Рішення

від 25.09.2018 по справі 813/1273/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 813/1273/18

25 вересня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.

секретар судового засідання Витвицька В.П.,

за участю:

представник позивача ОСОБА_1,

відповідач не прибув,

представники третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Креатех-Захід" до державного кадастрового реєстратора відділу у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділу у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

приватне підприємство "Креатех-Захід" (далі - позивач, ПП "Креатех-Захід") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом державного кадастрового реєстратора відділу у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділу у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового рестратора Відділу у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 26.03.2018 № РВ-4600631922018 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру;

- зобов'язати відповідача внести зміни до відомостей до Державного земельного кадастру про вид використання земельної ділянки 29 по вул. Морозній м. Львів, кадастровий номер 4610136800:04:004:0062, площею 0,0694 га, - з виду використання "обслуговування будівлі магазину, код КВЦПЗ 03.10 для будівництва будівель та обслуговування будівель ринкової інфраструктури" на вид використання "під будівництво багатоквартирного житлового будинку, код КВЦПЗ 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку" згідно заяви позивача від 15.03.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що директор ПП "Креатех-Захід" 15.03.2018 подала державному кадастровому реєстратору заяву з доданими до неї документами про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. 26.08.2018 державним кадастровим реєстратором відділу у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 15.03.2018 (реєстраційний № ЗВ-4607606602018) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, з підстав невідповідності електроного документа установленим вимогам. Вважає рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позові, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача, подав відзив на позовну заяву від 10.07.2018 (вх. № 21229), у якому зазначає, що Земельним кодексом України чітко визначено зміни цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться на праві приватної власності, власнику такої ділянки, необхідно виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачено зміну цільового призначення земельної ділянки. Звертає увагу, що використання земельної ділянки, яка надана за цільовим призначенням "для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури", для "будівництва багатоквартирного житлового будинку передбачає використання земельної ділянки в межах категорії земель житлової та громадської забудови, проте будівництво зазначених об'єктів повинно узгоджуватися із містобудівною документацією та документацією із землеустрою, що передбачає зміну виду цільового призначення земельної ділянки. Таким чином, державним кадастровим реєстратором, прийнято рішення, яке відповідає чинному законодавству. Просить відмовити у задоволенні позову.

У судове засідання відповідач, не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Представник третьої особи подав пояснення у яких зазначає, що у даному випадку зміна використання земельної ділянки з виду для обслуговування будівлі магазину на вид використання будівництво багатоквартирного житлового будинку призводить до зміни цільового призначення земельної ділянки. Водночас зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Державним реєстратором правомірно та законно винесено рішення від 26.03.2018 № РВ-4600631922018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності поданих документів вимогам, установленим Законом України Про Державний земельний кадастр і Порядком ведення Державного земельного кадастру, оскільки вимоги зазначеного закону мають чіткий перелік документів, серед яких - проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення, котрий позивачем не було надано Державному реєстратору під час подання заяви від 15.03.2018 про внесення відомостей (зміни до них) до Державного земельного кадастру.

У судовому засіданні представник третьої особи проти позову заперечила, надала пояснення аналогічні викладеним поясненні та просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника третьоъ особи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ПП "Креатех-Захід" є власником земельної ділянки 0,0694 га, яка розташована: вул. Морозна, 29, м. Львів, кадастровий номер 4610136800:04:004:0062. Цільове призначення земельної ділянки - 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури. Категорія земель: землі житлової та громадської забудови.

Директор ПП "Креатех-Захід" 15.03.2018 звернулася до державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру м. Львова із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Державним кадастровим реєстратором відділу у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 15.03.2018 (реєстраційний № ЗВ-4607606602018) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення від 26.03.2018 № РВ-4600631922018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, з підстав: невідповідність електронного документа установленим вимогам, а саме: ХSD Схема Наявні зауваження щодо валідності електронного документу. Відповідно до п. 5 ст.20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюється Законом України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 «Про Державний земельний кадастр» державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Частиною 5 ст. 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Згідно з ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Згідно з частиною першою статті 15, ч. 4 ст. 26 Закону України "Про Державний земельний кадастр" до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки, зокрема, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

Відповідно до частини другої статті 21 вказаного Закону, відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру:

а) щодо категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення; на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель;

б) щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони); на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Частиною другою статті 24 Закону №3613-VI, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону №3613-VI, для внесення змін до відомостей Поземельної книги щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) заявник подає до органу, який здійснює ведення Поземельної книги:

- заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;

- оригінали документації із землеустрою, технічної документації з оцінки земель, які згідно з цим Законом є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель, що згідно з цим Законом не потребує розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки);

- документацію із землеустрою, на підставі якої вносяться зміни до відомостей Державного земельного кадастру, у формі електронного документа (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 17.10.2012 р. № 1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок № 1051, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру.

