Рішення

від 20.09.2018 по справі 910/8898/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.09.2018Справа №910/8898/18

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" доФізичної особи-підприємця Ільїної Вікторії Олексіївни про стягнення 32 044,71 грн. Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Баринова О.І. Представники сторін: від позивача:Мироненко О.О. від відповідача:Ільїна В.О., Пухальська І.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Ільїної Вікторії Олексіївни про стягнення 32 044,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано своїх зобов'язань із повернення на користь позивача грошових коштів у загальному розмірі 32 000,00 грн., наданих останнім у квітні-червні 2015 року Фізичній особі-підприємцю Ільїній Вікторії Олексіївні в якості поворотної фінансової допомоги. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань позивач просить суд стягнути з нього 3% річних у розмірі 44,71 грн.

Також позивачем надано суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, згідно якого позивач очікує понести витрати, пов'язані з розглядом даної справи, у загальному розмірі 9 562,00 грн., які складаються із сплаченого судового збору у розмірі 1 762 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 800,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2018 було відкрито провадження у справі №910/8898/18; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи та призначено судове засідання на 21.08.2018.

06.08.2018 через відділ діловодства суду від Фізичної особи-підприємця Ільїної Вікторії Олексіївни надійшов відзив на позов з доказами його направлення позивачу, за змістом якого відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на відображення в фінансових документах відповідних операцій щодо надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги та прощення боргу, а також на наявність повноважень сторін на їх вчинення. Відтак, з огляду на прощення позивачем боргу відповідача, на думку останнього, станом на дату звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" до суду із даним позовом зобов'язань Фізичної особи-підприємця Ільїної Вікторії Олексіївни перед позивачем з повернення безпроцентної фінансової допомоги не існує.

20.08.2018 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог з доказами її направлення відповідачу, згідно якої позивач просить визнати недійсними укладені сторонами Договір №1 про надання безпроцентної фінансової допомоги від 30.04.2015 та Договір №2 про надання безпроцентної фінансової допомоги від 08.05.2015, а також стягнути з відповідача грошові кошти у загальному розмірі 32 000,00 грн. та 3% річних у розмірі 44,71 грн.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 21.08.2018, постановленої з урахуванням думки представників сторін, відмолено у прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог, оскільки фактично у вказаній заяві позивачем заявлено нові вимоги, а не збільшено існуючі.

В судовому засіданні 21.08.2018 представником відповідача було подано до суду заяву свідка з одночасним врученням примірника такої заяви представнику позивача.

Так, у вказаній заяві ОСОБА_4, яка працювала на посаді бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" з грудня 2016 року по липень 2017 року, повідомляє, що поворотна фінансова допомога у загальному розмірі 32 000,00 грн. 26.06.2016 була прощена Фізичній особі-підприємцю Ільїній Вікторії Олексіївні виконавчим органом позивача, у зв'язку з чим дебіторська заборгованість була повністю списана та знята з обліку підприємства, але про це невірно було зазначено у формі 1ДФ. Тобто, на час роботи ОСОБА_4 у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" спірної дебіторської заборгованості вже не існувало, а свідок лише вніс відповідну інформацію у звітність за формою 1ДФ. Крім того, ОСОБА_4 вказує, що на початок її працевлаштування співзасновник позивача, розмір частки якого становить 80% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання", - ОСОБА_5, був обізнаний про надання відповідачу поворотної фінансової допомоги та про прощення боргу.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 21.08.2018 було відкладено вирішення питання про прийняття поданої відповідачем заяви свідка на наступне судове засідання.

28.08.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" про збільшення розміру позовних вимог з доказами їх направлення позивачу.

30.08.2018 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" надійшли письмові пояснення з доказами їх направлення відповідачу, в яких позивач вказує, що надана відповідачем заява свідка не є належним доказом у даній справі, а тому не може бути врахована судом під час вирішення спору. Також, позивач зазначає, що існування дебіторської заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується довідкою №1 від 18.06.2018 за підписом фінансового директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання", а тому позивач просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи заяви свідка ОСОБА_4.

30.08.2018 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" надійшла заява в порядку ч. 3 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України з доказами її направлення відповідачу, в якій позивач просить суд при ухваленні рішення у даній справі визнати недійсними Договір №1 про надання безпроцентної фінансової допомоги від 30.04.2015, Договір №2 про надання безпроцентної фінансової допомоги від 08.05.2015 та правочин прощення боргу від 26.06.2016, застосувавши наслідки недійсності вказаних правочинів у вигляді зобов'язання Фізичної особи-підприємця Ільїної Вікторії Олексіївни повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" кошти у розмірі 32 000,00 грн.

