Рішення

від 02.10.2018 по справі 0840/3126/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 жовтня 2018 року Справа № 0840/3126/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мрія -87" (71701, Запорізька область, м.Токмак, вул.Володимирська, буд. 35-В, код ЄДРПОУ 40198504)

до: Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 39833546)

про: визнання протиправною та скасування постанови від 21.06.2018 №ЗП 881/581/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2018 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мрія -87" (далі - позивач, ОСББ "Мрія-87") звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника Головного управління Держпраці в Запорізької області ОСОБА_1О від 21.06.2018 №ЗП 881/581/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу у сумі 111690,00 грн.

Ухвалою суду від 06.08.2018 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано 5-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 27.08.2018 відкрито провадження у справі № 0840/3126/18 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 24.09.2018 з повідомленням (викликом) сторін.

24.09.2018 представники сторін подали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено у позовній заяві. Зокрема, зазначено, що оскаржувана постанова про накладення штрафу є протиправною, оскільки її винесено на підставі висновків Головного управління Держпраці у Запорізькій області викладених в акті невиїзного інспектування Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мрія -87" №ЗП 881/581/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 21.06.2018, які є безпідставними та необґрунтованими. Позивачем зазначено, що всупереч вимог Порядку позивач не був повідомлений відповідачем про дату та час розгляду справи у встановлений строк. Натомість повідомлення про розгляд справи від 15.06.2018 було отримано лише о 19 годині 59 хвилині 21.06.2018, тобто вже після фактично розгляду справи, який відбувся о 14 годині 45 хвилині 21.06.2018. Правовідносини за угодами між позивачем та ОСОБА_2 є цивільно-правовими і не регулюються статтею 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), і позивачем не було допущено порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України при їх укладенні та виконанні. Виходячи із змісту договорів, виконавець не підпадав під дію трудового розпорядку ОСББ "Мрія-87", цивільно-правові договори мали визначений об'єм наданих послуг, договір мав визначений термін, за результатами виконання робіт складався акт приймання-передачі виконаних робіт. Крім того, ОСББ "Мрія-87" відповідно до умов п.п.3.2.2 договору здійснювалось відрахування - нарахування єдиного соціального внеску, податку з доходів фізичних осіб та військового збору. З наведених підстав позивач вважає дії відповідача щодо розгляду матеріалу про порушення ОСББ "Мрія-87" протиправними, а винесену постанову про накладення штрафу № ЗП 881/581 /АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 21.06.2018 незаконною і просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на адміністративний позов від 14.09.2018. Зокрема зазначив, що Головне управління Держпраці у Запорізькій області, діяло на підставі та у межах повноважень у спосіб, що прямо передбачений чинним законодавством України. В ході інспекційного відвідування позивача, за результатами якого складено Акт від 31.05.2018 №ЗП 881/581/АВ, встановлено, що у цивільно-правових договорах із ОСОБА_2, вбачаються ознаки трудових договорів. З огляду на недопущення підміни трудових відносин цивільно-правовими встановлено, що керівництвом ОСББ "Мрія-87" порушено ч. 1 ст.24 КЗпП України, а саме: допуск до роботи ОСОБА_2 без укладення трудового договору. Зважаючи на виявлені в ході перевірки порушення, керуючись п.2 та п. 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок №509) 08.06.2018, заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_1 прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу на позивача. Рішення про розгляд справи про накладення штрафу не направляється роботодавцю і є внутрішнім документом Головного управління в процедурі накладення штрафу. На підставі прийнятого рішення листом №08/03.4-06/4732 від 15.06.2018 позивача повідомлено про розгляд справи 21.06.2018 о 14 годині 45 хвилин. Повідомлення про розгляд справи отримано ОСОБА_3 особисто на руки, що підтверджується підписом про його отримання на аркуші з повідомленням. 21.06.2018 першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_1, на підставі акта про виявлення під час невиїзного інспектування суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю, винесено постанову про накладення штрафу № ЗП 881/581/АВ/П/ТД-ФС в розмірі 111690,00 грн. З огляду на викладене, зазначає, що прийняте рішення є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства і просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

24.05.2018 ГУ Держпраці у Запорізькій області видано Наказ №722 про проведення інспекційного відвідування ОСББ "Мрія-87" з питань додержання законодавства про працю у термін до 31.05.2018 (а.с.10 т.2).

На підставі вказаного Наказу №722 від 24.05.2018 оформлено Направлення на проведення інспекційного відвідування №301 від 24.05.2018 (а.с.11 т.2).

