Постанова

від 26.09.2018 по справі 2-1828/10

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 2-1828/10

провадження № 61-21360св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Хопти С. Ф.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Черняк Ю.В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк ,

відповідачі: ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда, у складі судді Мохонько В. В., від 30 серпня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області, у складі колегії суддів: Гайсюка О. В., Франко В. А., Черненка В. В., від 16 лютого 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2009 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк (далі - ПАТ АБ Укргазбанк , банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовна заява мотивована тим, що 19 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк Укргазбанк (далі - ВАТ АБ Укргазбанк ), правонаступником якого є ПАТ АБ Укргазбанк , та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за яким банк надав позичальнику кредит у сумі 38 000, 00 доларів США на строк до 18 лютого 2028 року, а позичальник за договором зобов'язався повертати кредитні кошти щомісячно зі сплатою процентів у розмірі 12,9% річних. 9 лютого 2008 року ОСОБА_2 за договором іпотеки передав в іпотеку банку належну йому трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. Відповідно до пункту 3.1.10 кредитного договору на залишок простроченої заборгованості проценти нараховуються у розмірі 13,9 % річних з дня виникнення простроченої заборгованості, а пунктом 5.3 цього договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту та (або) сплати процентів позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1 % річних від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу. Станом на 26 листопада 2009 року заборгованість позичальника перед банком складала: за кредитом - 34 675, 07 доларів США, за процентами - 322, 92 долари США, прострочена заборгованість за кредитом - 1 741, 61 долар США, прострочена заборгованість за процентами - 2 165, 18 доларів США, пеня за простроченими процентами - 1 391, 76 грн, пеня за простроченим кредитом - 1 495, 15 грн, а всього 38 904, 78 долари США та 2 886, 91 грн.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором між банком ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були укладені окремі договори поруки від 19 лютого 2008 року.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд стягнути у солідарному порядку із відповідачів вищевказану кредитну заборгованість, звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути із ОСОБА_2 на користь банку штраф за невиконання умов договору іпотеки щодо страхування заставного майна у розмірі 14 640, 00 грн.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 серпня 2010 року частково задоволено позовні вимоги ПАТ АБ Укргазбанк . Стягнуто солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ Укргазбанк суму кредитної заборгованості, яка складається із заборгованості за кредитом - 34 675, 07 доларів США, заборгованості за відсотками - 322, 92 долари США, простроченої заборгованості за кредитом - 1 741, 61 долар США, простроченої заборгованості за відсотками - 2 165, 18 доларів США, пені за простроченими відсотками - 1 391, 76 грн, пені за простроченим кредитом - 1 495, 15 грн. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ Укргазбанк штраф за нездійснення страхування заставного майна у розмірі 14 640, 00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, щоборжник, отримавши від банку кошти у кредит, не виконував належним чином взяті за кредитним договором зобов'язання, що призвело до утворення заборгованості. Враховуючи те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, останній має нести цивільно-правову відповідальність, а поручителі повинні нести цивільно-правову відповідальність за порушення боржником взятих на себе зобов'язань.

16 лютого 2017 року ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що суд правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні даного спору.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог банку .

28 лютого 2017 року ОСОБА_4 подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 серпня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2017 року.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 серпня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2017 року у частині задоволення позовних вимог ПАТ АБ Укргазбанк до неї та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог банку до неї, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з'ясували обставини справи . Судами не враховано, що позивачем не було надано розрахунку кредитної заборгованості, банком без її згоди було збільшено відсоткову ставку, що є підставою для припинення поруки. Апеляційний суд, переглядаючи справу, не врахував, що місцевий суд розглянув справу за її відсутності, їй не було відомо про час і місце слухання справи, при цьому наявна у матеріалах справи заява від її імені про розгляд справи за її відсутності і визнання позовних вимог банку є сфальсифікованою, вона такої заяви до суду не подавала. Крім того, заявник просила суд апеляційної інстанції призначити по справі судову почеркознавчу експертизу на підтвердження факту, що вказана заява написана не нею.

24 квітня 2016 року ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не надходило.

18 жовтня 2017 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу за позовом ПАТ АБ Укргазбанк до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів . Відповідно до пункту 4 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

26 квітня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

14 травня 2018 року справу розподілено судді-доповідачу.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами встановлено, що 19 лютого 2008 року між ВАТ АБ Укргазбанк , правонаступником якого є ПАТ АБ Укргазбанк , та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 05-101181408-Ф, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 38 000, 00 доларів США на строк з 19 лютого 2008 року по 18 лютого 2028 року, із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 12,9 % річних, із забезпеченням порукою ОСОБА_4, згідно-договору поруки № 05-101181408-Ф-1 від 19 лютого 2008 року та ОСОБА_3, згідно-договору поруки № 05-101181408-Ф-2 від 19 лютого 2008 року (а.с. 6-9, 15-16, 18-19).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 19 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки. Предметом іпотеки виступає квартира АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 19 квітня 2006 року (а.с. 10-14).

Станом на 26 листопада 2009 року заборгованість позичальника перед банком становила: заборгованість за кредитом - 34675, 07 доларів США, заборгованість за процентами - 322, 92 долари США, прострочена заборгованість за кредитом - 1 741, 61 долар США, прострочена заборгованість за процентами - 2 165, 18 доларів США, пеня за простроченими процентами - 1 391, 76 грн, пеня за простроченим кредитом - 1 495, 15 грн, штраф за нездійснення страхування заставного майна - 14 640, 00 грн (а.с.24).

