Рішення

від 29.08.2018 по справі 804/204/2824/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року Справа № 804/204/2824/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №804/204/2824/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

15.06.2018р. на виконання ухвали Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 26.04..2018р. у справі №204/2824/18 (провадження №2-а/204/64/18) на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративного позову ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м.Дніпропетровську із позовними вимогами щодо:

визнання дій Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Дніпропетровську, щодо відмови ОСОБА_2 призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в." ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - протиправними;

скасування рішення Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Дніпропетровську від 22.01.2018 року, викладене у формі Витягу з протоколу №5 засідання робочої комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) пенсії відповідно до чинного законодавства України, про відмову ОСОБА_2, у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в." ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

зобов'язання Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Дніпропетровську призначити ОСОБА_2, пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в." ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня звернення ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Дніпропетровську із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме: з 23.10.2017 року, зарахувавши у пільговий трудовий стаж роботу в якості тракториста в с.Тимченки Недригайлівського району Сумської області: з 01.07.1980 року по11.05.1981 року у колгоспі "ім. Фрунзе, і з 01.06.1983 року по грудень включно 1994 року ( в серпні 1984 року колгосп "ім. Фрунзе" реорганізовано в КСП "Україна") до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Справі за вищезазначеним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 804/204/2824/18 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Барановському Р.А.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2018р. відкрито провадження по справі №804/204/2824/18 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.

Ухвалою суду від 29.08.2018р. суд ухвалив в порядку ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України допустити заміну первісного відповідача по справі №804/204/2824/18 з Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м.Дніпропетровську його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

ОСОБА_3 із статтею 126 Кодексу адміністративного судочинства України сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи №804/204/2824/18 у спрощеному провадженні з урахуванням положень статті 269 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він має право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки досяг 55-річного віку, його пільговий стаж трактористом-машиністом складає 21 рік 6 місяців 10 днів, а загальний стаж роботи складає 28 років 1 місяць 13 днів при необхідних для призначення пенсії 26 років 6 місяців загального стажу, з яких не менше 20 років на зазначеній роботі. У зв'язку з викладеним ОСОБА_2 23.10.2017р. подав до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську документи для призначення відповідної пенсії на пільгових умовах, однак згідно витягу з протоколу №5 від 22.01.2018р. позивачу не зараховано стаж роботи (зокрема, з 01.07.1980р. по 11.05.1981р. та з 01.06.1983р. по грудень 1984р. (включно) у Колгоспі ім. Фрунзе та в КСП Україна тривалістю 12 років 5 місяців 10 днів. Позивач із даними діями та протоколом пенсійного органу не погоджується, оскільки вважає, що його право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджено належними документами, у зв'язку з чим рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах є протиправним, а відповідні періоди мають бути зараховані до його загального і пільгового стажів роботи.

Позиція Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відображена у відзиві на адміністративний позов та аргументована безпідставністю заявлених ОСОБА_2 вимог. Так, відповідач зазначає, що зі змісту трудової книжки колгоспника слідує, що позивач працював в Колгоспі ім. Фрунзе , який реорганізовано в Колгосп Україна (правонаступник - ТОВ АФ Україна ) згідно архівної довідки №1167 від 15.09.2017р. працював трактористу у період з 01.07.1980р. по 11.05.1981р. та з 01.06.1983р. по 31.03.2000р. Проте, відповідач зауважує, що у трудовій книжці позивача відсутні відомості, які визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме: не зазначено про роботу на посаді тракториста-машиніста та про безпосередню занятість у виробництві сільськогосподарської продукції. Відповідач зазначає, що згідно наданих позивачем документів його страховий стаж склав 15 років 8 місяців 3 дні, а пільговий - 9 років 1 місяць, у зв'язку з чим у ОСОБА_2 не має визначеного ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення страхового та пільгового стажу, тому, на думку відповідача, у позивача відсутнє право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно заяви від 23.10.2017р., а позовна заява задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) народився 08.11.1962р. та 08.11.2017р. йому виповнилось 55 років, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією паспорту серії МА №508890, виданого Недригайлівським РВ УМВС України у Сумській області 24.09.1998р.

ОСОБА_3 записів у трудовій книжці ОСОБА_2 №112 від 02.02.1996р. (колгоспний облік, форма №76) слідує, що позивач працював в колгоспі ім. Фрунзе , який реорганізовано в колгосп Україна , правонаступником якого стало ТОВ АФ Україна (юридичну особу припинено - 21.12.2006р.) (згідно архівної довідки Комунальної установи ОСОБА_4 районний трудовий архів ОСОБА_4 районної ради Сумської області за №1167 від 15.09.2017р.), зокрема:

- у період з 01.07.1980р. по 11.05.1981р. позивач працював трактористом;

-у період з 15.05.1981р. по 13.05.1983р. позивач проходив військову службу в армії;

-у період з 01.06.1983р. по 31.03.2000р. позивач працював трактористом;

-у період з 01.04.2000р. по 01.02.2004р. позивач працював трактористом;

-у період з 01.02.2004р. по 05.05.2004р. позивач працював трактористом у ТОВ АФ Тимченки .

