Постанова

від 19.09.2018 по справі 910/3738/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2018 р. Справа№ 910/3738/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зеленіна В.О.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представники сторін:

від позивача - Шубак М.І., - ордер ЛВ № 084784 від 04.09.2018,

від відповідача - Житник О.В., - дов. № 364 від 30.01.2018,

від третьої особи - не прибули,

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Айлант Сервіс

на рішення Господарського суду міста Києва

від 22.06.2018

у справі № 910/3738/18 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Айлант Сервіс

до 1. Публічного акціонерного товариства комерційний банк

Приватбанк

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Українська

кабельна мережа

про визнання права та визнання відсутнім права

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Айлант Сервіс (далі - позивач, ТОВ Айлант Сервіс звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (далі - відповідач-1, ПАТ КБ Приватбанк ) та Товариства з обмеженою відповідальністю Українська кабельна мережа (далі - відповідач-2, ТОВ Українська кабельна мережа ) про:

- визнання права ТОВ Айлант Сервіс вимагати від ТОВ Українська кабельна мережа сплати суми боргу за Кредитним договором № 4У15056И від 17.02.2015 у розмірі 12 116 685,69 грн., заборгованість за яким було сплачено ТОВ Айлант Сервіс за ТОВ Українська кабельна мережа ;

- визнання відсутнім у ПАТ КБ Приватбанк права вимагати від ТОВ Українська кабельна мережа сплати суми боргу за Кредитним договором № 4У15056И від 17.02.2015 у розмірі 12 116 685,69 грн., заборгованість за яким було сплачено ТОВ Айлант Сервіс за ТОВ Українська кабельна мережа .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач за умовами договору поруки №4У13653И/П від 16.11.2016 (далі - Договір поруки) як поручитель сплатив відповідачу як кредитору заборгованість ТОВ Українська кабельна мережа як боржника за Кредитним договором у сумі 12 116 685,69 грн. Проте, відповідачі не визнають факт погашення позивачем боргу за Кредитним договором та факт переходу прав вимоги за Кредитним договором до позивача.

У відзиві на позов відповідача-1 просив відмовити у задоволенні позову, оскільки перехід до позивача, як до поручителя, прав кредитора у зобов'язанні після виконання ним обов'язку боржника відбувається в силу прямої вказівки закону та будь-яких інших дій для переходу такого права вчиняти не потрібно, а тому позивачем не доведено того, в чому та з яких підстав його права та законні інтереси порушені з боку відповідачів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2018 у справі № 910/3738/18 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Айлант Сервіс до Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк відмовлено. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Айлант Сервіс до Товариства з обмеженою відповідальністю Українська кабельна мережа відмовлено.

Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд виходив, зокрема із того, що позивачем не доведено обставин невизнання відповідачами права ТОВ Айлант Сервіс вимагати виконання грошових зобов'язань ТОВ Українська кабельна мережа , отже суд дійшов висновку про недоведеність факту порушення прав та інтересів ТОВ Айлант Сервіс .

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Айлант Сервіс звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2018 у справі № 910/3738/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. За доводами позивача, оскаржуване рішення прийнято, зокрема, за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для його скасування. За твердженнями позивача, невручення йому відповідачем-1 документів, які підтверджують обов'язок ТОВ Українська кабельна мережа , ненадання інформації про виконання ним Договору поруки, свідчить про невизнання відповдіачем-1 факту оплати позивачем згаданої заборгованості та переходу до позивача права вимоги за Кредитним договором. Також апелянт послався на те, що суд прийняв рішення не чекаючи надання витребуваних документів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2018, для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Айлант Сервіс сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Айлант Сервіс у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Сітайло Л.Г. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.09.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2018 відкладено розгляд справи на 19.09.2018.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.09.2018, у зв'язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/3738/18 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Зеленіна В.О., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2018, справу, розгляд якої відбудеться 19.09.2018 прийнято до провадження колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Зеленіна В.О., Мартюк А.І.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для повного, всебічного та правильного вирішення справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Айлант Сервіс у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2018 у справі № 910/3738/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи. Також зазначив, що встановлення факту може бути предметом позову під час розгляду спору між сторонами про право.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Українська кабельна мережа у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача-2.