Так, згідно п. 3 - 5 цього Порядку Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. Ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. До складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Приписами п. 10 та 12 Порядку № 1051 встановлено, що відомостями Державного земельного кадастру є всі відомості, які підлягають внесенню до нього згідно з цим Порядком та у порядку інформаційної взаємодії з іншими кадастрами та інформаційними системами, а також відомості, одержані внаслідок їх оброблення, систематизації та узагальнення. Відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об'єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Перелік відомостей, що включається до Державного земельного кадастру визначено у п. 24 Порядку № 1051.

Згідно п. 110 Порядку № 1051 для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: 1) заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; 2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації); 3) електронний документ.

Пунктом 111 Порядку № 1051 встановлено, що Державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє: 1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку; 2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.

За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій:

1) здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:

- за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;

- відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);

- робить позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до підпункту 2 пункту 75 цього Порядку;

- надає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відомості, зазначені у підпункті 1 пункту 197 цього Порядку, відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування;

2) приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77-85 цього Порядку в разі:

- невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам, зазначеним у підпунктах 1 і 2 цього пункту;

- розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини;

- розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

- подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі.

Приписами п. 67 Порядку № 1051 визначено, що внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.

Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України "Про Державний земельний кадастр".

Документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати вимогам Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.

З аналізу наведених норм, суд приходить до висновку, що Законом № 3613-VIІ та Порядком № 1051 чітко визначено підстави та порядок прийняття Державним кадастровим реєстратором рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Судом встановлено, що позивачем до заяви про внесення відомостей (змін до них) до державного Земельного кадастру подано пакет документів, зокрема ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ) 38582890, місцезнаходження: 79034, АДРЕСА_1, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 916097, видану Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції від 18.02.2014, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про проведення державної реєстрації: 31.01.2013 року № 1 415 102 0000 028841, Статут приватного підприємства Креатех-Захід (нова редакція), затверджений засновником приватного підприємства Креатех-Захід від 30.08.2013, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 05.09.2013 Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції, номер запису 1415105 НОМЕР_1.

Згідно оскарженого рішення, підставою для його прийняття була невідповідність електронного документа установленим вимогам, а саме: ХSD Схема Наявні зауваження щодо валідності електронного документу. Відповідно до п. 5 ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Рекомендовано: для зміни виду використання подати містобудівну документацію та документи із землеустрою.

Статтею 19 Земельного кодексу України встановлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на 9 категорій, однією з яких є землі житлової та громадської забудови .

Саме до цієї категорії належить спірна земельна ділянка.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Згідно ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок. Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться: щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою; щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення. ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Статтею 38 Земельного кодексу України визначено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

На виконання пункту "г" статті 15 та статті 19 Земельного кодексу України, пункту "ґ" статті 14 Закону України "Про землеустрій", підпункту 11 пункту 4 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 19.03.2008 № 224, та з метою забезпечення обліку земель за видами їх цільового призначення у державному земельному кадастрі наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ).

Так, зазначеною Класифікацією до секції В "Землі житлової та громадської забудови" віднесено за кодом 02 землі житлової забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва), куди увійшли землі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - код 02.01, а також, - за кодом 03 землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування), куди увійшли землі для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури - код 03.10.

Таким чином, відповідно до Земельного кодексу України напрям використання земельної ділянки містить у собі дві складові: 1) категорія земель (основне цільове призначення), 2) вид використання земельної ділянки (в межах певної категорії земель).

Так, виходячи з приписів норм чинного законодавства, вбачається, що зміна цільового призначення , про яку йдеться в абзаці 2 частини 1 та частині 3статті 20 ЗК України - це зміна категорії землі, тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії земель в іншу та саме така зміна має відбуватися шляхом розроблення, погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, рішення про зміну цільового призначення (категорії) земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності, приймає не її власник, а відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Власник наділений лише правом ініціювати це питання перед відповідним органом влади.

Разом з цим, для зміни виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), тобто у разі, коли категорія землі (її основне цільове призначення), не змінюється, частиною 5 статті 20 ЗК України передбачений інший порядок, а саме: види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Тобто, Земельним кодексом України чітко встановлено, що зміна категорії (основного цільового призначення) земельної ділянки приватної власності та зміна виду її використання (в межах однієї категорії) відбуваються за різними процедурами: зміна основного цільового призначення (категорії) земельної ділянки здійснюється рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування за проектом землеустрою щодо її відведення, який має бути погоджений у встановленомузаконом порядку та затверджений відповідним органом; зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) здійснюється рішенням власника такої ділянки, яке він приймає самостійно, без розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, без його подальшого погодження і затвердження.

Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які згідно з ч. 1 - ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України застосовуються при зміні цільового призначення земельної ділянки (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, отримання погоджень органів влади тощо).