Протокольними ухвалами господарського суду міста Києва від 30.08.2018 було вирішено здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження та проводити підготовче засідання у цьому засіданні; долучено заяву свідка до матеріалів справи та вирішено враховувати її при розгляді справи; визначено позивачу строк до подання відповіді на відзив, а відповідачу - для подання заперечень на відповідь на відзив; у підготовчому засіданні оголошено перерву до 20.09.2018.

10.09.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив з доказами її направлення відповідачу, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" вказує, що йому не було відомо про вчинення правочину прощення боргу до одержання відзиву відповідача на позов. При цьому позивач вказує, що Фізична особа-підприємець Ільїна Вікторія Олексіївна, перебуваючи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання", та надаючи фінансову допомогу сама собі, діяла в супереч інтересів позивача та з перевищенням своїх повноважень як директора, в той час як між сторонами не існувало жодних правовідносин комерційного представництва.

19.09.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив з доказами їх направлення позивачу, в яких Фізична особа-підприємець Ільїна Вікторія Олексіївна зазначає, що укладення договорів безпроцентної фінансової дороги було здійснене виключно для забезпечення інтересів позивача з метою укладення відповідачем договорів з приводу ремонтних робіт у придбаній Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" квартирі. Крім того, відповідач вказує, що у позивача були наявні примірники оспорюваних правочинів та відповідно останній був обізнаний із обставинами надання поворотної допомоги та прощення боргу, а відтак строки позовної давності з приводу вимог про визнання недійсними спірних договорів є такими, що пропущені. Щодо повідомлення про прощення боргу, то відповідач вказує, що вимога про визнання недійсним даного повідомлення від 26.06.2016 не може бути пред'явлена ФОП Ільїній В.О., а повинна бути пред'явлена фізичній особі Ільїній В.О, як колишньому директору товариства.

20.09.2018 від позивача надійшли письмові пояснення з доказами їх направлення відповідачу, згідно яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" вказує, що відповідачем не надано жодних доказів того, що оспорювані правочини були укладені саме у зв'язку з необхідністю розрахуватись з фізичними особами за ремонтні роботи. Крім того, позивач вказує, що після звільнення відповідача з посади директора позивача було проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" та його майнових зобов'язань, за наслідками проведення якої встановлено, що Ільїна В.О. під час свого звільнення не передала Товариству з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" спірних договорів, а про перерахування спірних коштів відповідачу стало відомо з платіжних доручень. Лише після надання відзиву відповідачем позивачу стало відомо про наявність укладених між сторонами правочинів та їх зміст, а відтак строки позовної давності не є пропущеними.

В підготовче засідання 20.09.2018 представники сторін з'явились, надали пояснення та висловили бажання здійснювати розгляд справи по суті у даному засіданні.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 20.09.2018 закінчено підготовче провадження у даній справі та вирішено розпочати розгляд справи по суті в даному судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні 20.09.2018 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, а також просив визнати недійсними правочини безвідсоткової фінансової допомоги та прощення боргу, застосувавши наслідки недійсності правочинів.

Представники відповідача в судовому засіданні 20.09.2018 проти позову заперечували, вказували на його необґрунтованість та просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні 20.09.2018 було опитано свідка - ОСОБА_4.

В судовому засіданні 20.09.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись до суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" у своїй позовній заяві вказувало, що після призначення 28.09.2017 на посаду директора позивача ОСОБА_5, йому стало відомо, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" було перераховано згідно платіжних доручень №83 від 30.04.2015 на суму 15 000,00 грн., №104 від 08.05.2015 на суму 12 000,00 грн. та №155 від 26.06.2015 на суму 5 000,00 грн. на користь Фізичної особи-підприємця Ільїної В.О. кошти у загальному розмірі 32 000,00 грн.

10.05.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" звернулось до ФОП Ільїної В.О. з претензією №1 від 04.05.2018, в якій просило не пізніше 18.05.2018 перерахувати на його користь кошти у загальному розмірі 32 000,00 грн.