Слід зазначити, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю Айлант Сервіс у судовому засіданні підтримав викладене в апеляційній скарзі клопотання про витребування кредитного договору та розрахунку заборгованості за ним.

Представник відповідача-1 заперечив проти задоволення клопотання.

Обов'язок доказування та подання доказів при поданні заяви покладається, у відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу, на сторін, які повинні довести ті обставини, на які вона посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Проте, позивач, зазначаючи у позовній заяві, що у повному обсязі виконав зобов'язання боржника за Кредитним договором, всупереч вищевказаним положенням Господарського процесуального кодексу України, не надає жодного доказу та відповідних розрахунків на підтвердження того, що сума заборгованості, яка сплачена позивачем як поручителем на підставі Договору поруки відповідає повній сумі заборгованості боржника за Кредитним договором, яка існувала на дату погашення такої заборгованості. Тобто, позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що він виконав зобов'язання боржника за кредитними договорами в повному обсязі, у той час як у самому Договорі поруки (пункт 8) сторони погодили, що до поручителя переходять права вимоги за кредитними договорами у частині виконаного зобов'язання.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників присутніх сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

16.11.2016 між ТОВ Айлант Сервіс (далі - поручитель) та ПАТ КБ Приватбанк (далі - кредитор) укладено Договір поруки № 4У13653И/П (далі - Договір поруки).

За умовами Договору поруки його предметом є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ Українська кабельна мережа (код за ЄДРПОУ 24449555) (далі - боржник) своїх зобов'язань з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитних договорів за:

- кредитним договором № 4У13653И від 09.10.2013;

- кредитним договором № 4У13654И від 11.10.2013;

- кредитним договором № 4У14131И від 17.02.2014;

- кредитним договором № 4У15056И від 17.02.2015.

За змістом п. 4 Договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов'язань за Кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до кредитного договору.

Згідно з п.п. 5 та 6 Договору поруки у випадку невиконання боржником свого обов'язку, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання. Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги.

Відповідно до п. 8 Договору поруки до поручителя, що виконав обов'язки боржника за Кредитним договором, переходять всі права кредитора за Кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним у цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за Кредитним договором у частині виконаного зобов'язання.

Як встановлено п. 10 Договору поруки, кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за Кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за Кредитним договором.

Пунктами 11, 17 Договору поруки передбачено, що останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання зобов'язань за цим договором. Цей Договір укладено/підписано із використанням електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ Приватбанк в порядку, передбаченому Законом України Про електронні документи та електронний документообіг та Законом України Про електронний цифровий підпис , а також на підставі угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 09.09.2016, укладеної сторонами.

Згідно платіжного доручення № 23 від 17.11.2016 позивачем перераховано відповідачу кошти в сумі 12 116 685,69 грн. У призначенні платежу вказано, що кошти сплачені за виконання зобов'язань по кредитному договору № 4У15056И від 17.02.2015 згідно договору поруки № 4У13653И/П від 16.11.2016 (а.с. 12).

Позивач зазначає, що оскільки він виконав свої зобов'язання за Договором поруки та сплатив відповідачу-1 заборгованість ТОВ Українська кабельна мережа за Кредитним договором у сумі 12 116 685,69 грн., то згідно з умовами Договору поруки та ст. 556 Цивільного кодексу України ПАТ КБ Приватбанк втратив право вимоги до ТОВ Українська кабельна мережа за Кредитними договорами, а у ТОВ Айлант Сервіс виникло таке право.

Проте, як стверджує позивач, відповідачі не визнають факт виконання основного зобов'язання та факт переходу прав кредитора, що і стало підставою для подання даного позову.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ч. ч. 1,2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до Договору поруки позивач платіжними дорученнями оплатив відповідачу-1 12 116 685,69 грн. за виконання зобов'язань ТОВ Українська кабельна мережа по Кредитному договору.

Відповідачем-1 не заперечується факт отримання коштів від позивача в сумі 12 116 685,69 грн. та не подано доказів повернення цих коштів як помилково перерахованих.