За результатами інспекційного відвідування 31.05.2018 складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЗП/881/581/АВ, згідно з Розділом ІІІ якого виявлені наступні порушення: "… Документальною перевіркою наданих ОСББ "Мрія-87" документів (цивільно-правові договори, акти прийому наданих послуг до ЦПД, інших бухгалтерських документі) було встановлено наступне:

В цивільно-правових договорах №б/н від 03.01.2017, 01.02.2017, 01.03.2017, 03.04.2017, 03.05.2017, 01.06.2017, 03.07.2017, 01.08.2017, 01.09.2017, 02.10.2017, 01.11.2017, 01.12.2017, 02.01.2018, укладеними між ОСОБА_2 як Виконавець та ОСББ "Мрія-87", в особі голови правління ОСОБА_4, як Замовник вбачаються ознаки трудових договорів, а саме:

- предметом договору є прибирання придомової території, зазначені дії є процесом праці, а не його результатом. При цьому у вищевказаних договорах відсутні обсяги робіт.

- у договорах відсутня одна із суттєвих умов - ціна, або вартість виконаних робіт.

Так, відповідно до п.3.2.2 вищевказаних ЦПД № б/н від 03.01.2017, 01.02.2017, 01.03.2017, 03.04.2017, 03.05.2017, 01.06.2017, 03.07.2017, 01.08.2017, 01.09.2017, 02.10.2017, 01.11.2017, 01.12.2017, 02.01.2018 за виконану роботу Замовник оплачує послуги Виконавця згідно акту виконаних робіт за місяць. Конкретні суми за певний обсяг робіт у договорі - відсутні.

За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначаються після закінчення роботи і оформлюються актами здавання приймання виконаних робіт, на підставі яких провадиться їх оплата.

У цивільно-правових договорах №б/н від 03.01.2017, 01.02.2017, 01.03.2017, 03.04.2017, 03.05.2017, 01.06.2017, 03.07.2017, 01.08.2017, 01.09.2017, 02.10.2017, 01.11.2017, 01.12.2017, 02.01.2018 відсутня інформація щодо попередньої або поетапної оплати, при цьому відповідно до наданих Актів здачі-приймання виконаних робіт до вищевказаних цивільно-правових договорів, оплата здійснюється періодично, за місяць виконаної роботи, що зазвичай буває під час роботи по трудовому договору.

- постійний характер праці. Так, вищевказані ЦПД укладаються кожен місяць на протязі року. Виходячи з вищевикладеного, відносини, які складаються між Виконавцем та Замовником передбачають виконання роботи на постійній основі у певний проміжок часу та мають на меті саме процес праці.

Враховуючи вищезазначене у цивільно-правових договорах з ОСОБА_2 вбачаються ознаки трудових договорів.

З огляду на недопущення підміни трудових відносин цивільно-правовими встановлено, що керівництвом ОСББ "Мрія-87" порушено ч. 1 ст.24 КЗпП України, а саме: допуск до роботи ОСОБА_2 без укладення трудового договору…" (а.с.18-19, 150-151 т.1).

Доказів вручення (направлення) позивачу зазначеного Акту суду не надано.

У зв'язку з виявленими порушеннями, які зафіксовано в акті перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № ЗП881/581/АВ від 31.05.2018, керуючись п.2 та п. 3 Порядку №509 08.06.2018, заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_1 прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу на позивача, яке не направлялось роботодавцю (а.с.13 т.2).

На підставі прийнятого Рішення, позивача листом (вих. №08/03.4-06/4732 від 15.06.2018) повідомлено про розгляд справи 21.06.2018 о 14-45 год. за адресою: м.Запоріжжя, вул.Поштова, буд.159-Б (а.с.22, 154 т.1, а.с. 16 т.2). Повідомлення про розгляд справи надіслано позивачу, однак документальних доказів направлення, вручення (доставки) цього поштового відправлення відповідачем до суду не надано.

21.06.2018 першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_1, на підставі акта про виявлення під час невиїзного інспектування суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю, винесено постанову про накладення штрафу № ЗП 881/581/АВ/П/ТД-ФС в розмірі 111690,00 грн. (а.с.20-21, 152-153 т.1).

Постанова на адресу позивача була направлена 21.06.2018, про що свідчить фіскальний чек (а.с.14 т.2).

Вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною позивач звернувся до суду про її скасування.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон України №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

У відповідності до ч. 5 ст. 2 Закону України №877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи (в тому числі, органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення), що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У зв'язку із набуттям чинності 16.05.2017 постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до вимог Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, посадовими обов'язками яких передбачено контрольні повноваження. Державний нагляд здійснюють шляхом виїзної перевірки посадовими особами Держпраці та територіальних органів, посадовими обов'язками яких передбачено здійснення повноважень державного нагляду за додержанням законодавства про працю. Наявність згоди Держпраці для здійснення державного контролю та державного нагляду за додержанням законодавства про працю за зверненням фізичних та юридичних осіб Порядком № 295 не передбачена (лист Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці від 18.05.2017 № 5716/4.1/4.2-ДП-17).

У відповідності до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

У частині 6 пункту 5 Порядку зазначається, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року.

Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5-7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.

Згідно з п.27 Порядку №295, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Так, матеріалами справи встановлено, що 29.03.2018 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області надійшло повідомлення від Пенсійного фонду України за вх.№6203/04 про те, що на даному підприємстві працівники виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами більше року (а.с.9 т.2).

24.05.2018 ГУ Держпраці у Запорізькій області видано Наказ №722 про проведення інспекційного відвідування ОСББ "Мрія-87" з питань додержання законодавства про працю у термін до 31.05.2018 (а.с.10 т.2).

На підставі вказаного Наказу №722 від 24.05.2018 оформлено Направлення на проведення інспекційного відвідування №301 від 24.05.2018 (а.с.11 т.2).

Документальною перевіркою наданих ОСББ "Мрія-87" (цивільно-правових договорів, актів прийому наданих послуг по цивільно-правових договорах, інших бухгалтерських документів) було встановлено, що в цивільно-правових договорах № б/н від 03.01.2017, 01.02.2017, 01.03.2017, 03.04.2017, 03.05.2017, 01.06.2017, 03.07.2017, 01.08.2017, 01.09.2017, 02.10.2017, 01.11.2017, 01.12.2017, 02.01.2018 (а.с.25-37, 157-169 т.1), укладених між ОСОБА_2 як Виконавцем та ОСББ Мрія-87" в особі голови правління ОСОБА_4, як Замовник вбачаються ознаки трудових договорів.

Предметом договору є прибирання придомової території, що підтверджується і Актами здачі-прийняття виконаних робіт (акт №1 від 31.01.2017, акт №2 від 28.02.2017, акт №3 від 31.03.2017, акт №4 від 28.04.2017, акт №5 від 31.05.2017, акт №6 від 30.06.2017, акт №7 від 31.07.2017, акт №8 від 31.08.2017, акт №9 від 29.09.2017, акт №10 від 31.10.2017, акт №б/н від 30.11.2017, акт №б/н від 29.12.2017, акт №1 від 31.01.2018 (а.с. 38-50, 170-182 т.1), доданих до позовної заяви позивачем.

Окрім цього, позивачем додано до матеріалів справи копії протоколів засідання правління ОСББ Мрія-87" за 2017 рік та січень 2018 року, відповідно до яких зазначений порядок денний: визначення обсягів та суми винагороди за цивільно-правовими договорами. (а.с. 52-64, 184-196 т.1).

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України № 322-VIII від 10 грудня 1971 року.

Відповідно до частини 1 статті 1 КЗпП України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У відповідності до ч. 3 статті 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Загальне визначення цивільно-правового договору подається у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України): договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відтак, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється. Тобто, він застосовується для реалізації визначених, найчастіше разових робіт.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).

При розгляді справи судом встановлено, що між ОСББ "Мрія-87", в особі голови правління ОСОБА_4, як Замовника, та ОСОБА_2, як Виконавцем, укладено цивільно-правові договори про надання послуг від 03.01.2017, 01.02.2017, 01.03.2017, 03.04.2017, 03.05.2017, 01.06.2017, 03.07.2017, 01.08.2017, 01.09.2017, 02.10.2017, 01.11.2017, 01.12.2017, 02.01.2018 (прибирання придомової території).

Згідно зі статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В свою чергу, відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво чи багатосторонніми (договори).

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На виконання вимог статті 628 ЦК України договір про надання послуг укладений між позивачем та ОСОБА_2 містять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ціна, строк, тощо).

Згідно із статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, наявність обставин, що вказують на відсутність спрямування правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, є лише підставою розгляду питання компетентним судом для визнання правочину недійсним (тобто вказує на оспорюваність правочину).

