Рішення

від 02.10.2018 по справі 810/3840/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2018 року справа № 810/3840/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ Агрокапітал України до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ Агрокапітал України з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.04.2018 №0010811414.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

В основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень покладено висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкової звітності з податку на додану вартість за наслідками господарських взаємовідносин із ТОВ Прокат Авто Люксом , ТОВ Саткор .

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки господарські відносини між ТОВ Агрокапітал України і ТОВ Прокат Авто Люксом , ТОВ Саткор мали реальний характер - товар придбано у контрагентів та оплачено позивачем. Ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності. Позивач вважає висновки податкового органу неправомірними, а тому просить оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасувати.

Представник відповідача надав суду письмовий відзив на позов, в якому заперечує проти його задоволення з тих підстав, що аналіз фінансово-господарської діяльності позивача та його контрагентів відповідно до наявної інформації вказує на здійснення нереальних (безтоварних) господарських операцій у зв`язку із відсутністю необхідних умов для здійснення такої діяльності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 закрито підготовче провадження у даній адміністративній справі та прийнято рішення про розгляд справи по суті у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ Агрокапітал України є юридичною особою, має статус платника податків.

Основним видом діяльності підприємства є: Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин .

Податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Агрокапітал України з питань дотримання вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за наслідками якої складено Акт від 05.03.2018 № 176/10-36-14-14/37183943 (т. 1, а.с. 24 - 38).

Згідно висновків Акту перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень 2016 року у сумі 139 626,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.04.2018 № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 209 439,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження висновки Акту перевірки та прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про його оскарження.

Зі змісту Акту перевірки та відзиву відповідача на позовну заяву слідує, що висновки про порушення ТОВ Агрокапітал України вимог податкового законодавства за наслідком господарських взаємовідносин ґрунтуються на тому, що у контрагентів позивача відсутні основні фонди, які необхідні для фінансово-господарської діяльності. Також щодо ТОВ Саткор і ТОВ Прокат Авто Люксом наявна інформація про кримінальні провадження за фактами пособництва в ухиленні від сплати податків до державного бюджету в особливо великих розмірах, фіктивного підприємництва.

Проте, суд вважає такі висновки та покладені у їх основу доводи необґрунтованими у зв'язку із наступним.

Так, з матеріалів справи слідує, що між ТОВ Авіра ЛТД (перейменовано у ТОВ Саткор ) (Продавець) і ТОВ Агрокапітал України (Покупець) укладено Договір поставки від 01.08.2016 № 010816/311 (т. 1, а.с. 138).

Згідно Договору Продавець зобов'язується поставляти та передати у власність покупця Товар, а покупець приймати та оплачувати Товар в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у Додатках до цього Договору.

Сторонами було досягнуто домовленості, згідно якої 01.08.2016 здійснено поставку шроту соняшникового у кількості 47,65 т за ціною 6 670,00 грн./т, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: Додатком № 1 до Договору поставки від 01.08.2016 та видатковою накладною від 01.08.2016 № 64 (т. 1, а.с.141, 145).

Оплата Товару здійснена позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ Авіра ЛТД згідно платіжних доручень від 01.08.2016 № 2790 та від 19.08.2016 № 2849 (т. 1, а.с. 143, 144).

Згідно п. 201.10. ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця (пункт 201.4. статті 201 розділу V Кодексу).

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку (оплата товарів, що підлягають постачанню) або дата відвантаження товарів.

На дату відвантаження товару ТОВ Авіра ЛТД оформлено та подано на реєстрацію податкову накладну від 01.08.2016 № 25, яка згідно квитанції № 1 від 12.08.2016 зареєстрована за номером НОМЕР_2 (т. 1, а.с. 146, 147).

