазначає, що органи казначейства не є розпорядниками коштів Державного бюджету України та здійснюють лише розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

Враховуючи викладене, відповідач 2 просить суд відмовити в задоволенні позову в частині зобов'язання Головного управління стягнути із Державного бюджету України на користь позивача 74 104,20 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

03 серпня 2018 року відповідачем 1 подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач зазначає що на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №51047886, рішення Господарського суду Рівненської області у справі №918/1564/14 було таким що набрало законної сили та не скасовано. Отже дії державного виконавця щодо фактичного о виконання наказу №918/1564/14 від 26.04.2016 року є правомірними, а стягнення коштів законним.

Ухвалою суду від 07 серпня 2018 року підготовче засідання відкладено на 21 серпня 2018 року.

20 серпня 2018 року позивачем подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до змісту якої просить змінити предмет позову виклавши його в наступній редакції:

"Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України , шляхом списання з рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 3504030, на користь Приватного підприємства "Фабрика кондитерських прикрас" вул. Чернишова 9, м. Рівне, 33001, код ЄДРПОУ 33214039 (поточний рахунок 26003283509 в АТ РБ "Аваль" м. Київ, МФО 380805) - 74 104,20 грн. майнової шкоди, заподіяної внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області."

Ухвалою від 21 серпня 2018 року вказану заяву судом прийнято до розгляду, справу призначено до слухання по суті на 19 вересня 2018 року. У подальшому під час слухання справи по суті було оголошено перерву у засіданні на 20.09.2018 р.

У судовому засіданні під час розгляду спору по суті представники позивача підтримали позов повністю, просили його задоволити.

У свою чергу представники відповідачів підтримали доводи, які висвітлені у відзивах, вважають, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 19 січня 2016 року у справі №918/1564/14 за позовом ТзОВ "Маша і Мєдвєдь" до Приватного підприємства "Фабрика кондитерських прикрас" вирішено стягнути з Приватного підприємства "Фабрика кондитерських прикрас" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" суму компенсації в розмірі 73 008 грн.

Постановою РАГС від 08 квітня 2016 року вказане рішення залишено без змін.

26 квітня 2016 року на виконання вказаного рішення Господарським судом Рівненської області видано наказ.

11 травня 2016 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51047886, яка вручена боржнику 18 травня 2016 року.

20 травня 2016 року від боржника до ОСОБА_1 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області надійшла заява з проханням відкласти провадження виконавчих дій, оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження було отримано 19 травня 2016 року після спливу строку для добровільного виконання.

24 травня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій, яка отримана боржником 27 травня 2016 року.

Даною постановою відкладено провадження виконавчих дій до 29 травня 2016 року.

В подальшому Приватне підприємство "Фабрика кондитерських прикрас" звернулась до ОСОБА_1 міського відділу державної виконавчої дружби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області (отримано відділом 31 травня 2016 року) з листом про неможливість сплати заборгованості до спливу строку добровільного виконання, у зв'язку з чим боржник просив поновити строк для добровільно виконання постанови №51047886 від 24 травня 2016 року на строк до десяти робочих днів.

У відповідь на вказаний лист виконавчою службою направлено боржнику лист від 16.06.2016 року в якому зазначено, що оскільки згідно повідомлення про вручення відправлення ТОВ "Укркур'єр" постанову про відкриття виконавчого провадження було вручено боржнику 18.05.2016 року, таким чином боржник був повідомлений про необхідністю виконання виконавчого документу, постановою про відкладення провадження виконавчих дій було продовжено строку для самостійного виконання до 29 травня 2016 року. , оскільки станом на 30 травня 2016 року відділом ДВС не отримано повідомлень про самостійне виконання рішення державним виконавцем було розпочато примусове виконання виконавчого документу.

У зв'язку з наведеним державним виконавцем 31 травня 2016 року винесено постанови в межах виконавчого провадження №51047886 про арешт мана боржника та оголошення заборони на його відчуження, та постанову про арешт коштів боржника.