У відповідь на вказану претензію ФОП Ільїною В.О. було направлено позивачу лист, в якому відповідач повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання", що грошові кошти, які перераховані на його користь згідно платіжних доручень №83 від 30.04.2015 на суму 15 000,00 грн., №104 від 08.05.2015 на суму 12 000,00 грн. та №155 від 26.06.2015 на суму 5 000,00 грн., були набуті ним на підставі укладених письмових договорів. Проте, в подальшому після спливу терміну повернення фінансової допомоги позивачем було направлено відповідачу повідомлення про прощення боргу щодо повернення коштів у загальному розмірі 32 000,00 грн.

У своєму позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання", посилаючись на наявність між сторонами правовідносин позики, неповернення відповідачем суми поворотної фінансової дороги (позики) та положення ст.ст. 526, 612, 625, 1049 Цивільного кодексу України, просило суд стягнути з ФОП Ільїної В.О. заборгованість у розмірі 32 000,00 грн. та 3% річних у розмірі 44,71 грн., нараховані за період з 10.06.2018 по 26.06.2018.

В той же час, під час розгляду даної справи судом було встановлено, що 30.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" (позикодавець) в особі директора Ільїної Вікторії Олексіївни та Фізичною особою-підприємцем Ільїною Вікторією Олексіївною (позичальник) укладено Договір №1 про надання безпроцентної фінансової допомоги (надалі - Договір №1), за п.п. 1.1, 2.1 якого позикодавець надає позичальнику безпроцентну фінансову допомогу у розмірі 15 000,00 грн. без ПДВ, а позичальник зобов'язується повернути її позикодавцю.

У п. 4.1 Договору №1 вказано, що строк повернення позики становить 420 календарних днів з моменту надання суми допомоги.

Згідно платіжного доручення №83 від 30.04.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" було перераховано ФОП Ільїній В.О. кошти у розмірі 15 000,00 грн. з призначенням платежу - надання зворотної фінансової допомоги згідно Договору №1 від 30.04.2015 без ПДВ.

08.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" (позикодавець) в особі директора Ільїної Вікторії Олексіївни та Фізичною особою-підприємцем Ільїною Вікторією Олексіївною (позичальник) укладено Договір №2 про надання безпроцентної фінансової допомоги (надалі - Договір №2), за п.п. 1.1, 2.1 якого позикодавець надає позичальнику безпроцентну фінансову допомогу у розмірі 17 000,00 грн. без ПДВ, а позичальник зобов'язується повернути її позикодавцю.

За умовами п. 4.1 Договору №2 строк повернення позики становить 420 календарних днів з моменту надання суми допомоги.

Відповідно до платіжних доручень №104 від 08.05.2015 на суму 12 000,00 грн. та №155 від 26.06.2015 на суму 5 000,00 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" було перераховано ФОП Ільїній В.О. кошти у розмірі 17 000,00 грн. з призначенням платежу - надання зворотної фінансової допомоги згідно Договору №2 від 08.05.2015 без ПДВ.

Як вбачається із наданого відповідачем повідомлення про прощення боргу від 26.06.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" (позикодавець) в особі директора Ільїної Вікторії Олексіївни було прощено ФОП Ільїній В.О. заборгованість за Договорами №1 та №2 у загальному розмірі 32 000,00 грн.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. ч. 1, 2, 4 ст. 203 Цивільного кодексу України).

При цьому статтею 215 Цивільного кодексу України визначені підстави недійсності правочину, зокрема: підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

Винятком з цього правила є випадки комерційного представництва (постанова Верховного Суду України від 23.09.2014 у справі №3-110гс14).

Як вбачається із наявних в матеріалах справи Договорів №1 та №2, предметом яких є надання поворотної фінансової допомоги у загальному розмірі 32 000,00 грн. Фізичній особі-підприємцю Ільїній Вікторії Олексіївні, їх було укладено директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" Ільїною Вікторією Олексіївною.

Тобто, фактично директор позивача від імені позивача надавав собі поворотну фінансову допомогу, що свідчить про те, що укладення спірних Договорів було направлено на вчинення правочину від імені позивача у своїх інтересах, що в свою чергу суперечить приписам ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України.

Відповідачем не надано суду доказів, що між сторонами існували правовідносини комерційного представництва.

Більше того, в подальшому Ільїна В.О. як директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" вчинила односторонній правочин прощення боргу, яким сама собі простила борг у розмірі 32 000,00 грн.

За приписами ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач діяла від імені позивача, але в своїх інтересах, що є самостійною та достатньою підставою для визнання таких правочинів недійсними згідно ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України.