ОСОБА_3 наданого ОСОБА_5 листа за вих. №558 18-К від 15.09.2017р. ОСОБА_4 районного сектору Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області - 21.12.1994р. у конторі КСП Україна с.Тимченки виникла пожежа, в результаті якої вогнем знищено будівлю контори КСП Україна та майно, що знаходилось в ній.

В архівній довідці Комунальної установи ОСОБА_4 районний трудовий архів ОСОБА_4 районної ради Сумської області за 1170 від 15.09.2017р. зазначено, що згідно обліку трудового стажу і заробітку по колгоспу ім. Фрунзе , по колгоспу Україна (с.Тимченки, Недригайлівський район, Сумська область), які надані на зберігання до даної установи зазначені такі дані про роботу ОСОБА_2 у даному господарстві за 1980-1994р.:

- у період з 01.07.1980р. по 11.05.1981р., тракторист, Протокол опиту свідків №112 від 25.02.1995р.;

-у період з 15.05.1981р. по 13.05.1983р., Армія, Протокол опиту свідків №112 від 25.02.1995р.;

-у період з 01.06.1983р. по 31.03.2000р., тракторист, Протокол опиту свідків №112 від 25.02.1995р.

У даній довідці зазначено, що довідка складена на підставі книги обліку трудового стажу і заробітку колгоспника, протоколи опиту свідків на зберігання в архів не передавалися.

23.10.2017р. ОСОБА_2 звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську (назву даного пенсійного органу змінено на Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі) із заявою та відповідними документами для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. в ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

У відзиві на адміністративний позов відповідач зазначив, що за результатами розгляду вищезазначеної заяви та доданих до неї документів Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, за вислугу років було встановлено наступне.

В архівній довідці Комунальної установи ОСОБА_4 районний трудовий архів ОСОБА_4 районної ради Сумської області №1170 від 15.09.2017р. , яка видана на підставі книги обліку трудового стажу і заробітку по колгоспу ім. Фрунзе , наведені дані про роботу позивача, а саме:

-з 01.07.1980р. по 11.05.1981р. та з 01.06.1983р. по 31.12.1994р. - трактористом (протокол опиту свідків №112 від 25.02.1995р.).

ОСОБА_3 приймання-передачі від 05.01.2011р. Комунальною установою ОСОБА_4 районний трудовий архів ОСОБА_4 районної ради Сумської області були прийняті частково на зберігання, в зв'язку з ліквідацією, книги обліку трудового стажу та заробітку колгоспників за 1995-2006 роки та книги нарахування заробітної плати за 1985-1987, 1989 роки, а також за 1995-2004 роки, книги наказів з особового складу за 2003-2004 роки ТОВ АФ Україна с.Тимченки, Недригайлівського району, Сумської області.

В архівній довідці Комунальної установи ОСОБА_4 районний трудовий архів ОСОБА_4 районної ради Сумської області №1172 від 15.09.2017р., виданій на підставі книг обліку трудового стажу і заробітку по колгоспу Україна , по ТОВ АФ Україна с.Тимченки, Недригайлівського району є відомості про роботу ОСОБА_2 трактористом:

-1995 рік (архівна довідка №1175 від 15.09.2017р.);

-1999 рік (архівна довідка №1176 від 15.09.2017р.).

ОСОБА_3 книг по нарахуванню заробітної плати по ТОВ АФ Тимченки с.Тимченки, Недригайлівського району, Сумської області наведені дані про заробітну плату ОСОБА_2 ОСОБА_6 (так в документі) за лютий-квітень 2004 року (архівна довідка №1178 від 15.09.2017р.) та зазначена посада - тракторист.

У довідках від 15.09.2017р. за №№1174, 1175, 1176, 117, 1178 присутні відомості про суми заробітку з січня по лютий 1985 року, з квітня по вересень 1985 року, з листопада по березень 1986 року, з травня по жовтень 1986 року, з грудня 1986 року по грудень 1989 року, з січня 1995 року по грудень 2003 року та з лютого по квітень 2004 року.

Крім того, на розгляд Комісії надані індивідуальні відомості про застраховану особу, згідно яких позивачу, за період роботи в Агрофірмі Тимченки (код 31952228), у лютому, березні та квітні 2004 року нараховано заробітну плату та присутні відомості про спеціальний стаж.