У відповідності до пункту 3.1.10 кредитного договору на залишок простроченої заборгованості за кредитом проценти нараховуються, виходячи із 13,9 % річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

Згідно пункту 5.3 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню у розмірі 0,1 відсоток річних від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але у межах строків позовної давності.

Відповідно до пункту 1.1 договорів поруки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зобов'язалися відповідати за виконання позичальником кредитного договору з врахуванням змін та доповнень, якщо такі будуть прийняті сторонами кредитного договору.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України, 2004 року, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень статті 57 ЦПК України, 2004 року, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог банку, оскільки боржник, отримавши від банку кошти у кредит, свої зобов'язання по поверненню кредиту і сплаті процентів за користування грошима належним чином не виконав. З урахуванням вищенаведених обставин, судами правильно застосовано при вирішенні даного спору норми матеріального права, зокрема статті 526 ЦК України, у відповідності до вимог якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Відповідно до статті 554 ЦК України поручитель має нести цивільно-правову відповідальність за порушення кредитором взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим суди обґрунтовано встановили наявність правових підстав для стягнення кредитної заборгованості із позичальника та поручителів.

Відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Доводи заявника про те, що банк збільшив обсяг її цивільної відповідальності, збільшивши розмір процентної ставки з 12,9 % до 13,9 % без її згоди є необґрунтованими, оскільки кредитним договором (пункт 3.1.10 кредитного договору) передбачено таке збільшення у випадку наявності простроченої заборгованості, а підписавши договір поруки, заявник дала згоду нести солідарну відповідальність із позичальником на умовах кредитного договору. На момент укладення договору поруки заявник не заявляла додаткових вимог або зауважень щодо умов договору поруки чи кредитного договору, зустрічних позовних вимог також не заявляла.

Посилання заявника на відсутність розрахунку кредитної заборгованості у матеріалах справи є безпідставними, оскільки такий розрахунок міститься на аркуші справи 24. Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості ОСОБА_2 заявником не спростований.

Стосовно зауваження заявника про те, що місцевий суд розглянув справу за її відсутності і їй не було відомо про час і місце слухання справи слід зазначити наступне.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 грудня 2009 року відкрито провадження у даній справі, а попереднє судове засідання призначено на 10 лютого 2010 року (а.с. 44).

Відповідно до повідомлення про вручення (рекомендованого) поштового повідомлення (а.с. 44) ОСОБА_4 22 січня 2010 року була повідомлена про час і місце проведення попереднього судового засідання у справі. Вказане поштове повідомлення було направлено за адресою: АДРЕСА_2. Така ж адреса вказана заявником і у касаційній скарзі. Отже, посилання на те, що заявник не брала участі у судовому розгляді справи у суді першої інстанції через необізнаність розгляду справи у судовому порядку є безпідставними і свідчить лише про те, що остання не цікавилась наявністю кореспонденції із суду та рухом справи у суді. Крім того, у апеляційному порядку справа розглядалась саме за апеляційною скаргою ОСОБА_4, тобто остання не була обмежена у доступі до правосуддя та не була позбавлена можливості скористатись своїми процесуальними правами.

Посилання заявника на те, що наявна у матеріалах справи заява від її імені про розгляд справи за її відсутності і визнання позовних вимог банку є сфальсифікованою, оскільки вона такої заяви до суду не подавала, а апеляційний суд відмовив у призначенні по справі судової почеркознавчої експертизи на підтвердження факту, що вказана заява написана не нею, не свідчать про неправильність висновків судів попередніх інстанцій та не мають вирішального значення для справи. Спір вирішений судами на підставі досліджених доказів, а не у зв'язку із визнанням позову відповідачами. До того ж позовні вимоги були задоволені частково.

Разом з тим, частково задовольняючи позовні вимоги банку, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою ту обставину, що у разі укладення кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання солідарної відповідальності за законом не виникає. Якщо за умовами окремих договорів поруки поручителі узяли на себе зобов'язання самостійно відповідати перед кредитором за виконання грошових зобов'язань боржником за кредитним договором, то кредитна заборгованість підлягає стягненню з кожного поручителя окремо, а не з усіх поручителів у солідарному порядку.

З урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції у частині солідарної відповідальності позичальника і поручителів підлягає зміні.

Частиною першою статті 412 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Керуючись статтями 402, 409, 412, 415, 416, 418, 419, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 серпня 2010 року, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2017 року, змінити у частині солідарної відповідальності позичальника і поручителів.

Викласти резолютивну частину рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 серпня 2010 року у наступній редакції:

Стягнути солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк , від імені якого діє Кіровоградська філія АБ Укргазбанк , заборгованість за кредитним договором - 34 675, 07 доларів США, заборгованість за відсотками - 322, 92 долари США, прострочена заборгованість за кредитом - 1 741,61 долар США, прострочена заборгованість за відсотками - 2 165, 18 доларів США, пеня за простроченими процентами - 1391, 76 грн, пеня за простроченим кредитом - 1 495, 15 грн.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк , від імені якого діє Кіровоградська філія АБ Укргазбанк , заборгованість за кредитним договором - 34 675, 07 доларів США, заборгованість за відсотками - 322, 92 долари США, прострочена заборгованість за кредитом - 1 741,61 долар США, прострочена заборгованість за відсотками - 2 165, 18 доларів США, пеня за простроченими процентами - 1391, 76 грн, пеня за простроченим кредитом - 1 495, 15 грн.

В іншій частині рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 серпня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 серпня 2010 року та ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2017 року, з урахуванням змін, внесених цією постановою.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийС. Ф. Хопта СуддіО. В. Білоконь Б. І. Гулько Є. В. Синельников Ю. В. Черняк