При цьому, судом не досліджується питання наявності у Ільїної В.О. як у директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" повноважень на вчинення таких правочинів, оскільки наявність правових підстав для визнання недійсними вказаних правочинів на підставі ст. 238 Цивільного кодексу України у зв'язку із вчиненням Ільїною В.О. правочинів від імені позивача у своїх інтересах виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень ст. 241 Цивільного кодексу України, оскільки навіть за наявності у Ільїної В.О. повноважень на вчинення договорів безвідсоткової поворотної фінансової допомоги та прощення боргу від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання", остання не вправі була вчиняти такі договори у своїх інтересах.

Частиною 3 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.

30.08.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" було надано суду заяву в порядку ч. 3 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України з доказами її направлення відповідачу, в якій позивач просить суд при ухваленні рішення визнати недійсними Договір №1 про надання безпроцентної фінансової допомоги від 30.04.2015, Договір №2 про надання безпроцентної фінансової допомоги від 08.05.2015 та правочин прощення боргу від 26.06.2016, оформлений повідомленням про прощення боргу від 26.06.2016, застосувавши наслідки недійсності вказаних правочинів у вигляді зобов'язання Фізичної особи-підприємця Ільїної Вікторії Олексіївни повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" кошти у розмірі 32 000,00 грн.

При цьому, позивач вказує, що Ільїною В.О. під час звільнення не було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" вказаних Договорів та повідомлення від 26.06.2016, у зв'язку з чим, останнє довідалось про їх існування та зміст лише після подання відповідачем відзиву на даний позов.

На підтвердження викладених обставин позивачем було надано суду висновок голови ревізійної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання", затверджений 31.03.2018 директором позивача ОСОБА_6, в якому зазначається, що за наслідками проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей та майнових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" за період виконання посадових обов'язків Ільїною В.О., було виявлено, що остання як директор від імені товариства здійснила платежі на свій особистий рахунок в якості фізичної особи підприємця, у зв'язку з чим голова ревізійної комісії пропонував звернутись до суду із позовом про стягнення коштів у розмірі 32 000,00 грн.

Судом враховано, що відповідач у своїх запереченнях на відповідь на відзив підтверджує, що в період укладення Договорів №1 та №2 являлась єдиним працівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання", а відтак суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що йому не було відомо про спірні правочини до звільнення Ільїної В.О. (яке мало місце у вересні 2017 року) з посади директора, а тому, приймаючи до уваги, що протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 30.09.2018 було вирішено здійснювати розгляд справи №910/8898/18 за правилами загального позовного провадження, суд вважає заяву позивача від 30.08.2018 такою, що подана в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, у зв'язку з наведеними обставинами суд приходить до висновку про не пропущення позивачем строку позовної давності щодо вимог про визнання недійсними оспорюваних правочинів, оскільки частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В той же час, за переконанням суду, позовна давність для Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" щодо вимог про визнання недійсними спірних правочинів на підставі ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України у зв'язку з їх укладенням представником позивача (директором та єдиним працівником позивача станом на дату їх укладення) в своїх інтересах починає свій перебіг з моменту коли уповноважений орган товариства, до компетенції якого входить звільнити такого представника, довідався про укладення спірних правочинів, або з моменту зміни керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання".

В матеріалах справи не міститься, а відповідачем не надано, доказів обізнаності нового директора позивача - ОСОБА_6 (яка являлась станом на дати вчинення оспорюваних правочинів співвласником Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" з часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 80%) про вчинення відповідних правочинів від дати їх укладення.

Водночас, свідчення ОСОБА_4 про те, що на початок її працевлаштування (грудень 2016 року) ОСОБА_5 була обізнана про надання відповідачу поворотної фінансової допомоги та про прощення боргу не вказують на пропуск позивачем трирічного строку позовної давності, а доказів того, що вказаний співзасновник позивача була обізнаний про спірні правочини до працевлаштування свідка матеріали справи не місять.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строку позовної давності щодо оспорення дійсності Договорів №1, №2 та повідомлення про прощення боргу.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин суд вважає за необхідне за заявою позивача від 30.08.2018 визнати недійсними Договори №1 та №2, а також правочин прощення боргу, оформлений повідомленням про прощення боргу від 26.06.2016.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Аналогічна норма зазначена в ст. 208 Господарського кодексу України.

