Рішення

від 31.07.2018 по справі 826/3154/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 31 липня 2018 року                      №826/3154/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄН" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄН", (далі - позивач, ТОВ "СЄН"), до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві, (далі - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі, податковий орган), в якому позивач просив суд: - визнати дії відповідача з одностороннього розірвання договору про визнання електронних документів від 10.02.2016 року №150420151, (далі - Договір №150420151), протиправними; - зобов'язати відповідача відновити можливість подання засобами електронного зв'язку в електронній формі податкової звітності для позивача. Ухвалою суду (суддя Іщук І.О.) від 24 березня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/3154/16, (далі - справа). У подальшому, у зв'язку із припиненням повноважень судді Іщука І.О. щодо здійснення правосуддя, у провадженні якого перебувала справа та ним не розглянута по суті, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для її подальшого розгляду і вирішення визначено суддю Шрамко Ю.Т. Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2017 року справу прийнято до провадження судді Шрамко Ю.Т. При цьому, у  судовому засіданні 06.06.17 р. позивачем уточнено позовні вимоги, згідно яких, позивач відкликав позовну вимогу щодо зобов'язання відповідача відновити можливість подання засобами електронного зв'язку в електронній формі податкової звітності для позивача та просив визнати дії відповідача з одностороннього розірвання договору про визнання електронних документів від 10.02.2016 року №150420151, (далі - Договір №150420151), протиправними. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем протиправно розірвано в односторонньому порядку Договір №150420151, чим порушено законні права та інтереси позивача. Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки позивачем порушено умови Договору і дії відповідача щодо припинення Договору в односторонньому порядку є правомірними. Також у письмових запереченнях зазначав, що на час розгляду справи дію вказаного Договору поновлено. Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження. Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне. ТОВ "СЄН" зареєстроване як юридична особа 29.03.2012 р., станом на час існування спірних правовідносин перебувало на податковому обліку в ДПІ у Дніпровському районі. З матеріалів справи вбачається, що 15.04.2015 р. між ДПІ у Дніпровському районі, як органом державної податкової служби, та ТОВ "СЄН", як платником податків, укладено Договір №150420151, предметом якого було визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. При цьому, згідно листа відповідача №1182/10/26-53-08-02-08 від 10.02.2016 р. податковий орган повідомив позивача, що розриває Договір №150420151 у зв'язку із порушенням істотних умов договору, зобов'язання сторін визначені цим договором станом на 10.02.2016 р. припиняються. Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України, (далі - ПК України). Так, у відповідності до пп. “в” п. 49.3 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, зокрема, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Водночас, п. 42.4 ст. 42 ПК України визначено, що з платниками податків, які подають звітність в електронній формі, листування з контролюючими органами може здійснюватися засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. В той же час, загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, станом на час існування спірних правовідносин, визначалися Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 р. №233, (далі - Інструкція №233). Відповідно до п. 5 розд. III Інструкції №233, з метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку платник податків, зокрема: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів, безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору. Так, Додатком 1 до Інструкції №233 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, згідно п. 6.4 якого орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації. Таким чином, з аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів податковим органом в односторонньому порядку є, зокрема: ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих та/або зміна платником податків місця реєстрації. Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дніпровському районі відповідно до положень ст.ст. 651, 653, 654 ЦК України було розірвано в односторонньому порядку Договір №150420151 укладений з ТОВ "СЄН" про визнання електронних документів. В той же час, як встановлено судом з поданих відповідачем заперечень на позовну заяву та доданих до них документів, підставою для розірвання Договору №150420151 слугували довідка про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків №166 від 10.02.2016 р. та повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням №3529/26-53-08-01-22 від 10.02.2016 р., відповідно до яких місцезнаходження позивача не встановлено.    Суд критично сприймає доводи відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку Договору №150420151, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Отже, з аналізу вищевикладеної норми вбачається, що договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі. Як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, позивач своєї згоди на розірвання Договору №150420151 не надавав, відповідне рішення суду щодо розірвання укладеного з відповідачем не приймалось, однак Договір №150420151 розірвано відповідачем в односторонньому порядку, що свідчить про невідповідність дій відповідача приписам податкового та цивільного законодавства. Як вже зазначалось та встановлено судом, відповідно до умов Договору №150420151, зокрема п. 4 розд.6, податковий орган має право розірвати договір в односторонньому порядку у двох випадках: 1) ненадання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; 2) зміна позивачем місця реєстрації. Так, посилання відповідача на довідку про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків №166 від 10.02.2016 р. та повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням №3529/26-53-08-01-22 від 10.02.2016 р. суд вважає неналежними та недостатніми доказами наявності правових підстав для розірвання Договору №150420151, виходячи з наступного. Відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПК України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника. В той же час, згідно ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", (далі - Закон №755), місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №755, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Так, ч. 1 ст. 9 Закону №755 визначено, що відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів. При цьому, в ч. 2 ст. 9 Закону №755 визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, й щодо місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до ст. 10 Закону №755, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Отже, в силу вказаних вище норм законодавства України єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з ЄДР. При цьому, суд звертає увагу, що з наявних в матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру не вбачається, що станом на час розірвання Договору №150420151 відомості щодо ТОВ "СЄН" мали статус непідтверджених та/або містився запис щодо відсутності ТОВ "СЄН" за вказаною адресою. Таким чином, враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що державним реєстратором, станом на час розірвання Договору №150420151, жодних змін щодо місцезнаходження позивача та/або запису щодо непідтвердженості відомостей про юридичну особу та/або запису про відсутність підприємства за місцезнаходженням до ЄДР не вносилося, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо розірвання Договору №150420151 в односторонньому порядку є протиправними. Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄН" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю. Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 1378,00 грн. На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 134, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд - ВИРІШИВ: 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄН" (місцезнаходження: 75500, Херсонська обл., Генічеський р-н, м. Генічеськ, вул. Центральна, 4; код ЄДРПОУ 38053394) до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (місцезнаходження: 02094, м. Київ, бульв. Верховної Ради, 24-Б; код ЄДРПОУ 39469994) про визнання протиправними дій задовольнити повністю. 2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 10 лютого 2016 року №150420151. 3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄН" сплачений ним судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя          Ю.Т. Шрамко