Таким чином, зміна відомостей про земельну ділянку у Державному земельному кадастрі, яку просив здійснити позивач (зміна коду КВЦПЗ з 03.10 на 02.03), у розумінні статті 20 ЗК України, не є зміною її цільового призначення, а є зміною виду її використання, яке відбувається в межах однієї категорії земель та у відповідності до містобудівної документації, що підтверджено уповноваженим органом містобудування і архітектури, без проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Представником третьої особи, як на підставу заперечення позовних вимог, зазначалося про судову практику Верховного Суду - постанова від 04 липня 2018 справа №826/8492/17, постанова від 30 травня 2018 справа №308/7923/16-ц, та постанова від 08 травня 2018 справа №521/4789/17.

Аналізуючи наведені вище постанови Верховного Суду, слід зазначити, що при вирішенні спірних правовідносин судом не аналізувалися норми ЗУ "Про Державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру. Натомість у даній справі суд при вирішенні спору керується, зокрема, нормами ЗУ "Про Державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру, які, на думку суду, є спеціальними у вказаних правовідносинах. Крім цього, у наведених вище постановах Верховного суду здійснювавася аналіз норм права у редакції, що діяла на момент виникнення таких правовідносин.

На переконання суду, наведені відповідачем підстави для прийняття оскарженого рішення не узгоджується з приписами Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку № 1051, які чітко визначають підстави та порядок прийняття Державним кадастровим реєстратором рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Відповідачаем не надано достатніх та беззаперечних доказів правомірності відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності позивачу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення від 26.03.2018 № РВ-4600631922018 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд звертає увагу, що Державний кадастровий реєстратор відділу у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у встановленому чинним законодавством порядку приймає відповідне рішення на власний адміністративний розсуд, тобто має певні дискреційні повноваження.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету ОСОБА_4 Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_4 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями розуміються повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження полягають у виборі одного з юридично допустимих рішень, що кореспондується з конституційним принципом, закріпленим в статті 19 Конституції України, відповідно до якого, орган державної влади зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У спірних правовідносинах відповідач не має права відмовити позивачу в внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, оскільки відсутня підстава для такої відмови, що свідчить про відсутність у відповідача можливості вибору конкретного рішення з певного кола варіантів на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням ж суду є перевірка відповідності прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення критеріям правомірності, що визначені у статті 2 КАС України.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень..

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

У своєму рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1265а15, Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним (що узгоджується з положеннями ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року) та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З урахуванням вказаної правової позиції Верховного Суду України, того, що позивач звернувся до суб'єкта владних повноважень з приводу внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру і отримав відмову, яка судом визнається протиправною, суд, виходячи з позовних вимог, обирає належний спосіб захисту порушеного права позивача.

Зазначене узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із «повною юрисдикцією» , тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 28 червня 1990 року у справі «Обермейєр проти Австрії» ; п. 155 рішення Європейського суду з прав людини від 4 березня 2014 року у справі «Гранд Стівенс проти Італії» .

Відтак, позовна вимога про зобов'язання державного кадастрового реєстратора відділу у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_3 внести зміни до відомостей до Державного земельного кадастру про вид використання земельної ділянки 29 по вул. Морозній м. Львів, кадастровий номер 4610136800:04:004:0062, площею 0,0694 га, - з виду використання "обслуговування будівлі магазину, код КВЦПЗ 03.10 для будівництва будівель та обслуговування будівель ринкової інфраструктури" на вид використання "під будівництво багатоквартирного житлового будинку, код КВЦПЗ 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку" згідно заяви позивача від 15.03.2018 підлягає задоволенню.

При цьому, суд зауважує, що оскільки дискреційні повноваження не є необмеженими, чи абсолютними, та закінчуються з прийняттям таким органом виконавчої влади певного рішення, яке свідчить про те, що він скористався наданим йому правом свободи дій для його винесення (дискреційними повноваженнями), чим виключив можливість прийняття іншого рішення, задоволення позовних вимог про зобов'язання державного кадастрового реєстратора відділу у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_3 внести зміни до відомостей до Державного земельного кадастру не є втручанням адміністративного суду в дискрецію суб'єкта владних повноважень, а є гарантуванням дотримання прав і вимог законодавства та способом повного відновлення порушених прав та інтересів позивача, законності та справедливості в цілому, як це дозволено суду, зокрема, Конституцією України.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242 - 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового рестратора відділу у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 26.03.2018 № РВ-4600631922018 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.

3. Зобов'язати державного кадастрового реєстратора відділу у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_3 внести зміни до відомостей до Державного земельного кадастру про вид використання земельної ділянки 29 по вул. Морозній м. Львів, кадастровий номер 4610136800:04:004:0062, площею 0,0694 га, - з виду використання "обслуговування будівлі магазину, код КВЦПЗ 03.10 для будівництва будівель та обслуговування будівель ринкової інфраструктури" на вид використання "під будівництво багатоквартирного житлового будинку, код КВЦПЗ 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку" згідно заяви позивача від 15.03.2018.

Судовий збір в розмірі 3524 грн 00 коп. присудити на користь приватного підприємства"Креатех-Захід" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення складено 02.10.2018

Суддя Костецький Н.В.