Провадження №2/760/724/18
Справа №760/3283/17
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва,
у складі: головуючого судді Оксюти Т.Г.,
при секретарі Горупа В.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Буднік О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІЕСТЕЙТ , третя особа ОСОБА_4 про витребування майна власником від добросовісного набувача, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача та просила витребувати від ТОВ СІТІЕСТЕЙТ , як добросовісного набувача, на користь ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 та стягнути судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 16.09.2011 року між нею та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, згідно якого вона відчужила квартиру за зазначеною адресою ОСОБА_4
В подальшому, даний договір був визнаний недійсним за рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 06.04.2016 року, залишеним в цій частині без змін рішенням Апеляційного суду м. Києва від 15.06.2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.09.2016 року.
Однак, в ході розгляду справи, спірна квартира була відчужена ОСОБА_4 іншій особі, внаслідок чого було неодноразово змінено власника.
На даний час власником квартири є ТОВ СІТІЕСТЕЙТ на підставі свідоцтва, виданого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_5 20.09.2016 року.
Вважає, що ТОВ СІТІЕСТЕЙТ не набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 і така квартира неправомірно та незаконно вибула з володіння позивача та не з її волі, а тому на підставі ст.ст. 330, 388 ЦК України просила позов задовольнити.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 20.02.2017 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 03.04.2017 року у справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 10.05.2017 року заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 15.09.2017 року провадження у справі зупинено.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29.11.2017 року ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 15.09.2017 року про зупинення провадження скасовано та направлено справу для продовження розгляду справи.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги своєї довірительки підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала посилаючись на те, що 12.07.2016 року ДП СЕТАМ було проведено прилюдні торги квартири АДРЕСА_2, за результатом яких переможцем визнано ТОВ СІТІЕСТЕЙТ .
На підставі акта про проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмет іпотеки), затвердженого Солом'янським районним відділом державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві 30.08.2016 року, приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_5 засвідчено, що дана квартира належить ТОВ СІТІЕСТЕЙТ на праві приватної власності.
Вважає, що на підставі ч. 2 ст. 388 ЦК України спірна квартира не може бути витребувана від ТОВ СІТІЕСТЕЙТ , як добросовісного набувача, оскільки вона придбана у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
На підставі викладеного просила у задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 16.09.2011 року між позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу квартири, згідно якого позивач продала, а ОСОБА_4 набув у власність квартиру АДРЕСА_3.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 06.04.2016 року в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження майном відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Державна реєстраційна служба України, про визнання договору недійсним задоволено.
Визнано недійсним договір від 16.09.2011 року купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Е.А. за реєстровим №2874.
Визнано право власності на квартиру АДРЕСА_4, яка складається з однієї жилої кімнати, загальною площею 34,80 кв. м, жилою площею 18,60 кв. м, за ОСОБА_3
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 2148,48 грн. за проведення судово-психіатричної експертизи та судовий збір у розмірі 243,60 грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір у розмірі 940,00 грн.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 15.06.2016 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.09.2016 року, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 06.04.2016 року змінено. Виключено з мотивувальної частини рішення посилання на ст.ст. 328, 392 ЦК України.
Абзац четвертий резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: квартиру АДРЕСА_1, яка складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 18,60 кв.м., загальною площею 34,80 кв.м., повернути у власність ОСОБА_3
В решті рішення залишено без змін.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановленні рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
23.12.2016 року позивач звернулась до Центру надання адміністративних послуг Солом'янського району м. Києва про державну реєстрацію прав власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно від 29.12.2016 року ОСОБА_3 було відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав наявності суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно вказаного рішення, відповідно до отриманих відомостей встановлено, що право власності на квартиру, що розташована АДРЕСА_2 зареєстрована за іншою особою.
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна право власності на квартиру АДРЕСА_2 на даний час зареєстровано за ТОВ СІТІЕСТЕЙТ .
Встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 04.02.2016 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Народна позика до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про оскарження звернення стягнення за договором позики на предмет іпотеки задоволено.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_8 перед товариством Фінансова компанія Народна позика за Кредитним договором № 0106001/000-КФК/13 від 01 червня 2013 року в сумі 1 363 160,20 грн. (з них: 1 089 800,00 грн. - заборгованість по тілу кредита; 271 360,20 грн. - заборгованість по процентам) звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартира АДРЕСА_2, площею 34.8 кв. м., що належить на праві власності ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер : НОМЕР_1; адреса: АДРЕСА_6) та встановити спосіб реалізації предмета іпотеки, шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з початкової ціною 773500 грн.
На момент ухвалення рішення, власником квартири АДРЕСА_2 був ОСОБА_7
На підставі вказаного рішення Солом'янським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м. Києві було заведено виконавче провадження.
12.07.2016 року ДП СЕТАМ було проведено прилюдні торги квартири АДРЕСА_2 за результатом яких переможцем визнано ТОВ СІТІЕСТЕЙТ .
На підставі акта про проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмет іпотеки), затвердженого Солом'янським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м. Києві 30.08.2016 року, приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_5 засвідчено, що дана квартира належить ТОВ СІТІЕСТЕЙТ на праві приватної власності.
Позивач звертаючись з позовом до відповідача про витребування від ТОВ СТІЕСТЕЙТ , як добросовісного набувача, спірної квартири, посилалась на те, що під час розгляду справи про визнання договору купівлі-продажу недійсним, квартира неодноразово змінила власника, у зв'язку із чим квартира незаконно та неправомірно вибула з її володіння, а відповідач не набув право власності на неї.
Просила витребувати від ТОВ СІТІЕСТЕЙТ , як добросовісного набувача, на користь ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2 на підставі ст. ст. 330, 388 ЦК України.
Однак, такі вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Умови і порядок виконання рішень суд та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлено Законом України Про виконавче провадження .
За положеннями ст. 62 Закону України Про виконавче провадження реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного у ч. 8 ст. 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Згідно п. 30 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07.02.2014 року №5 застосовуючи положення частини другої статті 388 ЦК про те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, суд повинен мати на увазі, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті публічних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише в тому разі, якщо торги були визнані недійсними, оскільки відповідно до частини першої статті 388 ЦК власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача.
Отже, відповідно до вимог ст. 388 ЦК України держава гарантує захист права власності добросовісного набувача (особа, яка придбала майно з публічних торгів) на придбане майно тим, що таке майно не може бути витребувано у нього в разі, якщо воно було продано у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
У той же час, визнання судом порушення такого порядку, є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними та витребування проданого майна від добросовісного набувача.
Судом встановлено, що реалізація спірного нерухомого майна відбулась шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження .
Складання за результатами проведення прилюдних торгів відповідного акта їх проведення - є правочином, на підставі якого власником спірного нерухомого майна стало ТОВ СІТІЕСТЕЙТ .
Прилюдні торги, на підставі яких ТОВ СІТІЕСТЕЙТ набуло право власності на нерухоме майно, в установленому законом порядку не визнанні недійсними.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З урахуванням викладеного у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав №5 від 07.02.2014 року, ст.ст. 387, 388 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІЕСТЕЙТ , третя особа ОСОБА_4 про витребування майна власником від добросовісного набувача відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_2;
Відповідач: ТОВ СІТІЕСТЕЙТ , код ЄДРПОУ 39594645, місцезнаходження: м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, 11;
Третя особа: ОСОБА_4, місце проживання: АДРЕСА_2.
Суддя
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2018 |
Оприлюднено | 04.10.2018 |
Номер документу | 76897654 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Солом'янський районний суд міста Києва
Оксюта Т. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні