Постанова

від 13.12.2018 по справі 918/462/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року Справа № 918/462/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Грязнов В.В. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача - приватного підприємства "Фабрика кондитерських прикрас" на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.09.2018 р. у справі №918/462/18 (суддя Бережнюк В.В., повний текст рішення складено 28.09.2018 р.)

за позовом приватного підприємства "Фабрика кондитерських прикрас" (м. Рівне)

до відповідачів: 1) Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (м. Рівне); 2) Головного управління державної казначейської служби України в Рівненській області (м. Рівне)

про відшкодування шкоди в сумі 74 104, 20 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Волошин Л.С., ордер №732 від 05.07.2018р., Волошина В.С., представник за довіреністю від 05.07.2018р.;

відповідача-1 - Якобчук П.О, посвідчення № 0084 від 12.04.2018р.; Карпинська А.Ю., представник за довіреністю № 108877 від 12.12.2018р.;

відповідача - 2 - Мельничук Л.О., представник за довіреністю № 12-24/4 від 02.01.2018р.;

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Фабрика кондитерських прикрас" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області та Головного управління державної казначейської служби України в Рівненській області, в якому просить суд стягнути із Державного бюджету України через державну казначейську службу України на користь позивача 74 104, 20 грн. матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями органу ДВС під час проведення виконавчого провадження за ЄДРВП 51047886.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач-1 в процесі виконання рішень судів у господарській справі №918/1564/14 здійснено перерахування коштів, які належать йому не стягувачу ТОВ "Маша і Мєдвєдь", а фізичній особі в Російській Федерації ОСОБА_6 Вказані неправомірні дії відділу ДВС призвели до незаконного стягнення коштів з рахунків позивача та заподіяли йому шкоду, яку останній просить відшкодувати.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 20.09.2018 р. у справі №918/462/18 в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, посилаючись на ст. ст. 22, 1166, 1173, 1174 ЦК України, прийшов до висновку, що позивачем не надано суду доказів понесення прямих збитків, що спричинені незаконними діями органу державної виконавчої служби чи її посадової особи; доводи позивача, викладені у позовній заяві не знайшли свого підтвердження при розгляді спору та встановленні обставин справи, та спростовані наявними у ній доказами.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, приватне підприємство "Фабрика кондитерських прикрас" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове , яким позов задоволити.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, положення Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 25, 115 ГПК України (в редакції до 15.12.2017р.) та зазначає, що ним доведено, з посиланням на наявні в матеріалах справи докази, що державним виконавцем було неправомірно здійснено перерахунок коштів з ПП "Фабрика кондитерських прикрас" фізичній особі ОСОБА_6, який не є стороною виконавчого провадження, тобто не було здійснено перерахунок коштів, згідно вимоги наказу №918/1564/14 Господарського суду Рівненської області від 26.04.2016р. на користь ТОВ "Маша і Мєдвєдь". Таким чином, позивачем понесено прямі збитки в розмірі 74 104, 20 грн., які спричинені незаконними діями органу державної виконавчої служби; позивачем повною мірою доведено винну поведінку органу ДВС, понесення прямих збитків, що спричинені діями органу ДВС, тобто наявні всі елементи складу цивільного правопорушення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2018р. скаржнику поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду; відкрито апеляційне провадження у справі та призначено розгляд скарги на 13.12.2018р. об 11:30 год.

Відповідачі своїм правом, передбаченим ст. 263 ГПК України, не скористалися, відзиву на апеляційну скаргу не подали.

В судовому засіданні 13.12.2018р. представники скаржника підтримали доводи апеляційної скарги, просять її задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати та задоволити позовні вимоги.

Представники відповідачів-1,2 в судовому засіданні 13.12.2018р. заперечили доводи апеляційної скарги, просять відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як встановлено апеляційним судом, рішенням Господарського суду Рівненської області від 19.01.2016р., яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.04.2016р. у справі №918/1564/14 стягнуто з приватного підприємства "Фабрика кондитерських прикрас" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" суму компенсації в розмірі 73 008 грн. та 1096 грн. витрат по сплаті судового збору (а.с. 14-26).

26.04.2016р. на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 19.01.2016р. видано судовий наказ №918/1564/14 (а.с. 31).

11.05.2016р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51047886, яка вручена боржнику 18.05.2016р. (а.с. 32).

20.05.2016р. ПП "Фабрика кондитерських прикрас" звернулося до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області з заявою,в якій просило відкласти провадження виконавчих дій, оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження було отримано 19.05.2016р., тобто після спливу строку для добровільного виконання (а.с. 70).

24.05.2016р. державним виконавцем винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій, яка отримана боржником 27.05.2016р. Даною постановою відкладено провадження виконавчих дій до 29.05.2016р. (а.с. 71).

В подальшому, ПП "Фабрика кондитерських прикрас" звернулося до Рівненського міського відділу державної виконавчої дружби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області (отримано відділом 31.05.2016р.) з листом про неможливість сплати заборгованості до спливу строку добровільного виконання, у зв'язку з чим боржник просив поновити строк для добровільно виконання постанови №51047886 від 24.05.2016р. на строк до 10 робочих днів (а.с. 74).

У відповідь на вказаний лист виконавчою службою направлено ПП "Фабрика кондитерських прикрас" лист від 16.06.2016р, в якому зазначено, що оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження було вручено боржнику 18.05.2016р., тобто боржник був повідомлений про необхідність виконання виконавчого документу, а постановою про відкладення провадження виконавчих дій було продовжено строк для самостійного виконання до 29.05.2016р., оскільки станом на 30.05.2016р. відділом ДВС не отримано повідомлень про самостійне виконання рішення, державним виконавцем було розпочато примусове виконання виконавчого документу (а.с. 75).

31.05.2016р. державним виконавцем винесено постанови в межах виконавчого провадження №51047886 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанову про арешт коштів боржника (а.с. 78-79).

15.06.2016р. та 16.06.2016р. державним виконавцем стягнуті з рахунків боржника грошові кошти в розмірі 81601,77 грн. та 1635, 70 грн. ,які зараховані на депозитний рахунок з обліку депозитних сум Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.

16.06.2016р. від представника ТзОВ "Маша і Мєдвєдь" - Трачука Ю.М. до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області надійшла заява про зарахування коштів поштовим переказом на адресу стягувача: Російська Федерація м. Москва, вул. Годовікова, будинок 9, будова З, ІПН/КПП 7717673901/771701001 в ІФПС №17 СВАО р/р №40702810900000013706 в ПАТ Банк "ОТКРЫТИЕ", м.Москва БІК 044585297, к/р 30101810500000000297; тел. +7(495)775-13-31 (додаток: довіреність 77 АБ 9725249 від 24.12.2015р. про надання ОСОБА_6 права представляти інтереси стягувача-юридичної особи) (а.с. 80).

Згідно довіреності від 24.12.2015р. ТзОВ "Маша і Мєдвєдь" уповноважило ОСОБА_6, зокрема відкривати і закривати банківські рахунки товариства в банках та інших кредитних установах та розпоряджатися грошовими коштами, які знаходяться на даних рахунках (а.с.81).

Згідно списку відправлених поштовим переказом коштів, стягнутих згідно наказу Господарського суду Рівненської області №918/1564/14 від 26.04.2016 року із ПП "Фабрика кондитерських прикрас" на користь ТзОВ "Маша і Мєдвєдь" перераховано платіжними дорученнями №1951, 1952 від 21.06.2016р. на адресу стягувача: Російська Федерація м. Москва, вул. Годовікова, будинок 9, будова 3, найменування отримувача: ТзОВ "Маша і Медведь" ОСОБА_6 (фіскальний чек 00619380048282 від 24.06.2016 ВПЗ Рівне-28) (а.с. 42).

30.06.2016р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 84), яка отримана боржником 04.07.2016р., що підтверджується повідомленням про вручення відправлення (а.с.86). Дана постанова чинна та у встановленому законом порядку не оскаржена.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2016р. у справі №918/1564/14 рішення Господарського суду Рівненської області від 19.01.2016р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.04.2016р. змінено та стягнуто з приватного підприємства "Фабрика кондитерських прикрас" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" суму компенсації в розмірі 27 560 грн., 2 059,37 грн. витрат за проведення судових експертиз та 528,49 грн. судового збору.

Постановою заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальник Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Рівненській області Кайдановичем І.М. від 30.11.2016 р. про результати перевірки законності виконавчого провадження визнано дії державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Рівненській області Карпинської А.Ю. щодо визначення способу перерахування коштів стягувачу - юридичній особі поштовим переказом такими, що не відповідають вимогам ч.ч. 3, 5, 6 ст. 45 ЗУ "Про виконавче провадження" (а.с. 47-50).

Приватне підприємство "Фабрика кондитерських прикрас" звернулося до Господарського суду Рівненської області із заявою про поворот виконання рішення суду, в якій заявник просив стягнути з ТзОВ "Маша і Мєдвєдь" на користь ПП "Фабрика кондитерських прикрас" суму в розмірі 74104, 20 грн. у порядку повороту виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 19.01.2016 р. у справі №918/1564/14.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.12.2016 р. у справі №918/1564/14 заяву ПП "Фабрика кондитерських прикрас" про поворот виконання рішення суду - задоволено; видано судовий наказ про стягнення з ТзОВ "Маша і Мєдвєдь" на користь ПП "Фабрика кондитерських прикрас" суму в розмірі 74 104,20 грн., з яких сума компенсації в розмірі 73 008 грн., витрати зі сплаті судового збору в сумі 1 096,20 грн. у порядку повороту виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 19.01.2016р. у справі №918/1564/14.

Приймаючи дану ухвалу суд зазначив, що у зв'язку з тим, що ПП "Фабрика кондитерських прикрас" виконано наказ Господарського суду Рівненської області від 26.04.2016р. у справі №918/1564/14 та сплачено 74 104,20 грн., з яких сума компенсації в розмірі 73 008 грн. та витрати зі сплаті судового збору в сумі 1 096,20 грн., суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про поворот виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 19.01.2016р. у справі №918/1564/14.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідачів шкоди в розмірі 74104,20 грн., заподіяної неправомірними діями державного виконавця Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області під час проведення виконавчого провадження 51047886.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що згідно ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п. 3 ч. 1 цієї статті).

Стаття 22 ЦК України визначає. що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Частина 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю, зокрема, органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

Частина 1 статті 2 даного Закону передбачає, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган, державне підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство), юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Таким чином, загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду визначено у статтях 1166, 1167 ЦК України, з аналізу яких вбачається, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.

На відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма ст. 1173 ЦК України допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів.

За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

При цьому, відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної влади та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, заподіяною потерпілому, є обов'язковою умовою настання відповідальності.

Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана якимись іншими обставинами.

При розгляді позовів фізичних чи юридичних осіб про відшкодування завданої шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження суди повинні виходити з положень статті 56 Конституції України, статті 11 Закону "Про державну виконавчу службу", частини другої статті 87 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), а також з положень статей 1173, 1174 ЦК і враховувати, що в таких справах відповідачами є держава в особі відповідних органів державної виконавчої служби, що мають статус юридичної особи, в яких працюють державні виконавці, та відповідних територіальних органів Державної казначейської служби України.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що Відділом ДВС неправомірно перераховані кошти на виконання судового наказу від 26.04.2016р. №918/1564/14 фізичній особі ОСОБА_6, а не стягувачу за наказом - ТзОВ "Маша і Мєдвєдь"; вказані дії відділу ДВС призвели до незаконного стягнення коштів з рахунків позивача та заподіяли йому шкоду, яку останній просить відшкодувати. При цьому, неправомірність дій державного виконавця, на думку позивача, встановлено постановою заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальник Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Рівненській області Кайданович І.М. від 30.11.2016 р. про результати перевірки законності виконавчого провадження, якою визнано дії державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Рівненській області Карпинської А.Ю. щодо визначення способу перерахування коштів стягувачу - юридичній особі поштовим переказом такими, що не відповідають вимогам ч.ч. 3, 5, 6 ст. 45 ЗУ "Про виконавче провадження".

Разом з тим, як встановлено апеляційним господарським судом, постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2016р. у справі №918/1564/14 рішення Господарського суду Рівненської області від 19.01.2016р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.04.2016р. змінено та стягнуто з ПП "Фабрика кондитерських прикрас" на користь ТзОВ "Маша і Мєдвєдь" суму компенсації в розмірі 27 560 грн., 2 059,37 грн. витрат за проведення судових експертиз та 528,49 грн. судового збору.

Матеріалами справи підтверджується, що ПП "Фабрика кондитерських прикрас" звернулося до Господарського суду Рівненської області із заявою про поворот виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 19.01.2016 р. у справі №918/1564/14.

Так, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.12.2016р. у справі №918/1564/14 було видано судовий наказ про стягнення з ТзОВ "Маша і Мєдвєдь" на користь ПП "Фабрика кондитерських прикрас" суму в розмірі 74 104, 20 грн., з яких сума компенсації в розмірі 73 008 грн., витрати зі сплаті судового збору в сумі 1 096,20 грн. у порядку повороту виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 19.01.2016р. у справі №918/1564/14.