За таких обставин комісією прийнято рішення підтвердити періоди роботи: з січня 1995 року по грудень 2003 року та лютий, березень, квітень 2004 року за фактично відпрацьовані дні для зарахування до стажу роботи відповідно до п. в ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

З урахуванням вищенаведеного, Комісія пенсійного органу дійшла до висновку, що у відповідності до наданих ОСОБА_2 документів, страховий стаж склав 15 років 8 місяців 3 дні, а пільговий стаж на зазначеній роботі - 9 років 1 місяць.

22.01.2018р. за результатами розгляду поданої позивачем заяви та документів Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в місті Дніпрі, викладене у формі Витягу з протоколу засідання робочої комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) пенсії відповідно до чинного законодавства України за №5 від 22.01.2018р., яким ОСОБА_2 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в." ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Вважаючи відмову у зарахуванні до загального та страхового стажу періоди роботи позивача у Колгоспі ім. Фрунзе (зокрема, у період з 01.07.1980р. по 11.05.1981р.) та у КСП Україна (зокрема, у період з 01.06.1983р. по 31.12.1994р.), та як наслідок, відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, ОСОБА_2 звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

ОСОБА_3 зі статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування №1058-IV від 09.07.2003р., Законом України Про пенсійне забезпечення №1788-XII від 05.11.1991р., Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005р., Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993р.

Закон України Про пенсійне забезпечення відповідно до Основного Закону України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових та соціальних пенсій.

Статтею 1 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

ОСОБА_3 п. в ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення на пенсії за віком на пільгових умовах мають право трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення , п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993р. - основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до п. 1 Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджених ОСОБА_1 міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року № 310 трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР №162 від 20.06.1974р., усі записи до трудової книжки про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження).

ОСОБА_3 п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерством соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993р., до трудової книжки вносяться крім інших записів, відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993р. (далі - Порядок №637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ та організацій або їх правонаступників, в яких має бути вказано період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, первинні документи за час виконання роботи.

Пунктом 18 Порядку №637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що у даному спорі спірним питанням виступає наявність або відсутність підстав у пенсійного органу для зарахування до загального трудового стажу позивача та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах роботу ОСОБА_2 в якості тракториста у с.Тимченки Недригайлівського району Сумської області у колгоспі ім. Фрунзе та КСП Україна за період з 01.07.1980р. по 11.05.1981р. та за період з 01.06.1983р. по 31.12.1994р.

Відповідно до пункту 1 Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України №7 від 20.01.1992р., яке є діючим на даний час, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).

ОСОБА_3 Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України №17 від 17.03.1992р., єдина назва професії тракторист-машиніст, запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2018р. №439/1148/17.

Так, судом встановлено, що в трудовій книжці №112 від 02.02.1996р., виданої на ім'я ОСОБА_2, 08.11.1962р.н., наявні записи про його працевлаштування у періоди з 01.07.1980р. по 11.05.1981р. та з 01.06.1983р. по (зокрема) 31.12.1994р. на посаді тракториста, яка у відповідності до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України №7 від 20.01.1992р. прирівняна до посади тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, що також підтверджено архівними довідками Комунальної установи ОСОБА_4 районний трудовий архів ОСОБА_4 районної ради Сумської області за №1167 та за №1170 від 15.09.2017р.

Слід зауважити, що відповідачем не заперечується той факт, що діяльність Колгоспу ім. Фрунзе , який надалі реорганізовано в колгосп Україна , а потім у ТОВ АФ Україна була пов'язана із вирощуванням сільськогосподарської продукції.

Крім того, згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності (за КВЕД) ТОВ АФ Україна (код ЄДРПОУ 30864398) до моменту припинення останнього було 01.11.0 Вирощування зернових та технічних культур .

ОСОБА_4 районного сектору Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області за вих. №558 18-К від 15.09.2017р. підтверджено, що 21.12.1994р. у конторі КСП Україна (с.Тимченки) виникла пожежа, в результаті якої вогнем знищено будівлю контори КСП Україна та майно, що знаходилось в ній.

Так, у трудовій книжці позивача та в архівній довідці №1170 від 15.09.2017р. зазначено, що факт роботи позивача на посаді тракториста підтверджується протоколом опиту свідків №112 від 25.02.1995р., у зв'язку з чим трудова книжка ОСОБА_2 містить відомості щодо його прийняття та роботу на посаді тракториста у відповідні спірні періоди та містить відомості про характер роботи позивача.

При цьому, відсутність на відповідних підприємствах, де працював позивач, довідок, які уточнювали б особливий характер роботи не спростовує факту зайнятості позивача повний робочий день у виробництві сільськогосподарської продукції за посадою тракториста, яка прирівняна до посади тракториста-машиніста.