У подальшому вказаний Товар (шрот соняшниковий) ТОВ Агрокапітал України було продано ПАТ Племтахорадгосп Броварський , що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме - Договором поставки сільськогосподарської продукції від 28.07.2016 № 29/07/16, видатковою накладною від 04.08.2016 № 148, рахунком на оплату від 29.07.2016 №229, платіжним дорученням від 29.07.2016 № 35868 (т. 1, а.с. 148 - 152, 160).

При цьому, з матеріалів справи слідує, що транспортування товару до ПАТ Племтахорадгосп Броварський здійснювалось перевізниками ТОВ ФОРТУНА ІНТЕРНЕШНЛ ТРЕЙД і ТОВ Аврора 2011 , що підтверджується Договором від 06.05.2016 № 060516/303-П, Договором від 18.11.2015 № 181115/220-П, Договором-заявкою про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.08.2016 № 1-010816-1, Актом надання послуг від 04.08.2016 № 05/08, товарно-транспортними накладними: від 01.08.2016 БЗС № 01082016/2, від 04.08.2016 № 04/08Н2 (т. 1, а.с. 153 - 161).

При прийнятті рішення у даній справі судом також враховується, що вказані документи надавались позивачем до перевірки, що підтверджується змістом Акту (т. 1, а.с. 29).

Також з матеріалів справи слідує, що між ТОВ Прокат Авто Люксом (колишня назва ТОВ Роял Вест , код 40509998, Продавець) і ТОВ Агрокапітал України (Покупець) було укладено Договір поставки від 17.08.2016 № 170816-шс, згідно якого Продавець прийняв зобов'язання щодо поставки і передачі у власність Покупця Товару в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у додатках до Договору, а Покупець приймати та оплачувати Товар (т., а.с. 178 - 180).

Також на виконання Договору сторонами підписано такі додатки (т. 1, а.с. 181 - 183):

- Додаток № 1 від 17.08.2016 - шрот соняшниковий - 35,54 т, самовивіз, загальна сума 254 111,00 грн., сума ПДВ - 42351,83 грн.;

- Додаток № 2 від 19.08.2016: шрот соняшниковий - 23,61 т, самовивіз, загальна сума 155826,00 грн., ПДВ - 25 971,00 грн.;

- Додаток № 3 від 17.08.2016: макуха соняшникова - 22,82 т, самовивіз, загальна сума 109 992,40 грн., ПДВ - 18 332,07 грн.

Оплата товару здійснена Покупцем згідно платіжних доручень від 19.08.2016 № 2850, від 22.08.2016 № 2856, від 07.09.2016 № 2891 (т., а.с. 184 - 186).

Передача Товару оформлена підписаними Сторонами видатковими накладними: 17.08.2016 № 65, 19.08.2016 № 66, 22.08.2016 № 67.

На дати відвантаження Товару ТОВ Роял Вест оформлено податкові накладні: від 17.08.2016 № 24, від 19.08.2016 № 25, від 22.08.2016 № 26, які також надавались до перевірки (т. 1, а.с. 13).

З матеріалів справи слідує, що у подальшому Товар придбаний позивачем за даним правочином був реалізований:

- Національному університету біоресурсів і природокористування України, Відокремленому підрозділу національного університету біоресурсів і природокористування України Великоснітинське навчально-дослідне господарство ім. О.В. Музиченка згідно договору купівлі-продажу від 09.08.2016 № 231 та видатковою накладною від 18.08.2016 № 347;

- ПАТ Племтахорадгосп Броварський згідно договору купівлі-продажу від 19.08.2016 № 22/08/2016 та видатковою накладною від 22.08.2016 № 354;

- ТОВ Кролікофф згідно Договору поставки від 07.05.2014 № 070514/237 року та Додатку №8/2016 від 01.08.2016 року та видатковою накладною №357 від 23.08.2016 року.

