Рішення

від 01.10.2018 по справі 813/3182/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №813/3182/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Шиц А.А.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Ігор-Плюс до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2018 року №0025284001,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства Ігор-Плюс (81133, Львівська обл., Пустомитівський район, с.Поршна, вул.Шевченка,36) до Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2018 року №0025284001.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідач протиправно, на підставі хибних висновків акта (довідки) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 28.03.2018 №13/196/4000/31730808, за відсутності складу порушення, прийняв податкове повідомлення-рішення від 10.04.2018 року №0025284001.

Ухвалою суду від 20.07.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судовому засіданні 17.09.2018 року представником відповідача було подано відзив на позовну заяву. У відзиві представник вказав, що позивач порушив вимоги ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , а саме: здійснив зберігання алкогольних напоїв в місцях не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Окрім того, представник відповідача наголошує, що перевіркою встановлено факт зберігання алкогольних напоїв (пиво Львівське Портер ) 5 пл. по 0,5 л. на суму 80,00 грн., по ціні реалізації 16,00 грн. за пляшку, однак на момент проведення перевірки у позивача була відсутня і не представлена до перевірки довідка про використання місця зберігання алкогольних напоїв до ЄДР та ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Тож, представник відповідача вважає, що вищезазначені обставини свідчать про те, що позивачем порушено вимоги ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , а тому приймаючи податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв у межах, на підставі та у порядку, передбаченому чинним законодавством.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, також покликався на судову практику Верховного Суду даній категорії справ.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити, з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, показання свідка - продавця ОСОБА_3, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Юридична особа - ПП Ігор-Плюс перебуває на обліку як платник податків та зборів. Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основними видами діяльності позивача за КВЕД є: 46.39 неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

28.03.2018 року Головним управлінням ДФС у Львівській області було проведено фактичну перевірку магазину-бару, що розташований за адресою: Львівська обл., Пустомитівський район, с.Поршна, вул.Шевченка, 36 та належить суб'єкту господарювання ПП Ігор-Плюс щодо дотримання вимог законодавства у сфері виробництва та обігу коньяку та інших алкогольних напоїв.

За результатами вказаної перевірки складено акт (довідку) від 28.03.2018 року №13/196/4000/31730808 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

На підставі акта (довідки) перевірки ГУ ДФС у Львівській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 10.04.2018 року №0025284001, яким за порушення ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та ч.2 ст.17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Підприємство зобов'язано сплатити штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 17000,00 грн.

Як вбачається з висновків акту (довідки) перевірки від 28.03.2018 року, під час проведення перевірки працівниками фіскальної служби, було виявлено зберігання алкогольних напоїв (пиво Львівське Портер ) 5 пл. по 0,5 л. на суму 80,00 грн., по ціні реалізації 16,00 грн. за пляшку. До перевірки позивачем не надано довідки про використання місця зберігання алкогольних напоїв до ЄДР та ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, чим порушено ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , а саме: здійснено зберігання алкогольних напоїв (пива) в місцях не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Позивач, не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з означеним позовом.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, регулюються Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів №481/95-ВР від 19.12.1995 року (надалі по тексту - Закон №481).

Відповідно до статті 15 Закону №481, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Частиною 2 статті 17 вказаного Закону №481 встановлена відповідальність за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17 000 гривень.

Статтею 1 цього Закону визначено, що місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

За таких обставин, норми про зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру мають відношення до суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють реалізацію алкогольних напоїв, їх виробляють чи отримують спирт для забезпечення виробничих та інших потреб. Штрафні санкції за зберігання алкогольних напоїв у місцях не внесених до Єдиного реєстру можуть бути застосовані до суб'єктів, що здійснюють процес виробництва алкогольних напоїв, оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями та вимушені зберігати алкогольну продукцію у певних місяцях.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 22.08.2018 року у справі №814/152/17.

Тож, як уже зазначалося судом, оскаржуване у даній справі рішення винесене відповідачем на підставі акта (довідки) перевірки від 28.03.2018 року №13/196/4000/31730808. В ході проведеної перевірки було встановлено факт зберігання в магазині алкогольних напоїв (пиво Львівське Портер ) 5 пл. по 0,5 л. на суму 80,00 грн., по ціні реалізації 16,00 грн. за пляшку в місці, яке не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання партій алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Представник позивача у судовому засіданні стверджував, що у магазині-барі не зберігалося і не реалізовувалось пиво Львівське Портер . Вказував, що зазначене в акті перевірки порушення є надуманим.

Судом досліджено, що позивач не здійснює оптовий і роздрібний продаж алкогольних напоїв і не має ліцензії на такий вид діяльності. Реалізація алкогольних напоїв не здійснюється у магазині, з огляду на відсутність відповідної ліцензії у ПП Ігор-Плюс . Внаслідок цього нема наявних підстав для внесення місць зберігання алкогольних напоїв до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Більше того, судом допитано у якості свідка продавця магазину ОСОБА_3, яка повідомила, що алкогольний напій придбала для власних потреб, а тому зберігала його у кладовому приміщенні магазину.

Суд відзначає, що фотографування місця зберігання алкогольної продукції не проводилося, акт з описом товару також не складався, що не заперечувалося і представником відповідача у судовому засіданні.

З огляду на вищенаведене, суд проходить до висновку, що порушення, зазначене в акті (довідці) перевірки не підтверджується під час розгляду справи, а позиція позивача є не спростована відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У спірних правовідносинах відповідач діяв не у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки суб'єктом владних повноважень в ході судового розгляду не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого ним рішення, не спростовано доводи позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з приписів ст.139 КАС України, відповідно до яких, у разі задоволення позову сторони, яка не суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Приватного підприємства Ігор-Плюс до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2018 року №0025284001 задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 10.04.2018 року №0025284001.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (вул.Стрийська, 35, м.Львів, код ЄДРПОУ 39462700) на користь Приватного підприємства Ігор-Плюс (81133, Львівська обл., Пустомитівський район, с.Поршна, вул.Шевченка,36; код ЄДРПОУ 31730808) судові витрати в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04 жовтня 2018 року.