Таким чином, сума коштів перерахована позивачем, яку здійснено на підставі Договору поруки, є прийнятою відповідачем-1 в рахунок оплати зобов'язань ТОВ Українська кабельна мережа за Кредитними договорами.

Як зазначено вище, п. 10 Договору поруки передбачає, що відповідач-1 зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку ТОВ Українська кабельна мережа за Кредитним договором передати позивачу впродовж 5 (п'яти) робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за Кредитним договором.

Позивач вважає, що непередання відповідних документів свідчить про невизнання відповідачем-1 переходу права вимоги до нього за Кредитними договорами.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно з ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою слід з'ясовувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

Саме на позивача покладено обов'язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, отже довести, що права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Разом з тим, звертаючись до господарського суду, позивач повинен вказати в позовній заяві предмет та підстави позову, тобто самостійно визначити, яке його право, на його суб'єктивну думку, є порушеним, та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права.

Вирішуючи спір, судам належить з'ясувати наявність порушеного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним у законодавстві.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Під порушенням права слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Оскільки перехід до поручителя прав кредитора у зобов'язані після виконання ним обов'язку боржника відбувається в силу прямої вказівки закону, відтак будь-яких інших дій для переходу такого права вчиняти не потрібно. Тобто перехід прав до поручителя, який виконав зобов'язання презюмується і звернення особи до суду з позовом про визнання права вимоги, так само як і про визнання відсутнім в іншої особи такого права не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом за наявності відповідного спору.

Положеннями ст. 556 Цивільного кодексу України передбачено, що після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Наслідки, передбачені у вищезгаданій ст. 556 Цивільного кодексу України, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання, що узгоджується з положенням п. 3 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, яке передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). Натомість часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-466цс15 та від 07.10.2015 у справі № 6-932цс15).

Позивачем не надано ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що позивач погасив повністю всі зобов'язання ТОВ Українська кабельна мережа за Кредитним договором, а не їх частину. Крім того, в Договорі поруки відсутня вказівка на суму конкретних зобов'язань ТОВ Українська кабельна мережа , за виконання яких поручився позивач.

Посилання позивача на наявність порушеного у нього права, у зв'язку з: невизнанням відповідачем-1 отримання коштів від позивача в сумі 12 116 685,69 грн.; не визнанням фактів погашення коштів за боржника та переходу до позивача прав кредитора - жодними належними та допустимими доказами не підтверджено.

Позивач також не пояснив, якими саме діями чи бездіяльністю ПАТ КБ Приватбанк порушує його права та інтереси.

Позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що він звертався до відповідача-2 з вимогою про сплату боргу, а відповідач-2 залишив відповідну вимогу без задоволення чи без належного реагування.

Докази на підтвердження того, що виконання позивачем відповідно до Договору поруки зобов'язання ТОВ Українська кабельна мережа перед відповідачем-1 за Кредитними договорами у сумі 12 116 685,69 грн. не визнається чи оспорюється ТОВ Українська кабельна мережа , як боржником, та докази відповідного звернення з цього приводу позивача до ТОВ Українська кабельна мережа також у матеріалах справи відсутні.

Зазначені доводи та досліджені обставини, не свідчать про наявність у позивача порушеного права чи інтересу з боку відповідачів.

Враховуючи наведене в сукупності, позивачем не доведено, ані переходу до нього права вимоги за Кредитними договорами, у зв'язку з повним погашенням заборгованості боржника, ані порушення його прав та інтересів.

З огляду на досліджені вище обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість вимог позивача та відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту порушення або невизнання відповідачами його прав або охоронюваних законом інтересів.

Подібний висновок міститься у постановах Верховного суду від 20.02.2018 у справі № 910/14424/17 та від 22.02.2018 у справі № 910/14036/17.

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі апелянтом не наведено.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю Айлант Сервіс в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2018 у справі № 910/3738/18 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Айлант Сервіс задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю Айлант Сервіс (апелянта).

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269-270, 275-276, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Айлант Сервіс залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2018 у справі № 910/3738/18 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/3738/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді А.І. Мартюк

В.О. Зеленін

Повний текст рішення складено 28.09.2018