Також судом встановлено, що транспортування Товару здійснювалось:

- ТОВ ВТЛ ТРАНС згідно Договору транспортного експедирування № 160816/1 від 16.08.2016, Договорів-заявок від 16.08.2016 № ВТ001466, від 16.08.2016 № ВТ001467, Актів надання послуг: №ВТ001466 від 18.08.2016 та №ВТ001467 від 18.08.2016; товарно-транспортних накладних: від 17.08.2016 № 17082016, від 18.08.2016 №18\08Н1, від 17.08.2016 № 17082016, від 18.08.2016 року № 18/08Н2;

- ТОВ ФОРТУНА ІНТЕРНЕШНЛ ТРЕЙД згідно Договору про перевезення вантажів територією України від 06.05.2016 № 060516/303-П, Договору-заявки про надання транспортно-експедиційних послуг від 18.08.2016 № 1-010816-1 від 01.08.2016, Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.08.2016 № 30/08; товарно-транспортних накладних: від 19.08.2016 №190816, від 22.08.2016 № 22\08Н1;

- ТОВ КАМІОН+ згідно Договору про перевезення вантажів територією України від 15.02.2016 № 150216/266-П, заявки від 22.08.2016 № 1146505, Акту надання послуг від 22.08.2016 № 23.08.2016 року; товарно-транспортних накладних: від 22.08.2016 №22082016, від 23.08.2016 № 23\08Н1.

При прийнятті рішення у даній справі судом також враховується, що вказані документи надавались позивачем до перевірки, що підтверджується змістом Акту (т. 1, а.с. 34).

Спірні у рамках даного провадження правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм власності.

Виходячи з вимог пункту другого статті 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього закону встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У цьому контексті суд звертає увагу, що податковий орган ані в Акті перевірки, ані в ході судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містять первинні бухгалтерські документи позивача, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, однак, не взяв їх до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення.

Разом з тим, аналіз наведених вимог закону у їх зв`язку з фактичними обставинами справи свідчать про дійсність та фактичність господарських операцій позивача, з яких він сформував дані податкової звітності з податку на додану вартість, що підтверджується переліком наданих як суду в ході розгляду справи, так і контролюючому органу під час перевірки первинних документів.

Також суд зазначає, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податків право на формування витрат та доходів не можуть ставитьсь у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Законодавством України не передбачено відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України у своїх ухвалах від 23.02.2012 у справі №К/9991/40332/11 та від 23.04.2012 у справі №К/9991/26905/12.

Таким чином, суд дійшов висновку про безспірність, фактичність та дійсність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оформлених достатньою, достовірною та належною доказовою базою, наявною в матеріалах справи.

Судом також враховано той факт, що під час судового розгляду відповідачем не наведено обставини, які б спростовували факт здійснення позивачем спірних господарських операцій, достовірності і повноти відображення у податковій звітності, що вказує на безпідставність тверджень Податкового органу.

Щодо посилання податкового органу на вироки судів щодо контрагентів позивача суд зазначає, що у них відсутні відомості саме про господарські операції між позивачем та його контрагентами, а тому таке рішення суду не може бути визнано належним доказом на підтвердження порушення позивачем вимог податкового законодавства, які зумовили визначення податкового зобов'язання за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

При прийнятті рішення у даній справі судом враховується правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 27.02.2018 у справі № 802/1853/16-а.

Так, Суд не прийняв до уваги посилання податкового органу на вироки, якими директорів підприємств-покупців позивача визнано винними у фіктивному підприємництві. Колегія суддів зазначає, що вироками, на які посилається відповідач, зафіксовано об'єктивну сторону складу злочину. Жодних обставин, які б свідчили про здійснення господарських операцій саме з позивачем, у вироках не встановлено. Сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення, а тому останнє підлягає скасуванню.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 3 141,60 грн. (платіжне доручення від 24.07.2018 № 4710).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у сумі 3 141,60 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 239, 242, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 13.04.2018 № НОМЕР_1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокапітал України (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна, 105/8, ідентифікаційний код 37183943) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, ідентифікаційний код 39393260) судові витрати у сумі 3 141 (три тисячі сто сорок одна) грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.