Апеляційний господарський суд вказує, що ст. 122 ГПК України (в редакції, чинній на момент подання заяви про поворот виконання рішення суду) встановлено, що, якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем, приватним виконавцем.

Таким чином, ПП "Фабрика кондитерських прикрас" скористалося наданим йому правом та звернулося до суду із заявою про поворот виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 19.01.2016 р. у справі №918/1564/14 та за результатом її розгляду було видано наказ про стягнення з ТзОВ "Маша і Мєдвєдь" на користь ПП "Фабрика кондитерських прикрас" суми в розмірі 74 104, 20 грн., яку позивач в межах даної справи просить стягнути у вигляді збитків.

Беручи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції вказує, що наведені обставини надають право позивачу звернутися до органів ДВС з метою пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Рівненської області про поворот виконання рішення суду на суму 74 104, 20 грн.

При цьому, та обставина, що станом на даний час позивач ще не скористався своїм правом щодо пред'явлення згаданого наказу до виконання не може слугувати підставою вважати кошти в сумі 74 104, 20 грн. збитками позивача, оскільки ці кошти є сумою, яка підлягає стягненню з ТзОВ "Маша і Мєдвєдь" на користь позивача у зв'язку із поворотом виконання рішення за ухвалою суду від 20.12.2016р., та не є збитками позивача у розумінні закону, які останнім понесені у зв'язку з неправомірними діями відділу ДВС.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи наявна копія заяви від 16.06.2016р., яка подана зі сторони патентного повіреного Трачука Ю.М., який діяв від імені ТзОВ "Маша і Мєдвєдь", в якій він висловив прохання про те, щоб кошти на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 19.01.2016р. у справі №918/1564/14 були перераховані поштовим переказом на адресу стягувача: Російська Федерація, м. Москва, вул.Годовікова, буд.9, будова 3, та викладено реквізити з номерами рахунків та назвою банку отримувача. До заяви було надано довіреність, яка видана від ТзОВ "Маша і Мєдвєдь" ОСОБА_6, у якій зокрема надаються йому повноваження розпоряджатися грошовими коштами, що належать ТзОВ "Маша і Мєдвєдь", у тому числі і знімати з відповідних рахунків готівкові кошти.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наведені обставини підтверджують факт того, що ОСОБА_6 не є сторонньою особою, а особою, яка була уповноважена зі сторони ТзОВ "Маша і Мєдвєдь" вчиняти від імені останнього певні юридично значимі дії.

Крім того, з досліджених судом квітанцій про здійснення поштового переказу (а.с.35-37) вбачається,що адресатом- отримувачем зазначено саме ТзОВ "Маша і Мєдвєдь"та зазначена адреса стягувача: Російська Федерація, м. Москва, вул.Годовікова, буд.9, будова 3. Дана адреса,яка вказана в квітанціях про поштовий переказ, ідентична адресі,зазначеній в судовому наказі.(а.с.31)

Також, суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що в процесі списання коштів з рахунків боржника кошти було зараховано на депозитний рахунок відповідача-1, тобто списано з рахунків боржника у спосіб та порядку передбаченому законом. В свою чергу, подальші порушення при зарахуванні коштів на рахунок стягувача, які встановлені постановою від 30.11.2016р. свідчать про те, що дії державного виконавця щодо визначення способу перерахування коштів стягувачу визнано такими, що не відповідають вимогам частини 3, 5, 6 статті 45 ЗУ "Про виконавче провадження", при цьому, порушень при списанні коштів з рахунків боржника не встановлено.

Таким чином, та обставина, що дії державного виконавця щодо визначення способу перерахування коштів стягувачу визнано такими, що не відповідають вимогам частини 3, 5, 6 статті 45 ЗУ "Про виконавче провадження" не може бути безумовною підставою для задоволення даного позову, оскільки згадані дії органу ДВС не є тими діями, які свідчать про заподіяння прямих збитків (шкоди) позивачу у даній справі.

Отже, з огляду на встановлені апеляційним судом обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідачів збитків в розмірі 74 104, 20 грн., оскільки позивачем не доведено суду існування самої шкоди та наявності фактичних втрат позивача, які є обов'язковою умовою існування реальних збитків, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не може бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, оскільки наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 20.09.2018 р. у справі №918/462/18 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП "Фабрика кондитерських прикрас" - без задоволення.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Фабрика кондитерських прикрас" на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.09.2018 р. у справі №918/462/18 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складено 17 грудня 2018 р.

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Василишин А.Р.