Частиною 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Оскільки судом було визнано недійсними спірні правочини, то підлягають застосуванню наслідки недійсності відповідних правочинів, а відтак ФОП Ільїна В.О. зобов'язана повернути ТОВ "Видавецький дім "Професійні видання" одержані на підставі недійсних Договорів №1 та №2 кошти у загальному розмірі 32 000,00 грн., у зв'язку з чим позовна вимога про стягнення з відповідача 32 000,00 грн. підлягає задоволенню.

В той же час, оскільки підставою для стягнення з ФОП Ільїної В.О. коштів у розмірі 32 000,00 грн. стало саме визнання Договорів №1 та №2 та правочину прощення боргу від 26.06.2016 недійсними, то є необґрунтованими твердження позивача про виникнення у відповідача грошового зобов'язання зі сплати спірної суми коштів, в тому числі у зв'язку з направленням претензії №1 від 04.05.2018, а тому вимога про стягнення 3% річних у розмірі 44,71 грн. не підлягає задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" до Фізичної особи-підприємця Ільїної Вікторії Олексіївни про стягнення 32 044,71 грн. підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем також було заявлено до стягнення з відповідача витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката.

При цьому, позивачем долучено до позовної заяви копію договору про надання правової (правничої) допомоги №04/05-2 від 04.05.2018, укладеного між позивачем (клієнт) та Адвокатським бюро "Олега Мироненка", відповідно до умов якого Адвокатське бюро надає позивачу правову (правничу) допомогу, а позивач зобов'язується оплачувати таку правову (правничу) допомогу в порядку і розмірі, передбаченому у розділі 5 цього Договору.

Відповідно до п. 5.2 договору №04/05-2 сторони домовились про здійснення оплати на підставі погодинної оплати із ставкою 1 година роботи адвоката - 2 000,00 грн.

Представництво інтересів позивача в підготовчих та судових засіданнях здійснювалось Мироненко Олегом Олександровичем.

Як вбачається із інформації, розміщеної на веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, за електронною адресою http://erau.unba.org.ua/, Мироненко Олег Олександрович здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва №4440, виданого Київською міською КДКА, та працює в Адвокатському бюро "Олега Мироненка'".

В матеріалах справи також наявний ордер на надання правової допомоги серії КВ №711045 від 26.06.2018.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження виконання адвокатом зобов'язань за договором про надання правової (правничої) допомоги №04/05-2 від 04.05.2018 до матеріалів справи було долучено акт приймання-передачі надання правової допомоги від 20.06.2018, згідно якого вартість наданих позивачу послуг з правової допомоги складає 5 200,00 грн., та платіжне доручення №654 від 20.06.2018 на суму 5 200,00 грн., яким підтверджується оплата Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" прийнятих послуг.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Встановивши обставини, викладені у ч. 5 ст. 129 та ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог та відсутність клопотання відповідача, поданого в порядку ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить суму 5 192,74 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 74, 76-80, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Визнати недійсним Договір №1 про надання безпроцентної фінансової допомоги від 30.04.2015, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" (35000, Рівненська обл., Костопільський р-н, м. Костопіль, провулок Артилерійський, буд. 4А; ідентифікаційний код 38231903) та Фізичною особою-підприємцем Ільїною Вікторією Олексіївною (04112, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1).

2. Визнати недійсним Договір №2 про надання безпроцентної фінансової допомоги від 08.05.2015, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" (35000, Рівненська обл., Костопільський р-н, м. Костопіль, провулок Артилерійський, буд. 4А; ідентифікаційний код 38231903) та Фізичною особою-підприємцем Ільїною Вікторією Олексіївною (04112, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1).

3. Визнати недійсним повідомлення про прощення боргу від 26.06.2016, вчинене Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" (35000, Рівненська обл., Костопільський р-н, м. Костопіль, провулок Артилерійський, буд. 4А; ідентифікаційний код 38231903).

4. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" задовольнити частково.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ільїної Вікторії Олексіївни (04112, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавецький дім "Професійні видання" (35000, Рівненська обл., Костопільський р-н, м. Костопіль, провулок Артилерійський, буд. 4А; ідентифікаційний код 38231903) кошти у розмірі 32 000 (тридцять дві тисячі) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 1 759 (одна тисяча сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 42 коп. та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 192 (п'ять тисяч сто дев'яносто два) грн. 74 коп. Видати наказ.

6. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Київського апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 02.10.2018.

Суддя Р.В.Бойко