Рішення

від 01.10.2018 по справі 815/1981/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1981/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Єренкевич О.А.

За участю сторін:

Представника позивача: не з'явився

Представника відповідача: ОСОБА_1О

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства Акварель Дрінк до головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства Акварель Дрінк , в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ головного управління (далі ГУ) ДФС в Одеській області №2801 від 25 квітня 2018 року Про проведення фактичної перевірки ПП Акварель Дрінк .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 25.04.2018 року начальником ГУ ДФС в Одеській області було прийнято наказ №2801 про проведення фактичної перевірки ПП Акварель Дрінк , який позивач вважає протиправним та незаконним, оскільки в ньому не зазначено конкретної підстави для проведення фактичної перевірки. В обґрунтування позовних вимог позивач також зазначив, що посадові особи ГУ ДФС в Одеській області всупереч чинному законодавству України, зловживаючи наявними повноваженнями, систематично здійснюють позапланові заходи державного контролю, чим втручаються та перешкоджають господарській діяльності позивача.

Ухвалою суду від 27.04.2018 року позовну заяву приватного підприємства Акварель Дрінк було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження із повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання

16.05.2018 року ухвалою суду подальший розгляд справи було вирішено проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

31.05.2018 року, 11.07.2018 року, 23.07.2018 року у справі були проведені підготовчі судові засідання, в яких представниками позивача та відповідача були надані пояснення по справі, у тому числі письмові (а.с. 100-101), відзив на адміністративний позов (а.с. 27-29), відповідь на відзив (а.с. 81-83), а також додаткові письмові докази (а.с. 30-39, 103-160).

23.07.2018 року протокольною ухвалою суду підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

25.09.2018 року у судове засідання представник позивача не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 85).

Представник головного управління ДФС в Одеській області у судовому засіданні 25.09.2018 року проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов, та зазначив, що наказ №2801 про проведення фактичної перевірки ПП Акварель Дрінк був прийнятий у відповідності до п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, яким, зокрема, передбачено, що фактична перевірка може проводитись на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, у випадку здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. За твердженням представника відповідача функції контролюючих органів визначені у ст. 19-1 Податкового кодексу України та, зокрема, передбачають здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері. Тобто "здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального" є окремою підставою для проведення перевірки та є функцією податкового органу.

Судом у справі встановлено наступне.

25.04.2018 року з метою здійснення контролю за дотриманням вимог чинного законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення касових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, свідоцтв, на підставі пп.пп.19-1.1.4, 19-1.1.14 п.19-1.1 ст.19-1, ст.20, пп.80.2.5, п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України начальником Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області ОСОБА_2 було видано наказ №2801 "Про проведення фактичної перевірки ПП "Акварель Дрінк" (а.с. 9-10).

Відповідно до наказу №2801 зазначену перевірку визначено провести з 25.04.2018 року за адресою Одеська область, м. Одеса, вул. Сонячна, 5 тривалістю 10 діб, перевіряємий період з 06.01.2018 року - по дату закінчення фактичної перевірки (а.с. 9-10).

Підставою для видання спірного наказу зазначено доповідну записку начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС В Одеській області ОСОБА_3 №38/11/15-32-40-06-07 від 02.04.2018 року (а.с. 32-33).

Як вбачається з вищезазначеної доповідної записки, 22.03.2018 року (під час здійснення останньої перевірки ПП Акварель Дрінк ) позивач не допустив контролюючий орган для її проведення. Враховуючи зазначене, з метою не допущення порушень податкового законодавства з боку позивача, на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України посадовою особою ГУ ДФС в Одеській області було висунуто пропозицію, щодо проведення повторної перевірки ПП Акварель Дрінк .

На підставі наказу № 2801 та направлень на перевірку від 25.04.2018 року №914 і №913 (а.с. 32-33) фахівцями контролюючого органу 25.04.2018 року було здійснено вихід за податковою адресою позивача: Одеська область, м. Одеса, вул. Сонячна, 5.

Разом з тим співробітникам ГУ ДФС в Одеській області було відмовлено у допуску до проведення фактичної перевірки, про що складені наступні документи: акт про не допуск до перевірки від 25.04.2018 року № 444/15-32-40-06 (а.с. 34-35), акт про відмову від отримання наказу на проведення фактичної перевірки та відмову від підпису в направленнях від 25.04.2018 року №443/15-32-40-06 (а.с. 36-37), та акт відмови від підпису акту не допуску до фактичної перевірки від 25.04.2018 року № 445/15-32-40-06 (а.с. 38-39).

Не погоджуючись з прийнятим ГУ ДФС в Одеській області наказом №2801 від 25.04.2018 року, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пп.пп.19-1.1.4, 19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу:

- здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;

- здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Відповідно до пп. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3. п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: 1) направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; 2) копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; 3) службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Вимогами пп. 80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема за наявності обставин отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Податковий орган в обґрунтування правомірності оскаржуваного позивачем наказу зазначає, що речення, зазначене у пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, а саме здійснення функцій, визначних законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , яке відділено від першої частини речення у пп. 80.2.5 сполучником «а також» , визначає окрему, самостійну та достатню підставу для проведення фактичної перевірки контролюючим органом суб'єктів господарювання у зазначеній сфері господарської діяльності.

Надаючи аналіз змісту вищезазначеної законодавчої норми податкового законодавства суд доходить висновку про хибність позиції контролюючого органу в цій частині.