Крім того, відсутність або неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Таким чином, зі змісту вищенаведених документів слідує, що ОСОБА_2 (08.11.1962р.н.) у періоди з 01.07.1980р. по 11.05.1981р. та з 01.06.1983р. по (зокрема) 31.12.1994р. працював у Колгоспі ім. Фрунзе , який надалі реорганізовано в колгосп Україна (КСП України) на посаді тракториста та був безпосередньо зайнятий у вирощуванні сільськогосподарської продукції.

З огляду на викладене, на момент звернення до пенсійного органу із відповідною заявою ОСОБА_2 мав достатній стаж роботи (в т.ч.: загальний стаж - 28 років 1 місяць 13 днів, пільговий стаж - 21 рік 6 місяців 10 днів на роботі тракториста), що свідчить про наявність у позивача права на пенсію згідно п. в ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню пенсійного органу, суд зазначає, згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування наявності у позивача загального та пільгового стажу роботи для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах відповідно до п. в ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , що свідчить про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується ст. 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави також, не доведено та не надано доказів на підтвердження правомірності дій під час здійснення розрахунку загального та пільгового стажів позивача з метою вирішення питання про призначення позивачу пенсії на пільгових умовах.

Отже, Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в місті Дніпропетровську протиправно відмовлено ОСОБА_2 призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в." ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" шляхом прийняття рішення у формі Витягу з протоколу засідання робочої комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) пенсії відповідно до чинного законодавства України за №5 від 22.01.2018р., про відмову ОСОБА_2, у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в." ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання протиправними дій Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Дніпропетровську, щодо відмови ОСОБА_2 призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в." ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - задоволенню не підлягають, оскільки такі ді мають наслідком прийняття пенсійним органом рішення у формі Витягу з протоколу засідання робочої комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) пенсії відповідно до чинного законодавства України за №5 від 22.01.2018р., у зв'язку з чим належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача буде визнання протиправним та скасування такого рішення.

За таких обставин, враховуючи приписи ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Дніпропетровську, викладене у формі Витягу з протоколу засідання робочої комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) пенсії відповідно до чинного законодавства України за №5 від 22.01.2018р., про відмову ОСОБА_2, у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в." ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п.п. 2, 4, 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З'ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов висновку, що з огляду на визнання протиправним рішення Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Дніпропетровську, викладене у формі Витягу з протоколу засідання робочої комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) пенсії відповідно до чинного законодавства України за №5 від 22.01.2018р., про відмову ОСОБА_2, у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в." ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з огляду на наявність підстав для зарахування до загального трудового стажу позивача та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах роботу ОСОБА_2 в якості тракториста у с.Тимченки Недригайлівського району Сумської області у колгоспі ім. Фрунзе та КСП Україна за період з 01.07.1980р. по 11.05.1981р. та за період з 01.06.1983р. по 31.12.1994р., порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача зарахувати до загального трудового стажу позивача та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах роботу ОСОБА_2 в якості тракториста у с.Тимченки Недригайлівського району Сумської області у колгоспі ім. Фрунзе та КСП Україна за відповідні періоди, а також шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву та прийняти рішення відповідно до вимог пенсійного законодавства.

Однак, оскільки суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий стаж позивача, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву з врахуванням вищенаведених обставин.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог яке полягає у визнанні протиправним та скасуванні рішення про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду.

При цьому, суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача, з урахуванням правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі.

З огляду на вищевикладене, позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст.ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

ОСОБА_3 із приписами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 704, 80 грн., що документально підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією №0.0.1021501359.1 від 25.04.2018р. на суму 704, 80 грн. Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем - у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що адміністративний позов ОСОБА_2 - задоволено частково, суд доходить до висновку, що сума сплаченого позивачем судового збору за подачу адміністративного позову до суду в сумі 700, 00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі №804/204/2824/18 (Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області).

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (зазначене позивачем у позовній заяві місце проживання/перебування: 49000, м.Дніпро, вул. Вугільна, буд. 45; РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Дніпропетровську, викладене у формі Витягу з протоколу засідання робочої комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) пенсії відповідно до чинного законодавства України за №5 від 22.01.2018р., про відмову ОСОБА_2, у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в." ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального трудового стажу позивача та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах роботу ОСОБА_2 в якості тракториста у с.Тимченки Недригайлівського району Сумської області у колгоспі ім. Фрунзе та КСП Україна за період з 01.07.1980р. по 11.05.1981р. та за період з 01.06.1983р. по 31.12.1994р.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 23.10.2017р. із наданими до неї документами щодо призначення ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в." ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 700, 00 грн. (сімсот гривень).

Копію рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1