Як зазначає орган ДВС, в результаті здійснення виконавчого провадження та заходів примусового виконання, 15 червня 2016 року та 16 червня 2016 року державним виконавцем стягнуті з рахунків боржника грошові кошти в розмірі 81 601,77 грн. та 1 635,70 грн. зараховано на депозитний рахунок з обліку депозитних сум ОСОБА_1 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.

16 червня 2016 року за вх. 5136/10-62 до ОСОБА_1 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області надійшла заява представника стягувача ОСОБА_9 про зарахування коштів поштовим переказом на адресу стягувача: Російська Федерація м. Москва, вул. Годовікова, будинок 9, будова З, ІПН/КПП 7717673901/771701001 в ІФПС №17 СВАО р/р №40702810900000013706 в ПАТ Банк "ОТКРЫТИЕ", м.Москва БІК 044585297, к/р 30101810500000000297; тел. +7(495)775-13-31 (додаток: довіреність 77 АБ 9725249 від 24 грудня 2015 року про надання ОСОБА_8 права представляти інтереси стягувача-юридичної особи).

Згідно списку відправлених поштовим переказом коштів, стягнутих згідно наказу Господарського суду Рівненської області №918/1564/14 від 26 квітня 2016 року із ПП "Фабрика кондитерських прикрас» на користь ТзОВ "Маша і Мєдвєдь" перераховано платіжними дорученнями №1951 від 21 червня 2016 на адресу стягувана: Російська Федерація м. Москва, вул. Годовікова, будинок 9, будова 3, найменування отримувача: ТзОВ "Маша і Медведь" ОСОБА_8 (фіскальний чек 00619380048282 від 24.06.2016 ВПЗ Рівне-28).

30 червня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", яка була надіслана 02 липня 2016 року за вих. №8764.

Згідно повідомлення про вручення відправлення ТОВ "Укркур'єр" постанову про закінчення виконавчого провадження було вручено боржнику 04 липня 2016 року.

Разом з тим постановою Вищого господарського суду України від 11 жовтня 2016 року у справі №918/1564/14 рішення Господарського суду Рівненської області від 19 січня 2016 року та постанову РАГС від 08 квітня 2016 року змінено, та вирішено зокрема стягнути з Приватного підприємства "Фабрика кондитерських прикрас" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" суму компенсації в розмірі 27 560,00 грн., 2 059,37 грн. витрат за проведення судових експертиз та 528,49 грн. судового збору.

Орган ДВС зазначає, що на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №51047886, рішення було таким, що набрало законної сили та не скасовано. Отже, дії державного виконавця щодо фактичного виконання наказу були правомірними.

Разом з тим, позивач обґрунтовуючи даний позов зазначає, що органом ДВС порушено порядок стягнення заборгованості, зокрема вказує, що відділ ДВС 21 червня 2016 року перерахував кошти ПП "Фабрика кондитерських прикрас" в сумі 74 104,20 грн. на розрахунковий рахунок Поштамту -ЦПЗ №1, також ДВС отримувачем коштів вказано фізичну особу ОСОБА_8.

Позивач вважає, що вказані дії державного виконавця є неправомірні та кваліфікуються як самостійна зміна сторони виконавчого провадження, оскільки ОСОБА_8 не був стороною у справі №918/1564/14, та відповідно не був стороною виконавчого провадження.

Відтак позивач вважає що вказані дії нанесли йому шкоду в сумі 74 104,20 грн. зі сторони органу ДВС.

В якості підтвердження своїх аргументів позивач посилається на постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження від 30 листопада 2016 року, якою визнано дії державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_10Ю, щодо визначення способу перерахування коштів стягувачу - юридичній особі поштовим переказом такими, що не відповідають вимогам частини 3,5 та 6 статті 45 Закону України "Про виконавче провадження".