Суд вважає, що у вказаній нормі Податкового кодексу України законодавцем не уточнюються функції контролюючих органів у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а здійснення функції у цій сфері згадується в контексті сфери діяльності платників податків, щодо яких можуть проводитись фактичні перевірки.

Такої думки суд доходить ще й з наступних підстав.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює сферу виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, є Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).

З преамбули Закону № 481/95-ВР вбачається, що він визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом тиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим (далі - спиртом), алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до ст. 1 Закону № 481/95-ВР незаконний обіг спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів становить собою імпорт, експорт, транспортування, зберігання, торгівлю спиртом алкогольними напоями та тютюновими виробами з порушенням вимог законодавства, що регулює ці питання.

На підставі вищезазначеного суд доходить висновку, що під обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів розуміється не лише їх виробництво, облік, зберігання та транспортування, про що прямо йдеться у пп.80.2.5. п.80.2. ст.80 Податкового кодексу України, а ще й їх експорт, імпорт та торгівля, в чому, зокрема, розкривається зміст функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

З урахуванням наведеного, системний аналіз положень пп. 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України та Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" надає підстави стверджувати, що вираз "а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", наведений у пп. 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України, стосується предмету інформації про порушення вимог законодавства з боку платника податків, яка повинна бути отримана контролюючим органом в установленому законодавством порядку для виникнення у нього підстав для проведення фактичної перевірки, а не єдиної та самостійної підстави для призначення у будь-який час фактичної перевірки платників податків в рамках реалізації функцій контролюючих органів.

Зазначене кореспондує самій структурі ст.80 Податкового кодексу України, в якій наведений повний перелік правових підстав для проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання, наявність якого свідчить, що право контролюючих органів проводити фактичні перевірки платників податків з питань виробництва та обігу окремих видів підакцизних товарів не є абсолютним та необмеженим.

На підставі вищезазначеного суд відхиляє наведене обґрунтування відповідача щодо того, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, є окремою, самостійною та достатньою підставою для проведення фактичної перевірки відповідно до пп. 80.2.5, п. 80.2 ст. 80 ПК України, оскільки у такому випадку всі інші підстави для проведення фактичної перевірки, передбачені п. 80.2 ст. 80 ПК України, втрачають своє юридичне значення, у зв'язку з наданням контролюючому органу права без настання будь-яких юридичних фактів та у будь-який час проводити фактичні перевірки платників податків з питань виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Наведене відповідає змісту принципу верховенства права, розкритому у рішеннях Європейського суду з прав людини, практика якого відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права в Україні. Так, у справі "Олссон проти Швеції" зазначає, що для забезпечення відповідності принципу верховенства права необхідне існування у внутрішньому праві відповідних заходів захисту проти довільного втручання публічної влади у здійснення права (пункт 61 рішення від 24.03.88 року у справі "Олссон проти Швеції").

Також суд враховує презумпцію правомірності рішень платника податку, а саме в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України).

Таким чином, підставою для проведення фактичної перевірки платника податків відповідно до пп. 80.2.5. п. 80.2. ст.80 Податкового кодексу України може бути отримання в установленому законодавством порядку інформації про певні порушення з боку платника податків, яка, поряд з іншим, може стосуватися здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Однак, відповідачем на обґрунтування наявності таких обставин не надано до суду жодних доказів.

Посилання представника ГУ ДФС в Одеській області на мету проведення перевірки, зазначену у доповідній записці №38/11/15-32-40-06-07 від 02.04.2018 року посадової особи відповідача, а саме недопущення порушень податкового законодавства з боку позивача , не може слугувати доказом наявності підстав для проведення перевірки, а саме певних порушень з боку платника або інформації про них до видання контролюючим органом наказу на перевірку, а тому зазначені обґрунтування правомірності наказу ГУ ДФС в Одеській області від 25.04.2018 року № 2801 судом при прийнятті рішення відхиляються.

При цьому суд приймає до уваги ту обставину, що податковим органом в період з листопада 2017 року по квітень 2018 року було винесено шість наказів на проведення фактичної перевірки ПП "Акварель-Дрінк : зокрема від 10.11.2017 року (а.с.11-12), від 01.12.2017 року (а.с.13-14), від 27.12.2017 року (а.с.15-16), від 23.01.2018 року (а.с.17-18), від 22.03.2018 року (а.с.19-20), від 25.04.2018 року (а.с.9-10), та за результатами фактичних перевірок від 20.11.2017 року (а.с.151-154), 11.12.2017 року (а.с.142-145) та 09.01.2018 року (а.с.138-141) позивача з питань додержання ним вимог законодавства у сфері оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального, будь-яких порушень контролюючим органом встановлено не було.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги вищезазначене, суд доходить висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень в судовому засіданні не було доведено законність прийнятого наказу №2801 від 25.04.2018 року, а відтак позовні вимоги приватного підприємства Акварель Дрінк про визнання даного наказу протиправним та скасування є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додана квитанція №ПН3672 від 25.04.2018 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у сумі 1762, 00 грн.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви приватного підприємства Акварель Дрінк у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору з головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 179-183, 192-194, 205, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов приватного підприємства Акварель Дрінк (65009, м. Одеса, вул. Сонячна, 5) до головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС в Одеській області від 25 квітня 2018 року № 2801 Про проведення фактичної перевірки ПП Акварель Дрінк (код ЄДРПОУ 34931499) .

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства Акварель Дрінк суму судового збору в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Текст рішення виготовлений та підписаний суддею 01 жовтня 2018 року.

Суддя О.В. Білостоцький

.