У той же час, згідно зі статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом взято до уваги, що укладені позивачем договори із ОСОБА_2 у встановленому порядку недійсними - не визнані.

При цьому, відповідач не має повноважень на визнання укладених позивачем із ОСОБА_2 цивільно-правових договорів з надання послуг недійсними або визнавати їх трудовими, чи на власний розсуд тлумачити їх умови.

Суд вважає за необхідне зазначити, що предметом договору про надання послуг, є виконання працівником певного визначеного обсягу роботи, за наслідками виконання якої замовник зобов'язувався оплатити виконавцеві виконану ним роботу, тобто, предметом є кінцевий результат, а не процес праці. Метою цього договору є отримання певного матеріального результату.

За цим договором працівник не підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовував свою роботу і виконував її на власний ризик, трудові функції виконував разово, так як після закінчення виконання визначеного завдання, вказаним договором, трудова діяльність робітника з позивачем припинилася і за кожну виконану роботу здійснювалася оплата, що підтверджується актами прийому передачі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у правовідносинах між позивачем та ОСОБА_2, (сторонами договору про надання послуг) містяться ознаки характерні саме цивільно-правовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником, встановлено визначений обсяг виконання робіт та її кінцевий результат.

Отже, правовідносини між позивачем та ОСОБА_2 є цивільно-правовими і не регулюються ст.24 КЗпП України, а відтак ОСББ "Мрія-87" не було допущено порушення вимог ст. 24 КЗпП України при їх укладенні та виконанні.

Окрім того, механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи) визначає Порядок Порядок №509.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 509 справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

За правилами пункту 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пунктом 7 Порядку № 509 визначено, що справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Матеріалами справи встановлено, що письмове повідомлення про розгляд справи (вих. №08/03.4-06/4732 від 15.06.2018), яким позивача повідомлялось про те, що розгляд справи відбудеться 21.06.2018 о 14-45 год. за адресою: м.Запоріжжя, вул.Поштова, буд.159-Б, отримано позивачем засобами поштового зв'язку 21.06.2018 о 19-59 год., тобто вже після розгляду справи по суті та винесення Постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами. Крім того, відповідачем не надано суду доказів направлення зазначеного повідомлення на адресу позивача.

Відповідач документально зворотного не довів.

Тобто відповідачем здійснено розгляд справи за відсутності доказів належного повідомлення позивача, чим порушено право особи на участь у процесі прийняття рішення.

У п.8 Порядку №509 зазначено, що розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу (…).

Обставини справи свідчать про те, що перед прийняттям Постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП 881/581/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 21.06.2018, яка негативно впливає на майновий стан позивача, було порушено його право бути вислуханим, що позбавило позивача можливості пред'явити факти й наводити аргументи та докази, які могли бути враховані ГУ Держпраці у Запорізькій області.

Отже, матеріали справи підтверджують, що відповідачем не повідомлено позивача належним чином про дату та час розгляду справи про накладення штрафу. Таким чином при винесенні постанови відповідачем не дотримано підпунктів 6, 7 Порядку № 509.

Крім того, суд зазначає, що в спірній постанові відповідач посилається на абзац 2 ч.2 ст.265 КЗпП України, де заначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Не зважаючи на вищезазначене посилання у резолютивній частині спірної постанови, відповідачем визначено штраф у розмірі, що відповідає тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, а саме 111690грн.

Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню відповідача, суд виходить з приписів ч. 2 ст.2 КАС України, відповідно до яких встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Постанова про накладення штрафу №ЗП 881/581/АВ/П/ПТ/ТД-ФС прийнята 21.06.2018 уповноваженими посадовими особами ГУ Держпраці у Запорізькій області не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, не пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), не з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, а отже є протиправною і підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі було ГУ Держпраці у Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 1762 грн. 00 коп. (а.с.3, т.1)

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 139, 143, 241 - 246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мрія -87" (71701, Запорізька область, м.Токмак, вул.Володимирська, буд. 35-В, код ЄДРПОУ 40198504) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправною та скасування постанови від 21.06.2018 №ЗП 881/581/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Головного управління Держпраці в Запорізької області ОСОБА_1О від 21.06.2018 №ЗП 881/581/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу у сумі 111690,00 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. стягнути на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мрія-87" (71701, Запорізька область, м.Токмак, вул.Володимирська, буд. 35-В, код ЄДРПОУ 40198504) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 39833546).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 02.10.2018.

Суддя І.В. Садовий