Щодо вказаних аргументів позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20 грудня 2016 року задоволено заяву ПП "Фабрика кондитерських прикрас" №108 від 12 грудня 2016 року про поворот виконання рішення суду від 19 січня 2016 року, а також видано наказ №918/1564/14 від 20 грудня 2016 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" на користь Приватного підприємства "Фабрика кондитерських прикрас" суму в розмірі 74 104 грн. 20 коп., з яких сума компенсації в розмірі 73 008 грн., витрати зі сплаті судового збору в сумі 1 096 грн. 20 коп. в порядку повороту виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 19 січня 2016 року у справі №918/1564/14.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної ОСОБА_11 Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.

За статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної ОСОБА_11 Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною ОСОБА_11 Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно зі статтею 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної ОСОБА_11 Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною ОСОБА_11 Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Таким чином, ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює як вказані органи, так і їх посадових чи службових осіб, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу, ОСОБА_11 Крим або орган місцевого самоврядування.

При цьому з урахуванням положень пункту 10 частини другої статті 16, статей 21, 1173 та 1174 ЦК України шкода, завдана зазначеними органами чи (та) особами, відшкодовується державою, Автономною ОСОБА_11 Крим або органом місцевого самоврядування лише у випадках визнання вказаних рішень незаконними та їх подальшого скасування або визнання дій або бездіяльності таких органів чи (та) осіб незаконними.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної виконавчої служби, його посадовими або службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу" та Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (чинних на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини другої статті 87 Закону України від 21 квітня 1999 року "Про виконавче провадження" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави. (правова позиція викладена в постанові Верховного суду України у справі № 6-99цс17 від 08.11.2017 року).

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди втілено у статті 1166 ЦК України, у відповідності до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, з огляду на положення статей 22, 1166 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Суд зазначає, що збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення. При цьому, витрати потерпілої особи з виправлення пошкодженого майна її засобами і коштами визначаються, виходячи з реальних витрат позивача.

Зі змісту положень роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 1 квітня 1994 року № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" вбачається, що правовою підставою відповідальності за завдану шкоду є правопорушення, складовими елементами якого є: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вина.

Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Тобто, з урахуванням вище приведених положень, необхідними умовами для стягнення збитків є: 1) підтверджена належними доказами наявність певного розміру шкоди; 2) підтверджена належними доказами протиправна поведінка заподіювача шкоди; 3) засвідчений належними доказами факт того, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача шкоди є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки; 4) докази, що засвідчують наявність ознак вини заподіювача шкоди.

Приймаючи до уваги вищевикладене, на думку суду, предметом доказування у справі про стягнення збитків (що складаються з прямих збитків та упущеної вигоди) є наявність усіх складових елементів правопорушення.

В супереч зазначеному позивачем не надано суду доказів понесення прямих збитків, що спричинені незаконними діями органу державної виконавчої служби чи її посадової особи, оскільки як зазначено вище, станом на час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження рішення, на підставі якого відбувалось стягнення грошових коштів, набрало законної сили.

Разом з тим, в процесі списання коштів з рахунків боржника, як зазначає сам боржник кошти було зараховано на депозитний рахунок ОСОБА_1 міського відділу ДВС ГТУ у Рівненській області, тобто списано з рахунків боржника у спосіб та порядку передбаченому законом. Подальші порушення при зарахуванні коштів на рахунок стягувача, які встановлені постановою від 30 листопада 2016 року свідчать про те, що дії державного виконавця щодо визначення способу перерахування коштів стягувачу визнано такими що не відповідають вимогам частини 3, 5, 6 статті 45 ЗУ "Про виконавче провадження", при цьому суд зауважує, що порушень при списанні коштів з рахунків боржника не встановлено.

Та обставина, що дії державного виконавця щодо визначення способу перерахування коштів стягувачу визнано такими, що не відповідають вимогам частини 3, 5, 6 статті 45 ЗУ "Про виконавче провадження", не є безумовною підставою для задоволення даного позову, оскільки згадані дії органу ДВС не є тими діями, які свідчать про заподіяння прямих збитків (шкоди) позивачу у даній справі на суму, яка вказана у позовній заяві.

Необхідними умовами для стягнення збитків є зокрема підтверджена належними доказами наявність певного розміру шкоди, завданої позивачу. Прямих доказів такого позивач суду не надав.

Суд зазначає, що у зв'язку із зміною Вищим господарським судом України рішення Господарського суду Рівненської області від 19.01.2016 року у справі №918/1564/14, відповідно до статті 122 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на час винесення ухвали) Господарським судом Рівненської області 20 грудня 2016 року винесено ухвалу про задоволення заяви ПП "Фабрика кондитерських прикрас" про поворот виконання рішення, та видано відповідний наказ про стягнення з ТзОВ "Маша і Мєдвєдь" на користь ПП "Фабрика кондитерських прикрас" 74 104, грн. 20 коп., з яких 73 008 грн. компенсації та 1 096,20 витрати зі сплати судового збору. Наведені обставини надають право та можливість позивачу ПП "Фабрика кондитерських прикрас" звернутися до органів ДВС з метою пред'явлення до виконання наказу про поворот виконання рішення на суму 74 104, грн. 20 коп.

При цьому та обставина, що станом на даний час позивач ще не скористався своїм правом щодо пред'явлення згаданого наказу до виконання, - не може слугувати підставою вважати кошти в сумі 74 104, грн. 20 коп. прямими збитками позивача, оскільки ці кошти є сумою, яка підлягає стягненню з ТзОВ "Маша і Мєдвєдь" на користь ПП "Фабрика кондитерських прикрас" у зв'язку із зміною Вищим господарським судом України рішення Господарського суду Рівненської області від 19.01.2016 року у справі №918/1564/14, та як наслідок у зв'язку із поворотом виконання рішення за ухвалою від 20 грудня 2016 року, та не є збитками ПП "Фабрика кондитерських прикрас" у розумінні закону, які останнім понесені у зв'язку з неправомірними діями відділу ДВС.

Відносно доводів про те, що на думку позивача кошти, які належать Приватному підприємству "Фабрика кондитерських прикрас" перераховані не стягувачу ТОВ "Маша і Мєдвєдь", а сторонній фізичній особі в Російській Федерації ОСОБА_8 суд зауважує, що у матеріалах справи наявна копія заяви від 16.06.2016 р. (арк.с. 80), яка подана зі сторони патентного повіреного ОСОБА_9, який діяв від імені ТзОВ "Маша і Мєдвєдь". У заяві патентний повірений висловив прохання про те, щоб кошти на виконання рішення у справі №918/1564/14 були перераховані поштовим переказом на адресу стягувача: Російська Федерація, м.Москва, вул.Годовікова, буд.9, будова 3, та викладено реквізити з номерами рахунків та назвою банку отримувача. До заяви було надано довіреність, яка видана від ТзОВ "Маша і Мєдвєдь" ОСОБА_8 Геннадієвичу, у якій зокрема надаються йому повноваження розпоряджатися грошовими коштами, що належать ТзОВ "Маша і Мєдвєдь", у тому числі і знімати з відповідних рахунків готівкові кошти.

Таким чином, наведені обставини та матеріали справи підтверджують той факт, що ОСОБА_8 не є сторонньою особою, а особою, яка була уповноважена зі сторони ТзОВ "Маша і Мєдвєдь" вчиняти від імені останнього певні юридично значимі дії.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що ТзОВ "Маша і Мєдвєдь" ставить під сумнів виконання судових рішень у справі №918/1564/14.

Не надано також доказів звернення стягувача у будь-який спосіб до ПП "Фабрика кондитерських прикрас" з приводу невиконання чи неналежного виконання рішень судів у господарській справі №918/1564/14.

Відповідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Отже, враховуючи усе викладене вище у сукупності, суд прийшов до висновку що даний позов до задоволення не підлягає, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів завдання відділом ДВС шкоди (збитків) в сумі заявленій позивачем до стягнення. Доводи позивача, які викладені у позовній заяві не знайшли свого підтвердження при розгляді спору та встановленні обставин справи, та спростовані наявними у ній доказами.

Згідно частини пункту 13 частини 2 статті 3 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної ОСОБА_11 Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Керуючись статтями 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до ОСОБА_1 апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "28" вересня 2018 року.

Суддя Бережнюк В.В.